- •27.Сутність оборотних коштів та їх організація
- •28. Необхідність та методи обчислення оборотніх коштів
- •29.Поняття норм та нормативів та їх розрахунок
- •30.Джерела формування оборотніх коштів
- •33.Індивідуальний кругообіг коштів підприємств та необхідність залучення кредитів
- •34.Класифікація та форми кредитів, що надаються підприємствам
- •35.Різновиди банківських кредитів
- •36.Принципи кредитування
- •37.Способи отримання кредитів
27.Сутність оборотних коштів та їх організація
Для здійснення власної фінансово-господарської діяльності підприємство повинне мати у своєму розпорядженні відповідні виробничі фонди. За характером своєї участі у процесі виробництва вони поділяються на основні і оборотні.
Оборотні фонди споживаються в одному виробничому циклі і їхня вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції. При цьому одна їхня частина в речовій формі входить до створеного продукту і набирає товарної форми, в якій її буде використано споживачем. Інша частина також повністю споживається у процесі виробництва, але, втрачаючи свою споживну вартість, у речовій формі до продукту праці не входить (паливо).
Оборотні кошти — це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції, які беруть участь у виробничому процесі один раз і повністю переносять свою вартість на собівартість продукції.
Організація оборотних коштів включає:
• визначення складу і структури оборотних коштів;
• визначення потреби підприємства в оборотних коштах;
• визначення джерел формування оборотних коштів;
• розпорядження та маневрування оборотними коштами;
• відповідальність за зберігання та ефективне використання оборотних коштів.
Склад оборотних коштів — це сукупність окремих елементів оборотних виробничих фондів і фондів обігу.
Структура оборотних коштів — це частка вартості окремих статей оборотних виробничих фондів і фондів обігу в загальній сумі оборотних коштів.
Структура оборотних коштів має значні коливання в окремих галузях господарства. Вона залежить від складу і структури витрат на виробництво, умов поставок матеріальних цінностей, умов реалізації продукції, проведення розрахунків (наприклад, вугільна промисловість, легка та харчова промисловість, машинобудування, нафтохімічна промисловість).
Склад і структура виробничих запасів, незавершеного виробництва і готової продукції є важливим індикатором комерційної діяльності підприємства.
Розуміння специфіки структури оборотних активів на підприємстві дає змогу не лише краще управляти ними, а й концентрувати увагу саме на тих ділянках, де має бути забезпечене найефективніше їх використання. Це можна віднести не лише до нормованих статей оборотних активів, а й до тієї їх частини, яка обслуговує сферу обігу.
28. Необхідність та методи обчислення оборотніх коштів
Організація оборотних активів на підприємстві включає визначення потреби в оборотних активах, їх складу, структури, джерел їх формування та регулювання, управління використанням оборотних активів.
Принципи організації оборотних активів на підприємстві такі:
• формування оборотних активів у розмірах, необхідних для забезпечення безперервного виробничого процесу;
• раціональне розміщення наявних
оборотних активів на підприємстві;
• самостійність підприємств щодо управління оборотними активами;
• контроль за ефективністю використання оборотних активів.
На практиці використовується такі методи визначення потреби в оборотних коштах:
1)Метод прямого розрахунку дає змогу найбільш точно визначити потребу в оборотних активах, оскільки враховує всі організаційно-технологічні, технічні, транспортні та інші характерні особливості, досвід і стан розрахунків. Обґрунтований розрахунок здійснюється за кожним елементом оборотних активів з урахуванням завдань виробничого плану, постачання та збуту.
2)Аналітичний метод визначення потреби в оборотних активах базується на здійсненні розрахунків з урахуванням середніх фактичних залишків та змін обсягів виробництва. При цьому здійснюється коригування з урахуванням зайвих і непотрібних запасів, неліквідів, які, можливо, мали місце в попередньому періоді.
3)Коефіцієнтний метод дає змогу здійснити розрахунок потреби в оборотних активах з урахуванням тенденцій і співвідношень у змінах обсягу виробництва та окремих видів запасів і затрат. Частина з них знаходиться в прямій пропорційній залежності від змін в обсязі виробництва — сировина, матеріали, покупні напівфабрикати, незавершене виробництво, готова продукція на складі, інша ж частина залежить значно меншою мірою — малоцінні і швидкозношувані предмети, запчастини для ремонтів, витрати майбутніх періодів тощо. Співвідношення, що склалися в минулому, з використанням відповідних коефіцієнтів, екстраполюються на майбутній період.