
- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об’єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання та соціальної інженерії
- •4. Макро- і мікросоціологія: характеристика та аналіз понять
- •5. Характеристика основних законів і категорій соціології
- •6. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •7. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •8. Місце соціології в системі соціогуманітарних наук
- •9. Вклад огюста конта (1798 - 1856) у створення сучасної соціологічної науки
- •10. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г.Спенсера (1820-1903)
- •11. Макс вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •12. Соціологічні ідеї карла маркса
- •13. Еміль дюркгейм – фундатор соціології як науки, як професії і навчального предмета
- •14. Наукові концепції м.К.Михайловського про суб’єктивний метод пізнання в історії і соціології та проблеми взаємодії особи і суспільства
- •5. Основні соціозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-барановського
- •16. Основні етапи розвитку світової соціології
- •17. Провідні теорії сучасної зарубіжної соціології
- •18. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •19. Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення (створення) і характеристика його соцієтальних підсистем
- •20. Сутність формаційного і стадійного підходів то типологізації суспільства
- •21. Поняття про соціальну структуру і соціальну стратифікацію суспільства, їх наукове та практичне значення
- •22. Історичні системи соціальної стратифікації. Різноманіття моделей стратифікації
- •25. Концепція «відкритого суспільства», його співіснування та взаємодії з державою.
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств (порівняльний аналіз)
- •27. Характерні особливості постіндустріального суспільства
- •28. Теорія модернізації суспільства, її види та стрижневі ідеї
- •29. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна про соц. Розшарування, революції, моральність
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і класової структури сусп-ва
- •31. Середній клас, його роль і місце у соц. Структурі суспільства
- •32. Клас найманих працівників та його роль у соц. Структурі сучасного суспільства
- •33. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •34. Особливості еволюції соц. Структури сучасного укр.. Суспільства
- •35.Соціальні дія взаємодія, соц. Зв'язок та поведінка людини як складові елементи сусп. Відносин
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві
- •38. Характеристика формальних та неформальних орг., їх основних рис і ознак
- •39. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •40. Соціальні рухи, їх природа і вплив на суспільне життя
- •41. Форми соц. Руху: еволюція і революція
- •42. Сутність і аналіз понять: соц. Еволюція, революція, реформація, трансформація, модернізація
- •43. Основна сутність та значення політ., екологічного, релігійного, молодіжного, феміністичного видів соц. Рухів
- •44. Теорії розвитку та зміни культурно-історичних типів суспільств
- •45. Методологічні підходи еволюціоністів і конфліктологів до аналізу сутності та ролі революційних рухів
- •46. Основні історичні типи соц. Управління; зміст і оцінка
- •47. Соціологічний аналіз бюрократії як соц. Явища за працею вебера «госп. І сусп-во»
- •48. Природа і сутність бюрократизму, його ознаки та джерела
- •49. Характерні прояви бюрократизму у діяльності сучасних управлінських структур та шляхи їх подолання
- •50. Соціологічний зміст понять політика і влада
- •51. Аналіз соціальних якостей політичного лідера; компетентності, професіоналізму, сміливості, патріотизму, людяності, моральності
- •52 Роль національної ідеї для сучасного і подальшого розвитку українського суспільства
- •53. Основний зміст концепції соціального конфлікту
- •54. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія, його причини і стадії
- •55. Функції соціальних конфліктів: сигнальна, консолідуюча, комунікативна, активізуюча, аксюлопчна та їх соціальна значущість
- •56. . Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •57. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та дисфункціональні, конструктивні та деструктивні, короткотермінові та довготермінові
- •59. Мет0ди профілактики та розв'язання конфліктних ситуацій
- •60. Спільні та відмінні особливості понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «індивідуалізм», «особистість»
- •61. Особистість у системі соціальних зв'язків:соціалізація і соціальна активність особистості, людський чинник і суспільство
- •62. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний. Конформісти, відчуженці, лідери
- •63. Шляхи соціалізації людини у суспільстві. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей
- •64. Основні етаписоціалізації особистості, процеси десоціалізації таресоціалізації
- •65. Поняття про референтну групу та її місце у процесі соціалізації людини
- •66. Сім'я як соціальна система і першооснова структури суспільства. Поняття шлюбу та сім'ї
- •67. Основні суспільні та індивідуальні функції сучасної сім'ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім'ї: за характером шлюбу, верховенства, розподілом влади, складом, загальною чисельністю дітей і віком подружжя
- •69.Тевденції розвитку сучасної сім'ї, причини сімейно-кризових явищ та шляхи до їх подолання
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим сімейним кодексом україни (2004 р.)
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і «суспільство
- •72. Характеристика основних соціальних функцій
- •73. Характеристика основних сфер і типів людської культури
- •75. Характеристика основних видів культури: загально- людської, суперкультури, субкультури, контркультури, девіантної і особистої
- •76. Соціологічний аналіз змісту «масової культури»,«субкультури» і «контркультури
- •77. Мова як першоснова культури. Норми і менталітет (ментальність) як соціальні елементи культури
- •78. Поняття «культури способу життя
- •79. Особливості організаційної культури трудового колективу фірми чи підприємства у сучасних умовах
- •80. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •81. Особливості розвитку вищої освіти у постіндустріальному суспільстві
- •82. Реформування вищої освіти україни на сучасному етапі: соціальні надбання, проблеми, завдання і перспективи
- •83. Наука як соціальний інститут
- •84. Соціологія науки, її функції та соціальна значущість
- •86 Громадська думка як інструмент суспільного контролю і врегулювання; характеристика її основних функцій і форм вираження
- •87. Місце громадської думки в подальшому розвитку та вдосконаленні сучасного українського суспільства
- •88. Характеристика соціологічних методів дослідження громадської думки
- •89. Поняття, види та етапи конкретного соціологічного дослідження
- •90. Основні методи збору соціологічної інформації та їх характеристики
- •91. Сенс генеральної і вибіркової сукупності у конкретних соціологічних дослідженнях
- •92. Характеристика основних положень програми конкретного соціологічного дослідження (ксд)
- •93. Документи як джерело соціологічної інформації; класифікація документів і методів їх аналізу
- •94. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •95. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •96. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •97. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •98. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •99. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості і суспільства
- •100. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванніособистості студента та його професійного рівня.
89. Поняття, види та етапи конкретного соціологічного дослідження
Соціологічне дослідження є досить складною справою, потребує серйозної і тривалої підготовки. Надійність і цінність отриманої інформації безпосередньо залежить від оволодіння правилами, технологією його підготовки і проведення.
Конкретне соціологічне дослідження (КСД) — система логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур для отримання нових наукових знань про соціальне явище, процес.
Залежно від глибини аналізу соціальної проблеми та масштабу охоплення подій, виділяють три види конкретних соціологічних досліджень: розвідувальне (просте, зондажне, пілотажне, пошукове); описове (інформаційне) і аналітичне (експериментально-аналітичне, складне).
Розвідувальне є одним із найбільш розповсюджених. Воно не потребує складної програми, у ньому використовується стислий за обсягом інструментарій, можливе опитування невеликих груп. Головна його перевага — отримання певної соціологічної інформації. У цьому випадку не досліджуються будь-які глибинні процеси, причини їх виникнення, а збирається інформація, яка лежить «на поверхні».
Описове дослідження має не меті отримання даних, що дають більш-менш цілісне уявлення про явища, які вивчаються, та їх структурні елементи.
Аналітичне дослідження найбільш складне. У його основі покладено глибоко продуману програму і ретельно перевірений інструментарій (анкета, бланк, інтерв'ю тощо). У такому дослідженні соціальні явища, що вивчаються, не тільки описуються, й аналізуються із з'ясуванням глибинних причин, що лежать у його основі.
Треба також знати, що залежно від того, вивчається досліджуваний предмет у статиці чи джамиці, виділяють разове і повторне КСД. Останні, у свою чергу, можуть бути панельними (вивчення змін, що відбуваються в будь-якій групі людей протягом певного проміжку часу) або лонгітюдними (від англ.) — довгостроковими і багаторазовими. Прикладом може служити процес дослідження поведінки молодих виборців або аналіз впливу будь-якого нововведення на поведінку групи людей.
Проведення конкретного соціологічного дослідження охоплює такі послідовні, логічні і за змістом взаємопов'язані етапи:
підготовний. Полягає у розробці програми та інструментарію: анкети, бланка інтерв'ю, бланка фіксування результатів спостереження, аналізу документів тощо;
накопичувальний — збір первинної соціологічної шформації. Відбувається за допомогою опитування, спостереження, аналізу документів, експерименту;
селекційний — зчіорядкування та оброблення зібраної шформації;
завершуєальний — аналіз обробленої інформації, шдготовка звіту, формулювання висновків, розроблення рекомендацій.
90. Основні методи збору соціологічної інформації та їх характеристики
Під методом збору соціологічної інформації у соціології прийнято розуміти сукупність прийомів та засобів, за допомогою яких дослідник збирає, обробляє та аналізує дані, отри мані в ході дослідження. Не існує ідеальних методів, адже кожен з них застосовується відповідно до поставленого дослідником завдання.
1.Найбільш економічним є метод вивчення і аналізу документів. Він дозволяє оперативно отримувати реальні дані, але при цьому можуть виникати певні труднощі, пов'язані з якістю та достовірністю такої інформації.
Документами у соціології є: письмові документи; іконографічні документи; кіно-, відео-, фотодокументи; фонетичні документи тощо.
У соціології виділяють два основних типи аналізу документів: традиційний (класичний) і формалізований (контент-аналіз). Традиційний метод аналізу — це різноманітні операції, спрямовані на пояснення змісту документа з точки зору сощодога-дослідн ика. Недолік такого аналізу полягає в його суб'єктивності
Для подолання цього недоліку розроблено формалізований (кількісний) метод аналізу документів (контент-аналіз). Суть цього методу полягає в тому, щоб знайти такі ознаки, риси, властивості документа (наприклад, частота вживання певних термінів), які 6 відображали істотні сторони його змісту. Тоді зміст документа робиться вимірюваним, з ним можна проводяться необхідні обчислювальні операції і отримані результати є максимально об'єктивними.
2.Найбільш поширеним у соціології методом збору інформації є опитування. Воно передбачає усне чи письмове звернення дослідника до певної сукупності людей із запитаннями. Зміст цих запитань спрямовано на розкриття і аналіз ставлення людей до проблеми, що вивчається. За формою й умовами спілкування соціолога з людьми розрізняють письмово (анкетування) й усно (інтерв'ю) оптування, очні (особисті) й заочні (звернення з анкетою через газету, телебачення, по теїефону), групові й індивідуальні і т. ін.
3. Наступним методом соціологічного дослідження є спостереження. Його сутність полягає у зборі первинної інформації, яка заснована на досвіді, котрий полягає у цілеспрямованому, систематизованому та безпосередньому сприйнятті соціальних фактів. Головною перевагою такого дослідження є те, що воно дає змогу фіксувати події та елементи людської поведінки в момент їх здійснення. Спостереження най часті ше застосовується тоді, коли інформація, яка необхідна досліднику, не може бути отримана іншими способами (наприклад, якщо респонденти не хочуть чи не можуть детально описати послідовність своїх дій).
5. Метод соціологічного тестування представляє собою наперед розроблений питальник, відповіді якого служать визідяим матеріалом емпіричного дослідження з виявленням впливу суб'єктивного чинника на соціальні явища чи процеси (напр. відношення до навчання, до будь яких норм тощо).
Соціометричний метод використовується соціологами, коли перед ними постає завдання, пов'язане з вивченням соціально-психологічних процесів у малих групах—бригадах, відділах, малих підприємствах тощо. Основним робочим інструментом цього методу є питання соціо-метричної анкети (тести), які дають змогу глибше проникнути у стосунки всередині групи, визначитиЇЇлІдера.
Соціальний експеримент використовують для поглибленого аналітичного дослідження. Він можливий лише в умовах експериментальної групи чи колективу. Головне завдання експерименту полягає в тому, щоб, вибравши для експериментування ту чи іншу групу, впливати на неї певними факторами. Піц впливом цих факторів і виявляються зміни, які цікавлять дослідника.
Метод експертного опитування є особливим різноввдом соціологічного опитування; полягає у тому, що питання (усно чи письмово) ставляться перед експертами як спеціалістами, що володіють глибокими спеціальними знаннями у галузі предмета дослідження і вивчають отримані від них кваліфіковані відповіді.