- •Isbn 966-574-750-9
- •Тема 5; розд. 5, теми 1,2,3 ю і Пітюренко д-р геогр. Наук, проф. Розд. 1, теми 3, 4; розд. З,
- •Тема 2; розд. 6, теми 1,1 с і. Бандур д-р екон. Наук, проф. Розд. 2, тема 2
- •Тема 6 м. А. Хвесик д-р екон. Наук, проф. Розд. 2, тема 1
- •Тема 1 я б Олійник д-р екон. Наук, проф., розд. 1, тема 1; розд. З,
- •Тема 9 б. В. Калашніков д-р екон. Наук розд. 6, тема 2
- •1. Предмет курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •2. Методологічні основи курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •3. Завдання курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •4. Структура курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •1. Сучасні теорії і концепції розміщення продуктивних сил і регіональної економіки
- •1.1. Сутність і складові елементи продуктивних сил
- •1.2. Вітчизняні теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки
- •1.3. Зарубіжні теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки
- •1.4. Розвиток і розміщення продуктивних сил в умовах глобалізації та регіоналізації світового економічного простору
- •2. Закономірності, принципи і чинники розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів
- •2.1. Зміст основних понять «закон», «закономірність», «принцип», «чинник», їх об'єктивний характер
- •2.2. Закономірності розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •2.3. Принципи розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •2.4. Чинники розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •3. Економічне районування та територіальна структура народного господарства
- •3.1. Сутність економічного району
- •3.2. Основні районоутворювальні чинники
- •3.3. Принципи і критерії виділення великих економічних районів
- •3.4. Ієрархія економічних районів, їх основні типи
- •3.5. Мережа економічних районів України
- •3.6. Практичне значення економічного районування
- •4. Наукові методи аналізу розміщення і територіальної організації народного господарства
- •4.1. Сутність наукових методів
- •4.2. Традиційні і нові методи вивчення розміщення продуктивних сил
- •1. Природно-ресурсний потенціал і його економічна оцінка
- •1.1. Природно-ресурсний потенціал і його структура
- •1.3. Характеристика природно-ресурсного потенціалу економічних районів
- •Основні показники лісового фонду регіонів україни
- •Водні ресурси річок україни (басейновий розріз)
- •1.4. Ресурсозбереження як головний напрям використання природно-ресурсного потенціалу
- •2. Населення, трудові ресурси та розселення
- •2.1. Роль населення у розвитку та територіальній організації народного господарства
- •2.2. Чисельність і територіальне розміщення населення
- •2.3. Відтворення населення
- •2.4. Міграція населення та її види
- •2.5. Рівень життя населення та його регіональні відмінності
- •2.6. Етнічний1 склад населення та його територіальні особливості
- •2.7. Міське і сільське населення
- •2.8. Трудові ресурси та їх структура
- •2.9. Трудоресурсна ситуація та її регіональні особливості
- •2.10. Ринок праці та забезпечення ефективної зайнятості
- •3. Виробничий та науково-технічний потенціал
- •3.1. Економічна сутність виробничого та науково-технічного потенціалу
- •3.2. Характеристика виробничого
- •3.3. Науково-технічний потенціал України та оцінка його стану
- •3.4. Оцінка інноваційного потенціалу України та її регіонів
- •1. Народногосподарський комплекс України, особливості структури і трансформація в ринкових умовах
- •1.1. Економіка України як єдиний народногосподарський комплекс
- •1.2. Сутність поняття «структура економіки»
- •1.3. Галузева структура економіки та її регіональні особливості
- •Структура економіки україни за чисельністю населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності у 1990,1995, 2000 pp.
- •1.4. Реструктуризація економіки в ринкових умовах
- •1.5. Формування міжгалузевих комплексів, їх сутність, структура та значення
- •1.6. Посилення процесів інтеграції та підвищення ролі регіонів
- •1.7. Динаміка та ефективність структурної трансформації економіки
- •2. Паливно-енергетичний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •2.1. Роль паливно-енергетичного комплексу в народному господарстві та його структура
- •Видобуток (виробництво) первинних паливно-енергетичних ресурсів в україні у 1990—2000 pp.
- •2.2. Паливно-енергетичний баланс та перспективи його формування
- •2.3. Вугільна промисловість
- •Запаси вугілля та їх розташування по території україни (станом на 01.01.2001 р.)
- •Баланс формування та розподілу ресурсів кам'яного та бурого вугілля в україні
- •2.4. Нафтова та нафтопереробна промисловість
- •Баланс формування та розподілу ресурсів нафти (включаючи газовий конденсат) в україні у!990,1995,2000 pp., тис. Т
- •2.5. Газова промисловість
- •2.6. Електроенергетика
- •Встановлена потужнгсть у розрш енергосистем оес україни (станом 01.01.2001 р.)
- •Виробництво електроенергії у україні у 1990,1995, 2000 та 2001 pp., млрд кВт
- •Характеристика споживання електроенергії галузями народного господарства україни у 1990,1995, 2000 pp.
- •Потужність, виробництво та використання встановленої потужності електростанцій україни в 1990,1996—2000 pp.
- •3. Металургійний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •3.1. Місце металургійного комплексу в економіці
- •3.2. Чорна металургія
- •Виробництво основних видів продукції чорної металургії україни
- •3.3. Кольорова металургія
- •Зміни галузевої структури кольорової металургії україни за обсягом продукції у 1990—2000 pp. (у діючих цінах відповідних років), %
- •3.4. Основні проблеми та перспективи розвитку галузей металургійного комплексу
- •4. Машинобудівний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •4.1. Роль машинобудівного комплексу в народному господарстві
- •4.2. Структура і сучасний стан розвитку машинобудівного комплексу
- •Питома вага україни в загальному виробництві найбільш важливих видів продукції машинобудування срср
- •Динаміка виробництва окремих видів найбільш важливої продукції машинобудування в україні у 1985—2000 pp.
- •4.3. Особливості розміщення найважливіших галузей машинобудування
- •4.4. Оборонно-промисловий комплекс
- •4.5. Основні райони і центри машинобудування
- •4.6. Проблеми і перспективи розвитку машинобудівного комплексу
- •5. Хімічний комплекс: сучасні стан і перспективи розвитку
- •5.1. Роль хімічного комплексу в народному господарстві
- •5.2. Структура хімічного комплексу
- •Зміни галузевої структури хімічного комплексу україни за обсягом продукції у 1990—2000 pp., % (у діючих цінах відповідних років)
- •5.3. Особливості розміщення підприємств хімічного комплексу
- •Зміни територіальної структури виробництва продукції хімічного комплексу україни у 1990—2000 pp., %
- •5.4.Сучасний стан розвитку і розміщення галузей хімічного комплексу
- •5.5. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення галузей хімічного комплексу
- •6. Лісопромисловий комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •6.1. Роль лісопромислового комплексу в народному господарстві
- •6.2. Структура лісопромислового комплексу
- •6.3. Особливості розміщення підприємств лісопромислового комплексу
- •6.4. Проблеми та перспективи розвитку
- •7. Агропромисловий комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •7.1. Роль агропромислового комплексу в народному господарстві. Форми територіальної організації апк
- •7.2. Сільське господарство, його структура та особливості розміщення
- •Розміщення сільськогосподарського виробництва україни за призначенням і використанням земельних ресурсів на 01.01.2001 р., млн га
- •Міжгалузеві зв'язки між сільськогосподарськими підприємствами та іншими сферами апк в 2000 р. (млн гри)
- •7.3. Спеціалізовані агропромислові комплекси
- •7.4. Господарський механізм апк у регіональній економіці
- •7.5. Проблеми і перспективи розвитку апк
- •8. Транспортний комплекс та зв'язок: сучасний стан і перспективи розвитку
- •8.1. Роль транспорту в народному господарстві та його структура
- •8.2. Характеристика транспортно-дорожнього комплексу та тенденції його розвитку
- •Характеристика залізничних шляхів сполучення україни у 1990,1995—2000 pp.
- •Основні показники роботи транспорту україни у 1990,1995—2000 pp.
- •8.3. Особливості розміщення
- •8.4. Зв'язок, його галузева структура та особливості розміщення
- •Іїй2ж£лжїаііініх телефонних апаратах і забезпеченість ними населення україни по регіонах у 1992,1995,1997-2000 рр
- •8.5. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення транспорту
- •9. Будівельний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •9.1. Роль будівельного комплексу в народному господарстві
- •9.2. Промисловість будівельних матеріалів, її структура та особливості розміщення
- •Структура стінових матеріалів в україні у 1990—2000 pp.
- •9.3. Проблеми та перспективи розвитку
- •9.4. Капітальне будівництво
- •Будівельні та монтажні роботи по регіонах україни у 1990—2000 pp.
- •9.5. Проблеми та перспективи розвитку капітального будівництва
- •10. Соціальний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •10.1. Роль соціального комплексу в суспільному виробництві
- •10.2. Структура та особливості галузей соціальної сфери
- •Основні показники розвитку системи здоров'я україни у 1990—2000 pp.
- •10.3. Виробництво товарів народного споживання: сучасний стан та особливості розміщення
- •Галузева структура легкої промисловості україни за основними показниками виробництва у 1990,1995,1999,2000 pp., %
- •10.4. Проблеми і перспективи розвитку соціального комплексу
- •1. Сутність регіональної економіки,
- •1.1. Методологічні основи регіональної економіки
- •1.3. Економіка регіону — ланка єдиного господарського комплексу
- •1.4. Диференціація регіонів за рівнем розвитку продуктивних сил
- •1.5. Соціально-економічні та екологічні проблеми регіонів і шляхи їх вирішення
- •2. Економіка Донецького економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •2.1. Місце і роль Донецького економічного району в економіці країни
- •2.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •2.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у донецькому економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •2.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •3. Економіка Придніпровського економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •3.1. Місце і роль Придніпровського економічного району в економіці країни
- •3.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •3.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки придніпровського економічного району у 2000 р.
- •3.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •4. Економіка Східного економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •4.1. Місце і роль Східного економічного району в економіці країни
- •4.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •4.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура промисловості східного економічного району у 2000 р. (частка району і області у загальному обсязі України, %)
- •ВІїїг££ницту° основних видів сільськогосподарської продукції у східному економічному районі?2000 р (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •4.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил Східного економічного району
- •5. Економіка Центрального економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •5.1. Місце і роль Центрального економічного району в економіці країни
- •Основні показники соціально-економічного розвитку центрального економічного району у 2000 р.
- •5.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки центрального економічного району у 2000 р.
- •Основні показники розвитку соціальної сфери центрального економічного району у 2000 р.
- •5.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •6. Економіка Поліського економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •6.1. Місце і роль Поліського економічного району в економіці країни
- •Основні показники соціально-економічного розвитку поліського економічного району та його областей у 2000 р.
- •6.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •6.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки поліського економічного району у 1999 р.
- •Територіально-галузева структура промисловості поліського економічного району у 2000 р.
- •Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у поліському економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •6.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •7. Економіка Подільського економічного району:
- •7.1. Місце і роль Подільського економічного району в економіці країни
- •7.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •7.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки подільського економічного району у 2000 р.
- •Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у подільському економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •7.4. Проблеми та перспективи
- •8. Економіка Карпатського економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •8.1. Місце і роль Карпатського економічного району в економіці країни
- •Основні показники соціально-економічного розвитку карпатського економічного району та його областей за 2000 р.
- •8.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •8.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки карпатського економічного району у 1999 p., %
- •Територіально-галузева структура промисловості карпатського економічного району у 2000 р.
- •8.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •9. Економіка Причорноморського економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •9.1. Місце і роль Причорноморського економічного району в економіці країни
- •Основні показники соціально-економічного розвитку причорноморського економічного району у 2000 р.
- •9.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •9.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки причорноморського економічного району у 2000 р.
- •Територіально-галузева структура промисловості причорноморського економічного району у 2000 р.
- •Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у причорноморському економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •9.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •1. Сутність, мета і завдання регіональної політики
- •1.1. Сутність державної регіональної економічної політики
- •1.2. Об'єкти і суб'єкти державної регіональної політики
- •1.3. Цілі державної регіональної економічної політики
- •1.4. Завдання державної регіональної економічної політики
- •1.5. Наукове обґрунтування регіонального розміщення продуктивних сил
- •2. Механізм реалізації регіональної економічної політики
- •2.1. Сутність механізму реалізації державної регіональної економічної політики
- •2.2. Організаційно-правова база
- •2.3. Бюджетно-фінансові важелі реалізації регіональної економічної політики та ключові елементи механізму реалізації регіональної економічної політики
- •2.4. Спеціальні (вільні) економічні зони
- •2.5. Міжрегіональне і прикордонне співробітництво як інструменти реалізації регіональної економічної політики
- •2.6. Регіональні засади управління державним та комунальним секторами економіки
- •3. Державне регулювання
- •3.1. Посилення ролі держави
- •3.2. Підвищення ролі територій
- •3.3. Гармонійне поєднання державного управління і місцевого самоврядування
- •3.4. Сучасна концепція розміщення продуктивних сил і розвитку економіки регіонів
- •3.5. Форми стимулювання розвитку регіональної економіки
- •3.6. Схеми-прогнози та державні програми розвитку і розміщення продуктивних сил економічних районів на тривалу перспективу
- •1. Сутність і форми зовнішньоекономічних зв'язків
- •1.1. Сутність і значення
- •1.2. Основні форми економічного співробітництва країн світу
- •1.3. Обсяги і напрями іноземного інвестування економіки України
- •1.4. Економічні зв'язки України з країнами снд та світу
- •1.5. Проблеми та перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України
- •2. Експортний потенціал України та Ті регіонів
- •2.1. Сутність і значення експортного потенціалу
- •2.2. Структура і регіональні особливості
- •2.3. Конкурентні переваги України та основні напрями їх використання
- •2.4. Проблеми і перспективи формування експортного потенціалу
5.3. Особливості розміщення підприємств хімічного комплексу
На розміщення і ефективний розвиток виробництв хімічного комплексу впливають різноманітні чинники: природні, економічні, соціальні, організаційні. Найбільший вплив на характер розміщення окремих підгалузей мають: забезпеченість районів сировинними, водними, енергетичними і паливними ресурсами, потреби споживачів, наявність трудових ресурсів, розвинутої транспортної мережі, екологічна безпека. Залежно від дії цих чинників усі під-галузі хімічного комплексу умовно поділяються на чотири групи:
виробництва, що тяжіють до джерел сировини, тобто матеріаломісткі виробництва, які розміщуються в максимальній близькості до джерел сировини. Це насамперед гірничодобувні галузі, розміщення яких обумовлене наявністю придатних за змістом і умовами експлуатації родовищ мінеральної сировини. До цієї групи належить також виробництво кальцинованої соди, виробництва на базі переробки відхідних газів нафтопереробних і коксохімічних підприємств;
виробництва, що тяжіють до паливних і енергетичних джерел, тобто енергомісткі хімічні виробництва: карбіду і ціанаміду кальцію, хлору і хлор-продуктів, зв'язаного азоту, хімічних волокон і ниток тощо;
виробництва, що тяжіють до районів споживання: виробництво шин, вироби з пластмас, склопластиків, товари побутової хімії, а також великотоннажні виробництва масового споживання — азотні і фосфорні добрива, синтетичний аміак, азотна, сірчана і фосфорна кислоти тощо;
4) виробництва змішаної орієнтації, виготовлення продукції яких пов'язано зі складним технологічним циклом і використан ням у процесі виробництва значної кількості хімічних реактивів. Це виробництво барвників, прискорювачів і стабілізаторів для шинної і гумотехнічної промисловості, хімічних засобів захисту рослин, мономерів для пластичних мас і синтетичних смол, кіно- фотоплівки тощо. Розміщення їх можливо як у районах, де є сиро вина, так і в районах масового споживання продукції, а також там, де є трудові ресурси.
Принципове значення для розміщення підприємств хімічної промисловості має водний чинник. Сучасні хімічні підприємства є великими споживачами води, у тому числі чистої, і одночасно одним із основних джерел забруднення водоймищ. Вода спожи-
403
вається на технологічні цілі та для охолодження теплообмінних апаратів. До водомістких виробництв належать підприємства хімічних волокон і ниток, пластичних мас і синтетичних смол тощо. В умовах дефіциту водних ресурсів в Україні, особливо у східних і південних областях, чинник водозабезпечення є одним із вирішальних для визначення розміщення хімічних підприємств.
Дія тих чи інших чинників на розміщення хімічних виробництв змінюється під впливом науково-технічного прогресу. Особливо зазнали змін обмежувального впливу на розміщення сировинний і енергетичний чинники. Цьому сприяв перехід до вуглеводної сировини, розвиток магістральних трубопроводів нафти і газу, створення нових ресурсо- і енергозберігаючих технологій. Механізація і автоматизація виробництва, впровадження автоматизованих систем управління технологічними процесами сприяє зростанню продуктивності праці і зменшенню потреби в трудових ресурсах, тобто зниженню залежності від трудового чинника. Значення водних ресурсів і екологічних чинників посилюється у зв'язку із зростанням навантаження на природне середовище.
Стан сировинної бази, її кількісна і якісна характеристики є важливими чинниками, які визначають розвиток і розміщення хімічних виробництв. Сировинна база галузі широка і різноманітна, при цьому багато видів сировини взаємозамінні. У галузі використовуються різні види сировини. Мінеральна сировина — це корисні копалини, що видобуваються з надр. Штучну сировину одержують головним чином у хімічній, нафтохімічній, коксохімічній, лісохімічній промисловості. Вона включає широку номенклатуру продуктів синтезу (синтетичний аміак, синтетичний каучук, синтетичні барвники, синтетичні смоли тощо), а також різноманітні види сільськогосподарської сировини рослинного і тваринного походження (ефірні рослини, білкові речовини, олія, етиловий спирт тощо). Як вторинні матеріальні ресурси використовуються близько 120 видів відходів виробництва як хімічної, так і суміжних галузей промисловості. У цілому виробництва хімічного комплексу належать до матеріаломістких галузей промисловості. Частка витрат на сировину і матеріали (разом із допоміжними) у загальних витратах на виробництво в 2000 р. становила 70,9 %.
Основними видами мінеральної сировини для виробництва хімічної продукції в Україні є: природна сірка, калійні солі, природний сульфат натрію, кухонна сіль кам'яна, боратова руда тощо.
Природна (самородна або комова) сірка — головна сировина для виробництва сірчаної кислоти. Великі запаси сірки було розвідано ще в 50-ті pp. XX ст. на Прикарпатті (Роздольське, Язівсь-
404
ке, Подорожненське тощо). Розвідані запаси сірчаної руди на кінець 90-х pp. становили понад 800 млн т). На базі цих родовищ працювали потужні гірничо-хімічні підприємства «Сірка» — Роздольське і Яворівське. Але інтенсивне використання діючих родовищ, відсутність рентабельних технологій для введення в дію нових розвіданих родовищ, катастрофічний екологічний стан у зоні видобутку сірки відкритим способом (особливо в районі Новоя-ворівська) призвело до скорочення видобутку сірчаної руди в 2000 р. порівняно з 1990 р. у 30 разів, а виплавки сірки — у 24 рази.
Родовища природної сірки у світі розміщуються вкрай нерівномірно. Основні запаси, що розробляються у промислових масштабах, зосереджені в Іраку, США, Мексиці, Чилі, Польщі, Туркме-ністані, Росії.
Калійні руди (солі) — сировина для виробництва калійних добрив. Україна має одне з найбільших у світі родовищ калійних руд сульфатного типу, що розташоване у Прикарпатті (Львівська та Івано-Франківська області). Розвідані запаси на кінець 90-х pp. становили понад 3,5 млрд т. Промислові розробки калійно-магнієвих солей здійснюються на Стебницькому і Калуш-Голинському родовищах. Підприємства у Стебнику і Калуші розраховані на переробку понад 2 млн т руди на рік. Але технологічні процеси комплексної переробки складних полімінеральних калійно-магнієвих руд недосконалі. Ефективної, відпрацьованої у промислових умовах і готової до впровадження технології сьогодні немає. Тому обсяг видобутку калійно-магнієвої солі скоротився у 2000 р. порівняно з 1990 р. у 5 разів, а калійних добрив майже у 7 разів. Виробляють головним чином сиромолоті калійні солі (каїніт) з вмістом поживної речовини (КгО) всього 10 %.
Великі родовища калійних солей розташовані в Канаді, Німеччині, Росії, Білорусі, США, Ізраїлі, Йорданії, Франції.
Кухонна сіль кам 'яна — сировина для одержання хлору, соди каустичної і кальцинованої. її запаси оцінюються в 23,3 млрд т. Найбільш потужне — Артемівсько-Слов'янське родовище в Донецькій області. Соляні пласти цього родовища виходять на територію Харківської області, де найбільш перспективним є Єфре-мівське родовище. Ряд невеликих родовищ кухонної солі розташовано у Закарпатті, з них найстаріше Солотвинське. Значну цінність для хімічної промисловості мають запаси солей Північного Криму. Вони представлені як самоосадною сіллю, так і рапою Сиваських озер, які багаті на розчини солей натрію, магнію, брому тощо.
З природних ресурсів слід відзначити також ільменіти (Іршан-ське родовище в Житомирській області), які є сировиною для ви-
405
робництва пігментного двоокису титану — основи для виготовлення лакофарбової продукції.
Для виробництва кальцинованої соди і карбіду кальцію використовуються у великій кількості вапняки і крейда, родовища яких є у багатьох регіонах України, але лише незначна кількість з них містить сировину, що відповідає вимогам хімічної промисловості.
Промислові поклади фосфатної сировини (апатити, фосфорити) на території України відсутні. Розвідані родовища належать до забалансових фосфатних руд. Серед них: Стремигородське ільме-ніто-апатитове родовище (Житомирська область), Новополтавсь-ке рідко-метально-апатитове (Запорізька область), Ратнівське (Волинська область) та Осиківське (Донецька область) родовища фосфоритів. Виявлені поклади фосфоритів низької якості і придатні тільки для виробництва фосфоритного борошна та сумішей, а родовище апатитовмісних руд потребують детального вивчення щодо доцільності їх освоєння.
Видобування фосфатної сировини здійснюється приблизно у 30-ти країнах світу, але 74 % світового видобутку припадає на США, Китай, Марокко, Росію, Казахстан. Найбільш високоякісну сировину видобувають у Росії (32 % РгСЬ), Марокко (31,2 % Р2О2), США (30,6 % Р202).
Важливим джерелом для одержання хімічних продуктів в Україні є коксівне вугілля. При коксуванні вугілля попутно виробляється коксовий газ, кам'яновугільна смола, аміак, ароматні вуглеводи, сірчисті сполуки. Ці продукти самі по собі є важливою сировиною для виробництва синтетичних барвників, фармацевтичних препаратів тощо. Кам'яновугільна смола — важлива сировина для промисловості синтетичних барвників, зародження і розміщення якої у Донбасі (м. Рубіжне) пов'язане безпосередньо з появою продуктів коксування кам'яного вугілля, а розширення асортименту барвників — із зростанням кількості продуктів, що виробляли з кам'яновугільної смоли і сирих бензолів. Тому до 70-х pp. XX ст. головною сировиною для виробництва продуктів органічного синтезу і полімерних матеріалів були ароматичні сполуки, що побічно утворюються при коксуванні вугілля і на основі яких виробляли бензол, толуол, ксилол, фенол, нафталін, антрацен. Коксохімічні заводи збудовані поряд з основними споживачами коксу — металургійними заводами у містах Донбасу і Придніпров'я. Поступово за економічними чинниками вугілля замінюється на нафту і природний газ, що набагато дешевше вугілля, легко транспортуються і переробляються. Власні обсяги видобутку нафти і газу незначні, Україна їх імпортує переважно з Росії.
406
У промисловості органічного синтезу використовуються рідкі нафтопродукти (низькооктанові бензини, керосин) і вуглеводні, що містяться в газах нафтопереробки і природних горючих газах, парафінові вуглеводні (метан, етан, пропан, бутан), ненасичені вуглеводні (етилен, пропілен, бутилен, ацетилен); ароматичні вуглеводні (бензол, толуол, ксилол). Але через низький рівень глибини переробки нафти на нафтопереробних заводах України ще недостатньо використовуються можливості нафтохімічного синтезу для виробництва органічних речовин, сполук, полімерних матеріалів.
У другій половині 90-х pp. XX ст. простежується майже повна імпортна залежність функціонування ряду галузей хімічного
комплексу.
До організаційних чинників розміщення нових підприємств чи виробництв належать: комбінування виробництва, коли в одному підприємстві з'єднуються різні виробництва однієї галузі або різних галузей промисловості на основі комплексного використання сировини, послідовності її відпрацювання, використання відходів і побічних продуктів виробництва, вторинних енергетичних ресурсів тощо. Можливості комбінування в хімічних виробництвах дуже широкі. Тому підприємства хімічної і нафтохімічної промисловості мають міжгалузевий характер, що веде до зростання концентрації виробництва. При комбінуванні використовуються всі переваги спеціалізації і концентрації виробництва. У кінцевому результаті це веде до зростання продуктивності праці, зниження собівартості і фондомісткості продукції. З розвитком спеціалізації і комбінування подальший розвиток набуває кооперування, тобто встановлення раціональних зв'язків між підприємствами.
У територіальній організації виробництв хімічного комплексу широкого розвитку набули промислові (хімічні) вузли: Лисичансь-ко-Рубіжанський, Дніпропетровсько-Дніпродзержинський, Калусь-кий, Горлівсько-Донецький, Красноперекопський, а також великі хімічні центри: Київ, Біла Церква, Черкаси, Суми, Одеса, Харків тощо.
В умовах ринкової економіки найбільш визначними загальними чинниками розвитку і розміщення хімічних виробництв є: природні ресурси, науково-технічний і технологічний рівень виробництва, якість продукції і наявність попиту на неї, економічна безпека виробництва, міжнародний розподіл праці.
Зміни територіальної організації виробництв хімічного комплексу наведені в табл. 3.48 та на рис. 3.8.
Для розміщення підгалузей хімічного комплексу характерні дві
тенденції.
407
Таблиця 3.48