1.5. Формування міжгалузевих комплексів, їх сутність, структура та значення

Термін «галузь» вживається переважно в трьох значеннях: 1) на макроекономічному рівні для позначення великих сфер ма­теріального виробництва (промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт і т. д.); 2) для позначення великих скла­дових частин (добувна, обробна, паливна, машинобудівна, хімічна); 3) для позначення більш дрібних складових частин (нафтова, ву­гільна в складі паливної промисловості).

Поняття «галузь» вживається і для позначення великих струк­турних частин, виділених на основі суспільного поділу праці, особливо в межах промисловості і сільського господарства. Так, наприклад, у промисловості виокремлюється 17 галузей, у сіль­ському господарстві — 2 галузі.

У процесі становлення постіндустріального суспільства поряд з галузевою класифікацією народного господарства виділяють і досліджують міжгалузеві комплекси, які утворюють своєрідний напрям вертикальної, галузевої (більш точно — надгалузевої) си­стематики продуктивних сил регіону.

Процес формування міжгалузевих комплексів — це об'єк­тивна закономірність розвитку продуктивних сил. Прогресивне поглиблення суспільного й територіального поділу праці супро­воджується відповідним посиленням інтеграційних тенденцій. Об'єктивно формуються порівняно відособлені групи галузей і виробництв з найбільш тісними економічними і виробничими зв'язками, які найбільшою мірою взаємопов'язані та взаємозалеж­ні у своєму розвитку. Отже, міжгалузевий комплекс — це сукуп­ність видів діяльності, здійснюваних у певному місці і об'єд­наних у певну групу (підсистему) тісними виробничими комер­ційними та іншими зв'язками.

Міжгалузеві комплекси формуються як у виробництві, так і у сфері обслуговування, а також в інфраструктурних галузях. У на­родногосподарській практиці традиційно виокремлюють такі міжгалузеві комплекси: паливно-енергетичний, металургійний, хімічний, машинобудівний, лісопромисловий, агропромисловий, будівельний, транспортний, соціальний, військово-промисловий. Останнім часом цей перелік помітно зростає: рекреаційний, мо-регосподарський, зовнішньоекономічний, комплекс природоко­ристування, інформаційний, управлінський та ін.

Слід зазначити, що більша частина таких міжгалузевих комп­лексів не має відповідних управлінських структур чи органів і

246

виконує функції методичного інструменту (чи засобу) для аналі­зу структури господарства.

Міжгалузеві комплекси можуть мати певні «перекриття». Так, сільськогосподарське машинобудування є одночасно складовою частиною агропромислового комплексу і машинобудівного. Ку­рортне господарство у приморських регіонах одночасно розгля­дають у складі морегосподарського та рекреаційного комплексів. Таке перекриття може мати для аналізу господарства регіонів відповідну змістову орієнтацію: чим більше перекривають один одного міжгалузеві комплекси регіону, тим більш взаємо­зв'язаним та комплексним є його господарство, і навпаки. На­приклад, Одеська область має серед інших високорозвинуті агро­промисловий та машинобудівний галузеві комплекси, які майже не перекриваються. Інакше кажучи, машинобудування регіону лише незначною мірою обслуговує агропромисловий комплекс, і це ознака недостатньої сформованості та взаємопов'язаності всього господарського комплексу Одещини.

Як міжгалузеві можна вирізнити такі типи відносин за такими властивостями галузей: 1) наявність тісних виробничих, комер­ційних та інших зв'язків; 2) вирішення актуальних економічних проблем; 3) об'єднання ланок в єдину виробничо-технологічну систему; 4) випуск взаємопов'язаної продукції; 5) виконання пе­вної функції в економічній системі; 6) загальне управління.

За характером зв'язків між галузями вирізняють 4 типи міжга­лузевих комплексів. До міжгалузевих комплексів першого типу належать галузі, підприємства яких пов'язані послідовною і (або) паралельною переробкою певного типу сировини, включаючи і її видобування (вирощування). До них належать агропромислові і рибопромислові, лісопромислові комплекси. До міжгалузевих комплексів другого типу належать однорідні галузі, зв'язки між підприємствами яких виникають на основі виробництва взаємо-замінюваної продукції (послуг). Наприклад, паливно-енергетич­ний комплекс, транспортний тощо. Міжгалузевий комплекс тре­тього типу — це комплекси, що складаються із сукупності кіль­кох галузей, діяльність підприємств яких спрямована на вирі­шення певної господарської або регіональної проблеми. Наприк­лад, продовольчий, рекреаційний комплекси. До четвертого типу належать програмні міжгалузеві комплекси — комплекси галу­зей, зв'язки між підприємствами яких здійснюють, щоб досягти певної мети, заданої їм економікою, соціальною, екологічною або науково-технічною проблемами. До них відносять міжгалузеві комплекси перших трьох видів, наприклад, продовольчий, паливно-

247

енергетичний комплекс, формування яких регулюється відповід­но до певної програми.

Ядро міжгалузевого комплексу представлене галузями, підпри­ємства яких здійснюють його головні економічні і соціальні функції. Складовими ядра можуть бути галузеві комплекси. До між­галузевого комплексу входять галузі виробництва і сфери послуг.

Залежно від просторових масштабів міжгалузеві комплекси поділяють на міждержавні, макроекономічні і територіальні. Міждержавні міжгалузеві комплекси розвиваються на основі ін­теграції кількох (як мінімум двох) господарських міжгалузевих комплексів різних країн. Наприклад, у системі країн СНД фор­муються військово-промисловий, космічний комплекси. Макро­економічні міжгалузеві комплекси складаються і функціонують як міжгалузеві утворення в структурі всього народного господар­ства країни, розв'язуючи, як правило, загальнодержавну економіч­ну, соціальну, екологічну, політичну або науково-технічну проб­леми. Міжгалузеві територіальні комплекси являють собою підсис­теми інтегральних територіально-господарських і в багатьох випад­ках відповідних їм народногосподарських комплексів. Так, АПК Київської області є одночасно елементом галузевої структури цієї області і підсистемою АПК України.

Територіальні міжгалузеві комплекси поділяють на регіональні та локальні. Серед регіональних виокремлюють республіканські, ра­йонні, міжобласні і обласні комплекси, серед локальних — комп­лекси економічних вузлів і центрів, адміністративних районів.