- •Передмова
- •Сучасний стан філософської освіти в Україні, або Над руїнами марксистсько-ленінської філософії.
- •I. Проблема національного виховання
- •Одвертий лист до галицької української молодежі
- •II. “... Навчитися відчувати себе українцями...” – моральне кредо сучасної української молоді:
- •III. Українська інтелігенція як рушій процесу відродження української нації:
- •Замість заключення Вірш в.Сосюри “Любіть Україну”
- •II. Філософія, релігія, наука.
- •Загальна природнича історія і теорія неба. Передмова
- •Девід Лейзер. Створюючи картину Всесвіту. Розділ 8. Космічна еволюція (уривки).
- •Метафізика. – Кн.I, р.III. (Про сутність (начала) і причину світу).
- •Метафізика. – Кн.І. – Розд. Vі.
- •Метафізика. – Соч.: в 4-х т. – м.: Мысль, 1976. – с.266-268.
- •Книга 1, р. 4.
- •Книга і, р. V.
- •Книга і, р. Vі.
- •Про душу. – Соч.: в 4-х т. – м.: Мысль, 1976. – т.І.
- •Розд. Ііі
- •Розділ IV
- •Про душу.
- •Уривки з праць. – Антология мировой философии: в 4-х т. – м.: Мысль, 1971 г. – т. 3. – с. 304-305, 307-315, 317-325, 337. Категорії і закони діалектики.
- •Діалектичне заперечення.
- •Перехід кількісних змін у якісні.
- •Критика законів формальної логіки. Закон тотожності.
- •Відмінність, протилежність, суперечність.
- •Перехід суперечності в основу.
- •Закон достатньої основи.
- •Суперечність і її примирення.
- •Тацит. Про імперське мислення.
- •Забарвлення статей у деяких метеликів.
- •IV. Із української філософії.
- •Вступ (уривок)
- •Діалог. Назва йогo – Потоп зміїний.
- •Притча, названа “Єродій”. Уривок
- •Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням слова Божого.
- •Нариси з історії філософії на Україні. – к.: Орій, 1992. (уривок) філософія і національність.
- •1. Нація і людство
- •2. Філософія і філософії
- •3. Розвиток філософії
- •4. Українська філософія
- •Український народній характер і світогляд
- •1. Загальні замітки.
- •2. Спроба характеристики.
- •V. Етика та естетика як філософські дисципліни.
- •(Уривок)
- •Заперечення
- •Арістотель. Нікомахова етика (фрагменти) книга VIII.
- •Лист до батька (1919) – (фрагменти).
- •Щоденник письменника (1873). (Фрагменти).
- •XIV. Вчителеві.
- •Зигмунд фрейд
- •О.Кобилянська до Осипа Маковея¹. Лист від 13 січня 1902 р.
- •Гіппій більший (фрагменти).
- •Ф. Шіллер.
- •Листи про естетичне виховання людини.
- •– К.: Мистецтво, 1974.
- •Лист двадцять шостий
- •Лист двадцять сьомий
- •Коментар
- •М.С. Каган (ред. В.В. Лагетко).
- •Із секретів поетичної творчості (1898 р.).
- •І. Вступні зауваження про критику.
- •Іі.Психологічні основи.
- •Ііі. Естетичні основи.
- •Доповідь, що зроблена 14 грудня 1957 року.
- •VI. Етика науки.
- •Додаток.
- •I. Гносеологія. Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •З промови м. Гайдеггера (1889-1976) з нагоди святкування 175-річчя від дня народження нім. Композитора к. Крейцера в їх рідному місті Мескирх 30 жовтня 1955.
- •Арістотель. Категорії. – Соч.: в 4-х т. – м.: Мысль, 1978. – т.2.
- •М.І. Костомаров. Сорок років. Нар. Малоросійська легенда. – Тв.: в 2-х т. – т.2. – к.: Дніпро, 1990. – с.402-403. – 784 с.
- •Арістотель. Перша аналітика. – Соч.: в 4-х т. – м.: Мысль, 1978. – т.2. – Розд.30. – Розд.32.
- •Арістотель. Про душу. – Кн. II, р. XI.
- •Арістотель. Про душу. – Кн. II, p. XII.
- •Ііі. Соціальна філософія: астрологія, антропологія, соціологія, економіка.
- •Йоган Вольфганг Гете (1749-1832).
- •І.Кант. (Неминучість зловживань для наділених владою). – Антология мировой философии. – м.: Мысль, 1971. – т.3. – с. 190-191.
- •Ф.В.Й. Шеллінг. Філософські дослідження про сутність людської свободи і пов’язаних з нею предметах. – Соч.: в 2-х т. – м.: Мысль, 1989. – т.2. – с. 129-132.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія права.
- •Гегель г.В.Ф. Философия права. – м.: Мысль, 1990. (Про кохання та жіноче питання).
- •Шарль Луї Монтеск’є. Перські листи. Лист 40. Узбек до Іббена у Смирну1.
- •Шарль Луї Монтеск’є (1689 – 1755). Перські листи (1721). Лист 145й. Узбек до... (уривок).
- •Дені Дідро (1713-1784). Нескромні скарби.
- •Е. Золя (1840-1902). Демократія.
- •Е. Золя. Доброчинність республіки.
- •В.Винниченко. Відродження нації. – к.: Наук. Думка, 1990. – ч.Іі. – с. 1-43, 44. –330 с.
- •Арістотель. Політика. – Соч.: в 4-х т. – м.: Мысль, 1983. – т. 4. – с. 409-412, 406, 408, 438. Книга друга.
- •Ііі. Етика г.В.Ф. Гегель. Философия духа. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1977. – т.3. – с.327-328.
- •Ф.В.Й. Шеллінг. Система трансцендентального ідеалізму. – Соч.: в 2-х т. – м.: Мысль, 1987. – т.1. – с.455-456, 464-465.
- •К.А. Гельвецій. Про людину. – Соч.: 2-х т. – м.: Мысль, 1974. – т.2.
- •К.А. Гельвецій. Про людину. – Соч.: 2-х т. – м.: Мысль, 1974. – т.2.
- •К.А. Гельвецій. Про людину. – Соч.: 2-х т. – м.: Мысль, 1974. – т.2. – с. 564-565.
- •К.А.Гельвецій. Про людину. – Соч.: 2-х т. – м.: Мысль, 1974. – т.2.
- •Дещо з філософської афористики.
- •Всесвіт. Світ. Природа.
- •Людина, люди.
- •Історія: минуле, теперішнє, майбутнє.
- •Розвиток, рух, прогрес.
- •Народ, держава, нація.
- •Світогляд, ідеали, принципи, переконання.
- •Свобода, рівність.
- •Влада, політика, управління.
- •Моральність, мораль.
- •Право, закон.
- •Сенс життя.
- •Істина.
- •На закінчення.
О.Кобилянська до Осипа Маковея¹. Лист від 13 січня 1902 р.
Я прочитала Ваші “Соколики і панни”² в “Ділі”. Дуже мені хочеться Вам дещо про це сказати, і тому я так гаряче забалакаю до Вас. У пані Стоцької на вечері скаржилася мені одна дама на Вас за той фейлетон (я ще тоді його не читала), казала, що була би того від Вас не сподівалася (це за неприймання молодих людей вдома вона скаржилася). Ну, я нічого не могла сказати, бо не знала фейлетону. А знов ще перед тим говорила мені одна дамочка, що львівське жіноцтво обурене. Я лише цими днями прочитала фейлетон. Впізнала я Вас відразу за стилем, хоч би мені були і не казали, що це Ви писали. Щоправда, Ви дуже з гумором написали, а, що важливіше, багато правди сказали – я б сказала – подекуди навіть замало. Не погоджуюсь лише з Вами лише щодо думки про спільне виховання дівчат і хлопців. Воно не привело б до тих наслідків, про які Ви думаєте, навпаки трохи більше отупіння почуттів з обох боків, трохи менше сорому і невинності також з обох боків. Я була колись також такої думки, але потім читала дещо на ту тему, чула; чула і в Росії дещо про те – і мій запал згас. Мусив згаснути. Слушний і Ваш закид українським родинам, що не займаються і не приймають в дім молодих людей із бідніших класів. Та бачите, це тут таки багато від батьків залежить. Наша інтелігенція рекрутується з селян і міщан – то чому забувають про це так швидко ті батьки, котрі самі вийшли з-під стріхи? Це вони повинні звертати увагу своїх жінок, і доньок, і синів на таких усунених хлопців, і гуманніше чинити з ними, як чинять. Вони самі дуже часто забувають шлях, який пройшли, і соромляться не раз своєї родини. Дівчатам нема що дивуватись, що їм такий “ого” (франт) краще подобається і що вони воліють таких, котрі коло них вихором увихаються. Це безпечність самої молодості, а так, як між молодими хлопцями є дуже мало таких, що воліють поважної розмови з дівчиною, – так і між дівчатами припадає на сотню 2-3, котрі б воліли інакше бавитись, як крутитися. Звичайно, скаче більша половина одних і других з однаковим запалом і будуть ще, певно, скакати, доки будуть існувати молоді ноги, а ті, що бувають в молодості самі і між веселим гуляючим гуртом, залишуться “самобутніми людьми” і в пізнішому віці. Другою причиною того, що не приймають хлопців в дім, – це та, що зараз зчиняється ґвалт, що ось вже ловлять. Дівчата і мами налякані тим. Від кого це виходить? Чи не від чоловіків? Від кого чуємо такі зауваження, як: ”Ого, вже...”, або “Не може витримати...”, або “Вже їй крайня пора” і т.п. інші ображаючі зауваження. Вважаєте – дівчата і мами це знають? І у них своя амбіція. Часом такими зауваженнями отруять дівчині так душу, що вона і тіні чоловічої боїться, а не щоб ще настільки сміливості набралася та намагалася чоловікам подобатися, чи можливо, скажемо делікатніше, зайняти його собою. Це так, як би чудовисько стояло за нею – і паралізувало. Я маю на увазі тут здебільшого інтелігентних і невинних дівчаток. Або, коли молодий хлопець любить чи чоловік – це нічого, це природно, але коли дівчина любить – о, то це в ній ніщо інше, як лише “самиця” заворушилася. Це треба в ній відразу аналізувати і обдерти її почуття з всяких ідеалів і з всякої чистоти. Не знаю. Любов матері шанується, любов сестер ціниться, але чому любов дівчини має в болото стягатися – залишиться для мене таємницею, доки жити буду. Знаю лиш, що такий закид є кривдою – і червоною, як кров, і що його не забувається. Правда, щодо розповсюдження таких ідей спричинилася натуралістична література, котра поставила культ самого організму на шпиль. Зате і є тепер наслідки найгрубішої безілюзійності. Та, слава Богу, що вона відіграла вже свою роль і що всі кращі уми відвертаються від неї назад до душі...
ПРИМІТКИ:
¹ Передруковано сучасною літературною українською мовою за виданням: Ольга Кобилянська. Твори: в п’яти томах. – К.: Держвидав художньої літератури, 1963. – Т.5. – С.499-501.
²Точна назва “Наші соколики і панни” – стаття О.Маковея, надрукована в львівській газеті “Діло” від 3 (16) січня 1902 р. За підписом “Соколик”, в якій порушуються питання виховання молоді.
***
Платон.