- •Передмова
- •Сучасний стан філософської освіти в Україні, або Над руїнами марксистсько-ленінської філософії.
- •I. Проблема національного виховання
- •Одвертий лист до галицької української молодежі
- •II. “... Навчитися відчувати себе українцями...” – моральне кредо сучасної української молоді:
- •III. Українська інтелігенція як рушій процесу відродження української нації:
- •Замість заключення Вірш в.Сосюри “Любіть Україну”
- •II. Філософія, релігія, наука.
- •Загальна природнича історія і теорія неба. Передмова
- •Девід Лейзер. Створюючи картину Всесвіту. Розділ 8. Космічна еволюція (уривки).
- •Метафізика. – Кн.I, р.III. (Про сутність (начала) і причину світу).
- •Метафізика. – Кн.І. – Розд. Vі.
- •Метафізика. – Соч.: в 4-х т. – м.: Мысль, 1976. – с.266-268.
- •Книга 1, р. 4.
- •Книга і, р. V.
- •Книга і, р. Vі.
- •Про душу. – Соч.: в 4-х т. – м.: Мысль, 1976. – т.І.
- •Розд. Ііі
- •Розділ IV
- •Про душу.
- •Уривки з праць. – Антология мировой философии: в 4-х т. – м.: Мысль, 1971 г. – т. 3. – с. 304-305, 307-315, 317-325, 337. Категорії і закони діалектики.
- •Діалектичне заперечення.
- •Перехід кількісних змін у якісні.
- •Критика законів формальної логіки. Закон тотожності.
- •Відмінність, протилежність, суперечність.
- •Перехід суперечності в основу.
- •Закон достатньої основи.
- •Суперечність і її примирення.
- •Тацит. Про імперське мислення.
- •Забарвлення статей у деяких метеликів.
- •IV. Із української філософії.
- •Вступ (уривок)
- •Діалог. Назва йогo – Потоп зміїний.
- •Притча, названа “Єродій”. Уривок
- •Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням слова Божого.
- •Нариси з історії філософії на Україні. – к.: Орій, 1992. (уривок) філософія і національність.
- •1. Нація і людство
- •2. Філософія і філософії
- •3. Розвиток філософії
- •4. Українська філософія
- •Український народній характер і світогляд
- •1. Загальні замітки.
- •2. Спроба характеристики.
- •V. Етика та естетика як філософські дисципліни.
- •(Уривок)
- •Заперечення
- •Арістотель. Нікомахова етика (фрагменти) книга VIII.
- •Лист до батька (1919) – (фрагменти).
- •Щоденник письменника (1873). (Фрагменти).
- •XIV. Вчителеві.
- •Зигмунд фрейд
- •О.Кобилянська до Осипа Маковея¹. Лист від 13 січня 1902 р.
- •Гіппій більший (фрагменти).
- •Ф. Шіллер.
- •Листи про естетичне виховання людини.
- •– К.: Мистецтво, 1974.
- •Лист двадцять шостий
- •Лист двадцять сьомий
- •Коментар
- •М.С. Каган (ред. В.В. Лагетко).
- •Із секретів поетичної творчості (1898 р.).
- •І. Вступні зауваження про критику.
- •Іі.Психологічні основи.
- •Ііі. Естетичні основи.
- •Доповідь, що зроблена 14 грудня 1957 року.
- •VI. Етика науки.
- •Додаток.
- •I. Гносеологія. Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •З промови м. Гайдеггера (1889-1976) з нагоди святкування 175-річчя від дня народження нім. Композитора к. Крейцера в їх рідному місті Мескирх 30 жовтня 1955.
- •Арістотель. Категорії. – Соч.: в 4-х т. – м.: Мысль, 1978. – т.2.
- •М.І. Костомаров. Сорок років. Нар. Малоросійська легенда. – Тв.: в 2-х т. – т.2. – к.: Дніпро, 1990. – с.402-403. – 784 с.
- •Арістотель. Перша аналітика. – Соч.: в 4-х т. – м.: Мысль, 1978. – т.2. – Розд.30. – Розд.32.
- •Арістотель. Про душу. – Кн. II, р. XI.
- •Арістотель. Про душу. – Кн. II, p. XII.
- •Ііі. Соціальна філософія: астрологія, антропологія, соціологія, економіка.
- •Йоган Вольфганг Гете (1749-1832).
- •І.Кант. (Неминучість зловживань для наділених владою). – Антология мировой философии. – м.: Мысль, 1971. – т.3. – с. 190-191.
- •Ф.В.Й. Шеллінг. Філософські дослідження про сутність людської свободи і пов’язаних з нею предметах. – Соч.: в 2-х т. – м.: Мысль, 1989. – т.2. – с. 129-132.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія права.
- •Гегель г.В.Ф. Философия права. – м.: Мысль, 1990. (Про кохання та жіноче питання).
- •Шарль Луї Монтеск’є. Перські листи. Лист 40. Узбек до Іббена у Смирну1.
- •Шарль Луї Монтеск’є (1689 – 1755). Перські листи (1721). Лист 145й. Узбек до... (уривок).
- •Дені Дідро (1713-1784). Нескромні скарби.
- •Е. Золя (1840-1902). Демократія.
- •Е. Золя. Доброчинність республіки.
- •В.Винниченко. Відродження нації. – к.: Наук. Думка, 1990. – ч.Іі. – с. 1-43, 44. –330 с.
- •Арістотель. Політика. – Соч.: в 4-х т. – м.: Мысль, 1983. – т. 4. – с. 409-412, 406, 408, 438. Книга друга.
- •Ііі. Етика г.В.Ф. Гегель. Философия духа. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1977. – т.3. – с.327-328.
- •Ф.В.Й. Шеллінг. Система трансцендентального ідеалізму. – Соч.: в 2-х т. – м.: Мысль, 1987. – т.1. – с.455-456, 464-465.
- •К.А. Гельвецій. Про людину. – Соч.: 2-х т. – м.: Мысль, 1974. – т.2.
- •К.А. Гельвецій. Про людину. – Соч.: 2-х т. – м.: Мысль, 1974. – т.2.
- •К.А. Гельвецій. Про людину. – Соч.: 2-х т. – м.: Мысль, 1974. – т.2. – с. 564-565.
- •К.А.Гельвецій. Про людину. – Соч.: 2-х т. – м.: Мысль, 1974. – т.2.
- •Дещо з філософської афористики.
- •Всесвіт. Світ. Природа.
- •Людина, люди.
- •Історія: минуле, теперішнє, майбутнє.
- •Розвиток, рух, прогрес.
- •Народ, держава, нація.
- •Світогляд, ідеали, принципи, переконання.
- •Свобода, рівність.
- •Влада, політика, управління.
- •Моральність, мораль.
- •Право, закон.
- •Сенс життя.
- •Істина.
- •На закінчення.
Забарвлення статей у деяких метеликів.
Д-р Шульте з Фюрстенвальда звернув мою увагу на прекрасне забарвлення, яке стає помітним на всіх чотирьох крилах метелика Diadema bolina, якщо його розглядати з одного певного боку. Обидві статі цього метелика дуже відрізняються за забарвленням. Крила самця, якщо розглядати ззаду, чорні з шістьма чисто білими плямами, мають дуже витончений вигляд. Якщо ж їх розглядати спереду, а саме в цьому положенні, як зауважує д-р Шульте, самиця помічає самця в момент, коли він до неї наближається, то ці білі плями виявляються отороченими аурою прекрасного блакитного кольору. М-р Бьотлер також показав мені в Британському музеї аналогічний і ще білиш вражаючий випадок у роді Apatura, в якому обидві статі подібним також чином різняться за забарвленням, а чудові зелені і блакитні відтінки самця стають помітними тільки особі, яка дивиться на метелика спереду. Це має місце у О.Mahellanus, але тут, як вказав мені м-р Бьотлер, є і частковий виняток, так як задні крила, якщо розглядати ззаду, змінюють свій золотистий відтінок на переливчастий блідоблакитний. Чи має це останнє забарвлення якесь спеціальне значення, зміг би виявити лише той, хто би мав би можливість спостерігати поведінку самця в його природному місцепроживанні. Метелики в стані спокою складають свої крила, і тоді можна бачити тільки нижню поверхню крил, яка часто забарвлена в темні кольори; загальновизнано, що це слугує метелику засобом захисту. Але самці, залицяючись до самиць, то опускають, то піднімають крила, показуючи таким чином їхню яскраво забарвлену поверхню, і природним уявляється висновок, що самці чинять таким манером для того, щоби причарувати чи збудити самиць. В описаних вище випадках цей висновок здається більш вірогідним у зв’язку з тим, що вся краса самця може бути поміченою самицею тільки тоді, коли самець рухається у напрямку до неї. Це нагадує нам мистецькі і різноманітні прийоми, до яких вдаються самці деяких птахів, як, напр., павич, фазан-аргус і ін., виставляючи напоказ з найбільшою користю свої чудові пера перед своїми позбавленими прикрас подругами.
Обговорення цих випадків спонукає мене додати декілька зауважень із питання про те, у якому ступені необхідна участь свідомості для першого набуття деяких інстинктів в т.ч. і статевого хизування; зважаючи на те, що всі самці одного і того ж виду, залицяючись до самиць, поводять себе однаково, ми повинні дійти висновку, що хизування, в крайньому разі в теперішній час, зробилося інстинктивним. Багато природодослідників ніби вважають, що будь-яка інстинктивна дія спочатку виконувалась свідомо, але таке заключення здається мені помилковим в багатьох випадках, хоча і правильним в інших. Птахи, за тієї чи іншої причини збуджені, приберають дивних поз і настовбурчують свої пера, і якщо настовбурчування пір’я якимось особливим чином було б корисне самцеві, який залицяється до самиці, то зовсім не здається неймовірним, щоб нащадки, які успадкували цю особливість, виявлялися в більш сприятливому стані. Адже ми знаємо, що дивні звички і нові жести, несвідомо сприйняті людиною, дуже часто успадковуються. Можна розглянути і інший випадок (на який, на мою думку, хтось вже звернув увагу): молоді птахи, що живуть на землі, за небезпеки, притискаються до землі і ховаються, при цьому цією здатністю вони вже володіють, щойно вилупившись із яйця. Навряд чи можна припустити, що ця звичка була набута свідомо, відразу після вилуплювання з яйця за відсутності будь-якого досвіду. Але якщо припустити, що ці молоді птахи, які, будучи наляканими, залишались нерухомими, завдяки цьому частіше рятувалися від хижаків, ніж ті птахи, які намагалися рятуватися втечею, то звичка притискатися до землі могла набутися молодими птахами без будь-якої участі свідомості. Це міркування особливо можна застосувати до деяких молодих болотяних і водоплавних птахів, дорослі особини яких не ховаються, коли на них чигає небезпека, Знову ж таки самиця куріпки, коли насувається небезпека, відлітає на певну відстань від пташенят, залишаючи їх щільно притисненими до землі; після цього вона починає досить своєрідним способом перелітати з місця на місце, так наче вона була скаліченою. Цей спосіб притаманний майже всім куріпкам, але на відміну від поведінки дійсно зраненого птаха, в даному випадку вона намагається бути поміченою. Але більш ніж сумнівно, щоб коли-небудь існував птах з розумовими здібностями достатніми, щоб домислитися до того, що коли він буде наслідувати поведінку зраненого птаха, він тим самим відверне від своїх пташенят собаку чи іншого ворога. Для того, щоб це могло статися, треба припустити, що він спостерігав подібні дії у іншої куріпки і знав, що ці дії повинні змусити ворога до переслідування. Багато природодослідників визнають, напр., в теперішній час, що замок мушлі (молюсків) утворився шляхом збереження і успадкування послідовних корисних змін: особини, у яких, мушля була дещо краще збудована, зберігалися в більшій кількості, ніж особини з гірше збудованою мушлею. Чому ж бо не могли б зберігатися подібним же чином сприятливі зміни в успадковано обумовлених діях куріпки, за участю думки чи свідомого наміру з її боку не більшій, ніж це мало місце у молюска, у якого замок мушлі змінився і удосконалився незалежно від свідомості?
Даун, 16 грудня 1879 р.
Пер. укр. мовою за виданням: Jкраска полов у некоторнх бабо чек /Чарлз Дарвин. Происхождение человека и половой отбор. Выражение змоций у человека и животных. – М.: изд-во АН СССР, 1953. – С.927-928.