Тема 3. Мотивація навчання Міні-кейси

3.1. Мінімум, який необхідно знати: мотиви навчальної діяльності, стратегії забезпечення мотивації, види та механізми мотиваційного впливу.

Виклик до дошки

Учителька англійської мови на початку уроку почала опитувати учнів. З’ясувалося, що багато хто не впорався з вправою вдома. Вона звернулася до сильного учня, попросила його вийти до дошки. Він не вийшов. Обурена учителька почала дорікати учню за невихованість. Той образився на учительку і дійсно почав грубити. Вона почала вимагати, щоб учень вийшов з класу, але він не вийшов. Учителька, залишивши клас, вирішила звернутися за допомогою до директора. Його не було...

А. Проаналізуйте ситуацію з позицій учительки та учня (усвідомлення).

В. Поясніть ситуацію з позиції досвідченого педагога-теоретика (корекція усвідомлення).

С. Запропонуйте конкретні дії, які необхідно зробити учителю та учню для вирішення цієї ситуації (корекція поведінки) з позиції досвідченого педагога практика.

Розв’язування

А. Усвідомлення:

Можливі аргументи, переконання та думки учительки:

1. Якщо домашнє завдання було складним, краще спитати сильного учня, щоб він пояснив решті як його виконувати.

2. Учень має виконувати вимоги учителя.

3. Якщо не поставити учня, який не виконує вимоги учителя, відразу на місце, навіть шляхом залучення адміністрації школи та батьків, це стане прецедентом – інші учні почнуть поводитись таким чином.

Можливі аргументи, переконання та думки учня:

1. Я не маю бути „білою вороною” серед інших. Чому, як ніхто не знає, я маю відповідати.

2. Я теж можу не виконати домашнє завдання.

3. Бути „ботаніком” (відмінником) не престижно.

4. Якщо я відповім, коли мої однокласники, не виконали домашнє завдання, я стану зрадником.

5. Учителька тисне на мене, я маю постояти за себе.

В. Корекція усвідомлення.

1. Активність учня на уроці, зокрема готовність відповідати у дошки, зумовлюється цілою низкою психологічних умов. Учителю треба враховувати, що такі негативні емоції учнів, як гнів, злоба та агресія є лише зовнішніми проявами значно глибших емоцій страждання, до яких належать біль, образа, страх, а за ними, відповідно, скриваються незадоволені потреби в увазі, розумінні, повазі, незалежності тощо. Отже, негативна поведінка потребує вміння активно слухати потреби людини і надавати зворотний зв’язок у формі „Я-повідомлень” („Я стурбована цією ситуацією”, „Я намагаюся тебе зрозуміти”, „Я хвилююся за тебе”) на відміну від „Ти-звинувачень” та погроз („Що ти собі дозволяєш?”, „Ти не вихована людина”, „Я викликаю твоїх батьків”).

2. Учителям треба навчатися інтерпретувати власні емоції, які також виступають своєрідним індикатором мотивації учнів. Наприклад, якщо учитель відчуває роздратування по відношенню до певного учня, це свідчить про те, що той намагається привернути до себе увагу. Почуття гніву у учителя свідчить про боротьбу за самоствердження учня. Причиною образи учителя може стати свідоме чи несвідоме бажання учня помститися, а почуття відчаю у вчителя може викликати зневіра учня у власних можливостях.

3. Тиск і погрози є проявами негативної стратегії впливу на учнів, яка викликає фрустрацію, запускає захисні механізми, сприяє створенню агресивного середовища. Вона буває доцільною у виняткових ситуаціях.

4. У підлітковому віці значно підвищується критичність свідомості, тому прямий мотиваційний вплив дорослих часто ігнорується. Більш дієвими у багатьох випадках є механізми непрямого впливу, такі, зокрема, як зараження та навіювання.

С. Корекція поведінки:

1. У цій ситуації учительці бажано спробувати змінити стратегію поведінки. З учнем краще поговорити наодинці: пояснити власні мотиви та з’ясувати мотиви його відмови.

2. Замість директора можна спробувати звернутися до шкільного психолога і, по-перше, спитати в нього поради щодо подальшої взаємодії з учнем та класом в цілому, а, по-друге, запросити його до уроку, проговорити з його допомогою ситуацію, що склалася.

3. Якщо домашнє завдання більшістю учнів не виконано, воно потребує пояснень учителя.

4. Крім виклику до дошки необхідно постійно застосовувати різноманітні прийоми опитування і таким чином, щоб жоден з них не викликав негативних емоцій в учнів. Для цього доцільними є заохочення, ігрові форми.

5. Якщо гуманістичний підхід до учнів стає власним переконанням учителя, йому набагато простіше застосовувати позитивну стратегію забезпечення мотивації учнів, яка дозволяє створювати в аудиторії потрібну атмосферу. Для цього необхідно демонструвати повну довіру до тих, хто навчається, бути помічником, до якого завжди можна звернутися за допомогою, розвивати в собі здатність відчувати емоційний настрій учнів, бути активним учасником групової взаємодії, відкрито висловлювати в групі свої почуття тощо.