Література

1. Возрастная и педагогическая психология: Уч. для студентов пед. ин-тов / Под ред. А.В.Петровского. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Просвещение, 1979. – 288 с.

2. Немов Р.С. Психология. Учеб. для студентов высш. пед. учеб. заведений. В 2 кн. Кн. 2. Психология образования. – М.: Просвещение: Владос, 1994. – 496 с.

3. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навч.посіб. / За заг. ред. М.В.Артюшиної. – К.: КНЕУ імені Вадима Гетьмана, 2007. – С.283-289.

Задачі та ситуації проблемного характеру

6.8. Шестирічній Наталці тітка задала таку задачу: «Летіли чотири пташки, сіли на дерева. Сіли по одній – пташка лишня, сіли по дві – дерево зайве. Скільки було дерев?» Наталка декілька раз повторила задачу, але вирішити її не змогла. Тоді тітка вирізала із паперу три дерева і чотири пташки. За допомогою цих допоміжних матеріалів дівчинка правильно і швидко вирішила задачу.

• Поясніть, чому для розв’язання задачі Наталці потрібні були допоміжні матеріали? Визначте особливості мислення дошкільнят та вкажіть, як необхідно враховувати ці особливості у процесі навчання.

Розв’язування

Необхідність допоміжних матеріалів для розв’язання задачі пов’язана з особливостями сприймання та мислення дошкільнят. У дошкільному віці формуються сенсорні еталони – виокремленні певним чином розподілені та взаємопов’язані зразки властивостей предметів: системи кольорів, геометричних форм, музичних звуків, фонем мовлення тощо. Сенсорні еталони використовуються дітьми під час виконання дій сприймання, виступають своєрідними відправними точками для визначення особливостей досліджуваного предмета.

До кінця дошкільного віку дитина ще не володіє загальноприйнятими еталонами. Точкою відліку для її сприймання є уявлення про властивості конкретних, добре знайомих предметів.

Це виявляється у тих словесних позначеннях, які дитина дає властивостям предметів. Наприклад, визначаючи трикутну форму, вона говорить: “Як дах”, коло – “Як м’ячик”, овал – “Як огірок”; червоний колір – “Як помідор”.

Тому ознайомлюючи дітей з еталонами, педагогу слід спиратися на власний досвід дітей, на ті предмети та явища, уявлення про які вони вже мають.

Педагог у процесі навчання повинен враховувати, що у цей період переважає наочно-дійове і інтенсивно розвивається наочно-образне мислення (яке в майбутньому буде складовою будь-якої творчої діяльності).

Так, мисленнєва операція - порівняння, що вміло використовується педагогом, допомагає дитині уявити собі і зрозуміти предмети і явища, які виходять за межі його життєвого досвіду і недоступні його уяві. Так, викладач-професіонал не просто порівнює розміри Сонця та Землі, а демонструє дошкільнятам для порівняння канцелярську кнопку і великий картонне коло.

Рішення прикладу 6+3 може викликати у дошкільнят труднощі, але якщо їм запропонувати для вирішення задачі реальні цукерки, чи предмети, що їх заміняють, відповідь отримаємо швидко. У цьому випадку дитина спирається на наочні образи. Тому, коли тітка використала допоміжні матеріали, Наталка відразу знайшла вирішення задачі.

Отже, управляючи розвитком особистості дошкільники педагогу необхідно надавати необхідну допомогу та підтримку в процесі навчання; спиратися на гру. У процесі управління пізнавальною діяльністю дошкільнят необхідно знайомити з системами сенсорних еталонів, вчити прийомам дослідження предметів, порівнянню їхніх властивостей з засвоєними еталонами; обов’язково використовувати наочність (зрозумілу, яскраву, цікаву); спиратися на наочно-дійове та наочне-образне мислення.