91. Податкова політика сучасної держави

Податкова політика проявляється в системі заходів податкового регулювання, спрямованих на встановлення оптимального рівня податків залежно від поставлених в даний 'момент макроекономічних завдань. На вибір варіанти рішення в області податкової політики впливає загальна економічна ситуація в державі (темпи зростання або падіння виробництва), рівень інфляції, кредитно-грошова політика, співвідношення між сферою контрольованої державою і приватним сектором. Податки не повинні надавати негативного впливу на життєвий рівень населення, підприємницької та інвестиційну діяльність. Поряд з цим повинні бути забезпечені необхідні надходження в державний бюджет. В основі формування податкової політики два чинники: використання податкових платежів для формування доходної частини бюджетів різних рівнів і вирішення фіскальних завдань держави; використання податків як непрямого методу регулювання економічної діяльності.

За допомогою податкової системи покриваються витрати держави, задовольняються загальногосподарські потреби, вирішуються завдання диспропорцій в економіці, стимулюються структурні зрушення, розвиваються або скорочуються сфери діяльності, економіка стабілізується, стимулюється економічне зростання, розвиток підприємництва та інвестицій, перерозподіляються доходи юридичних і фізичних осіб.

Серед принципів побудови системи оподаткування наступні: встановлення переліку податків і частки податкового вилучення на рівні законодавчої влади; стабільність податкової системи; всеохопність податків; єдиний підхід до оподаткування різних форм власності.

Податкова система повинна здійснювати як фіскальну функцію (насичення прибуткової частини бюджету), так і розподільну і стимулюючу. Недосконалість податкової системи полягає в перевазі фіскальної функції, що позначається на результатах податкової політики. При цьому знижуються платежі в бюджет, відбувається спад ділової активності, скорочуються інвестиції. Серед причин неефективної податкової політики називають завищення податкових ставок, множинність податків, складність їх нарахування. Формування податкової системи і включення в її склад певної кількості податків обумовлено обсягом бюджетних витрат. Податкова політика будується таким чином, щоб податкова система забезпечувала основні надходження для покриття цих витрат.

Серед податків у структурі оподаткування особливе значення набуло використання податку на додану вартість (ПДВ).

Вперше введений у Франції 1958 році, в даний час ПДВ використовується в багатьох державах, а також в Європейському Союзі.

За ухилення від сплати податків застосовуються значні економічні санкції. Приміром, увесь укритий дохід і штраф, який досягає такої ж суми, стягуються у бюджет. Крім того, таким, що ухиляється від сплати податків загрожує тюремне ув'язнення від 5 до 10 років позбавлення волі за обтяжливих обставин. Економічна ефективність податкової системи неможлива без добре організованої роботи державних податкових інспекцій. Вони діють в умовах налагодженої і стабільної податкової системи, чіткого механізму оподаткування. Для здійснення податкової діяльності держава витрачає значні фінансові і матеріальні ресурси, які направляються на зміцнення податкової служби.

На відміну від державних податків складається розгорнута система місцевих податків. При цьому кількість місцевих податків постійно зростає, і в сучасних умовах використовується від 50 різних видів місцевих податків до 100. У той же час у всіх державах місцеві органи не мають права самостійно встановлювати податки і всі види податків затверджуються центральною владою. Якщо ж місцевим органом дозволяється встановлювати податки, то в такому випадку центральна влада контролює їх ставки і суми.

За допомогою податків держава має можливість регулювати експортно-імпортну діяльність підприємств, розміщення капіталу на своїй території. Держава виходить з критерію територіальної юрисдикції, яку становить право оподатковувати будь-яка особа або підприємство, що знаходиться на його території. Особливо характерно тут використання транзитних (випадки перетину держави) та імпортних мит (при знаходженні іноземного підприємства на території держави). Податкова політика держави будується таким чином, щоб підприємства могли використовувати всі допустимі законом засоби для скорочення податків. Для заохочення діяльності зарубіжних підприємств держава надає їм певні податкові пільги. Найсерйозніша проблема при цьому полягає у усунення подвійного оподаткування. Найчастіше держави домовляються про розподіл доходів, які підлягають оподаткуванню, для чого критерієм є місцезнаходження об'єкта обкладення податком. Для усунення подвійного оподаткування полягають спеціальні угоди між державами.