- •1. Система юриспруденції. Розвиток традиційних юридичних наук. Нові сфери
- •2. Об'єкт і предмет юридичної науки. Правознавство та державознавство
- •4. Тгп як загальнотеоретична юриспруденція. Предмет і ф-ції тгп.
- •5. Мононорми і походження права. Конфліктне призначення права.
- •6. Початкове і похідне виникнення держави. Неолітична революція і виникнення д-ви.
- •7. Співвідношення д-ви і права. Етатистська і правова д-ва.
- •8. Догматичний (формально-логічний) метод в юр.Теорії і практиці.
- •9. Герменевтичний метод в юриспруденції. Мистецтво інтерпретації та розуміння в правовій сфері.
- •10. Юридична антропологія і її призначення. Право в людині – людина в праві.
- •11. Право в системі соціального регулювання. Нормативне, ненормативне та інд.Регулювання.
- •12. Нормативний, соціологічний та філософські підходи до права. Визначення права.
- •13. Правові сім’ї. Національні, інтегративні і міжнар.Пр.Системи.
- •16. Релігійні пр.Сім’ї. Каконічне право в Україні.
- •17. Компаративістика, її роль у вивченні пр.Реальності.
- •19. Соціологія права. Правова соціалізація. Громадська думка про право.
- •20. Діалог правових культур. Пр.Аккультурація і декультурація. Рецепція права.
- •21. Правова аксіологія. Право і цінності
- •22. Службова (інструментальна) цінність права
- •23. Соціальна і особистісна цінність права. Правові цінності.
- •24. Предмет і метод правового регулювання. Скадові методу пр..Рег-ння.
- •25. Правовий режим.
- •26. Поняття і стадії пр..Регулювання
- •27. Поняття і ознаки пр..Норми. Абстрактна і казуальна форма пр..Норми.
- •28. Класифікація пр..Норм. Диспозитивні норми права.
- •29. Поняття і ознаки пр..Відношення. Юр.Форма і соц..Зміст правовідносин.
- •30. Поняття і види юр.Фактів. Юр.Факти-стани. Фактичний склад.
- •31. Поняття і структура правосвідомості. Пр.Мислення . Пр.Менталітет.
- •32. Суб’єкт права і првосуб’ктність: правоздатність, діє-, деліктоздатність.
- •33. Правова культура суспільства та її компоненти. Пр.Культура і пр..Життя як категорії юриспруденції.
- •34. Правосвідомість і пр..Культура особистості. Пр. Активність особистості.
- •35. Поняття і класифікація принципів права. Загальправові і галузеві принципи.
- •36. Правові аксіоми, правові презумпції, правові фікції.
- •37. Юридична концепція прав людини.Пр.Статус особистості
- •38. Три покоління прав людини. Інд.І колективні права. Проблема становлення 4-го покоління прав людини.
- •40. Захист прав, свобод і законних інтересів особистості
- •41. Загальносоціальні і спеціальні функції права. Регулятивна і координуюча ф-ції права.
- •42. Правове виховання і його форми. Пр. Інформованість. Цілі пр..Виховання.
- •43. Поняття та основні вимоги законності. Правозаконність.
- •44. Поняття правопорядку. .
- •45. Джерела права. Первинні і похідні, осн і додаткові. Джерела права України
- •46. Соціальний процес формування права і правотворчість (нормотворчість). Стадії.
- •47. Юридична практика: поняття і види. Роль суд.Практики в пр..С-мі України.
- •50. Аномалії в правовому житті: пр..Нігілізм, пр..Ідеалізм і пр..Догматизм.
- •51. Суб'єкт і об'єкт правовідносини. Юридичні особи
- •53. Система права, галузі і інститути права. Пр.Общности.
- •54. Приватне і публічне право
- •55. Матеріальне та процесуальне право
- •56. Реалізація права. Форми реалізації права
- •57. Поняття і значення застосування права. Ідеологія застосування права
- •58. Реалізація та застосування права. Безпосередня і правозастосовна реалізація права
- •59. Процес застосування права.
- •60. Акти застосування права: поняття й види
- •61. Тлумачення права: поняття й види
- •62. Офіційне тлумачення права
- •63. Прогалини в праві і способи їх усунення та подолання
- •64. Поняття і види правової поведінки.
- •65. Правомірне поводження.
- •66. Кодифікація і інкорпорація, їх співвідношення та різновиди
- •67. Склад правопорушення. Вина і винність
- •68. Поняття і види правопорушень. Зловживання правом
- •69. Юридична відповідальність. Умови, що виключають юридичну відповідальність
- •70. Штрафна і правовідновлююча відповідальність: поняття й призначення
- •71. Державне (правовий) примус
- •72. Поняття держави. Сильне і слабке, держава. Держава й цивільне суспільство
- •73. Суверенітет держави
- •74. Сучасна і до сучасна держава
- •75. Державна влада.
- •76. Типологія держави. Формаційний
- •77. Поняття механізму держави.
- •78. Законодавча влада і її функції
- •79. Судова влада і здійснення правосуддя
- •80. Виконавча влада і її механізм
- •81. Державне управління та місцеве самоврядування
- •82. Держава в політичній системі суспільства
- •83. Конституційне держава
- •84. Концепція соціальної держави. Україна як держава соціальне
- •85. Концепція правової держави. Україна як правова держава
- •86. Державні органи та їх класифікація
- •87. Функції держави і державна політика
- •88. Державна служба.
- •89. Форма правління, форма державного устрою і державний режим
- •90. Армія як інститут держави. Правовий статус військовослужбовців
- •91. Податкова політика сучасної держави
- •92. Аграрна політика сучасної держави
- •93. Інноваційна політика сучасної держави
- •94. Становлення контрольної влади і її інститутів. Омбудсмен (народний правозахисник)
- •95. Бюрократія та бюрократизм в механізмі держави
- •96. Еліта в державі
- •97. Держава і релігія.
- •98. Екологічна політика держави. Екологічне держава
- •99. Етика і естетика держави
71. Державне (правовий) примус
Державна влада здійснюється з використанням примусу. В той же час гарантії правильної реалізації примусу, його ефективності закладені в поєднанні примусу і переконання. Як не можна переоцінювати роль примусу, так і недооцінювати його в умовах сучасної державної життя. Державне примус включає в себе такі елементи, як: 1) суб'єкти примусу - державний орган або посадова особа; 2) здійснення примусу - процес впливу державної влади на правозастосовувача; 3) об'єкт примусу - фізична або юридична особа, яка допустила протиправне діяння. Характерною рисою державного примусу сучасної держави є здійснення його виключно в правових формах, що дає підставу називати такий примус правових примусом. Дійсно, державний примус, засноване на праві і здійснюється в межах права, набуває якість правової примусу. Правове наповнення державного примусу обумовлено тим, наскільки воно підпорядковане загальним принципам правової системи суспільства, є єдиним і загальним на території всієї держави, регламентовано з допомогою норм права за змістом, меж та умов застосування, діє через механізм суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, оснащений розвиненими процесуальними формами. Вищий рівень правового утримання державного примусу є свідоцтво виключення свавілля з боку державних органів і посадових осіб, що характерно для правової держави.
Неоднорідність суспільних відносин, які регулюються правом, визначає існування таких видів правового примусу кримінально-правове, цивільно-правова, дисциплінарно-правове та адміністративно правовий. За функціональним значення в справі охорони правопорядку розрізняються державні кошти попередження, припинення та покарання. Серед примусових заходів значну роль грають відновлювальні заходи (заходи захисту). Їх необхідно відрізняти від заходів юридичної відповідальності (штрафні заходи). Штрафні заходи (міри відповідальності) і заходи захисту (правовідновлюючі заходи) виконують різні функції.
Застосування штрафних заходів пов'язано з офіційним обвинуваченням особи у вчиненні злочину або правопорушення (проступку). Звідси виділяється кримінальна, адміністративна або дисциплінарна відповідальність. Застосування заходів захисту має на меті забезпечити інтереси тих осіб, права яких порушені. Тут захист права допустима як чинності об'єктивно протиправної поведінки, так і при відсутності протиправності. Зрештою функція відновлювальних заходів зводиться до забезпечення виконання юридичного обов'язку. Характерно, що заходи захисту є можливість правопорушнику на будь-якій стадії процесу відшкодувати заподіяну ним шкоду, збитки, сплату неустойки (штрафу, пені).
Існування правової процедури застосування заходів державного примусу - одна з найважливіших складових принципу законності в діяльності правової держави. Слід зауважити, що в системі державного примусу використовуються заходи, які морально-правове вплив у таких формах як зауваження, попередження, громадський осуд і т. д.
Заходи державного примусу можуть застосовуватися у зв'язку з екстремальними соціальними умовами, військовими діями і стихійними лихами. Держава використовує також профілактичні заходи в інтересах державної безпеки, охорони прав громадян. Приміром, застосовується огляд багажу, особистий огляд, перевірка документів та ін. Такого роду державне примус принципово відрізняється від санкцій, пов'язаних з фактами протиправної поведінки. Ці заходи становлять особливу групу в системі державного примусу, але вони також повинні бути регламентовані нормами права. Питання про державний (правовий) примусі безпосереднім чином пов'язаний з уявленнями про обов'язковість права, оскільки його втілення в життя визначається як соціальної та особистісної цінністю, так і гарантією державою.