Основні показники соціально-економічного розвитку поліського економічного району та його областей у 2000 р.

Показники	Україна	Поліський район		Волинська область		Житомирська область		Рівненська область		Чернігівська область
		усього	у%до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України
Територія, тис. км2	603,7	102,1	16,9	20,2	3,3	29,9	5,0	20,1	3,3	31,9	5,3
Чисельність наявного населення, тис. чол.	49 291,2	4926,7	10,0	1054,2	2,1	1420,5	2,9	1184,4	2,4	1267,6	2,6
Трудові ресурси, тис. чол.	29 961,1	2845,9	9,5	581,8	2,0	779,3	2,6	699,3	2,3	785,5	2,6
Валова додаткова вартість (у фак­тичних цінах), млн грн*	103 847	8135	7,8	1504	1,4	2255	2,2	1988	1,9	2388	2,3
Валова додаткова вартість у роз­рахунку на одну особу населен­ня, грн*	2081	1651,2	79,3	1426,7	68,5	1587,5	76,2	1678,5	80,7	1883,9	90,5
Основні фонди (у фактичних ці­нах, на кінець року), млн грн	828 822,1	64 053,4	7,7	12 041,2	1,4	18 435,8	2,2	14 875,0	1,8	18701,4	2,3
Інвестиції в основний капітал (у порівнянних цінах), млн грн	13 955	782	5,6	166	1,2	153	1,1	223	1,6	240	1,7

Продовження табл. 4.29

Показники	Україна	Поліський район		Волинська область		Житомирська область		Рівненська область		Чернігівська область
		усього	у % до України	усього	у%до України	усього	у % до України	усього	у%до України	усього	у % до України
Інвестиції в основний капітал на одну особу населення (у порів­нянних цінах), грн	283,4	158,7	55,9	157,2	55,5	107,9	38,1	189,3	66,8	188,6	66,5
Продукція промисловості (у фак­тичних цінах), млн грн	134 553,0	6840,5	4,7	952,6	0,7	1490,0	1,0	1924,8	1,3	2473,1	1,7
Продукція сільського господарства (у порівнянних цінах 1996 p.), млн грн	25 908	3701,7	14,3	825,9	3,2	968,6	3,7	786,0	зд	1121,2	4,3
Виробництво електроенергії, млрд кВт • год	173,0	12,3	7,1	0,0	0,0	0,0	0,0	11,7	6,8	0,5	0,3
Виробництво товарів народного споживання (у фактичних цінах), млн грн у тому числі: продовольчі непродовольчі	29 761,6 17133,9 9766,0	2984,9 1675,3 1163,5	10,0 9,8 11,9	593,5 506,7 73,8	2,0 2,9 0,8	777,8 473,4 282,4	2,6 2,8 2,9	302,6 235,4 64,6	1,0 1,4 0,8	1311,0 459,8 742,7	4,4 2,7 7,6

Закінчення табл. 4.29

Показники	Україна	Поліський район		Волинська область		Житомирська область		Рівненська область		Чернігівська область
		усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України
Експлуатаційна довжина залізнич­них колій загального користуван­ня, км	22 301	3191	14,3	615	2,8	1081	4,8	587	2,6	908	4,1
Густота залізничних колій загаль­ного користування, км на 1000 км2 території	37	313	83,8	30	81,1	36	97,3	29	78,3	28	75,7
Довжина автомобільних шляхів загального користування з твер­дим покриттям, тис. км	163,8	25,8	15,7	5,6	3,4	8,2	5,0	5,0	3,0	7,0	4,3
Густота автомобільних шляхів загального користування з тве­рдим покриттям, км на 1000 км2 території	271	252,7	93,2	279	102,9	276	101,8	247	92,1	219	80,8
Вантажообіг, млн тонно-км Автотранспортних підприємств	5832,2	424,0	7,3	96,4	1,6	128,0	2,2	139,0	2,4	60,6	1,0
Експорт товарів, млн дол. США	14 572,5	501,0	3,4	147,7	1,0	136,7	0,9	85,1	0,6	131,8	0,9
Імпорт товарів, млн дол. США	13 956,0	716,3	5,1	367,3	2,6	91,2	0,7	84,5	0,6	173,2	1,2

♦Дані 1999 р.

Українське Полісся має досить вигідне географічне положен­ня вздовж північного кордону держави. На півдні Полісся межує з Карпатським регіоном, Поділлям, Черкащиною, Київщиною та Слобожанщиною. Через цей регіон проходять транспортні та зв'язкові мережі, що з'єднують Україну з Білоруссю, частково — з Росією та Західною Європою. Таким чином, Поліський район є сполучною ланкою, з одного боку, між Україною та Білоруссю, Польщею, країнами Північної Європи та Балтії, а з другого — між Росією та Західною Європою. Стратегічне положення району дає змогу активно залучати Полісся не тільки до розвитку міжре­гіональних внутрішньоукраїнських зв'язків, а й до торговельних та виробничих взаємовідносин України з іншими державами, створення вільних економічних зон, розбудови міжнародної сис­теми торгівлі, транспорту та зв'язку, створення зон міжрегіональ­ного та міждержавного співробітництва.

Енергетичною базою району є, поряд із власними (вугілля кам'яне й буре, газ, нафта та торф, дрова тощо), завезені з інших територій та з-за кордону енергетичні ресурси. Основними рин­ками збуту продукції промислового та сільськогосподарського комплексів Полісся є його внутрішній ринок, а також ринки ін­ших економічних районів України, на які постачається продукція машинобудування, харчової та легкої промисловості, будівельні матеріали, електроенергія, рудна й нерудна сировина для чорної та кольорової металургії тощо. Продукція паливної промисловос­ті, однак споживається в основному в межах району.

Для Полісся характерним є постійне зростання питомої ваги міського населення з відповідним зменшенням частки населення сільських місцевостей, подальша концентрація населення в місь­ких агломераціях та промислових вузлах району. З кінця 1980-х pp. намітилась тенденція до зниження темпів зростання, а з початку 90-х — скорочення абсолютної чисельності населення. Причина­ми цього явища стали зменшення народжуваності, зростання в загальній чисельності населення питомої ваги осіб літнього віку, зростання смертності, скорочення максимальної тривалості жит­тя, зростання захворюваності на тяжкі хвороби, численні еколо­гічні проблеми регіону.

Чисельність населення району — 4926,7 тис. чол., що стано­вить 10 % від загальної чисельності населення України. Порівня­но з загальноукраїнською, густота населення району менша май­же у два рази (49 чол. на км² проти 84). Для областей району значення густоти населення в 2000 р. становили: для Волинської області — 53 чол/км²; для Рівненської області — 59 чол/км²; для

761

Житомирської області — 49 чол/км²; для Чернігівської області — 41 чол/км². Збільшення густоти населення спостерігається в на­прямку з півночі на південь району. Найбільшими є значення гу­стоти населення для міських агломерацій, найменші характерні для північних районів Чернігівської області та Чорнобильської зони обов'язкового та добровільного відселення. Внаслідок ра­діоактивного забруднення даної території, небезпечних для здо­ров'я і життя людей умов проживання, чисельність та густота на­селення Чорнобильської зони є найнижчими на Поліссі. З цих са­мих причин, особливою є і динаміка чисельності населення зони, яка значною мірою обумовлюється й досі міграційними проце­сами. Відмічається повернення кількох сот жителів 30-кіломет-рової зони відчуження, в основному осіб похилого віку у рідні краї на постійне проживання.

Рельєф та клімат Полісся є задовільними для господарювання. Для району характерними є ландшафти зони мішаних лісів, що відрізняються помірно теплим, вологим кліматом, поширенням піщаних рівнин. Поліська рівнина розташована на висоті близько 150—200 м над рівнем моря. Максимальна висота на сході райо­ну — Овруцька височина 316 м. Перезволожені піщані низини Поліської рівнини пересічені густою мережею слабоврізаних ру­сел та широкими поймами річок. Цей район характеризує також значне поширення дубово-соснових лісів (насадження займають зараз близько однієї третини території району, що перевищує се­редній для країни показник), боліт, заболочених місцевостей, лу­ків, озер. Ознакою району є порівняно достатня забезпеченість водними ресурсами.

У межах Волинської та Рівненської областей, на Південному заході Полісся, знаходиться Волинська височина, що відповідає розташованій у цьому районі частині Волинсько-Подільської плити — слабохвилястої рівнини із пересічними висотами 220— 250 м. Максимальну висоту цієї частини Полісся — 342 м визна­чає Мізоцький Кряж. Південні райони Житомирської та Київсь­кої областей займають північну частину Придніпровської висо­чини (пересічні висоти 220—240 м). Південь Чернігівської області частково займає Придніпровська низовина, яка не має чіт­кої рельєфної межі з Поліською низовиною. її переважні висоти становлять 100—150 м. Для цих трьох регіонів півдня Полісся характерними є в основному ландшафти лісостепової зони.

Таким чином, переважно рівнинний характер місцевості, ви­сока для України лісистість району, задовільна забезпеченість водними ресурсами створюють сприятливі умови для розвитку

762

інфраструктури, галузей аграрного виробництва та промисловос­ті. Однак наявність порівняно великих лісових насаджень, знач­ної кількості перезволожених місцевостей, у тому числі болот (на Полісся припадає до половини заболочених земель України), у багатьох випадках потребує подальшого здійснення комплексу меліоративних робіт і рубок лісу для здійснення господарської діяльності і підвищення її ефективності.

Полісся майже цілком (за винятком південних районів Черні­гівської області) знаходиться у вологій, помірно теплій агроклі-матичній зоні. Континентальність клімату зростає з заходу на схід зі зменшенням зволоженості та заболоченості території і кіль­кості опадів. Середня температура району в січні сягає від - 4 °С до - 8 °С; у червні — від + 17 °С до + 19 С Характерна для райо­ну середня кількість опадів — 550—650 мм за рік майже збіга­ється з середньою по країні. Тривалість безморозного періоду ста­новить близько 150—60 діб за рік, літнього сезону — 90—110 діб. Період вегетації сільгоспрослин закінчується наприкінці верес­ня — на початку жовтня. Його тривалість становить 210—215 діб. Серед рівнинних територій України кліматичні умови Полісся є найбільш суворими. Саме тому можливості рослинництва у цьо­му районі обмежуються в основному сільськогосподарськими культурами, які не потребують великої кількості тепла, такими як жито, картопля, льон, гречка. Кліматичні умови забезпечують ви­рощування хмелю, озимої пшениці, ячменю та цукрових буряків, розвиток ягідництва, овочівництва і садівництва. Найбільш спри­ятливі для сільського господарства ґрунтово-кліматичні умови південної частини району (в основному на Житомирщині та Чер­нігівщині), де природна родючість ґрунтів вища (чорноземи), ніж у перезволоженій і заболоченій території північних районів.

Природно-кліматичні та соціально-економічні передумови го­сподарювання визначають спеціалізацію Поліського району в за­гальнодержавному поділі праці, а саме його аграрно-промислову орієнтацію. У структурі суспільного виробництва помітно високи­ми є частки переробних галузей АПК — легкої та харчової про­мисловості. Крім цих, галузями спеціалізації Полісся в суспіль­ному поділі праці в Україні стали різнопрофільне, в основному трудомістке машинобудування та металообробка, в тому числі приладобудування, автомобільна промисловість, випуск пожеж­ного обладнання, різноманітних сільськогосподарських машин та устаткування, військово-промислове та конверсійне виробницт­во, а також хімія та нафтохімія, в тому числі виробництво міне­ральних добрив, хімічних волокон та ниток, електроенергетика,

763

промисловість будівельних матеріалів, виготовлення скляних та фарфоро-фаянсових виробів, лісова, деревообробна та целюлоз­но-паперова галузі промисловості, добування окремих корисних копалин, у тому числі вугілля, торфу, нафти й газу, випуск вузь-копрофільних виробів чорної й кольорової металургії, фармацев­тична промисловість. Окремо треба вказати на такі профілі район­ної спеціалізації, як виробництво нерудних матеріалів (динасових кварцитів) для чорної металургії, добування титанової руди то­що, які мають важливе значення для національної економіки.