Література

1. Психологія діяльності та навчальний менеджмент. Навч. Посіб. – К.: КНЕУ, 2008. – С. 113-115, 256 – 260, 264 – 268, 270 – 274.

3.26. Навіть недосвідчений педагог помічає зміни зацікавленості тих, хто навчається. Професор А.К.Дусавицький порівняв типові „портрети” зацікавленого та незацікавленого учнів. „... Подивіться, як працює дитина, коли їй цікаво. Задоволення буквально написане на її обличчі. Виблискують очі, рухи легкі, вільні, швидкі. Та і як може бути інакше – адже вона зараз розкута, розкріпачена у своїх бажаннях. Вона робить свою справу, цікаву і важливу їй самій. Робить успішно! Позитивна емоція, як тінь супроводжує інтерес, вона точний сигнал про те, що діяльність є нам приємною, надає задоволення.

... Думка працює ясно, чітко, звідкілясь приходять рішення, які інакше як красивими не назвеш, настільки точно вони відповідають характеру завдання. Воно захоплює її цілком, усю її особистість, відключає від решти світу: до всього іншого вона у цей момент глуха і сліпа. І тому так важко буває відволікти дитину для виконання інших, можливо, цікавіших та важливіших справ.

... А ось дитина, якій нецікаво. Як вона нудиться над книгою, яку треба прочитати, чи завданням, яке потрібно обов’язково виконати. Її тіло напружене, вона то крутиться, то тривожно озирається у різні боки, якби шукає звідкілясь порятунку від немилої духовної чи іншої поживи. Чи застигає, занурена у себе, як у сон, з якого її може вивести тільки різкий окрик чи зауваження”.

• Поясніть, чому спостереження є ефективним методом мотиваційної діагностики. Проведіть самоспостереження: прийміть спочатку позу, яка свідчить про незацікавленість до навчання, а потім змініть її на протилежну. Проаналізуйте, як змінювалися ваші відчуття. Чи можна за допомогою пози активізувати навчальну діяльність учнів?

Література

1. Психологія діяльності та навчальний менеджмент. Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2008. – С.123-124.

2. Тренінгові технології навчання з економічних дисциплін: Навч. посіб. / Г.О.Ковальчук, Н.Ю.Бутенко, М.В.Артюшина та ін.; За ред. Г.О.Ковальчук. – К.: КНЕУ, 2006. – С. 206.

3.27. На початку вивчення теми „Вода” у курсі „Природознавство” вчителька відразу змушує дітей вразитись.

• Одного разу, - каже вона, - в одній африканській школі учням читали оповідання про дивну країну, в якій люди ходять по воді! А найцікавіше у тому, що це було цілком правдиве оповідання! ( у деяких дітей при цьому аж очі вилазять на лоба). А тепер подивіться у вікно! Хіба ж ми з вами не ходимо по воді? (це було взимку, за вікном сніг). Ми так звикли до води, що не помічаємо, а частіше й не знаємо її властивостей.

• Поясніть, який метод та відповідний прийом початкової мотивації було застосовано учителем. Спробуйте модифікувати приклад цього прийому у декілька інших таким чином, щоб вони діяли як підтримувальна чи завершальна мотивація (наприклад, гра, „навчальне коло” та ін.).

Література

1. Психологія діяльності та навчальний менеджмент. Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2008. – С. 138-141.

2. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. / В.А. Козаков, М.В. Артюшина, О.М. Котикова та ін.; За заг. ред. В.А. Козакова. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 609-611.

3.28. А.Гін згадує такий випадок з практики. „Я почав викладати фізику в новому для себе 9-му класі. Клас складався цілком з дівчат – усі хлопці після восьмого подалися до професійно-технічних училищ. Дві-три дівчинки у класі намагалися в чомусь розібратися. Решта зі спокійною байдужістю списували з дошки.

Поступово мені вдалося їх трохи розворушити, навіть легенькі задачі розв’язувати стали. Але тільки не вдома – не звикли... Якщо точніше, то звикли його не виконувати. На всі мої умовляння – стандартне: „А ми не розуміємо!”. І дійсно, біля дошки, з оглядкою на вчителя, повільно й невпевнено, але щось таки виходило, але в можливості розібратися самим вони вже зневірилися.

У якусь мить я зрозумів: із мертвої точки можна зрушити! Перше, що зробив, - задав додому просту задачу, точнісіньку близнючку якої ми досконало розібрали і розв’язали на уроці. Наступного дня Людмила, яку я викликав звично протягла: „А я не зрозумі–і–іла”. Поза всяким сумнівом, вона навіть не зазирнула в умову. „Добре, - сказав я, - зараз підеш до дошки і будеш розбирати задачу до того місця, де не зрозуміла”. Весела (коли справа не стосувалася фізики) та контактна Люда зі спокійним серцем пішла відповідати. Ми стали по діях розбирати задачу. І виявилося, що Люда просто не знайшла місця, де б вона могла затнутися. Я не став „метати блискавки”, а просто сказав: „Гарантую, що ви будете отримувати таке домашнє завдання, з яким зможете впоратися. Від вас вимагається тільки чесно спробувати. Якщо ви не впоралися - винен я”.

Через місяць-другий вони відчули смак. Навчатися приємно, коли відчуваєш успіх, і у 15-16 років приємно зненацька повірити у свої здібності”.

• Поясніть переваги застосованої стратегії забезпечення мотивації. Який вид мотиваційного впливу має прояв у цій ситуації? За допомогою яких механізмів його реалізовано?