Тема 1. Вступ до психології діяльності та навчального менеджменту Міні-кейси

1.1. Мінімум, який необхідно знати: індивідуальний підхід до студента у навчанні, індивідуальний стиль учіння студента, навчальна поведінка.

Індивідуальний стиль учіння студента.

Спостережливий викладач усвідомлює, що його студенти по-різному виконують власну навчальну діяльність. Одні, не дочекавшись повного викладу завдання, починають роботу, краще досягають короткочасних цілей у порівнянні з виконанням тривалих проектів. Проявляють ентузіазм по відношенню до всього нового, полюбляють швидку зміну діяльності. На питання відповідають швидко, не звертають уваги на подробиці, оскільки схильні довіряти наявній інформації. Полюбляють організовувати роботу інших. Другі, навпаки, прагнуть зважити всі обставини, дослідити умови, подумати, почути думку інших. Перш ніж діяти, спробують уявити можливі наслідки для себе і свого оточення. Часто сумніваються і перебувають у стані роздуму. Їм краще почекати і подивитися, як будуть розгортатися події. Треті намагаються вивести правила із всіх випадків, встановити базові принципи явищ, з якими зустрілись. Вони послідовно обмірковують проблему, розглядають її з різних точок зору. Мало цікавляться окремими фактами – більш важливою є узагальнена «картина світу». Намагаються бути об’єктивними і не терплять суб’єктивності у поглядах. Четверті не довіряють суто теоретичним знанням, їм важливо перевірити їх на практиці. Вони намагаються віднайти більш досконалі способи діяльності, знайти коротші шляхи для отримання результату. На відміну від перших, їм властиво орієнтуватися на максимально повну інформацію про явище, з яким стикнулися.

Молодому викладачеві Світлані Сергіївні найкраще співпрацюється зі студентами, які відносяться до першої групи, оскільки її діяльність має дуже багато спільних ознак з їхньою. Саме тому таким студентам приділяється більше уваги, вони отримують більше схвальних оцінок своєї діяльності, ніж інші. Інколи «несхожі» на викладача студенти отримують дорікання: хтось занадто обережний у судженнях, хтось надміру посилається на теорію, а хтось взагалі нехтує посиланнями на теоретичне підґрунтя тощо. Останнім часом Світлана Сергіївна виробила критерій оцінювання виконання завдання студентами – якщо воно виконується не у такий спосіб, який використала б вона, результат не може заслуговувати на високий бал. Така позиція викликає опір серед студентів, викладачеві дорікають за необ’єктивність оцінювання.

А. Проаналізуйте ставлення викладача до особливостей навчальної поведінки студентів різних груп та визначте, чи розуміє вона те, що йдеться про різні індивідуальні стилі учіння студентів (усвідомлення).

В. Поясніть ситуацію, що склалася з оцінюванням результатів учіння студентів, з позиції досвідченого педагога-теоретика (корекція усвідомлення).

С. Запропонуйте конкретні дії, які необхідно зробити викладачеві, аби уникнути можливого конфлікту зі студентами з приводу його підходу в оцінюванні результатів навчання студентів (корекція поведінки) з позиції досвідченого педагога-практика.

Розв’язування.

А. Усвідомлення:

Можливі аргументи, переконання та думки викладача:

1. Я була сумлінною студенткою, завжди старанно виконувала всі завдання і отримувала за це високі оцінки.

2. За роки навчання в університеті я виробила найкращий спосіб отримання знань.

3. Ефективність мого способу навчатися підтверджено червоним дипломом, який я отримала.

4. Студенти, які прагнуть стати гарними фахівцями у своїй майбутній професії, повинні бути такими ж старанним в процесі її опанування, як і я.

5. Всі, хто навчається не так, виявляють нераціональний спосіб отримання знань та недостатній рівень старанності у навчанні.

6. Студенти, які навчаються так само. як і я, отримують за час навчання у вищому закладі освіти найповніші та найглибші знання.

7. Студенти, які навчаються нераціонально, не отримують навчально-професійного досвіду у повному обсязі.

В. Корекція усвідомлення:

1. Кожен студент, як суб’єкт учіння, має свої індивідуальні особливості виконання навчальної діяльності, які проявляються у різних індивідуальних стилях учіння. Стиль учіння студента зумовлюється його індивідними та особистісними характеристиками, що корегуються специфікою діяльності навчання. За допомогою стилю студент адаптується до вимог діяльності, яку він виконує, та використовує наявний у нього психічний потенціал для забезпечення її ефективності.

2. Не можна говорити, що раціональний стиль учіння, вироблений однією особою, повинен бути так само раціональним і для іншої. Взагалі, раціональним стиль може виступати лише по відношенню до вимог діяльності, а не стосовно можливостей людини.

3. Кожний студент має власний набір переваг, які забезпечують певний рівень ефективності виконання учіння. Може йтися про достатньо високу ефективність учіння, тоді слід визнати, що стиль гарно компенсує відсутність у суб’єкта учіння певних можливостей. Тоді для нього саме він (а не стиль діяльності викладача) є найбільш раціональним.

4. Відомий факт, що стиль діяльності вчителя може не співпадати зі стилями учіння деяких учнів. Йдеться про так званий конфлікт стилів. Не усвідомлення цього факту призводить до того, що вчитель не враховує індивідуальних особливостей учіння «несхожих» з ним учнів при організації навчання. Наслідки проявляються різними деформаціями діяльності вчителя.

С. Корекція поведінки:

1. Викладачеві, перш за все, потрібно звернути увагу на той факт, що його дії при оцінюванні результатів навчання певної категорії студентів викликають незадоволення з їхнього боку. Оскільки йдеться не про поодинокі випадки, а про певну систему (посилаємося на вироблені викладачем критерії оцінювання), потрібно проаналізувати власну позицію та відшукати в ній хибні аргументи.

2. Визнавши факт, що студенти не є схожими один на одного, а також те, що гарний студент – це не точна копія самого викладача, останньому слід зрозуміти, що високий результат може бути досягнутий різними шляхами. Саме тому потрібно виробити об’єктивні критерії оцінки результатів навчальної діяльності студентів, позбувшись наявних суб’єктивних.