Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТГП шпоры ГОС.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
03.08.2019
Размер:
644.61 Кб
Скачать

61. Тлумачення права: поняття й види

Тлумачення права в юриспруденції традиційно ототожнюється з тлумаченням правової норми. Між тим зовсім незаслужено зі сфери тлумачення права виключається тлумачення договору і тлумачення правозастосовних актів (вироку, рішення, ухвали і т. д.). По суті може бути виділено в зв'язку з цим три види тлумачення права: а) тлумачення правової норми; б) тлумачення договору; в) тлумачення правозастосовчого акта. Сам термін "тлумачення" у правовій сфері використовується в різних контекстах. По-перше, тлумачення виступає як розумовий процес, розуміння і пізнання правової норми, договору, право-підлягає застосуванню до угоди акта, який виражається в сукупності способів (прийомів) тлумачення. По-друге, тлумачення постає у вигляді результату цього розумового процесу, вираженого в мовній формі, який іменується тлумаченням за обсягом (буквальне, росповсюджувальне і обмежувальне). По-третє, тлумачення розглядається як діяльність певних суб'єктів (офіційна та неофіційне тлумачення), що має різну ступінь обов'язковості. Більш традиційним є розмежування тлумачення на з'ясування права і роз'яснення права. При цьому вважається, що юридична пізнання як пізнання правових приписів, які створюють юридичну основу справи і пізнання юридичних фактів, в принципі неможливо без використання з'ясування права. Сенс тлумачення досягається за допомогою мовних знань, знань про системних зв'язках в правовій сфері, знань про походження і функціонуванні правових нормативів, договорів, актів. Значення тлумачення права істотно зростає, коли виникають ситуації нетипового застосування права, тобто при прогалини в праві, при конкретизації права, при значному допущення розсуду посадової особи, а також в інших складних правових ситуаціях. Тлумачення права залежить не тільки від рівня використаної при підготовці правових норм, договорів, правозастосовних актів юридичної техніки, але і від правової культури та правосвідомості суб'єктів, тлумачать і застосовують право.

Сукупність однорідних прийомів і правил тлумачення, що базуються на єдності певних коштів і аргументів, отримала найменування способи тлумачення. Серед фахівців значне різночитання у визначенні кількості і різновидів способів тлумачення (звернемо увагу, що всі вони стосуються тлумачення правової норми). Більшість визнає самостійність трьох способів тлумачення: язикового (філологічного), історичного (історико-політичного) і систематичного. При філологічному тлумачення використовуються досягнення лінгвістики, правила синтаксису, морфології, слововживання. Істотне значення тут має чіткість у визначенні понять і термінів, усунення багатозначності виразів, що використовуються в нормативному акті. Історичне тлумачення припускає звернення до витоків правового приписи, вираженого в нормативному акті. Причини введення норми в правову систему можуть прояснити дискусії між професіоналами в процесі обговорення тексту нормативно-правового акта. Історичне тлумачення пов'язано зі зверненням до традицій і звичаїв правової культури, сформованої практики застосування правових норм.

Систематичне тлумачення відображає системний характер права і пов'язане з визначенням місця правової норми в системі права, галузі, підгалузі права, в інституті і субінтитуті права. В процесі тлумачення в першу чергу виділяються ті нормативні положення, які пов'язані з тлумаченою правовою нормою. З їх допомогою виявляється сенс тлумаченої норми, уточнюється використовувана термінологія, виділяються залежності загальних і спеціальних норм. Тут найбільш складною є ситуація контрадикции норм, тобто прямого розбіжності, суперечності між тлумаченою нормою та іншим нормативним положенням.

В якості самостійного способи тлумачення часто розглядається функціональне тлумачення. При цьому використовується знання факторів і умов, в яких функціонує правова норма. При функціональному тлумачення залучаються оцінки і положення, що відносяться до сфери політики, моралі, релігії. Часто функціональне тлумачення пов'язано з розкриттям змісту так званих оціночних понять у праві: значний збиток, тяжкі наслідки, ганебні дії, облаштоване житлове приміщення і т. п. Деколи розглядається окремим способом тлумачення - логічне тлумачення (інша думка на цей рахунок - логіка необхідна при здійсненні всіх способів тлумачення). Можна вважати значущим використання таких прийомів логіки при тлумаченні як логічний аналіз понять, висновки за аналогією і т. п. Використання цих прийомів дозволяє від загального, абстрактного змісту правової норми перейти до більш конкретним, розгорнутим положенням, що наближає до конкретних життєвих ситуаціям. Можна помітити, що тлумачення правової норми починається з філологічного тлумачення, а використання інших способів залежить від змісту тлумаченого нормативу і конкретної ситуації.