- •Передмова
- •Сучасний стан філософської освіти в Україні, або Над руїнами марксистсько-ленінської філософії.
- •I. Проблема національного виховання
- •Одвертий лист до галицької української молодежі
- •II. “... Навчитися відчувати себе українцями...” – моральне кредо сучасної української молоді:
- •III. Українська інтелігенція як рушій процесу відродження української нації:
- •Замість заключення Вірш в.Сосюри “Любіть Україну”
- •II. Філософія, релігія, наука.
- •Загальна природнича історія і теорія неба. Передмова
- •Девід Лейзер. Створюючи картину Всесвіту. Розділ 8. Космічна еволюція (уривки).
- •Метафізика. – Кн.I, р.III. (Про сутність (начала) і причину світу).
- •Метафізика. – Кн.І. – Розд. Vі.
- •Метафізика. – Соч.: в 4-х т. – м.: Мысль, 1976. – с.266-268.
- •Книга 1, р. 4.
- •Книга і, р. V.
- •Книга і, р. Vі.
- •Про душу. – Соч.: в 4-х т. – м.: Мысль, 1976. – т.І.
- •Розд. Ііі
- •Розділ IV
- •Про душу.
- •Уривки з праць. – Антология мировой философии: в 4-х т. – м.: Мысль, 1971 г. – т. 3. – с. 304-305, 307-315, 317-325, 337. Категорії і закони діалектики.
- •Діалектичне заперечення.
- •Перехід кількісних змін у якісні.
- •Критика законів формальної логіки. Закон тотожності.
- •Відмінність, протилежність, суперечність.
- •Перехід суперечності в основу.
- •Закон достатньої основи.
- •Суперечність і її примирення.
- •Тацит. Про імперське мислення.
- •Забарвлення статей у деяких метеликів.
- •IV. Із української філософії.
- •Вступ (уривок)
- •Діалог. Назва йогo – Потоп зміїний.
- •Притча, названа “Єродій”. Уривок
- •Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням слова Божого.
- •Нариси з історії філософії на Україні. – к.: Орій, 1992. (уривок) філософія і національність.
- •1. Нація і людство
- •2. Філософія і філософії
- •3. Розвиток філософії
- •4. Українська філософія
- •Український народній характер і світогляд
- •1. Загальні замітки.
- •2. Спроба характеристики.
- •V. Етика та естетика як філософські дисципліни.
- •(Уривок)
- •Заперечення
- •Арістотель. Нікомахова етика (фрагменти) книга VIII.
- •Лист до батька (1919) – (фрагменти).
- •Щоденник письменника (1873). (Фрагменти).
- •XIV. Вчителеві.
- •Зигмунд фрейд
- •О.Кобилянська до Осипа Маковея¹. Лист від 13 січня 1902 р.
- •Гіппій більший (фрагменти).
- •Ф. Шіллер.
- •Листи про естетичне виховання людини.
- •– К.: Мистецтво, 1974.
- •Лист двадцять шостий
- •Лист двадцять сьомий
- •Коментар
- •М.С. Каган (ред. В.В. Лагетко).
- •Із секретів поетичної творчості (1898 р.).
- •І. Вступні зауваження про критику.
- •Іі.Психологічні основи.
- •Ііі. Естетичні основи.
- •Доповідь, що зроблена 14 грудня 1957 року.
- •VI. Етика науки.
- •Додаток.
- •I. Гносеологія. Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •З промови м. Гайдеггера (1889-1976) з нагоди святкування 175-річчя від дня народження нім. Композитора к. Крейцера в їх рідному місті Мескирх 30 жовтня 1955.
- •Арістотель. Категорії. – Соч.: в 4-х т. – м.: Мысль, 1978. – т.2.
- •М.І. Костомаров. Сорок років. Нар. Малоросійська легенда. – Тв.: в 2-х т. – т.2. – к.: Дніпро, 1990. – с.402-403. – 784 с.
- •Арістотель. Перша аналітика. – Соч.: в 4-х т. – м.: Мысль, 1978. – т.2. – Розд.30. – Розд.32.
- •Арістотель. Про душу. – Кн. II, р. XI.
- •Арістотель. Про душу. – Кн. II, p. XII.
- •Ііі. Соціальна філософія: астрологія, антропологія, соціологія, економіка.
- •Йоган Вольфганг Гете (1749-1832).
- •І.Кант. (Неминучість зловживань для наділених владою). – Антология мировой философии. – м.: Мысль, 1971. – т.3. – с. 190-191.
- •Ф.В.Й. Шеллінг. Філософські дослідження про сутність людської свободи і пов’язаних з нею предметах. – Соч.: в 2-х т. – м.: Мысль, 1989. – т.2. – с. 129-132.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія права.
- •Гегель г.В.Ф. Философия права. – м.: Мысль, 1990. (Про кохання та жіноче питання).
- •Шарль Луї Монтеск’є. Перські листи. Лист 40. Узбек до Іббена у Смирну1.
- •Шарль Луї Монтеск’є (1689 – 1755). Перські листи (1721). Лист 145й. Узбек до... (уривок).
- •Дені Дідро (1713-1784). Нескромні скарби.
- •Е. Золя (1840-1902). Демократія.
- •Е. Золя. Доброчинність республіки.
- •В.Винниченко. Відродження нації. – к.: Наук. Думка, 1990. – ч.Іі. – с. 1-43, 44. –330 с.
- •Арістотель. Політика. – Соч.: в 4-х т. – м.: Мысль, 1983. – т. 4. – с. 409-412, 406, 408, 438. Книга друга.
- •Ііі. Етика г.В.Ф. Гегель. Философия духа. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1977. – т.3. – с.327-328.
- •Ф.В.Й. Шеллінг. Система трансцендентального ідеалізму. – Соч.: в 2-х т. – м.: Мысль, 1987. – т.1. – с.455-456, 464-465.
- •К.А. Гельвецій. Про людину. – Соч.: 2-х т. – м.: Мысль, 1974. – т.2.
- •К.А. Гельвецій. Про людину. – Соч.: 2-х т. – м.: Мысль, 1974. – т.2.
- •К.А. Гельвецій. Про людину. – Соч.: 2-х т. – м.: Мысль, 1974. – т.2. – с. 564-565.
- •К.А.Гельвецій. Про людину. – Соч.: 2-х т. – м.: Мысль, 1974. – т.2.
- •Дещо з філософської афористики.
- •Всесвіт. Світ. Природа.
- •Людина, люди.
- •Історія: минуле, теперішнє, майбутнє.
- •Розвиток, рух, прогрес.
- •Народ, держава, нація.
- •Світогляд, ідеали, принципи, переконання.
- •Свобода, рівність.
- •Влада, політика, управління.
- •Моральність, мораль.
- •Право, закон.
- •Сенс життя.
- •Істина.
- •На закінчення.
Розвиток, рух, прогрес.
На тих, хто входить у ту ж саму ріку набігають все нові і нові води. В ту ж ріку вступаємо і не вступаємо. Існуємо і не існуємо.
Геракліт.
Хоча світ в цілому просувається вперед, молоді доводиться кожного разу починати все спочатку.
Й.-В.Гете.
У людства є тільки два шляхи: або прогрес, або деградація; консерватизм у чистому вигляді суперечить суті законів всесвіту.
А.-Н. Уайтхед.
Традиція – це прогрес в минулому, в майбутньому прогрес стане традицією.
Е.Ерріо.
Поразка – це наука. Ніяка перемога так не вчить.
Л.Костенко.
Суспільство.
Якби ти хотів цього, ти не зможеш відокремити своє життя від людства. Ти живеш в ньому, ним і для нього. Ми всі створені для взаємодії, як ноги, руки, очі.
Марк Аврелій.
Людина – це політична тварина.
Арістотель.
Той, хто вважає, що може обійтись без інших людей, дуже помиляється; але той, хто вважає, що без нього не можуть обійтись люди, помиляється ще більше.
Ф.Ларошфуко.
Єдина справжня розкіш – це розкіш людського спілкування.
Сент-Екзюпері.
Окрема людина слабка, як покинений Робінзон; лише у спілці з іншими вона може багато зробити.
А.Шопенгауер.
Чи нас Господь почує усіх разом,
Коли так просить кожен про своє?
Л.Костенко.
Здушили сльзи – не виходь на люди. Болить душа – не виявляй на вид.
Л.Костенко.
Якщо платити злочином за злочин, т як же й жити...на землі?
Л.Костенко.
Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть.
Л.Костенко.
Шукати гармонії всезагальної – шукати на денному небі зірки.
Г. Тютюнник.
Світ ловив мене, та не спіймав.
Г.С. Сковорода.
Народ, держава, нація.
Наймужнішою державою буває та, в якій найкраще за все винагороджується доблесть і найпотужніше за все карається боягузтво.
К.-А. Гельвецій.
Немає справжнього державця і не може бути іншого справжнього законодавця, крім народу.
Д.Дідро.
Людство – мета, нація – засіб. Без неї ви, всього-навсього споглядачі, можете обожнювати людство, але не зможете стати його частиною, як би не змагались.
Д.Мадзіні.
Лише міцна держава забезпечує волю своїм громадянам.
Ж.-Ж. Руссо.
Для громадян набагато корисніше, коли процвітає вся держава в цілому, а не коли окремі люди міцніють, а ціле ж руйнується.
Фукидід.
Благо народу – вищий закон.
Цицерон.
Лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі.
Л. Костенко.
Батьківщина, патріотизм.
Є боротьба за долю України. Все інше – то велике мискоборство.
Л.Костенко.
Істинна мудрість освічених народів полягає у готовності до самопожертви в ім’я батьківщини.
Г.-В.-Ф. Гегель.
Любов до батьківщини можна поєднати з любов’ю до всього світу.
К.-А.Гельвецій.
Найкращий засіб прищепити дітям любов до батьківщини полягає в тому, щоб ця любов була вже у батьків.
Ш. Монтеск’є.
Ногами людина повинна врости в землю своєї батьківщини, але очі її нехай оглядають увесь світ.
Д. Сантаяна.
Батьківщину люблять не за те, що вона велика, а за те, що вона своя.
Сенека.
Любов до Батьківщини і любов до людей – це два стрімких потоки, які зливаючись, утворюють потужну ріку патріотизму.
В.О.Сухомлинський.
Учітеся, брати мої,
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь,
І свого не цурайтесь.
Т.Г. Шевченко.
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що прокляну святого Бога,
За неї душу погублю!
Т.Г. Шевченко.
Тільки одна батьківщина містить у собі те, що дороге всім.
Цицерон.
Ці землі нашими були століття,
І щоб слуга чужий та смів сюди
Прийти, і ланцюги на нас кувати,
І нас ганьбить на нашій же землі?
Хіба ж немає захисту від гніту?
Ф.Шіллер.
Коли нічим допомогти не можна,
Лишається останнє –гострий меч.
Ми вправі вище благо від насильства
Оборонять.Повстаньмо за вітчизну!
Ф.Шіллер.
Ми внутрішніх здолали ворогів
І зовнішніх зуміємо зустріти.
Ф.Шіллер.
Боляче мені терпіть в душі глумливий сміх чужинців, що знаттю нас мужицькою взивають.
Ф.Шіллер.