4. Економіка Східного економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил

4.1. Місце і роль Східного економічного району в еко­номіці країни

' 4.2. Характеристика природно-ресурсного, виробни­чого і трудового потенціалу

3. Галузева і територіальна структура господарства

4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил Східного економічного району

4.1. Місце і роль Східного економічного району в економіці країни

Східний економічний район — це промислово-аграрний ре­гіон, спеціалізацією якого в загальнодержавному поділі праці є галузі машинобудування і металообробки та хімічна промисло­вість (рис. 4.5).

704

Рис. 4.5. Економіка Східного економічного району

До складу Східного економічного району входять Полтавська, Сумська і Харківська області. Площа району — 84,0 тис. км², що становить 13,9 % території України.

Більшість території району знаходиться у лісостеповій зоні, шість районів Сумської області — у Поліській, декілька районів Полтавської — у Степовій зоні.

У рельєфі, ґрунтах, кліматі та рослинництві помітні відмінно­сті. Лісовий ландшафт на південь від Глухова змінюється лісо­степовим, а далі на південь — від Кременчука і Харкова — сте­повим.

Більшість ґрунтів (4/5 усієї площі) мають природну родю­чість (агрогрунтові райони Сумсько-Миргородський, Харківсь­кий та Первомайсько-Барвенківський). Поліська частина райо­ну з менш родючими ґрунтами вимагає систематичного внесен­ня добрив.

Природно-географічні умови в цілому сприятливі для розвит­ку продуктивних сил. Висока густота населення, розгалужені транспортні зв'язки сприяли розвитку промисловості, насамперед машинобудуванню. За обсягом і різноманітністю продукції ма­шинобудівних заводів Східний економічний район є провідним в Україні.

Східний економічний район має вигідне не тільки географіч­не, а й геостратегічне положення: 2 області з трьох на північному заході межують з Російською Федерацією — Харківська область з Бєлгородською, Сумська — з Курською і Брянською областями. Границя Полтавської області проходить по Дніпру, на півдні вона межує з Дніпропетровською областю, на півночі — з Черкась­кою, Київською, Чернігівською та Сумською областями.

Через Східний економічний район проходять важливі транс­портні шляхи: міжнародний транспортний коридор Европа—Азія (через Сумську область), траса міжнародного значення Москва— Сімферополь (через Харківську область).

Важливе місце в структурі економіки району займають харчо­ва і легка промисловість, а також агропромисловий комплекс, який розвивається на базі багатогалузевого сільського господарст­ва. Розвиток сільського господарства відбувається на основі ви­користання великих площ ріллі і природних кормових угідь.

На 1 січня 2001 р. в районі проживало 5919,7 тис. чол. Порів­няно з 1991 р. населення скоротилось на 456,2 тис. чоловік, гус­тота населення становить 70,5 чол./км². Найбільша густота насе­лення у Харківській області — 93,6 чол./км², що пояснюється значною концентрацією виробництва і наявністю великої кілько-

706

сті міських поселень. У районі налічується 46 міст, 104 селища міського типу, 1081 сільська рада. Серед трьох найбільших обла­сних систем розселення в Україні поряд з Донецькою та Дніпро­петровською є Харківська. Найбільші міста у Східному районі — Харків, Суми, Полтава, Кременчук. Особливо вирізняється Хар­ківська міська агломерація з ядром у Харкові, навколо якої зосе­реджено багато міст і селищ міського типу.

Харків є найбільшим багатогалузевим центром району. Навколо нього сформувався великий промисловий вузол, куди ввійшли міс­та Дергачі, Буда, Мерефа, Люботин, Пісочин, Чугуїв. У цьому вузлі сконцентровано 2/3 міського населення Харківської області і вироб­ляється 4/5 промислової продукції області.

У Полтавській області найбільшими багатогалузевими є Полтава і Кременчук. У Полтаві і Кременчуці сконцентровано 2/5 про­мислових підприємств, випускається 2/3 товарної продукції про­мисловості області.

У Сумській області відносно висока концентрація виробницт­ва зумовила формування Сумського промислового вузла, в якому в основному виробляється продукція машинобудування та хіміч­ної промисловості. Помітний промисловий вузол формується в районі Шостки і Глухова (Шостсько-Глухівський), основою роз­витку якого є також хімічна промисловість і машинобудування.

Відсоток міського населення Східного району становить 70 %, що є трохи вищим, ніж у цілому по Україні. Найвищий рівень місь­кого населення у Харківській області — 78,8 %.

Природно-кліматичні умови району є сприятливими для роз­витку народного господарства.

В усіх трьох областях району здійснюється видобуток нафти і газу. За масштабами видобутку газу вирізняється Харківська об­ласть, яка у 1970-х pp. забезпечувала понад 60% загальноукраїнсь­кого видобутку, зараз цей показник знизився приблизно до 20 %.

У нафтовидобувній галузі вирізняється Сумська область, на частку якої припадає близько 20 % запасів нафти України. Але роз­виток видобутку нафти не відбувається через складні умови видо­бутку та вкрай незадовільні економічні умови.

Значні балансові запаси нафти має також Полтавська об­ласть (близько 10% запасів України), але видобуток тут змен­шується з аналогічних причин. Провідне місце в паливно-енергетичній галузі належить також нафтопереробці. Чільне місце тут посідає Кременчуцький нафтопереробний завод, один з найбільших в Україні, який і зараз виробляє значну кіль­кість нафтопродуктів.

707

Таблиця 4.15

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СХІДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ у 2000 р.

Показники	Україна	Східний район		Полтавська область		Сумська область		Харківська область
		усього	у%до України	усього	у%до України	усього	у%до України	усього	у % до України
Територія, тис. км2	603,7	84,0	13,9	28,8	4,8	23,8	3,9	31,4	5,2
Чисельність наявного населення, тис. чол.	49 291,2	5919,7	12,0	1660,2	3,4	1318,8	2,7	2940,7	6,0
Трудові ресурси, тис. чол.	29 961,1	3648,6	12,2	999,7	3,3	815,8	2,7	1833,1	6,1
Валова додаткова вартість (у фак­тичних цінах), млн грн*	103 847	13 574	13,1	4543	4,4	2526	2,4	6505	6,3
Валова додаткова вартість у розра­хунку на одну особу населення, грн*	2081	2293,0	110,2	2736,4	131,5	1915,4	92,0	2212,1	106,3
Основні фонди (у фактичних цінах, на кінець року), мли грн	828 822,1	118442,6	14,3	30 823,6	3,7	21 260,9	2,6	66 358,1	8,0
Інвестиції в основний капітал (у по­рівнянних цінах), млн грн	13 955	2009	14,4	850	6,1	356	2,5	803	5,7
Інвестиції в основний капітал на одну особу населення (у порівнян­них цінах), грн	283,4	339,4	119,8	510,8	180,2	269,4	95,1	273,6	96,5
Продукція промисловості (у фактич­них цінах), млн грн	144 412,8	17 310,1	12,0	6483,9	4,5	3480,2	2,4	7346,0	5,1
Продукція сільського господарства (у порівнянних цінах 1996 р.), млн грн	25 781	3540,4	13,7	1111,8	4,3	974,9	3,8	1453,7	5,6
Виробництво електроенергії, млрд кВт- год	173,0	10,92	6,3	1,2	0,7	0,32	0,2	9,4	5,4

Закінчення табл. 4.15

Показники	Україна	Східний район		Полтавська область		Сумська область		Харківська область
		усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України
Виробництво товарів народного спо­живання (у фактичних цінах), млн грн у тому числі: продовольчі непродовольчі	29761,6 17133,9 9766,0	4934,5 2611,4 2059,4	16,6 15,2 21,1	1345,5 845,4 468,9	4,5 4,9 4,8	914,0 686,5 215,8	3,1 4,0 2,2	2675,0 1079,5 1374,7	9,0 6,3 14,1
Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування, км	22301	3156	14,1	853	3,8	791	3,6	1512	6,8
Густота залізничних колій загаль­ного користування, км на 1000 км2 території	37	37,6	101,6	30	81,1	33	89,2	48	129,7
Довжина автомобільних шляхів за­гального користування з твердим покриттям, тис. км	163,8	24,5	15,0	8,8	5,4	6,5	4,0	9,2	5,6
Густота автомобільних шляхів за­гального користування з твердим покриттям, км на 1000 км2 території	271	291,7	107,6	306	112,9	272	100,4	294	108,5
Вантажообіг автотранспортних під­приємств, млн тонно-км	5832,2	399,1	6,8	73,7	1,3	86,6	1,5	238,8	4,1
Експорт товарів, млн дол. США	14 572,5	965,9	6,6	440,7	3,0	197,5	1,3	327,7	2,2
Імпорт товарів, млн дол. США	13 956,0	758,9	5,4	210,6	1,5	118,3	8,5	430,0	3,1

♦Дані за 1999 р.

Отже, економіко-географічне положення Східного економіч­ного району відзначається такими чинниками:

• вигідне транспортно-географічне положення; близьке роз­ташування Придніпров'я і Донбасу;

• перехрестя (або початок) трубопроводів, ліній електропере­дач; вихід до найважливішої водної артерії — Дніпра;

• кордони з Росією, близькість до Білорусі.

Ці чинники сприяють різноманітним міжрегіональним і міжна­родним економічним і культурним зв'язкам, створенню спеціаль­них форм територіальної організації виробництва, регіонів міждер­жавного та транскордонного співробітництва тощо. Перспективи міжнародного співробітництва району орієнтовані не тільки на країни Сходу, а й на широкомасштабну багатогалузеву співпрацю з розвинутими країнами світу — Європейським співтовариством, США, країнами Азії тощо, на ринках яких користується попитом продукція району. При цьому особливого значення набуває збере­ження за національним виробником позицій у виробництві проду­кції експортоспроможної продукції оборонного значення.

Основні показники соціально-економічного розвитку Східно­го економічного району за 2000 р. наведено в табл. 4.15.