89. Поняття, види та етапи конкретного соціологічного дослідження

Соціологічне дослідження є досить складною справою, потребує серйозної і тривалої підготовки. Надійність і цінність отриманої інформації безпосередньо залежить від оволодіння правилами, технологією його підготовки і проведення.

Конкретне соціологічне дослідження (КСД) — система логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур для отримання нових наукових знань про соціальне явище, процес.

Залежно від глибини аналізу соціальної проблеми та масштабу охоплення подій, виділяють три види конкретних соціологічних досліджень: розвідувальне (просте, зондажне, пілотажне, пошукове); описове (інформаційне) і аналітичне (експериментально-аналітичне, складне).

Розвідувальне є одним із найбільш розповсюджених. Воно не потребує складної програми, у ньому використовується стислий за обсягом інструментарій, можливе опитування невеликих груп. Головна його перевага — отримання певної соціологічної інформації. У цьому випадку не досліджуються будь-які глибинні про­цеси, причини їх виникнення, а збирається інформація, яка лежить «на поверхні».

Описове дослідження має не меті отримання даних, що дають більш-менш цілісне уявлення про явища, які вивчаються, та їх структурні елементи.

Аналітичне дослідження найбільш складне. У його основі покладено глибоко продуману програму і ретельно перевірений інструментарій (анкета, бланк, інтерв'ю тощо). У такому дослідженні соціальні явища, що вивчаються, не тільки описуються, й аналізуються із з'ясуванням глибинних причин, що лежать у його основі.

Треба також знати, що залежно від того, вивчається досліджуваний предмет у статиці чи джамиці, виділяють разове і повторне КСД. Останні, у свою чергу, можуть бути панельними (вивчення змін, що відбуваються в будь-якій групі людей протягом певного проміжку часу) або лонгітюдними (від англ.) — довгостроковими і багаторазовими. Прикладом може служити процес дослідження поведінки молодих виборців або аналіз впливу будь-якого нововведення на поведінку групи людей.

Проведення конкретного соціологічного дослідження охоплює такі послідовні, логічні і за змістом взаємопов'язані етапи:

1. підготовний. Полягає у розробці програми та інструментарію: анкети, бланка інтерв'ю, бланка фіксування результатів спостере­ження, аналізу документів тощо;

2. накопичувальний — збір первинної соціологічної шформації. Відбувається за допомогою опитування, спостереження, аналізу до­кументів, експерименту;

3. селекційний — зчіорядкування та оброблення зібраної шформації;

4. завершуєальний — аналіз обробленої інформації, шдготовка звіту, формулювання висновків, розроблення рекомендацій.

90. Основні методи збору соціологічної інформації та їх характеристики

Під методом збору соціологічної інформації у соціології прийнято розуміти сукупність прийомів та засобів, за допомогою яких дослідник збирає, обробляє та аналізує дані, отри мані в ході дослідження. Не існує ідеальних методів, адже кожен з них застосовується відповідно до поставленого дослідником завдання.

1.Найбільш економічним є метод вивчення і аналізу документів. Він дозволяє оперативно отримувати реальні дані, але при цьому можуть виникати певні труднощі, пов'язані з якістю та достовірністю такої інформації.

Документами у соціології є: письмові документи; іконографічні документи; кіно-, відео-, фотодокументи; фонетичні документи тощо.

У соціології виділяють два основних типи аналізу документів: традиційний (класичний) і формалізований (контент-аналіз). Традиційний метод аналізу — це різноманітні операції, спрямовані на пояснення змісту документа з точки зору сощодога-дослідн ика. Недолік такого аналізу полягає в його суб'єктивності

Для подолання цього недоліку розроблено формалізований (кількісний) метод аналізу документів (контент-аналіз). Суть цього методу полягає в тому, щоб знайти такі ознаки, риси, властивості документа (наприклад, частота вживання певних термінів), які 6 відображали істотні сторони його змісту. Тоді зміст документа робиться вимірюваним, з ним можна проводяться необхідні обчислювальні операції і отримані результати є максимально об'єктивними.

2.Найбільш поширеним у соціології методом збору інформації є опитування. Воно передбачає усне чи письмове звернення дослідника до певної сукупності людей із запитаннями. Зміст цих запитань спрямовано на розкриття і аналіз ставлення людей до проблеми, що вивчається. За формою й умовами спілкування соціолога з людьми розрізняють письмово (анкетування) й усно (інтерв'ю) оптування, очні (особисті) й заочні (звернення з анкетою через газету, телебачення, по теїефону), групові й індивідуальні і т. ін.

3. Наступним методом соціологічного дослідження є спостереження. Його сутність полягає у зборі первинної інформації, яка заснована на досвіді, котрий полягає у цілеспрямованому, систематизованому та безпосередньому сприйнятті соціальних фактів. Головною перевагою такого дослідження є те, що воно дає змогу фіксувати події та елементи людської поведінки в момент їх здійснення. Спостереження най часті ше застосовується тоді, коли інформація, яка необхідна досліднику, не може бути отримана іншими способами (наприклад, якщо респонденти не хочуть чи не можуть детально описати послідовність своїх дій).

5. Метод соціологічного тестування представляє собою наперед розроблений питальник, відповіді якого служать визідяим матеріалом емпіричного дослідження з виявленням впливу суб'єктивного чинника на соціальні явища чи процеси (напр. відношення до навчан­ня, до будь яких норм тощо).

6. Соціометричний метод використовується соціологами, коли пе­ред ними постає завдання, пов'язане з вивченням соціально-психоло­гічних процесів у малих групах—бригадах, відділах, малих підприємствах тощо. Основним робочим інструментом цього методу є питання соціо-метричної анкети (тести), які дають змогу глибше проникнути у стосун­ки всередині групи, визначитиЇЇлІдера.

7. Соціальний експеримент використовують для поглибленого ана­літичного дослідження. Він можливий лише в умовах експерименталь­ної групи чи колективу. Головне завдання експерименту полягає в тому, щоб, вибравши для експериментування ту чи іншу групу, впливати на неї певними факторами. Піц впливом цих факторів і виявляються зміни, які цікавлять дослідника.

8. Метод експертного опитування є особливим різноввдом соціологічного опитування; полягає у тому, що питання (усно чи письмово) ставляться перед експертами як спеціалістами, що володіють глибокими спеціальними знаннями у галузі предмета дослідження і вивчають от­римані від них кваліфіковані відповіді.