- •1. Система юриспруденції. Розвиток традиційних юридичних наук. Нові сфери
- •2. Об'єкт і предмет юридичної науки. Правознавство та державознавство
- •4. Тгп як загальнотеоретична юриспруденція. Предмет і ф-ції тгп.
- •5. Мононорми і походження права. Конфліктне призначення права.
- •6. Початкове і похідне виникнення держави. Неолітична революція і виникнення д-ви.
- •7. Співвідношення д-ви і права. Етатистська і правова д-ва.
- •8. Догматичний (формально-логічний) метод в юр.Теорії і практиці.
- •9. Герменевтичний метод в юриспруденції. Мистецтво інтерпретації та розуміння в правовій сфері.
- •10. Юридична антропологія і її призначення. Право в людині – людина в праві.
- •11. Право в системі соціального регулювання. Нормативне, ненормативне та інд.Регулювання.
- •12. Нормативний, соціологічний та філософські підходи до права. Визначення права.
- •13. Правові сім’ї. Національні, інтегративні і міжнар.Пр.Системи.
- •16. Релігійні пр.Сім’ї. Каконічне право в Україні.
- •17. Компаративістика, її роль у вивченні пр.Реальності.
- •19. Соціологія права. Правова соціалізація. Громадська думка про право.
- •20. Діалог правових культур. Пр.Аккультурація і декультурація. Рецепція права.
- •21. Правова аксіологія. Право і цінності
- •22. Службова (інструментальна) цінність права
- •23. Соціальна і особистісна цінність права. Правові цінності.
- •24. Предмет і метод правового регулювання. Скадові методу пр..Рег-ння.
- •25. Правовий режим.
- •26. Поняття і стадії пр..Регулювання
- •27. Поняття і ознаки пр..Норми. Абстрактна і казуальна форма пр..Норми.
- •28. Класифікація пр..Норм. Диспозитивні норми права.
- •29. Поняття і ознаки пр..Відношення. Юр.Форма і соц..Зміст правовідносин.
- •30. Поняття і види юр.Фактів. Юр.Факти-стани. Фактичний склад.
- •31. Поняття і структура правосвідомості. Пр.Мислення . Пр.Менталітет.
- •32. Суб’єкт права і првосуб’ктність: правоздатність, діє-, деліктоздатність.
- •33. Правова культура суспільства та її компоненти. Пр.Культура і пр..Життя як категорії юриспруденції.
- •34. Правосвідомість і пр..Культура особистості. Пр. Активність особистості.
- •35. Поняття і класифікація принципів права. Загальправові і галузеві принципи.
- •36. Правові аксіоми, правові презумпції, правові фікції.
- •37. Юридична концепція прав людини.Пр.Статус особистості
- •38. Три покоління прав людини. Інд.І колективні права. Проблема становлення 4-го покоління прав людини.
- •40. Захист прав, свобод і законних інтересів особистості
- •41. Загальносоціальні і спеціальні функції права. Регулятивна і координуюча ф-ції права.
- •42. Правове виховання і його форми. Пр. Інформованість. Цілі пр..Виховання.
- •43. Поняття та основні вимоги законності. Правозаконність.
- •44. Поняття правопорядку. .
- •45. Джерела права. Первинні і похідні, осн і додаткові. Джерела права України
- •46. Соціальний процес формування права і правотворчість (нормотворчість). Стадії.
- •47. Юридична практика: поняття і види. Роль суд.Практики в пр..С-мі України.
- •50. Аномалії в правовому житті: пр..Нігілізм, пр..Ідеалізм і пр..Догматизм.
- •51. Суб'єкт і об'єкт правовідносини. Юридичні особи
- •53. Система права, галузі і інститути права. Пр.Общности.
- •54. Приватне і публічне право
- •55. Матеріальне та процесуальне право
- •56. Реалізація права. Форми реалізації права
- •57. Поняття і значення застосування права. Ідеологія застосування права
- •58. Реалізація та застосування права. Безпосередня і правозастосовна реалізація права
- •59. Процес застосування права.
- •60. Акти застосування права: поняття й види
- •61. Тлумачення права: поняття й види
- •62. Офіційне тлумачення права
- •63. Прогалини в праві і способи їх усунення та подолання
- •64. Поняття і види правової поведінки.
- •65. Правомірне поводження.
- •66. Кодифікація і інкорпорація, їх співвідношення та різновиди
- •67. Склад правопорушення. Вина і винність
- •68. Поняття і види правопорушень. Зловживання правом
- •69. Юридична відповідальність. Умови, що виключають юридичну відповідальність
- •70. Штрафна і правовідновлююча відповідальність: поняття й призначення
- •71. Державне (правовий) примус
- •72. Поняття держави. Сильне і слабке, держава. Держава й цивільне суспільство
- •73. Суверенітет держави
- •74. Сучасна і до сучасна держава
- •75. Державна влада.
- •76. Типологія держави. Формаційний
- •77. Поняття механізму держави.
- •78. Законодавча влада і її функції
- •79. Судова влада і здійснення правосуддя
- •80. Виконавча влада і її механізм
- •81. Державне управління та місцеве самоврядування
- •82. Держава в політичній системі суспільства
- •83. Конституційне держава
- •84. Концепція соціальної держави. Україна як держава соціальне
- •85. Концепція правової держави. Україна як правова держава
- •86. Державні органи та їх класифікація
- •87. Функції держави і державна політика
- •88. Державна служба.
- •89. Форма правління, форма державного устрою і державний режим
- •90. Армія як інститут держави. Правовий статус військовослужбовців
- •91. Податкова політика сучасної держави
- •92. Аграрна політика сучасної держави
- •93. Інноваційна політика сучасної держави
- •94. Становлення контрольної влади і її інститутів. Омбудсмен (народний правозахисник)
- •95. Бюрократія та бюрократизм в механізмі держави
- •96. Еліта в державі
- •97. Держава і релігія.
- •98. Екологічна політика держави. Екологічне держава
- •99. Етика і естетика держави
67. Склад правопорушення. Вина і винність
Покладання на особа юридичної відповідальності можливо тільки при наявності складу правопорушення. Правопорушення розглядається в даному випадку як складний юридичний факт. Склад правопорушення включає сукупність елементів правопорушення. Їх повнота і цілісність є необхідною умовою для притягнення особи до юридичної відповідальності. До складу правопорушення входять: суб'єкт правопорушення – деліктоздатна особа. В основному правопорушення здійснюють фізичні особи (а злочину -виключно фізичні особи), але суб'єктом цивільного право порушення може виступати і юридична особа. Суб'єктом між народного злочину або проступку може бути держава; об'єкт правопорушення - суспільні відносини, соціальні блага, цінності, права і свободи особи, інтереси держави, на які посягає правопорушник; суб'єктивна сторона правопорушення - ставлення особи до вчинюваної ним діяння і його наслідків. Головний елемент суб'єктивної сторони - вина у формі умислу або необережності. Факультативними (необов'язково) елементами суб'єктивної сторони є мотив і мета правопорушення. Відповідальність за цивільне правопорушення може наставати за відсутності вини (у випадках, передбачених законом); об'єктивна сторона правопорушення - це зовнішня характеристика правопорушення, що включає протиправне діяння (дія або бездіяльність), результат діяння і причинно-слідчу зв'язок між діянням і результатом.
68. Поняття і види правопорушень. Зловживання правом
Правопорушення - це винна протиправне діяння деліктоздатної особи, на підставі якого настає юридична відповідальність. При характеристиці правопорушення важливо звернути увагу на формалізм "протиправності", оскільки на відміну від правомірних дій, які можуть бути прямо не передбачені нормами права і витікати з духу закону, протиправні дії повинні бути чітко сформульовані правовими нормами. Формалізм протиправності" проявляється в встановлення юридичної процедури виявлення правопорушень, а також правові наслідки у вигляді застосування каральних і право-відновлювальних санкцій. Діяння протиправно, якщо воно заборонено правом. Всі правопорушення підрозділяються на суспільно небезпечні діяння (злочину) і суспільно небезпечні діяння (проступки). Серед суспільно небезпечних діянь (дій) розмежовуються адміністративні, цивільні, дисциплінарні. У сучасній юриспруденції часто використовується розмежування правопорушень за галузевою ознакою (наприклад, екологічні правопорушення, сімейні правопорушення і т. д.).
Протиправна поведінка може виступати як невиконання активних обов'язків, порушення заборони, а також зловживання правом. Зловживання правом характеризується тим, що це завжди активна дія, воно відбувається управомоченою (уповноваженою) особою і за видимості виступає здійсненням свого права. Однак при цьому суб'єкт виходить за межі свого права, здійснює їх в протиріччі з цілями і призначенням, або ж забороненими методами. При зловживання правом наноситься шкоди суспільству або іншим особам. Зловживання правом проявляється в різних сферах правового регулювання від громадянського , адміністративного (самоправство) до кримінальної (зловживання посадовим становищем, незаконне затримання).
Правові наслідки зловживання правом дуже різноманітні: юридична відповідальність у різних формах; позбавлення відповідного права; відшкодування заподіяної шкоди; відмова у захисті права, яким зловживали; скасування рішення, винесеного в результаті зловживання.