Право, закон.

Один несправедливий присуд тягне більш великі біди, ніж багато із злочинів, що здійснюються приватними особами; останні псують тільки ручаї, тільки поодинокі струмені води, тоді як несправедливий суддя псує саме джерело.

Ф. Бекон.

Немає закону, який був би всім до вподоби.

Катон.

Хто не карає зла, той сприяє тому, щоб воно звершилося.

Леонардо да Вінчі.

Перед тим, як засудити, завжди треба подумати, чи не можна знайти вибачення.

Г.-К.Ліхтенберг.

Хто захищає винуватого, той сам продовжує звинувачувати себе.

Публій Сір.

Перша умова виправлення – усвідомлення своєї провини.

Сенека.

Добрі закони породжені поганими звичаями.

Тацит.

Найбільше заохочення злочину – безкарність.

Цицерон.

Найзаклятіший ворог права – привілей.

М. Ебнер-Ешенбах.

Сенс життя.

У будь-якої людини окремо і у всіх разом є, можна сказати, певна мета, прагнучи до якої, вони одне вибирають, інше уникають.

Арістотель.

Благо усюди і повсемісно залежить від дотримання двох умов: 1)правильної постановки кінцевої мети будь-якого роду діяльності і 2)відшукання відповідних засобів, що провадять до кінцевої мети.

Арістотель.

Через здійснення великих цілей людина виявляє у себе і великий характер, що робить її маяком для інших.

Г.-В.-Ф. Гегель.

Якщо хочеш чинити чесно, бери до рахунку і довіряй тільки суспільному інтересу. Особистий інтерес часто провадить до заблудження.

К.-А. Гельвецій.

Намагатись залишити після себе більше знань і щастя, ніж їх було раніше, покращувати і примножувати отриману нами спадщину – ось над чим ми повинні працювати.

Д.Дідро.

Хто йде поволі і не поспішаючи, тому не є довгою жодна дорога; хто терпляче готується в дорогу, той неминуче приходить до мети.

Ж. Лабрюйєр.

Коли людина не знає, до якої пристані вона тримає путь, до неї жодний вітер не буде у спину.

Сенека.

Істина.

Вищою істинністю володіє те, що є причиною наслідків, за своєю чергою істинних.

Арістотель.

Прагнення до істини – єдине заняття, достойне героя.

Д.Бруно.

Істина істині не може суперечити.

Д.Бруно.

Розумова сила ніколи не заспокоється, ніколи не зупиниться на пізнаній істині, але увесь час буде йти вперед і далі до непізнаної істини.

Д.Бруно.

Найбільш корисним в діянні є те, що найбільш істинне в пізнанні.

Ф. Бекон.

Істина є дочкою часу, а не авторитету.

Ф. Бекон.

Хто не любить свободи і істини, може стати людиною могутньою, але великою він ніколи не буде.

Вольтер.

Найсерйозніша потреба є потреба пізнання істини.

Г.-В.-Ф. Гегель.

Боязкість перед можливістю помилки не повинна закривати нам шлях в пошуках істини.

К.-А. Гельвецій.

Заблудження завжди суперечить собі, істина – ніколи.

К.-А. Гельвецій.

Любов до істини – це найбільш сприятлива умова для її знаходження.

К.-А. Гельвецій.

Що таке істина? Відповідність наших суджень творінням природи.

Д.Дідро.

Істина, як і світло засліплює.

А. Камю.

Людей багато, а істина одна, і всі, хто шукає її, допомогають одне одному.

Г.-В.Ляйбниць.

Будь другом істини до мучеництва, але не будь її захисником до нетерпимості.

Піфагор.

Тисячі шляхів провадять до заблудження. До істини – тільки один.

Ж.-Ж. Руссо.

У істини проста мова.

Г.С. Сковорода.

Хто соромиться визнати свої недоліки, той з часом буде безсоромно виправдовувати своє неуцтво, яке є найбільшим пороком.

Г.С. Сковорода.

Істина кріпиться зором і часом, а лжа – поспіхом і невизначеністю.

Тацит.

Саме найпростіші істини людина осягає найпізніше за все.

Л.-А. Фойєрбах.

Красномовство – це ще не все: істина буває настільки ясною, що ніщо не може затьмити її.

Цицерон.

Присвятити життя служінню істині.

Ювенал.

Див.: Жемчужины мысли / Сост. А.А.Жадан. – 2-е изд., с изм. – К.: Вища школа, 1990. – 358 с.