Література

1. Психологія діяльності та навчальний менеджмент. Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2008. – С. 138 – 141.

2. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. / В.А. Козаков, М.В. Артюшина, О.М. Котикова та ін.; За заг. ред. В.А. Козакова. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 609-611.

3.23. Я.Корчак розповідав про робочий день школяра: „Ось перший урок. Викликали відповідати слабкого учня. Він погано знає урок, мнеться, усім слухати його нецікаво, нудно, кожний займається своїми думками і навіть якоюсь своєю роботою. Другий урок – література. П’ять осіб по черзі читають той самий вірш. Усі діти вчили його вдома, слухати нецікаво, тому на багатьох нападає нудьга і роздратування. Третій урок – математика. Викладач дав вирішувати задачі, з’явилася якась діяльність, стало цікавіше, схотілося вирішити все самому, але викладач поспішав, і як тільки найкращі учні вирішили ці задачі, він запропонував їм пояснити рішення всьому класу. Багатьом так і не вдалося проявити себе і на цьому уроці. На четвертому уроці стомленого від бездіяльності учня нарешті викликали. Йому дуже хотілося розповісти все не так, як у підручнику, по-своєму, але в учительки не було часу. Вона поспішала, перебивала, доповнювала сама. Правда, поставила учню четвірку, але радості від цього у нього не було”.

• Поясніть, як таке навчання впливає на мотивацію учня. Як можна активізувати навчальний процес на розглянутих уроках.

Література

1. Психологія діяльності та навчальний менеджмент. Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2008. – С. 97 – 109.

3.24. Микола – сором’язливий хлопець. Навчаючись у молодших классах, проявляв стійку недооцінку своїх можливостей. У п’ятому класі розпочалося предметне викладання, що погіршило навчальну успішність Миколи. Нерідко він відмовлявся відповідати, а коли виходив до дошки, говорив тихим, тремтячим голосом, часто зупинявся і чекав підказок.

Досвідчена вчителька української мови та літератури Тетяна Іванівна, вміло поставивши „діагноз” душевного стану учня, на черговому уроці сказала: „Перевірила ваші твори. Один з найкращих у Миколи. Він молодець. Микола, встань! Розпрями плечі! Так, добре! Подивися мені в очі. Ти будеш відповідати гучно та впевнено вивчений урок. Йди до дошки!”

Відповідь хлопця не була зовсім вірною, але говорив він гучно, впевнено, постійний страх в очах зник.

• Поясніть, який механізм мотиваційного впливу застосувала вчителька.

Література

1. Психологія діяльності та навчальний менеджмент. Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2008. – С. 113-115.

3.25. Вова – учень першого класу – під час перерви вимазав обличчя фломастерами. Він дуже задоволений своєю витівкою. Увесь клас дивиться в його бік – він герой. Входить учителька, Світлана Іванівна. Що робити? Найпростіше – наказати вийти з класу та вмитися. Але Світлана Іванівна вчиняє по-іншому. Вона „не помічає” Вову і починає урок з читання казки. Поступово встановлюється тиша, увагу завойовано. Раптом Світлана Іванівна перериває читання і говорить: „Трохи пізніше ми будемо малювати малюнок до цієї казки. Я маю вас попередити, що фарби від фломастерів шкідливі, якщо вони потрапляють на шкіру і довгий час не змиваються. Вони викликають алергічні реакції: може з’явитися висипання, яке зудить і болить. Я знаю випадок, коли хлопчика, який вимазав свою руку і відразу не помив її, забрали до лікарні.

Свою розповідь Світлана Іванівна веде серйозно та емоційно, звертається до усього класу, у бік Вови не дивиться. Але він вже зник. Із очей по брудному обличчю побігли сльози. Він тягне руку: „Світлана Іванівна, можна вийти з класу?”. І тільки тут учителька „помічає” Вову. „Ну, як же ти так? Звичайно, йди умийся”, - докірливо говорить вона.

• Обґрунтуйте, чому прийом, застосований учителькою, називають „педагогічне плацебо”. Проявом якого механізму мотиваційного впливу він є? У роботі з учнями яких освітньо-вікових категорій використаний прийом є виправданим? Наскільки часто його можна застосовувати?