Література

1. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навч.посіб./ М.В.Артюшина, Л.М. Журавська, Л.А.Колесніченко, та ін.; За заг. ред. М.В.Артюшиної. – К.: КНЕУ, 2008. – С.191-198.

2. Фридман Л.М. Педагогический опыт глазами психолога: Кн. для учителя. – М. : Просвещение,1987. – С.40-42.

4.6. У паралельних класах початкової школи вчитель на уроці вирішив різними способами розпочати вивчення теми «Використання дієслів у теперішньому, минулому, майбутньому часах»:

У 4- «А» класі	У 4- «Б» класі
1. У якому часі використовується дієслово? 2. Що означає теперішній час? 3. Що означає минулий час? 4. Що означає майбутній час? 5. Наведіть приклади дієслів у всіх трьох часах, вкажіть, як вони утворені.	1. Діти, що ви робили минулого тижня? 2. А що збираєтесь робити завтра? 3. А що зараз робите на уроці? 4. Систематизуйте дієслова за ознаками часу; зробіть висновок про значення і використання часу, про їх ознаки.

• Проаналізуйте, які засоби навчання використав вчитель при поясненні нового матеріалу? Які із них є більш ефективними і чому?

Література

1. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навч.посіб./ М.В.Артюшина, Л.М. Журавська, Л.А.Колесніченко, та ін.; За заг. ред. М.В.Артюшиної. – К.: КНЕУ, 2008. – С.191-198. 2. Практикум з педагогіки: Навч. посібник. / за заг. ред. О. А. Дубасенюк та А.В. Іванченка. – К. : ІСДО, 1996. – 432 с. С.154-157.

4.7. Вчитель української мови на початку уроку звернувся до учнів із запитаннями:

Який вузол не можна розв’язати?

– Морський, – вигукнув хтось із учнів.

– Чому ж? Морський вузол – це лише cnoci6 зв’язувати канати, робити з них петлі. Його можна розв’язати.

Учні замислились... Очі загорілися. Але відповіді не знаходили. Довелося ставити навідні питания, щоб діти назва­ли залізничний вузол.

– Тепер запропоную вам ще одне запитання, – продовжував вчитель.

– Назвіть іменник жіночого роду, який використовується у трьох значеннях.

Знову заблищали очі у школярів, у класі запанувала тиша. Учитель вичікуючи, поглядав на вихованців.

– Хто швидше? На чому хлібороби вирощують пшеницю, з якої печуть хліб?

• На землі, – разом відповіли учні.

• А як називається земля, на якій вирощують пшеницю та інші рослини ?

• Грунт, – весело загуділи учні. – А ще земля – це наша планета, – сказав Василько.

• Вірно! – сказав вчитель. Ось ми вже маємо два значення слова «земля».

Діти знову замислилися. Аж раптом Наталка голосно сказала, – Так це ж наша рідна земля, наша Україна, яку оспівують та прославляють у піснях!

• Поясніть у чому психолого-педагогічний сенс такого початку уроку? Чи можна вважати даний засіб доцільним? На якому етапі організації і проведення уроку його можна застосовувати?