Література

1. Занюк С. С. Психологія мотивації. – К.: Вид-во Либідь, 2002.- С.157.

3.46. У своєму навчанні студент дотримується певних принципів, а саме: знати якомога більше своїх сильних та слабких сторін, що впливають на виконання навчальної діяльності; вірити в ефективність своєї діяльності; визначати конкретну форму діяльності, яка дасть змогу досягти поставленої мети; приймати на себе відповідальність за власні дії на їхні наслідки. Він діє цілеспрямовано, сприймає і відчуває себе суб’єктом власних намірів та своєї поведінки. Також він вважає себе причиною, джерелом поведінки і змін в оточенні. Саме тому він не потребує постійного зовнішнього стимулювання свого учіння.

• Поясніть, у чому виявляється мотивуюча сила на діяльність та поведінку людини особистісної причинності (за Р. де Чармсом). Чому позиція особи –«джерела» має більше підстав до прояву самоуправління учінням, аніж позиція особи – «пішака»?

Література

1. А. Маркова, Т. Матис, А. Орлов Формирование мотивации учения: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1990. – С. 148-163.

2. Занюк С. С. Психологія мотивації. – К.: Вид-во Либідь, 2002.- С. 180-182.

3.47. Студенти виконували тест з англійської мови. Перший отримав показник загального результату – 480 балів (дуже добре). Другий, окрім такого ж загального результату, отримав додаткову інформацію стосовно вияву певних складників знання мови: сприйняття усної мови – 430 балів, розуміння граматичних конструкцій – 520 балів, словниковий запас – 490 балів. Перший студент задовольнив свій запит на визначення рівня знання мови і зробив висновок про те, що йому треба наполегливіше вивчати мову, щоб рівень володіння нею був відмінним. Другий студент зробив для себе висновок, що його знання мови поліпшиться, якщо він зверне більше уваги усному мовленєвому спілкуванню, що покращить сприймання мови на слух.

• Дайте пояснення, чому диференційована система оцінювання знань виконує для другого студента роль позитивного підкріплення? Яке спонукання отримало подальше вивчення іноземної мови цим студентом (який мотив актуалізовано, яка ціль з’явилась на його тлі і які доцільні дії може виконати студент, аби досягти поставленої цілі)?

Література

1. Занюк С.С. Психологія мотивації. – К.: Вид-во Либідь, 2002.- С.258-260.

3.48. Для того, щоб відібрати для факультативних занять дійсно зацікавлених предметом учнів, вчитель сказав усім учням класу: «Ви можете не відвідувати додаткові заняття, і це ніяк не вплине на ваші оцінки та не відобразиться на думці про вас. Так само ті, хто залишаться, не матимуть ніяких привілеїв». Частина учнів зібрала свої зошити і підручники та залишила клас. Інші з задоволенням розпочали заняття.

• Встановіть. про які види мотивації навчальної діяльності можна говорити у представників двох груп учнів? Чому люди займаються певною справою, хоча у майбутньому їх не очікує ні винагорода за її виконання, ні покарання за її невиконання?

Література

1. Психологія та педагогіка: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. – К. КНЕУ, 2008. – С.61.

2. А. Маркова, Т. Матис, А. Орлов Формирование мотивации учения: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1990. – С.164-166.

3.49. Два студенти намагаються отримати позитивну оцінку за результати самостійного завдання. Метою свого учіння перший вважає отримання глибоких знань. Саме тому він досконало вивчає зміст відповідної теми з підручника, читає додаткову літературу, виконує не лише ті вправи, які були у домашньому завданні, а й ті, що є підручнику взагалі. Другий студент зацікавлений лише у тому, щоб здати викладачеві виконане завдання і не мати проблем, які виникають у разу заборгованості.

• Встановіть, в якому випадку йдеться про відповідність мотиву і мети учіння студента. Які навчальні дії будуть доцільними для кожного студента, якщо враховувати специфіку взаємозв’язку мотивів і цілей їхнього учіння?