- •Передмова
- •Сучасний стан філософської освіти в Україні, або Над руїнами марксистсько-ленінської філософії.
- •I. Проблема національного виховання
- •Одвертий лист до галицької української молодежі
- •II. “... Навчитися відчувати себе українцями...” – моральне кредо сучасної української молоді:
- •III. Українська інтелігенція як рушій процесу відродження української нації:
- •Замість заключення Вірш в.Сосюри “Любіть Україну”
- •II. Філософія, релігія, наука.
- •Загальна природнича історія і теорія неба. Передмова
- •Девід Лейзер. Створюючи картину Всесвіту. Розділ 8. Космічна еволюція (уривки).
- •Метафізика. – Кн.I, р.III. (Про сутність (начала) і причину світу).
- •Метафізика. – Кн.І. – Розд. Vі.
- •Метафізика. – Соч.: в 4-х т. – м.: Мысль, 1976. – с.266-268.
- •Книга 1, р. 4.
- •Книга і, р. V.
- •Книга і, р. Vі.
- •Про душу. – Соч.: в 4-х т. – м.: Мысль, 1976. – т.І.
- •Розд. Ііі
- •Розділ IV
- •Про душу.
- •Уривки з праць. – Антология мировой философии: в 4-х т. – м.: Мысль, 1971 г. – т. 3. – с. 304-305, 307-315, 317-325, 337. Категорії і закони діалектики.
- •Діалектичне заперечення.
- •Перехід кількісних змін у якісні.
- •Критика законів формальної логіки. Закон тотожності.
- •Відмінність, протилежність, суперечність.
- •Перехід суперечності в основу.
- •Закон достатньої основи.
- •Суперечність і її примирення.
- •Тацит. Про імперське мислення.
- •Забарвлення статей у деяких метеликів.
- •IV. Із української філософії.
- •Вступ (уривок)
- •Діалог. Назва йогo – Потоп зміїний.
- •Притча, названа “Єродій”. Уривок
- •Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням слова Божого.
- •Нариси з історії філософії на Україні. – к.: Орій, 1992. (уривок) філософія і національність.
- •1. Нація і людство
- •2. Філософія і філософії
- •3. Розвиток філософії
- •4. Українська філософія
- •Український народній характер і світогляд
- •1. Загальні замітки.
- •2. Спроба характеристики.
- •V. Етика та естетика як філософські дисципліни.
- •(Уривок)
- •Заперечення
- •Арістотель. Нікомахова етика (фрагменти) книга VIII.
- •Лист до батька (1919) – (фрагменти).
- •Щоденник письменника (1873). (Фрагменти).
- •XIV. Вчителеві.
- •Зигмунд фрейд
- •О.Кобилянська до Осипа Маковея¹. Лист від 13 січня 1902 р.
- •Гіппій більший (фрагменти).
- •Ф. Шіллер.
- •Листи про естетичне виховання людини.
- •– К.: Мистецтво, 1974.
- •Лист двадцять шостий
- •Лист двадцять сьомий
- •Коментар
- •М.С. Каган (ред. В.В. Лагетко).
- •Із секретів поетичної творчості (1898 р.).
- •І. Вступні зауваження про критику.
- •Іі.Психологічні основи.
- •Ііі. Естетичні основи.
- •Доповідь, що зроблена 14 грудня 1957 року.
- •VI. Етика науки.
- •Додаток.
- •I. Гносеологія. Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія природи. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1975. – т.2.
- •З промови м. Гайдеггера (1889-1976) з нагоди святкування 175-річчя від дня народження нім. Композитора к. Крейцера в їх рідному місті Мескирх 30 жовтня 1955.
- •Арістотель. Категорії. – Соч.: в 4-х т. – м.: Мысль, 1978. – т.2.
- •М.І. Костомаров. Сорок років. Нар. Малоросійська легенда. – Тв.: в 2-х т. – т.2. – к.: Дніпро, 1990. – с.402-403. – 784 с.
- •Арістотель. Перша аналітика. – Соч.: в 4-х т. – м.: Мысль, 1978. – т.2. – Розд.30. – Розд.32.
- •Арістотель. Про душу. – Кн. II, р. XI.
- •Арістотель. Про душу. – Кн. II, p. XII.
- •Ііі. Соціальна філософія: астрологія, антропологія, соціологія, економіка.
- •Йоган Вольфганг Гете (1749-1832).
- •І.Кант. (Неминучість зловживань для наділених владою). – Антология мировой философии. – м.: Мысль, 1971. – т.3. – с. 190-191.
- •Ф.В.Й. Шеллінг. Філософські дослідження про сутність людської свободи і пов’язаних з нею предметах. – Соч.: в 2-х т. – м.: Мысль, 1989. – т.2. – с. 129-132.
- •Г.В.Ф. Гегель. Філософія права.
- •Гегель г.В.Ф. Философия права. – м.: Мысль, 1990. (Про кохання та жіноче питання).
- •Шарль Луї Монтеск’є. Перські листи. Лист 40. Узбек до Іббена у Смирну1.
- •Шарль Луї Монтеск’є (1689 – 1755). Перські листи (1721). Лист 145й. Узбек до... (уривок).
- •Дені Дідро (1713-1784). Нескромні скарби.
- •Е. Золя (1840-1902). Демократія.
- •Е. Золя. Доброчинність республіки.
- •В.Винниченко. Відродження нації. – к.: Наук. Думка, 1990. – ч.Іі. – с. 1-43, 44. –330 с.
- •Арістотель. Політика. – Соч.: в 4-х т. – м.: Мысль, 1983. – т. 4. – с. 409-412, 406, 408, 438. Книга друга.
- •Ііі. Етика г.В.Ф. Гегель. Философия духа. – Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – м.: Мысль, 1977. – т.3. – с.327-328.
- •Ф.В.Й. Шеллінг. Система трансцендентального ідеалізму. – Соч.: в 2-х т. – м.: Мысль, 1987. – т.1. – с.455-456, 464-465.
- •К.А. Гельвецій. Про людину. – Соч.: 2-х т. – м.: Мысль, 1974. – т.2.
- •К.А. Гельвецій. Про людину. – Соч.: 2-х т. – м.: Мысль, 1974. – т.2.
- •К.А. Гельвецій. Про людину. – Соч.: 2-х т. – м.: Мысль, 1974. – т.2. – с. 564-565.
- •К.А.Гельвецій. Про людину. – Соч.: 2-х т. – м.: Мысль, 1974. – т.2.
- •Дещо з філософської афористики.
- •Всесвіт. Світ. Природа.
- •Людина, люди.
- •Історія: минуле, теперішнє, майбутнє.
- •Розвиток, рух, прогрес.
- •Народ, держава, нація.
- •Світогляд, ідеали, принципи, переконання.
- •Свобода, рівність.
- •Влада, політика, управління.
- •Моральність, мораль.
- •Право, закон.
- •Сенс життя.
- •Істина.
- •На закінчення.
Про душу.
Кн. ІІІ., р, ІІ.
1. В чому бачить проблему Арістотель, коли мова заходить про сприйняття світу?
2. Чи можна вважати, що з тези Аристотеля: “кожний орган чуття сприймає свій предмет без матерії” починається психологія як наука? Чому саме?
3. Як розуміти вислів “ дія сприйманого чуттям і дія чуття є тотожним”?
4. Чи слушною є думка “ не є необхідністю, щоб рушій самий приводився до руху”?
5. Положення “ немає ні білого, ні чорного без зору, як немає смакових властивостей без чуття смаку” Арістотель приписує Демокріту. Як називається філософська течія, що ґрунтується на подібних поглядах?
6. Як розуміти “будь-яке відчуття є певним співвідношенням”?
7. За Арістотелем, “плоть не є останнім органом чуття”, бо будь-що “повинно бути ясним чомусь єдиному”. Що є цим “єдиним”?
8. Як розуміти вислів “розрізняє щось неподільне в неподільний час?
9. Чи розрізняє Арістотель чуття і думку? Як саме?
10. Чи є строгим вислів Арістотеля “жива істота здатна відчувати”?
11. Знайдіть в тексті Арістотеля відповідник сучасному розумінню свідомості як “суб’єктивний образ об’єктивного світу”.
Кн. ІІІ., Р. ІІІ.
1. Як розуміти вислів “ розуміти і відчувати – це одне і те ж”?
2. Що в сучасній філософії по проблемі свідомості називають вульгарним матеріалізмом? Знайдіть відповідник в тексті Арістотеля,
3. Кому Арістотель приписує ці думки?
4. Знайдіть в тексті матеріалістичні думки Арістотеля щодо свідомості.
5. Що таке уява за Арістотелем?
6. Сьогодні дехто намагається відшукати розум, наприклад, у дельфінів. Якої думки дотримувався Арістотель?
7. Проілюструйте положення “думка стає хибною, якщо предмет непомітно змінився”.
8. Чи правий Арістотель, коли вважає “зір найважливішим із чуттів”? Якщо так, то чому?
9. Що має на увазі Арістотель, коли стверджує, що “розум не раз затьмарюється пристрастями чи хворобами, чи сном?
10. Поясніть вислів “коли ж відчуття припиняється, ослаблення руху, що виник від нього, може спотворити образ”.
Кн. Ш, р.IV
1. Знайдіть в тексті Арістотеля відповідний сучасному розуміння
свідомості як функції людського мозку.
2. З вислову Арістотеля “мислення...повинно бути в стані сприй-
мати форми” якою постає природа мислення?
3. Як розуміти вислів “оскільки розум може мислити все, йому необхідно не бути змішаним будь-з-чим”?
4. Чи є строгим Арістотель у висловлюванні “якби розум був з чимось змішаним, тобто з’єднаний з тілом”?
5. Що має на увазі Арістотель, коли говорить, що “я не розумію як розум те, чим душа міркує і судить про щось. Тому немає розумної “підстави вважати, що розум з’єднаний з тілом”?
6. Що хоче цим сказати Арістотель: “здатність відчуття не можлива без тіла, розум же існує окремо від нього”?
7. Як розуміти “не одне і те ж величина і єство величини, вода і єство води”?
8. Що має на увазі Арістотель, коли запитує: “Чи розрізняє душа єство плоті і плоть різними здатностями чи однією і тією ж”?
9. Знайдіть в тексті наївно-матеріалістичні міркування Арістотеля щодо плоті.
10. Поясніть вислів: “Якщо ж прямизна і пряме не одне і те ж, то суть буття прямого сприймається чимось іншим: адже тут буде двійка (у вченні Платона двійка виступає як ідея матерії і відноситься до матерії, як прямизна – до прямої)”. Що в цьому міркуванні матеріалістичне, а що ідеалістичне?
11. У англійського філософа Д. Локка є вислів, що розум – це табула раса (чиста дошка). Знайдіть відповідник в тексті Арістотеля.
12. Що має на увазі Арістотель, коли говорить, що “у безтілесного мисляче і мислиме – одне і те ж”? _
1З. Прокоментуйте: “У матеріальних предметів кожне мислиме є лише у можливості. Тому розум не буде властивий таким предметам;розум є можливістю таких предметів без матерії, але йому мислиме буде властивим”.
Гегелева філософія дуже складна, я мушу признатися, що він – найважчий для розуміння з усіх видатних філософів.
Бертран Рассел (1872–1970),
англ. філософ1
1Рассел Бертран. Історія західної філософії / Пер. з англ. Ю.Лісняка, П.Таращука. – К.: Основи, 1995. – С.608.
Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель (1770-1831).