Ситуації та задачі проблемного характеру

3.4. На початку заняття вчитель, мотивуючи учнів до вивчення нової теми, розповів, що корисного та нового вони знатимуть після її вивчення. Протягом заняття вчитель активно підтримував цікавість учнів до знаходження нових способів використання здобутого знання. Така робота виявилась захопливою для всіх – і для учнів, і для вчителя. Вже лунав дзвоник, а «винахідницька» робота ще тривала. Домашнє завдання вчитель оголошував поспіхом на перерві.

• Назвіть елементи мотиваційного циклу. Чи всі вони були реалізовані вчителем на уроці? Що потрібно було зробити вчителю для того, щоб мотиваційний цикл учіння був повністю завершеним?

Розв’язування.

Відомо, що педагог при управлінні учінням інших осіб повинен формувати відповідний цій діяльності мотиваційний цикл. Така вимога ґрунтується на розумінні того, що мотивація учіння в межах навчального заняття змінюється. Завдання педагога полягає у тому, щоб особа, яка навчається, була постійно вмотивована до виконання навчальних дій – на початку, протягом і наприкінці заняття. Тобто йдеться про такі елементи мотиваційного циклу учіння, як вступна, підтримувальна та завершальна мотивація.

На уроці вчитель реалізував лише два перші елементи мотиваційного циклу учіння учнів, оскільки на початку уроку викликав інтерес до змісту теми, протягом уроку підтримував додаткові мотиви (корисності, можливості використати тощо), що виникли в процесі вивчення. Але той факт, що вчитель не слідкував за хронологічними рамками уроку, був причиною того, що він не залишив часу для здійснення завершальної мотивації.

Основна ідея завершальної мотивації – це створення позитивної настанови на подальше учіння. Для її створення вчитель міг наприкінці уроку оцінити результати роботи учнів, показавши, як їхня пошукова активність сприяла виробленню різноманітних вмінь використання здобутого знання. Важливо було б наголосити, що досвід, здобутий самостійно, а не отриманий у «готовому вигляді», для них є більш цінним.

Література

1. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2008. – С.115-116.

2. А.Маркова, Т.Матис, А.Орлов Формирование мотивации учения: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1990. – С.59-62.

3. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. – К. КНЕУ, 2003. – С.608.

3.5. Одного разу лектор мав читати лекцію про електрику. Коли він зайшов до аудиторії, то побачив, що студенти не прореагували на його прихід, в аудиторії продовжувався галас. Замість того, щоб їх заспокоювати, призивати до порядку, осаджувати голосом, він встав за кафедру і, трошки зачекавши, почав тихим голосом: „У далекі часи, (трохи підвищив голос), у VII столітті до нашої ери (ще гучніше) у Давній Греції, у місті Милеті (і зовсім гучно) народився хлопчик”. Аудиторія заспокоюється, прислухається, а він вже нормальним голосом продовжує: „І був він таким маленьким, що вміщувався до пивної кружки”. В аудиторії встановилася абсолютна тиша. Лектор продовжував: „І називали його Фалес Милетський...”. Студенти слухали уважно, і лектор спокійно прочитав лекцію і про відкриття Фалесом Милетським електрики, і про саму електрику.

• Назвіть способи активізації та мотивації аудиторії, що були застосовані. Чому у даному випадку вони виявились ефективними?