Література

1. Психологія та педагогіка: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2008. – С.254.

2. Фридман Л.М., Волков К.Н. Психологическая наука – учителю. –М.: Просвещение, 1985. – С.101-102.

3.50. Андрієві – студенту ВНЗ – по-різному «даються» окремі предмети найкраще він розуміє і любить інформатику. Ще з малечку батько навчив його користуватися комп’ютером: спочатку були розвивальні ігри, потім «бродилки» та «стратегії», зараз він цікавиться створенням різноманітних програм. На заняттях він почувається вільно, без напруження, залюбки виконує всі завдання та допомагає одногрупникам. Особливе задоволення отримує у разі, коли йому вдається віднайти цікаве та незвичне вирішення якогось питання. А з математикою у Андрія є певні проблеми, хоч отримує позитивні оцінки за свою роботу. Батьки намагаються впливати на процес вивчення математики – за високі оцінки дозволяють вільно користуватися Internet, у разі отримання низьких балів обмежують доступ до мережі.

• Вкажіть, в якому разі йдеться про мотивацію учіння? Який вид мотивації проявляється? В якому разі йдеться про стимулювання учіння? В чому полягають відмінності процесів мотивації та стимулювання?

Література

1. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. – К. КНЕУ, 2008. – С.606-607.

3.51. Учень певний час не виконує домашні завдання або виконує їх дуже недбало, оскільки весь вільний від занять у школі час він у захопленні виготовляв якийсь прилад. Вчитель з метою вплинути на ситуацію звинуватив учня у лінощах. А той не вважає, що він марнує час і не погоджується з вчителем. Хоча ззовні все виглядає саме так (учень байдикує), але насправді він виконав величезну роботу, вважає її корисною і саме тому не думає про себе як про ледаря. Між вчителем і учнем виник смисловий бар’єр.

• Поясніть, в чому полягає причина виникнення смислового бар’єру між суб’єктами навчання? Які особливості мотивації поведінки учня невірно оцінив вчитель, що призвело до хибного реагування на його вчинки?

Література

1. Фридман Л. М., Волков К. Н. Психологическая наука – учителю. – М.: Просвещение, 1985. – С.82-85.

2. Славина Л. С. Индивидуальный поход к неуспевающим и недисциплинированным ученикам – М., 1958.- С.11.

Тема 4. Організація навчання Міні-кейси

4.1. Мінімум, який необхідно знати: форми організації навчання, практичне заняття, структура практичного заняття, методи навчання і оцінювання знань.

«Відкрите заняття»

Вчитель-початківець А.К викладає історію сучасного світу на 1-му курсі гуманітарного коледжу. А.К готувався до проведення контрольної роботи в академічній групі, але його терміново повідомили, що на занятті будуть присутні голова і члени методоб’єднання району. Вчитель вирішив відмінити контрольну роботу та провести практичне заняття. Темою заняття обрав одну із тих, які не були раніше опрацьовані. Розподіливши учнів на «малі групи», вчитель надав кожній із них завдання проблемного характеру. Це трохи здивувало учнів. Причому, вчитель сам призначив (без узгодження з учнями) групу експертів для визначення команди-переможця. Він вважав, що так буде зручніше для спостерігачів, - “ бачити його в роботі”, його способи, прийоми у здійсненні навчального заняття, без попередньої підготовки. Необхідно відмітити невимушеність та природність його поведінки. Темп мовлення вчителя – швидкий, він весь час рухається, ходить швидко, часто вставляє потрібне зауваження. Причому він постійно “доповнює” відповіді кожної «малої групи», переключається на цікаві факти. Заняття проходить цікаво, всі захоплені роботою, активно обговорюють проблемні ситуації, пропонують свої варіанти. До кінця заняття залишилось декілька хвилин. Група експертів не встигає оцінити роботи учнів. Вчитель пропонує зробити це на наступному занятті. Швидко роблячи підсумки заняття, вчитель надає учням домашнє завдання вже після “дзвінка”.

Після закінчення заняття члени комісії почали аналізувати та обговорювати зміст, структуру практичного заняття, методи, способи та прийоми, які використовував вчитель А.К. Було вказано на недоліки та помилки вчителя в організації та проведенні заняття. Відповідаючи на запитання членів методоб’єднання, молодий вчитель зауважив, що його не попередили раніше про «відкрите» заняття, тому йому прийшлося терміново відмінити запланований тестовий контроль і провести заняття без попередньої підготовки учнів та розробленого плану. Але сучасний вчитель, на думку А.К, повинен бути готовим до будь-якої педагогічної ситуації, навіть несподіваної…

Голова методоб’єднання зауважив, що не слід було відміняти заплановане заняття, але разом з тим повідомив, що він врахує всі зауваження колег щодо проведення практичного заняття і надасть звіт у письмовій формі. Вчитель А.К обурено заявив, що зауваження комісії несправедливі, що члени методоб’єднання більше налаштовані на дотримання формальних вимог, ніж на творчий потенціал педагога і в майбутньому він не погодиться проводити «відкриті заняття» без попередньої підготовки.

А. Проаналізуйте ситуацію з позиції вчителя і членів методоб’єднання (усвідомлення);

Б. Поясніть ситуацію з позиції досвідченого педагога-теоретика (корекція усвідомлення);

С. Запропонуйте конкретні дії, які необхідно зробити викладачу та членам методоб’єднання для усунення непорозуміння у даній ситуації з позиції досвідченого педагога-практика (корекція поведінки).

Розв’язування

А. Усвідомлення:

Можливі аргументи, переконання та думки членів методоб’єднання:

1. Вчитель не повинен проводити заняття без розробленого плану.

2. Вчитель А.К допустив низку дидактичних помилок у проведенні заняття, не зважаючи на активність учнів під час виконання завдань і відповідей: відсутність плану заняття, відсутність підготовчого етапу заняття; невчасне (після дзвінка) підбиття підсумків роботи учнів та надання домашнього завдання; імпульсивність та спонтанність у роботі, перевищення часових меж заняття.

3. Вчитель-початківець повинен отримати попередження про порушення дидактичних правил у проведенні занять, щоб молоді педагоги вчилися на своїх помилках.

4. Всі етапи заняття повинні бути чітко регламентовані, щоб уникнути недоліків та ймовірних помилок у його проведенні.

Можливі аргументи, переконання та думки вчителя-початківця:

1. Я вимушений був відмінити контрольну роботу, у зв’язку з непередбаченими обставинами (присутністю на занятті членів методоб’єднання). 2. Звичайно, я міг би не відміняти контрольної роботи і проводити заняття за планом, тим більше, що голова методоб’єднання не повідомив, що прийде на моє заняття.

3. Впевнений, що опрацювання завдань проблемного характеру в «малих групах», навіть без складання плану та попередньої підготовки є більш ефективним для засвоєння знань, ніж контрольна робота.

4. Якби я не відмінив контрольну роботу, члени методоб’єднання не могли б оцінити моєї технології проведення заняття за допомогою методів проблемного та активного навчання.

В. Корекція усвідомлення:

1. Навчальне заняття у будь-якій формі повинно проводитись за заздалегідь розробленим планом.

2. Голова методоб’єднання має право відвідувати будь-які заняття вчителів: як заплановані, так і незаплановані (за необхідністю), але з попередженням керівника навчального закладу. 3. У даній ситуації вчитель А.К допустив дидактичну помилку: терміново відмінив заплановане заняття та провів заняття без розробленого плану, що призвело до інших недоліків та помилок у процесі проведення заняття.

4. У даному випадку молодого вчителя не попередили щодо «відкритого заняття», тому допущені ним дидактичні помилки можна пояснити такими причинами: хвилювання, брак часу для того, щоб самому налаштуватися та налаштувати учнів на «прийом» комісії методоб’єднання.

С. Корекція поведінки:

1. Голові методоб’єднання необхідно було попередити директора коледжу про відкрите заняття, а директору – вчителя.

2. У цій ситуації голові методоб’єднання бажано поговорити з молодим вчителем наодинці, подякувати йому за можливість відвідати заняття і доброзичливо висловити йому свою думку щодо позитивних та негативних сторін у проведенні заняття, вислухати його точку зору.

4. Вчителю необхідно врахувати допущені ним помилки під час проведення заняття (відсутність плану, порушення регламенту заняття, зайва імпровізація) і в подальшій роботі завжди мати запасний варіант плану та сценарію заняття з будь-якої теми.

5. Отже, для успішного розв’язання ситуації, що склалася, голові методоб’єднання необхідно відмітити позитивні сторони у проведенні заняття, виважено і толерантно вказати на недоліки молодого викладача, надати йому методичні рекомендації щодо організації та проведення занять із застосуванням різних методів та засобів навчання.