Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

ДВНЗ «Київський Національний Економічний університет ім.. Вадима Гетьмана»

Ситуаційне завдання на тему:

«Що стримує приплив іноземних інвестицій в Україну?»

Виконали:

Студенти ІІІ к., 5 гр.

Спец. 6503, МЕіМ

Башкатова М.

Герасимова І.

Ністратова О.

Обідіна Ю.

Тимошина О.

Хіценко І.

Шевченко О.

Київ, 2012

ВСТУП

На сьогоднішній день, зважаючи на швидкі темпи поширення глобалізаційних та інтеграційних процесів, дуже важливим показником розвитку економіки будь-якої країни є її інвестиційна взаємодія зі світом. Рівень інвестицій країни є основним показником її економічної стабільності та перспективності.

Україна у цьому питанні не є винятком. Саме завдяки чисельним іноземний інвестиціям наша держава розвивається та виходить на міжнародний рівень. Щоб дослідити інвестиційну привабливість України, треба в першу чергу дослідити її фінансовий та економічний стан, та темпи розвитку.

Отже, метою нашої роботи було дослідження іноземних інвестицій в Україну, причини їх стримування та визначення напрямів їх підвищення.

Основними завданнями були :

- визначення основних факторів формування інвестиційного клімату в державі;

- визначення основних країн експортерів та імпортерів інвестицій;

- визначення основних галузей фінансування;

- встановлення кореляційних зв’язків у інвестуванні між Україною та іншими країнами світу;

- визначення ролі іноземних інвестицій на стан та динаміку основних економічних показників України;

- та розробка плану реформ для збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій в каїну.

1) Якими з перелічених факторів формування інвестиційного клімату визначаються динаміка та галузева спрямованість піі в Україну у вказані періоди часу?

Дослідження і аналіз статистичних даних по інвестуванню України, як зовнішньому, так і іноземному, дало нам можливість зробити наступні висновки. Однією з характерних і стабільних рис є суттєве перевищення ПІІ над ПЗІ України протягом усього досліджуваного періоду. Це можна пояснити тим, що в країні бракує вільних коштів, які можна було б інвестувати з метою отримання прибутку. Окрім того, кошти в Україні часто використовуються нераціонально чи не за призначенням.

Дослідження також показало, що основним партнером України з інвестування є Кіпр. Ключовою причиною такого явища є те, що Кіпр є офшорною зоною, де створено сприятливий фіскальний та валютно-фінансовий режими, забезпечується повна комерційна секретність та пільговий режим. Саме через це співробітництво з Кіпром дає країнам можливість збільшувати свої прибутки та зменшувати податкове навантаження.

Іншими важливими інвестиційними партнерами України є Російська Федерація та країни Євросоюзу. Це можна пояснити територіальною близькістю цих країн та поглибленням співпраці між ними завдяки посиленню інтеграційних процесів протягом усього досліджуваного періоду, пожвавленням відносин між цими державами.

Протягом 2001-2011 років прямі іноземні інвестиції в Україну поступово зростали. Найбільш пріоритетними галузями для інвестування були і залишаються промисловість, фінансова діяльність, торгівля та операції з нерухомістю. З розвитком світової економіки та розширенням ринку капіталів і сфери послуг змінилися пріоритети в інвестуванні. Протягом глобальної фінансової кризи 2008-2009 років динаміка ПІІ все ще залишалася позитивною, проте суттєвих змін зазнала галузева структура інвестицій. Це можна побачити з даних таблиці 1.

Таблиця 1. Галузева структура ПІІ в Україну.

	2005	2008	2010	01.10.2010
Всього	9047	29542,7	40026,8	42511,9
Промисловість	4097,8	12421,2	13439	13487,5
Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	1657,5	3072,1	4246,1	4534,9
Фінансова діяльність	694,3	6835,9	12433,5	14115,4
Операції з нерухомим майном, оренда, інженірінг та надання послуг підприємцям	674,3	2669,3	4065	4454,6

З цього можна зробити висновок, що під час глобальної фінансової кризи зростання показників ПІІ в Україну відбулося за рахунок значного підвищення інвестицій у фінансову діяльність. Це можна пояснити тим, що інвестиції у фінансову діяльність швидко приносять прибуток, тоді як обсяг інвестування у промисловість майже не змінився, оскільки вкладення у цей сектор є більш довгостроковими, залежать від експорту країни, до того ж у 2008 році зросли ціни та впало виробництво промислових товарів.

Значні ж обсяги інвестицій у промисловість України та торгівлю пояснюються наступними факторами:

1. Україна має вигідне географічне положення, розташовуючись на перетині торговельних шляхів. Воно сприяє зв’язку України з країнами середземноморського басейну, державами Центральної і Західної Європи, країнами Балтії.

2. Завдяки наявному природо-ресурсному потенціалу Україна є стратегічним партнером для європейських країн, її потенціал є основою для розширення виробничих потужностей.

3. Продукти промисловості України складаюсь основну частину всього українського експорту.

Сукупні прямі інвестиції з України в інші країни світу протягом 2001-2011 років також поступово зростали, не зважаючи на кризові явища. Основними галузями-реципієнтами українських інвестицій в інших країнах станом на 1.10.2010 року є такі види діяльності: операції з нерухомістю (86%), фінансова діяльність (9%), торгівля (2%), промисловість (1%). Причинами такого розподілу є те, що інвестування у нерухомість має низькі ризики і відносно стабільний попит, а фінансова діяльність дає прибутки у короткострокових періодах.

Під впливом світової кризи на український ринок відбулося зменшення індексу інвестиційної привабливості за даними Європейської Бізнес Асоціації з 3,1 (вересень 2008 р.) до 2,2 (кінець жовтня 2008 р.) за п’яти бальною шкалою (причому при дослідженні приймали участь керівники компаній-членів Асоціації, які представляють найбільших іноземних та вітчизняних інвесторів). Основними факторами, що формують несприятливий інвестиційний клімат в Україні є нестабільність політичного середовища, недосконалість законодавства, високий рівень інфляції, складна і неоднозначна система оподаткування, інфляція.

2) Проаналізуйте географічну та галузеву структуру прямих іноземних та прямих зарубіжних інвестицій України та з’ясуйте, чи існує кореляція у взаємному інвестуванні між Україною та іншими країнами світу: за обсягами вхідних та вихідних потоків, за видами економічної діяльності?

З метою оцінки кореляції між прямими іноземними та прямими зарубіжними інвестиціями було проаналізовано їх обсяги за період з 2001 по 2011 роки. Було проведено рангову порівняльну оцінку щодо взаємозв’язку між зарубіжними та іноземними інвестиціями. За звітний рік побудовано діаграму.

З діаграми можна простежити майже 100% відповідність пріоритетності спрямованості інвестицій. Певну похибку дає відсутність даних щодо зарубіжних інвестицій України в США. Але така пріоритетність не супроводжується еквівалентними обсягами інвестицій, лише їх відсотковою структурою. Взаємозалежність географічної структури іноземних та зарубіжних інвестицій України за звітний період відображено на діаграмі. Найбільші обсяги зарубіжних та іноземних інвестицій України припадають на Кіпр, Росію, Польщу.

З діаграми видно, що обсяги зарубіжних інвестицій України в Польщу, Вергінські острови, Великобританію, Німеччину, Швейцарію та деякі інші країни світу дуже малі. Таким чином, не дивлячись існування певної кореляції між напрямками інвестицій, констатуємо нееквівалентність іноземних та зарубіжних інвестицій.

Аналогічно розглянемо і галузеву структуру:

Можна констатувати як рангову так і структурну нееквівалентність. Пріоритетними галузями інвестування в Україну є добувна промисловість, будівництво та готельно-ресторанний бізнес. Розвитку набули й інвестиції у фінансову діяльність. В свою чергу, Україна інвестує переважно в операції з нерухомістю та фінансовий сектор.

Кореляція географічної структури інвестицій зумовлена процесами інтеграції, соціально-політичними зв’язками, економічною ситуацією в країнах, тому певна еквівалентність є закономірною. Натомість, галузева структура інвестицій може носити диференційований характер залежно від перспективності тієї чи іншої галузі.

3) Чи простежується вплив інвестицій, в тому числі ПІІ, на динаміку ВВП, промислового виробництва, експорту та імпорту, доходів населення, зайнятості населення, індексів зростання цін, валютного курсу, платіжного балансу тощо?

В сучасних економічних умовах для економіки України закордонний капітал є одним із найважливіших способів виходу з економічної кризи та забезпечення сталого та перспективного розвитку. Проте іноземні інвестиції мають і негативні сторони для розвитку вітчизняної економіки, а саме: денаціоналізація національної економіки, відтік фактичних результатів господарської діяльності тощо. Отже, динаміка прямих інвестицій в Україну свідчить про постійне збільшення величини коштів, що спрямовуються в економіку країни. А це свідчить у, свою чергу, про: по-перше, поглиблення процесу інтернаціоналізації та глобалізації вітчизняної економіки; по-друге, необхідність проведення оздоровлення української економіки в цілому з метою забезпечення її стійкості та ефективності функціонування. Рівень прямих інвестицій в країну напряму впливає на рівень ВВП та опосередковано на рівень імпорту країни. Отже, підвищення рівня прямих інвестицій в Україну призвело, з одного боку, до підвищення рівня ВВП (прямий вплив) та підвищенню рівня імпорту (опосередкований вплив). З огляду, на наведені вище дані можна зробити такі висновки: в Україні з кожним роком формуються більш вигідні умови для закордонного капіталу, що сприяє розвитку вітчизняних суб'єктів господарювання та рівня ВВП, проте надмірна кількість закордонних інвестицій призводить до надмірної залежності вітчизняної економіки від зовнішніх суб'єктів господарювання та зовнішніх чинників, а також зростання імпорту товарів та послуг, тому для ефективного розвитку вітчизняної економіки потрібно встановити раціонально виправданий рівень необхідних інвестицій та імпорту закордонних товарів з метою зменшення залежності та захисту вітчизняного виробника та інвестора.

В Україні не спостерігається значного впливу прямого іноземного інвестування на промислове виробництво та роздрібний товарооборот, пов’язано передусім з несприятливим кліматом та невід лагодженими механізмами їх ефективного використання. Проте, вплив внутрішніх капіталовкладень є значним. Зважаючи на це, особливої уваги заслуговує такий елемент макроекономічної політики держави як інвестиційний попит. Стимулювання споживчого попиту має супроводжуватись зростанням інвестиційного попиту, що стимулюватиме оновлення виробництва та відповідне задоволення внутрішнього попиту внутрішньою пропозицією. Показник зростання промисловості в Україні хоч і прямо залежить від показника інвестицій в основний капітал, але залежність ця достатньо мала, щоб вважати її  найвпливовішою.

Можна виділити такі переваги для економіки України від інвестиційної діяльності:

● отримання капіталу для розвитку виробництва, оновлення існуючих та створення нових виробництв;

● задоволення потреб внутрішнього ринку;

● інноваційна діяльність, впровадження нових технологій та останніх досягнень науки і техніки;

● поглиблення міжнародного поділу праці;

● розширення експортних можливостей;

● створення нових робочих місць, підготовка та навчання персоналу;

● зростання доходів населення;

● надходження податків до бюджету;

● посилення процесів інтернаціоналізації і глобалізації.

Отже, вплив інвестиційної діяльності на економіку України є досить значним, тому важливо розробити відповідне раціональне законодавство, яке б регулювало діяльність інвесторів в Україні. На нашу думку, важливим завданням уряду України є координування діяльності ТНК, залучення інвестицій в стратегічно важливі для регіону галузі, для того щоб наша держава не перетворилася на відсталий технологічний придаток і джерело дешевої сировини. Дуже важливо залучати інвестиції від різних ТНК і з більшого кола зарубіжних країн, адже саме іноземні інвестиції несуть найбільше нових технологій, обладнання, сучасний менеджмент і маркетингову політику.

4) Порівняйте галузевий розподіл інвестицій в основний капітал в Україні та ПІІ та з’ясуйте, чи є між ними кореляція? Наскільки сфери, на яких зосереджено діяльність іноземних інвесторів, є пріоритетними для України?

Інвестиції в основний капітал мають три основних джерела: приватний сектор, державний сектор (бюджетні кошти) та зовнішній сектор (кошти іноземних інвесторів). Однією з форм ПІІ є інвестиції у вигляді нерухомого майна або капітальні інвестиції.

Відтак, є підстави говорить про кореляцію між ІОК та ПІІ. Зазначимо, що частка зовнішнього сектору у ІОК з 2008 по 2010 зменшилася з 23% до 16,1%.

Порівнюючи галузевий розподіл ПІІ та ІОК, зазначимо, що найбільш привабливими галузями економіки для ПІІ є промисловість (33,6%), фінансова діяльність (31,6%) та торгівля (10,6%), тоді як з точки зору ІОК найпривабливішими є промисловість (37,3%), операції з нерухомим майном (21,9) та комунікації (17%).

При цьому слід зазначити, що частка промисловості у ПІІ суттєво зменшилася з 2005 р., коли вона становила 45,3%, тоді як частка фінансового сектору (7,7%) значно зросла.

Таким чином, аналіз галузевої структури ПІІ в економіку України свідчить про те, що метою інвестування для багатьох іноземних інвесторів поки що є використання українського ринку для отримання швидкого прибутку. Про це свідчить відносно висока частка торгівлі, адже ця галузь, не зв’язуючи коштів компанії, дозволяє отримувати прибутки за рахунок швидкого обігу. У цей час ПІІ в сільське господарство (найменш перспективну щодо швидкого прибутку складову частину харчової промисловості) становлять лише 1,9 % від загального обсягу ПІІ.

Інвестори не зважуються займатися тими видами діяльності, де переважають підприємства з державною формою власності або корумповані вітчизняні конгломерати, які стають на заваді прозорій конкуренції. Це найочевидніше у фінансовому посередництві, нерухомості і сфері ділових послуг, де інтерес викликають відносно високі прибутки. Це також є причиною порівняно невисоких інвестицій у освіту, охорону здоров’я та надання комунальних послуг.

Щодо структури інвестицій у основний капітал за галузями промисловості, зазначимо, що частка капіталовкладень у сировинні галузі з низькою доданою вартістю значно перевищує частку інвестицій у галузі з високою доданою вартістю (зокрема машинобудування). Найвагомішою у структурі ІОК промислових підприємств є частка інвестицій у підприємства з добування паливно-енергетичних копалин, харчової промисловості, з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, металургійного виробництва (8,3 %).

Підприємства легкої промисловості залишаються непривабливими для інвесторів через неконкурентоспроможність на зовнішньому ринку та низький попит на їхню продукцію на внутрішньому ринку. Частка легкої промисловості у структурі ІОК промислових підприємств

становить близько 1 %.Питома вага ІОК у хімічну та нафтохімічну промисловість становила 15,1 % у 2010 р. Ця галузь є однією з пріоритетних для України через значний потенціал упровадження передових хіміко-фармацевтичних і нанотехнологій.

Найбільш привабливими галузями промисловості для ПІІ є металургійна промисловість (23%), машинобудування (16,7%) та виробництво харчових продуктів (20,7%).

Для України наразі найбільш пріоритетними є металургійна, хімічна та нафтохімічна промисловість, оскільки ці галузі є експортноорієнтованими – саме цим пояснюється відносно більша привабливість цих галузей для інвесторів.