- •Isbn 966-574-750-9
- •Тема 5; розд. 5, теми 1,2,3 ю і Пітюренко д-р геогр. Наук, проф. Розд. 1, теми 3, 4; розд. З,
- •Тема 2; розд. 6, теми 1,1 с і. Бандур д-р екон. Наук, проф. Розд. 2, тема 2
- •Тема 6 м. А. Хвесик д-р екон. Наук, проф. Розд. 2, тема 1
- •Тема 1 я б Олійник д-р екон. Наук, проф., розд. 1, тема 1; розд. З,
- •Тема 9 б. В. Калашніков д-р екон. Наук розд. 6, тема 2
- •1. Предмет курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •2. Методологічні основи курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •3. Завдання курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •4. Структура курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •1. Сучасні теорії і концепції розміщення продуктивних сил і регіональної економіки
- •1.1. Сутність і складові елементи продуктивних сил
- •1.2. Вітчизняні теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки
- •1.3. Зарубіжні теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки
- •1.4. Розвиток і розміщення продуктивних сил в умовах глобалізації та регіоналізації світового економічного простору
- •2. Закономірності, принципи і чинники розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів
- •2.1. Зміст основних понять «закон», «закономірність», «принцип», «чинник», їх об'єктивний характер
- •2.2. Закономірності розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •2.3. Принципи розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •2.4. Чинники розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •3. Економічне районування та територіальна структура народного господарства
- •3.1. Сутність економічного району
- •3.2. Основні районоутворювальні чинники
- •3.3. Принципи і критерії виділення великих економічних районів
- •3.4. Ієрархія економічних районів, їх основні типи
- •3.5. Мережа економічних районів України
- •3.6. Практичне значення економічного районування
- •4. Наукові методи аналізу розміщення і територіальної організації народного господарства
- •4.1. Сутність наукових методів
- •4.2. Традиційні і нові методи вивчення розміщення продуктивних сил
- •1. Природно-ресурсний потенціал і його економічна оцінка
- •1.1. Природно-ресурсний потенціал і його структура
- •1.3. Характеристика природно-ресурсного потенціалу економічних районів
- •Основні показники лісового фонду регіонів україни
- •Водні ресурси річок україни (басейновий розріз)
- •1.4. Ресурсозбереження як головний напрям використання природно-ресурсного потенціалу
- •2. Населення, трудові ресурси та розселення
- •2.1. Роль населення у розвитку та територіальній організації народного господарства
- •2.2. Чисельність і територіальне розміщення населення
- •2.3. Відтворення населення
- •2.4. Міграція населення та її види
- •2.5. Рівень життя населення та його регіональні відмінності
- •2.6. Етнічний1 склад населення та його територіальні особливості
- •2.7. Міське і сільське населення
- •2.8. Трудові ресурси та їх структура
- •2.9. Трудоресурсна ситуація та її регіональні особливості
- •2.10. Ринок праці та забезпечення ефективної зайнятості
- •3. Виробничий та науково-технічний потенціал
- •3.1. Економічна сутність виробничого та науково-технічного потенціалу
- •3.2. Характеристика виробничого
- •3.3. Науково-технічний потенціал України та оцінка його стану
- •3.4. Оцінка інноваційного потенціалу України та її регіонів
- •1. Народногосподарський комплекс України, особливості структури і трансформація в ринкових умовах
- •1.1. Економіка України як єдиний народногосподарський комплекс
- •1.2. Сутність поняття «структура економіки»
- •1.3. Галузева структура економіки та її регіональні особливості
- •Структура економіки україни за чисельністю населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності у 1990,1995, 2000 pp.
- •1.4. Реструктуризація економіки в ринкових умовах
- •1.5. Формування міжгалузевих комплексів, їх сутність, структура та значення
- •1.6. Посилення процесів інтеграції та підвищення ролі регіонів
- •1.7. Динаміка та ефективність структурної трансформації економіки
- •2. Паливно-енергетичний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •2.1. Роль паливно-енергетичного комплексу в народному господарстві та його структура
- •Видобуток (виробництво) первинних паливно-енергетичних ресурсів в україні у 1990—2000 pp.
- •2.2. Паливно-енергетичний баланс та перспективи його формування
- •2.3. Вугільна промисловість
- •Запаси вугілля та їх розташування по території україни (станом на 01.01.2001 р.)
- •Баланс формування та розподілу ресурсів кам'яного та бурого вугілля в україні
- •2.4. Нафтова та нафтопереробна промисловість
- •Баланс формування та розподілу ресурсів нафти (включаючи газовий конденсат) в україні у!990,1995,2000 pp., тис. Т
- •2.5. Газова промисловість
- •2.6. Електроенергетика
- •Встановлена потужнгсть у розрш енергосистем оес україни (станом 01.01.2001 р.)
- •Виробництво електроенергії у україні у 1990,1995, 2000 та 2001 pp., млрд кВт
- •Характеристика споживання електроенергії галузями народного господарства україни у 1990,1995, 2000 pp.
- •Потужність, виробництво та використання встановленої потужності електростанцій україни в 1990,1996—2000 pp.
- •3. Металургійний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •3.1. Місце металургійного комплексу в економіці
- •3.2. Чорна металургія
- •Виробництво основних видів продукції чорної металургії україни
- •3.3. Кольорова металургія
- •Зміни галузевої структури кольорової металургії україни за обсягом продукції у 1990—2000 pp. (у діючих цінах відповідних років), %
- •3.4. Основні проблеми та перспективи розвитку галузей металургійного комплексу
- •4. Машинобудівний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •4.1. Роль машинобудівного комплексу в народному господарстві
- •4.2. Структура і сучасний стан розвитку машинобудівного комплексу
- •Питома вага україни в загальному виробництві найбільш важливих видів продукції машинобудування срср
- •Динаміка виробництва окремих видів найбільш важливої продукції машинобудування в україні у 1985—2000 pp.
- •4.3. Особливості розміщення найважливіших галузей машинобудування
- •4.4. Оборонно-промисловий комплекс
- •4.5. Основні райони і центри машинобудування
- •4.6. Проблеми і перспективи розвитку машинобудівного комплексу
- •5. Хімічний комплекс: сучасні стан і перспективи розвитку
- •5.1. Роль хімічного комплексу в народному господарстві
- •5.2. Структура хімічного комплексу
- •Зміни галузевої структури хімічного комплексу україни за обсягом продукції у 1990—2000 pp., % (у діючих цінах відповідних років)
- •5.3. Особливості розміщення підприємств хімічного комплексу
- •Зміни територіальної структури виробництва продукції хімічного комплексу україни у 1990—2000 pp., %
- •5.4.Сучасний стан розвитку і розміщення галузей хімічного комплексу
- •5.5. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення галузей хімічного комплексу
- •6. Лісопромисловий комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •6.1. Роль лісопромислового комплексу в народному господарстві
- •6.2. Структура лісопромислового комплексу
- •6.3. Особливості розміщення підприємств лісопромислового комплексу
- •6.4. Проблеми та перспективи розвитку
- •7. Агропромисловий комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •7.1. Роль агропромислового комплексу в народному господарстві. Форми територіальної організації апк
- •7.2. Сільське господарство, його структура та особливості розміщення
- •Розміщення сільськогосподарського виробництва україни за призначенням і використанням земельних ресурсів на 01.01.2001 р., млн га
- •Міжгалузеві зв'язки між сільськогосподарськими підприємствами та іншими сферами апк в 2000 р. (млн гри)
- •7.3. Спеціалізовані агропромислові комплекси
- •7.4. Господарський механізм апк у регіональній економіці
- •7.5. Проблеми і перспективи розвитку апк
- •8. Транспортний комплекс та зв'язок: сучасний стан і перспективи розвитку
- •8.1. Роль транспорту в народному господарстві та його структура
- •8.2. Характеристика транспортно-дорожнього комплексу та тенденції його розвитку
- •Характеристика залізничних шляхів сполучення україни у 1990,1995—2000 pp.
- •Основні показники роботи транспорту україни у 1990,1995—2000 pp.
- •8.3. Особливості розміщення
- •8.4. Зв'язок, його галузева структура та особливості розміщення
- •Іїй2ж£лжїаііініх телефонних апаратах і забезпеченість ними населення україни по регіонах у 1992,1995,1997-2000 рр
- •8.5. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення транспорту
- •9. Будівельний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •9.1. Роль будівельного комплексу в народному господарстві
- •9.2. Промисловість будівельних матеріалів, її структура та особливості розміщення
- •Структура стінових матеріалів в україні у 1990—2000 pp.
- •9.3. Проблеми та перспективи розвитку
- •9.4. Капітальне будівництво
- •Будівельні та монтажні роботи по регіонах україни у 1990—2000 pp.
- •9.5. Проблеми та перспективи розвитку капітального будівництва
- •10. Соціальний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку
- •10.1. Роль соціального комплексу в суспільному виробництві
- •10.2. Структура та особливості галузей соціальної сфери
- •Основні показники розвитку системи здоров'я україни у 1990—2000 pp.
- •10.3. Виробництво товарів народного споживання: сучасний стан та особливості розміщення
- •Галузева структура легкої промисловості україни за основними показниками виробництва у 1990,1995,1999,2000 pp., %
- •10.4. Проблеми і перспективи розвитку соціального комплексу
- •1. Сутність регіональної економіки,
- •1.1. Методологічні основи регіональної економіки
- •1.3. Економіка регіону — ланка єдиного господарського комплексу
- •1.4. Диференціація регіонів за рівнем розвитку продуктивних сил
- •1.5. Соціально-економічні та екологічні проблеми регіонів і шляхи їх вирішення
- •2. Економіка Донецького економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •2.1. Місце і роль Донецького економічного району в економіці країни
- •2.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •2.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у донецькому економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •2.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •3. Економіка Придніпровського економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •3.1. Місце і роль Придніпровського економічного району в економіці країни
- •3.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •3.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки придніпровського економічного району у 2000 р.
- •3.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •4. Економіка Східного економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •4.1. Місце і роль Східного економічного району в економіці країни
- •4.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •4.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура промисловості східного економічного району у 2000 р. (частка району і області у загальному обсязі України, %)
- •ВІїїг££ницту° основних видів сільськогосподарської продукції у східному економічному районі?2000 р (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •4.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил Східного економічного району
- •5. Економіка Центрального економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •5.1. Місце і роль Центрального економічного району в економіці країни
- •Основні показники соціально-економічного розвитку центрального економічного району у 2000 р.
- •5.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки центрального економічного району у 2000 р.
- •Основні показники розвитку соціальної сфери центрального економічного району у 2000 р.
- •5.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •6. Економіка Поліського економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •6.1. Місце і роль Поліського економічного району в економіці країни
- •Основні показники соціально-економічного розвитку поліського економічного району та його областей у 2000 р.
- •6.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •6.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки поліського економічного району у 1999 р.
- •Територіально-галузева структура промисловості поліського економічного району у 2000 р.
- •Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у поліському економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •6.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •7. Економіка Подільського економічного району:
- •7.1. Місце і роль Подільського економічного району в економіці країни
- •7.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •7.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки подільського економічного району у 2000 р.
- •Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у подільському економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •7.4. Проблеми та перспективи
- •8. Економіка Карпатського економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •8.1. Місце і роль Карпатського економічного району в економіці країни
- •Основні показники соціально-економічного розвитку карпатського економічного району та його областей за 2000 р.
- •8.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •8.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки карпатського економічного району у 1999 p., %
- •Територіально-галузева структура промисловості карпатського економічного району у 2000 р.
- •8.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •9. Економіка Причорноморського економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил
- •9.1. Місце і роль Причорноморського економічного району в економіці країни
- •Основні показники соціально-економічного розвитку причорноморського економічного району у 2000 р.
- •9.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу
- •9.3. Галузева і територіальна структура господарства
- •Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки причорноморського економічного району у 2000 р.
- •Територіально-галузева структура промисловості причорноморського економічного району у 2000 р.
- •Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у причорноморському економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т
- •9.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району
- •1. Сутність, мета і завдання регіональної політики
- •1.1. Сутність державної регіональної економічної політики
- •1.2. Об'єкти і суб'єкти державної регіональної політики
- •1.3. Цілі державної регіональної економічної політики
- •1.4. Завдання державної регіональної економічної політики
- •1.5. Наукове обґрунтування регіонального розміщення продуктивних сил
- •2. Механізм реалізації регіональної економічної політики
- •2.1. Сутність механізму реалізації державної регіональної економічної політики
- •2.2. Організаційно-правова база
- •2.3. Бюджетно-фінансові важелі реалізації регіональної економічної політики та ключові елементи механізму реалізації регіональної економічної політики
- •2.4. Спеціальні (вільні) економічні зони
- •2.5. Міжрегіональне і прикордонне співробітництво як інструменти реалізації регіональної економічної політики
- •2.6. Регіональні засади управління державним та комунальним секторами економіки
- •3. Державне регулювання
- •3.1. Посилення ролі держави
- •3.2. Підвищення ролі територій
- •3.3. Гармонійне поєднання державного управління і місцевого самоврядування
- •3.4. Сучасна концепція розміщення продуктивних сил і розвитку економіки регіонів
- •3.5. Форми стимулювання розвитку регіональної економіки
- •3.6. Схеми-прогнози та державні програми розвитку і розміщення продуктивних сил економічних районів на тривалу перспективу
- •1. Сутність і форми зовнішньоекономічних зв'язків
- •1.1. Сутність і значення
- •1.2. Основні форми економічного співробітництва країн світу
- •1.3. Обсяги і напрями іноземного інвестування економіки України
- •1.4. Економічні зв'язки України з країнами снд та світу
- •1.5. Проблеми та перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України
- •2. Експортний потенціал України та Ті регіонів
- •2.1. Сутність і значення експортного потенціалу
- •2.2. Структура і регіональні особливості
- •2.3. Конкурентні переваги України та основні напрями їх використання
- •2.4. Проблеми і перспективи формування експортного потенціалу
1.2. Основні форми економічного співробітництва країн світу
Необхідність докорінної технічної і технологічної модернізації промислового виробництва, сільського господарства та інших галузей господарського комплексу України, його переорієнтації на вищі світові стандарти з метою забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції вимагає максимально ефективного використання наявних науково-технічного та економічного потенціалів країни, широкого розвитку міжнародної кооперації в галузі науки, освіти та виробництва. Продуктивні сили України характеризуються досить великими потенційними можливостями, однак на їх сучасний стан значною мірою впливають наслідки соціально-економічної кризи.
У сучасних умовах міжнародне співробітництво України відбувається в таких основних формах:
міжнародна торгівля послугами;
науково-технічне співробітництво;
взаємовигідна міжнародна торгівля товарами (зовнішня торгівля);
надання кредитів і позик, у тому числі і безвідплатних;
створення спільних підприємств;
обмін робочою силою;
спеціалізація і кооперування виробництва;
торгівля технологіями, або спеціалізація на виробництві комплектувального обладнання;
спільна участь зацікавлених країн у розробці природних ресурсів;
іноземні інвестиції як найважливіша форма стимулювання розвитку економіки країни;
бартерний обмін товарами;
міжнародний туризм;
культурні зв'язки між країнами світу.
Взаємовигідна міжнародна торгівля товарами та послугами, як і раніше, посідає провідне місце в складній системі міжнародних економічних зв'язках, оскільки вона, по суті, відтворює всі види міжнародного поділу праці і об'єднує всі країни в єдину господарську цілісність на сучасному світовому ринку товарів. Для неї властиві передусім дві найхарактерніші риси: перевага пропозиції товарів над існуючим попитом і жорстка конкурентна боротьба між його учасниками. Це є результатом
937
значного зростання в умовах науково-технічної революції продуктивності суспільної праці в промислово розвинутих країнах і здешевлення внаслідок цього продукції при збільшенні її обсягів. Водночас широке представництво товаровиробників різних країн і регіонів на світових ринках посилює конкурентну боротьбу між ними за споживача, веде до поділу світових товарних ринків, ускладнює проблему проникнення на них нових агентів.
Аналіз нинішнього стану зовнішньої торгівлі України свідчить про те, що економічні зв'язки в цій сфері є нераціональними, характеризуються вузькою географією. її структура і ефективність не відповідають потребам формування національної ринкової економіки відкритого типу. Так, частка експорту в національному доході України майже в 4 рази менша за середньосві-товий показник.
Стратегічне значення зовнішньої торгівлі для України зумовлюється тим, що модернізація економіки, залучення масштабних іноземних інвестицій, новітніх технологій можливі лише за умови формування в країні стійкої, відкритої до зовнішнього світу господарської системи, органічного включення України в систему міжнародного поділу праці.
Процес лібералізації у світовій торгівлі в післявоєнний час привів до різкого збільшення її обсягів. За період з 1950 р. обсяг світового експорту (в основному зовнішньої торгівлі), за даними СОТ, зріс у 18 разів, у той час як виробництво збільшилося лише в 6,5 раза. При цьому світовий експорт промислових товарів підвищився в 34 рази, а промислове виробництво зросло лише в 9 разів.
Лібералізація зовнішньої торгівлі в Україні створила передумови для нарощування експорту вітчизняних товарів та послуг. Але структурні диспропорції економіки України сформованої в рамках колишнього СРСР, впливають на товарну структуру експорту країни. Нині домінуючими експортними позиціями є металопродукція (44,4 % загального експорту в 2000 р. проти 36,2% в 1995 р.), мінеральні продукти (9,6% проти відповідно 10,5 %) та продукція хімічної промисловості (10,6 % проти відповідно 9,7 %), а продукція машинобудування становить лише 9,3 % загального експорту України проти 11,8 % в 1995 р. Як бачимо, впродовж 1995—2000 pp. структура експорту товарів помітно погіршилася: частка металопродук-ції зросла на 8 %, а частка продукції машинобудування зменшилася на 2,5 % (табл. 6.1).
938
Таблиця 6.1
ТОВАРНА СТРУКТУРА ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
у 1995 і 2000 pp. (частка у загальному обсязі, %)
Товарні групи |
Експорт |
Імпорт |
||
1995 |
2000 |
1995 |
2000 |
|
Усього |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
У тому числі: |
|
|
|
|
1. Живі тварини та продукція тваринництва |
4,2 |
2,5 |
0,7 |
0,8 |
2. Продукти рослинного походження |
1,2 |
2,5 |
0,9 |
2,2 |
3. Продукція харчової промисловості |
8,5 |
2.8 |
2,4 |
3,1 |
4. Мінеральні продукти (руди, вугілля, нафта, природний газ та ін.) |
10,5 |
9,6 |
55,4 |
46,9 |
5. Текстиль та текстильні вироби |
2,7 |
3,7 |
3,1 |
4,0 |
6. Неблагородні метали та вироби з них |
36,2 |
44,4 |
4,8 |
4,9 |
7. Машини, устаткування та механізми |
11,8 |
9,3 |
14,9 |
13,9 |
8. Засоби наземного, повітряного та водного транспорту |
6,4 |
3,0 |
2,5 |
3,6 |
9. Деревина та вироби з неї |
0,3 |
1,5 |
0,7 |
0,4 |
10. Продукція хімічної промисловості |
9,7 |
10,6 |
5,4 |
6,4 |
11. Пластмаси та каучук |
2,8 |
1,7 |
3,7 |
4,5 |
12. Різні прилади та інструменти |
0,5 |
0,4 |
0,9 |
1,3 |
Погіршення структури зовнішньої торгівлі України зумовлене повільним проведенням ринкових перетворень і надто повільною реструктуризацією промисловості. На відміну від переважної більшості країн Центральної та Східної Європи Україна так і залишилась експортером переважно сировини та напівфабрикатів і не спромоглася збільшити частину товарів з високою додатковою вартістю в загальній структурі експорту.
Потенціал екстенсивного нарощування експорту майже вичерпано. Необхідні якісні зміни, і насамперед: зміна структури експорту в напрямі збільшення частки кінцевої продукції в загальному обсязі експорту, підвищення ефективності експортних операцій, відновлення присутності на традиційних ринках і зміцнення позицій на нових перспективних ринках, удосконалення державного регулювання зовнішньої економічної діяльності.
939
Сама структура експорту та імпорту будь-якої країни відображає передусім здатність галузей її народногосподарського комплексу до міжнародної співпраці та конкуренції. Керуючись довгостроковою метою України зайняти своє місце в міжнародному поділі праці і враховуючи сьогоднішні реалії і можливості, доцільно в короткі строки зосередити ресурси на пріоритетних напрямах промислового і сільськогосподарського виробництва, за якими можна було б здійснити прорив у світову економіку, на світовий ринок. Саме таким чином відбувався економічний злет країн Південно-Східної Азії («азіатські тигри»). Особливу увагу слід звернути на експортне виробництво, від якого великою мірою залежить місце України в системі світового господарства.
Україна традиційно протягом багатьох років посідала провідне місце у складі СРСР у розвитку експортного виробництва серед інших республік. Для цього були вагомі об'єктивні умови, насамперед природні ресурси, виробничі потужності, науково-технічний потенціал, кваліфіковані трудові ресурси, географічне положення, транспортне забезпечення та ін. Про це свідчать такі дані: частка України в останні роки існування СРСР становила 20 % загальносоюзних експортних поставок. За окремими видами експортних поставок питома вага України становила: по залізній руді — 98 %, марганцевій руді — 100, чавуну і трубах — 75, ковальсько-пресовому обладнанню і сільськогосподарських машинах — більше ніж 70, екскаваторах і сортового прокату — більше ніж 60 % і т. д. Сучасні можливості експортного потенціалу України повною мірою залежать від рівня розвитку окремих економічних районів і областей.
Аналіз зовнішньої торгівлі товарами за 1995—2000 pp. показує, що баланс зовнішньої торгівлі в Україні з країнами світу змінився з негативного на позитивне значення (експорт товарів перевищив їх імпорт у 2000 р. більше ніж на 400 млн дол. США). Лише з країнами колишнього Радянського Союзу сальдо зовнішньої торгівлі залишається від'ємним. У 2000 р. Україна імпортувала з цих країн товарів на 3,5 млрд дол. США більше, ніж експортувала до них, у тому числі з Росією — на 2,3 млрд дол. США. Ця різниця між експортом та імпортом товарів в Україні зумовлена передусім від'ємним сальдо по імпорту природного газу, нафти, дизельного пального, вугілля, тобто в основному за рахунок енергоносіїв.
У структурі зовнішньої торгівлі велике значення має експорт послуг. Нині він став одним з найважливіших чинників динамічного розвитку зовнішньої торгівлі України та інших країн світу. За даними платіжного балансу в структурі валютних надходжень України на експорт послуг припадає більше 20 %. У 2000 р. Україна здійсню-
вала зовнішні торговельні операції послугами більше ніж з 150 країнами світу і експорт послуг становив понад 3,5 млрд дол. США.
Найбільша частина в загальному експорті послуг припадає на транспортні послуги (майже 84 % у 2000 р.). В експорті транспортних послуг більше половини займає транзит російських енергоносіїв (нафти, нафотопродуктів та природного газу). Однак у перспективі їх транзит, буде, очевидно, скорочуватися у зв'язку з реалізацією Росією проектів альтернативних маршрутів транспортування нафти і природного газу поза межами України. Тому збереження та розвиток транзитних можливостей залежатимуть від виваженої тарифної політики України, а також успіху в реалізації проекту транзиту Каспійської та Близькосхідної нафти.
Слабо представлена Україна на ринку будівельних послуг, експорт яких у 2000 р. становив лише 37,2 млн дол. США, або 1,1 % загального експорту послуг.
Незважаючи на те що у 1980—1990 pp. Україна та інші республіки Радянського Союзу здійснювали великі експортні поставки продукції машинобудування (включаючи озброєння), експорт послуг з ремонту нині становить лише 134,5 млн дол. США, або 3,9 % загального експорту послуг.
Таблиця 6.2
СТРУКТУРА ЕКСПОРТУ-ІМПОРТУ ПОСЛУГ УКРАЇНИ у 1995 і 2000 pp. (частки у загальному обсязі послуг, %)
Види послуг |
Експорт |
Імпорт |
||
1995 |
2000 |
1995 |
2000 |
|
Усього у тому числі: |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
1. Транспортні послуги морського транспорту повітряного транспорту залізничного транспорту трубопровідного транспорту |
80,1 24,0 4,5 2,4 45,2 |
83,7 12,5 6,2 9,4 50,2 |
16,9 11,5 2,2 1,4 1,1 |
22,0 4,4 5,7 10,4 |
іншого транспорту |
4,0 |
5,4 |
0,7 |
1,5 |
2. Послуги зв'язку |
6,9 |
2,5 |
33,5 |
17,6 |
3. Будівельні послуги |
1,2 |
1,1 |
5,7 |
2,0 |
4. Фінансові послуги |
1,0 |
0,6 |
4,4 |
4,6 |
5. Різні ділові, професійні та технічні послуги |
3,6 |
5,5 |
13,1 |
12,8 |
6. Державні послуги, не віднесені до інших категорій |
4,2 |
2,7 |
24,9 |
40,0 |
7. Послуги з ремонту |
3,0 |
3,9 |
1,5 |
1,0 |
940
941
Незначними є обсяги експорту комп'ютерних, туристичних, фінансових, страхових та інших послуг України (табл. 6.2).
Обмін науково-технічними знаннями, або науково-технічне співробітництво, передбачає взаємообмін науково-технічною інформацією, патентами, ліцензіями, а також спільні розробки глобальних і регіональних наукових програм і проектів (освоєння космічного простору, ресурсів Світового океану, розвиток ядерної енергетики та ін.).
Розвиток міжнародної науково-технічної кооперації України відбувається у таких формах:
запозичення досвіду та запрошення іноземних спеціалістів, а також підготовка, підвищення кваліфікації національних кадрів за кордоном;
взаємодія створення, розширення та забезпечення нормальної діяльності навчальних закладів, науково-дослідних та консультативних центрів, у тому числі і спільних;
співробітництво в галузі науки і техніки, будівництві, модернізації та експлуатації підприємств, інших об'єктів виробничого призначення і соціальної інфраструктури;
обмін технологіями, ліцензіями, конструкторськими і проективними матеріалами, сприяння їх використанню;
співробітництво у збиранні, обробці та використанні науково-технічної і економічної інформації.
Найтісніші зв'язки в галузі науки, техніки та освіти Україна має з Росією, а також з деякими іншими країнами колишнього Радянського Союзу. Слід підкреслити, що, на жаль, у результаті розриву раніше існуючих державних, політичних та господарських зв'язків між колишніми республіками СРСР помітно ослабло співробітництво українських вищих навчальних закладів і наукових закладів з відповідними науковими центрами цих країн.
Міжнародний туризм, як важлива форма міжнародних економічних зв'язків, сприяє розвитку індустрії туризму України. Економіка країни виграє від міжнародного туризму, оскільки прискореними темпами розвивається готельний комплекс, розширюється мережа комплексів, ресторанів, кафе та інших соціальних об'єктів.
В умовах економічної кризи і дефіциту грошової маси велике значення Україна надає бартерному обміну товарами. У першу чергу ця форма економічних зв'язків широко використовується Україною в розрахунках за енергоносії з Російською Федерацією, Казахстаном та Туркменістаном, за поставки бавовни з Узбекистану та інших країн Центральної Азії, за продукцію машинобудування та хімічної промисловості, руд кольорових металів, лісома-
942
теріалів та хімічної речовини з Росією, Білоруссю, Казахстаном та іншими країнами СНД.
Особлива увага приділяється Україною створенню спільних підприємств, особливо з високорозвинутими країнами світу. Ця форма економічних зв'язків дає змогу Україні одержувати нові високі технології, підвищувати технічний рівень виробництва, широко впроваджувати наукомісткі технології та ін. Все це сприяє підвищенню якості і конкурентоспроможності продукції, розширенню ринків збуту та надходженню валюти.