Література

1. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навч.посіб. / За заг. ред. М.В.Артюшиної. – К.: КНЕУ імені Вадима Гетьмана, 2007. – С.204-227.

2. Булах І. Методи контролю та оцінювання рівня знань / Сучасні системи вищої освіти: порівняння для України. - К.: Видавничий дім «КМ Асаdemia», 1997. - С. 169.

3. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Видавничий центр "Академія", 2001. - С. 294.

Тема 6. Управління навчанням учнів різних освітньо-вікових періодів Міні-кейси

6.1. Мінімум, який необхідно знати: особливості розвитку особистості старшого школяра, криза ідентичності, емоційна автономність, нормативна автономія, особливості побудови навчального процесу у старшому шкільному віці.

«Непідходящі теми»

Учителька літератури перевіряла домашні твори учнів 10-го класу. Учням на вибір було запропоновано три теми: «Коли я підсумовую те, що прожив…», «Я і майбутнє», «Мої однолітки, що я про них думаю?». Розгорнувши зошит Сергія Д., Олександра Григорівна замість твору побачила на сторінках листа, зверненого безпосередньо до неї.

«Шановна Олександро Григорівно!

Я довго думав, яку тему обрати для твору. Та жодна із запропонованих Вами не привабила мене.

Перша тема… Прожив я мало, нічого не зробив корисного ні для себе, ні для інших. Адже мої батьки займаються вигідною роботою, усім мене забезпечили. Вони так зв’язані з торговим бізнесом, що стягують все до нашого дому – потрібне і непотрібне. Квартира забита речами. Живу дома як ледачий кіт. Лише останнім часом я з відразою дивлюсь на все те, чим напихають нашу оселю.

Майбутнє уявляється мені теж туманно. Так і хочеться кинути це життя і поїхати кудись якнайдалі і жити по-новому. Але чи зможу я? Адже я інфантильний акселерат.

Про своїх однолітків. Багато можна розповісти про них. Хоча б про своїх однокласників. Але ж Ви почнете читати і коментувати мій твір в учительській, а можливо й в класі.

Так і не можу нічого написати… То ж вибачте мені, Олександро Григорівно.

А. Проаналізуйте ситуацію з позиції педагога і учня.

В. Поясніть ситуацію з позиції досвідченого педагога теоретика.

С. Запропонуйте конкретні дії, які необхідно зробити викладачу для вирішення цієї ситуації.

А. Усвідомлення:

Можливі думки учителя:

1. Учень був щирим, але жодну з тем не розкрив.

2. Тема не розкрита, тому оцінка буде негативною.

3. Таке написав, щоб перевірити як я відреагую.

4. Хоче вразити мене своєю оригінальною відповіддю.

5. Важливо показати себе перед товаришами.

6. Прийдеться оцінювати роздуми окремо, а твір окремо.

7. Знову цей Сергій, всі «соки з мене випив».

Можливі думки Сергія Д.:

1. Знаю, якого твору від мене чекають, щоб все було правильно, розкладено по полицях. Напишу по-іншому, не так як очікують.

2. Що ж я маю писати? Рано ще мені підсумовувати моє життя, майбутнє уявляю не чітко, думка про однолітків…мгг…, а це їм навіщо. Зараз напишу.

3. Учителька розповідає, що ми повинні бути самостійними, незалежними, мати власну думку, вміти її аргументувати, ось зараз продемонструю власну думку, подивлюсь, що скажете.

4. Так втомився, розкривати тему довго, а напишу я ось що…

5. Подивлюся як відреагують Віктор С., Мишко Л., Віка К., Ольга З., коли я їм розповім, що я написав.

В. Можливі роздуми педагога теоретика

У цей період старшокласник вирішує різноманітні світоглядні питання, закінчується формуватися морально-ціннісна сфера. Педагогу необхідно знати, що важливим моментом у становленні особистості старшокласника, є відчуття власного світу, що проявляється в формі переживань власної індивідуальної цілісності та неповторності.

Молода людина знаходиться у пошуку самовизначення. При всій складності цього явища основним у ньому є прагнення зайняти внутрішню позицію дорослого, усвідомити себе як члена суспільства, визначити себе в світі, тобто зрозуміти себе, власні можливості, своє місце та призначення в житті: Який я є? Що я хочу? Що я можу? З’являються власні критерії оцінювання власної значущості. Школярі оцінюють себе з позиції власної індивідуальної шкали цінностей.

Старшокласники прагнуть звільнитися від дріб’язкового контролю та опікування з боку вчителів, а також частково від встановлених тими норм і правил.

Процес нормативної автономії теж може протікати достатньо болюче. Юнаки та дівчата палко захищають власні переконання, моральні настановлення та цінності. Вони дуже чутливі до несправедливості з боку вчителів: неоднакове ставлення до учнів, завищення та заниження оцінок, критичні судження щодо їх особистості. Через це вони нерідко займають підкреслено максималістські позиції, висловлюють крайні погляди з того чи іншого питання, сперечаються. Однак за цією поведінкою можна простежити значну залежність у вирішенні серйозних проблем (вибір професії, світоглядних питань, політичних поглядів тощо) від дорослих.

У період ранньої юності продовжується процес переорієнтації спілкування з дорослих на ровесників. Старший школяр у спілкуванні реалізує дві протилежні потреби: у відокремленні та в приналежності до певної групи. Якщо перша реалізується передусім через прагнення до емансипації від дорослих, то друга – у взаєминах з однолітками.

С. Можливі варіанти поведінки педагога:

1. Похвалити за щирість відповіді, запропонувати зробити ще одну спробу.

2. Підкреслити оригінальність підходу Сергія Д. у розкритті теми та запропонувати учням обговорити його відповідь.

3. Ніяк не відреагувати під час уроку, але залишити учня після уроку і поговорити з ним.

4. Запропонувати Сергію Д. аргументувати власну думку та самостійно оцінити твір.

5. Поставити окремо оцінку за роздуми і оцінку за твір.