Література

1. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навч. посіб. -К.: КНЕУ, 2008. - С.650

2. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. -К.: КНЕУ, 2003. - С. 716-723

3. Реан А.А., Коломинський Я.Л. Социальная педагогическая психология. СПб.: ЗАО "Изд.Питер", 1999. - с.379-399

4. Гессен С.И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию. - М.: Школа-Пресс, 1995.-С26

5. Сгадова В.В. Педагогічний процес у вищій школі: Методичні рекомендації.-К.,НПУ ім. М. Драгоманова, 2003.-С20-23.

2.2 Мінімум, який необхідно знати: типи педагогічних цілей, види та способи планування навчання, зміст навчального матеріалу та етапи його формування, вибір методів навчання.

Бунт на лекції

Йде лекція. Викладач презентує навчальну інформацію. Студенти не встигають записувати, просять повторити речення, але він не зупиняється ні на хвилину, не даючи їм навіть відпочити. Наприкінці лекції майже половина студентів перестала писати, а згодом деякі з них просто виходять з аудиторії. Викладач і на це не звертає увагу і продовжує викладати матеріал. Після закінчення лекції він говорить:

- Я запам'ятав тих студентів, які залишили аудиторію. Оскільки я веду у ваших групах ще й семінарські заняття, то я добре перевірю їх знання з цієї теми.

А. Проаналізуйте ситуацію з позиції викладача і студента (усвідомлення).

В. Поясніть ситуацію з позиції досвідченого педагога-теоретика (корекція усвідомлення).

С. Запропонуйте конкретні дії, які необхідно зробити викладачу та студенту для розв'язання цієї конфліктної ситуації (корекція поведінки) з позиції досвідченого педагога-практика.

Література

1. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навч. посіб. -К.: КНЕУ, 2008. - С.41-43, 54-60, 76-79, 86-95

2. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. -К.: КНЕУ, 2003. - С. 729-731.

Ситуації та задачі проблемного характеру

2.3 Викладач економічної теорії Тамара Петрівна запропонувала студентам підготувати реферативні повідомлення з даної дисципліни. Павло обрав цікаву, але водночас і складну тему реферату. Звернувся за допомогою до Тамари Петрівни, яка порекомендувала йому відповідні першоджерела і посібники. Під час захисту реферату Павло не зміг повністю розкрити суть одного економічного закону, та викладач задала йому кілька запитань, які допомогли йому самостійно вивести економічну закономірність. Його виступ Тамара Петрівна оцінила на "відмінно", а інформація яку студент підготував знадобилась йому ще не один раз.

• Назвіть типи продуктивних проблемних дидактичних запитань. Який тип запитань, на вашу думку, використала викладач під час виступу Павла?

Розв'язування

Продуктивні (проблемні) — запитання, що потребують роз­горнутої відповіді учня, не мають готової і однозначної відповіді, стимулюють своєю несподіваністю його розумову активність і зацікавленість:

1) запитання на встановлення схожості і відмінності: «Що є спільним та відмінним..?»

2) запитання на встановлення причиново-наслідкових зв 'язків: «Чому ..?»

3) запитання на порівняння різних варіантів прийнятих рішень: «Що було б, якби..?»

4) некоректні (провокаційні) — запитання, що містять від­верто хибну інформацію та стимулюють учня до її спростування: «В якому році Париж став столицею Англії?»

5) суперечливі (парадоксальні) запитання, що вимагають вирі­шення суперечності: «Відомо, що... Але... Як це можна пояснити?»

6) риторичні — запитання до слухачів, що не потребують їх безпосередньої негайної відповіді, тим більш, що відповідь, як правило, дається далі самим викладачем: «Чим ми можемо пояс­нити цей факт? Тим, що...»

7) навідні — додаткові запитання, що натякають на правильну відповідь, але ні в якому разі не дають її в готовому вигляді.

Такі запитання частіше застосовують при викладі навчального матеріалу, оскільки вони не тільки стимулюють активність учня, а й забезпечують краще розуміння, запам'ятовування змісту на­вчання, формують емоційне ставлення до того, що викладається, самостійність і критичність мислення, здатність слухачів вислов­лювати і відстоювати свою думку та інше.

У цій ситуації викладач застосувала такий тип продуктивних запитань, як навідні. Це додаткові запитання, що вказують на правильну відповідь, але в жодному разі не надають її в готовому вигляді.