- •1. Система юриспруденції. Розвиток традиційних юридичних наук. Нові сфери
- •2. Об'єкт і предмет юридичної науки. Правознавство та державознавство
- •4. Тгп як загальнотеоретична юриспруденція. Предмет і ф-ції тгп.
- •5. Мононорми і походження права. Конфліктне призначення права.
- •6. Початкове і похідне виникнення держави. Неолітична революція і виникнення д-ви.
- •7. Співвідношення д-ви і права. Етатистська і правова д-ва.
- •8. Догматичний (формально-логічний) метод в юр.Теорії і практиці.
- •9. Герменевтичний метод в юриспруденції. Мистецтво інтерпретації та розуміння в правовій сфері.
- •10. Юридична антропологія і її призначення. Право в людині – людина в праві.
- •11. Право в системі соціального регулювання. Нормативне, ненормативне та інд.Регулювання.
- •12. Нормативний, соціологічний та філософські підходи до права. Визначення права.
- •13. Правові сім’ї. Національні, інтегративні і міжнар.Пр.Системи.
- •16. Релігійні пр.Сім’ї. Каконічне право в Україні.
- •17. Компаративістика, її роль у вивченні пр.Реальності.
- •19. Соціологія права. Правова соціалізація. Громадська думка про право.
- •20. Діалог правових культур. Пр.Аккультурація і декультурація. Рецепція права.
- •21. Правова аксіологія. Право і цінності
- •22. Службова (інструментальна) цінність права
- •23. Соціальна і особистісна цінність права. Правові цінності.
- •24. Предмет і метод правового регулювання. Скадові методу пр..Рег-ння.
- •25. Правовий режим.
- •26. Поняття і стадії пр..Регулювання
- •27. Поняття і ознаки пр..Норми. Абстрактна і казуальна форма пр..Норми.
- •28. Класифікація пр..Норм. Диспозитивні норми права.
- •29. Поняття і ознаки пр..Відношення. Юр.Форма і соц..Зміст правовідносин.
- •30. Поняття і види юр.Фактів. Юр.Факти-стани. Фактичний склад.
- •31. Поняття і структура правосвідомості. Пр.Мислення . Пр.Менталітет.
- •32. Суб’єкт права і првосуб’ктність: правоздатність, діє-, деліктоздатність.
- •33. Правова культура суспільства та її компоненти. Пр.Культура і пр..Життя як категорії юриспруденції.
- •34. Правосвідомість і пр..Культура особистості. Пр. Активність особистості.
- •35. Поняття і класифікація принципів права. Загальправові і галузеві принципи.
- •36. Правові аксіоми, правові презумпції, правові фікції.
- •37. Юридична концепція прав людини.Пр.Статус особистості
- •38. Три покоління прав людини. Інд.І колективні права. Проблема становлення 4-го покоління прав людини.
- •40. Захист прав, свобод і законних інтересів особистості
- •41. Загальносоціальні і спеціальні функції права. Регулятивна і координуюча ф-ції права.
- •42. Правове виховання і його форми. Пр. Інформованість. Цілі пр..Виховання.
- •43. Поняття та основні вимоги законності. Правозаконність.
- •44. Поняття правопорядку. .
- •45. Джерела права. Первинні і похідні, осн і додаткові. Джерела права України
- •46. Соціальний процес формування права і правотворчість (нормотворчість). Стадії.
- •47. Юридична практика: поняття і види. Роль суд.Практики в пр..С-мі України.
- •50. Аномалії в правовому житті: пр..Нігілізм, пр..Ідеалізм і пр..Догматизм.
- •51. Суб'єкт і об'єкт правовідносини. Юридичні особи
- •53. Система права, галузі і інститути права. Пр.Общности.
- •54. Приватне і публічне право
- •55. Матеріальне та процесуальне право
- •56. Реалізація права. Форми реалізації права
- •57. Поняття і значення застосування права. Ідеологія застосування права
- •58. Реалізація та застосування права. Безпосередня і правозастосовна реалізація права
- •59. Процес застосування права.
- •60. Акти застосування права: поняття й види
- •61. Тлумачення права: поняття й види
- •62. Офіційне тлумачення права
- •63. Прогалини в праві і способи їх усунення та подолання
- •64. Поняття і види правової поведінки.
- •65. Правомірне поводження.
- •66. Кодифікація і інкорпорація, їх співвідношення та різновиди
- •67. Склад правопорушення. Вина і винність
- •68. Поняття і види правопорушень. Зловживання правом
- •69. Юридична відповідальність. Умови, що виключають юридичну відповідальність
- •70. Штрафна і правовідновлююча відповідальність: поняття й призначення
- •71. Державне (правовий) примус
- •72. Поняття держави. Сильне і слабке, держава. Держава й цивільне суспільство
- •73. Суверенітет держави
- •74. Сучасна і до сучасна держава
- •75. Державна влада.
- •76. Типологія держави. Формаційний
- •77. Поняття механізму держави.
- •78. Законодавча влада і її функції
- •79. Судова влада і здійснення правосуддя
- •80. Виконавча влада і її механізм
- •81. Державне управління та місцеве самоврядування
- •82. Держава в політичній системі суспільства
- •83. Конституційне держава
- •84. Концепція соціальної держави. Україна як держава соціальне
- •85. Концепція правової держави. Україна як правова держава
- •86. Державні органи та їх класифікація
- •87. Функції держави і державна політика
- •88. Державна служба.
- •89. Форма правління, форма державного устрою і державний режим
- •90. Армія як інститут держави. Правовий статус військовослужбовців
- •91. Податкова політика сучасної держави
- •92. Аграрна політика сучасної держави
- •93. Інноваційна політика сучасної держави
- •94. Становлення контрольної влади і її інститутів. Омбудсмен (народний правозахисник)
- •95. Бюрократія та бюрократизм в механізмі держави
- •96. Еліта в державі
- •97. Держава і релігія.
- •98. Екологічна політика держави. Екологічне держава
- •99. Етика і естетика держави
87. Функції держави і державна політика
Проблематика функцій держави безпосереднім чином пов'язана з уявленнями про мінімальному і максимальному державі. Функції, тобто основні напрямки діяльності держави або обмежені вузькими рамками охорони порядку всередині країни, забезпеченням зовнішньої безпеки і дозволом конфліктів у мінімальному державі, або проявляються у всіх сферах життя суспільства, що відповідає характеристикам максимального держави. Питання про обсяг і кількість функцій держави один з найважливіших при аналізі діяльності держави. В основних функціях держави розкривається весь механізм держави, знаходить вираз специфіка органів держави, складових цей механізм. Визнання трьох гілок влади в механізмі держави визначає класифікацію функцій держави на законодавчі функції, адміністративні та судові. Такий розподіл функцій держави дозволяє реально простежити механізм здійснення державної влади.
Мінімальна і максимальна держава по-різному проявляє себе у житті суспільства. Так для максимального держави характерна висока активність в економічній діяльності і тому однією з найважливіших є економічна функція держави. Поряд з цим максимальна держава здійснює соціальну функцію, яка пов'язана зі здійсненням соціального захисту потребують державної підтримки: інвалідів, сиріт, багатодітних сімей, літніх, безробітних і т. д. Здійснюючи
соціальну функцію, держава сприяє забезпечення зайнятості населення і справедливого розподілу суспільних благ. Соціальна функція у формі державної підтримки здійсненні-є в галузі освіти, науки, культури і охорони здоров'я. Необхідність охорони навколишнього середовища, екологічні катастрофи, порушення екологічних вимог поставили в порядку денного здійснення державою екологічної функції.
Найважливішою функцією держави є податкова функція. З урахуванням того, що сучасна держава в меншій мірі є власником, проблема оподаткування, зборів, мита та інших обов’язкових платежів набуває все більшого значення. Показовим у цьому зв'язку позначення сучасної держави в якості податкового держави. Нові стимули отримує охоронна функція держави з охорони прав і свобод громадян, забезпечення законності і правопорядку. Всі перераховані функції традиційно відносили до внутрішніх функцій держави. Поряд з ними виділяли зовнішні функції. Фахівцями в даний час відзначається розмивання граней між внутрішніми і зовнішніми функціями, їх взаємопроникнення. Тим не менш, серед зовнішніх функцій фіксується функція оборони країни, що базується для сучасних держав на принципі підтримання достатнього рівня обороноздатності, що відповідає вимогам національної безпеки держави. Економічна взаємозалежність держав в сучасному світі передбачає здійснення державою функції інтеграції в світову економіку, внешнеэк-чної партнерства та державної підтримки іноземних інвестицій. Діяльність зі збереження миру, запобігання війни, роззброєння, ліквідації ядерної зброї охоплюється функцією підтримки світового порядку. Нарешті, необхідність вирішення глобальних проблем, що стоять перед міжнародним співтовариством, які не можуть бути обмежені територіальними межами однієї держави, вимагає здійснення функції співпраці з іншими державами у вирішенні глобальних проблем.
При здійсненні функцій держава повинна орієнтуватися не лише на необхідність вирішення тих чи інших економічних, соціальних, екологічних завдань, але виходити з реальних ресурсів і засобів, якими вона володіє. Саме на цьому шляху можна виявити ту золоту середину між мінімальним і максимальним державою, яка здатна забезпечити соціальні та особисті потреби і не викликати криз і катаклізмів в політичній сфері.
В юридичній літературі неодноразово наголошувалося, що характеристика функцій держави як основних напрямів його
діяльності недостатня, що під функціями держави потрібно розуміти і зміст цієї діяльності. Такий підхід насправді означає перехід від використання поняття "функція держави" до такого поняття як "державна політика". Поняття "державна політика" є категорією, зміст якої розкривається не тільки через напрямки діяльності держави (функції) і його інститутів. Вона включає способи організації суспільного життя: узгодження різнорідних інтересів, подолання конфліктів і криз, реалізацію спільного інтересу. Державна політика виступає також як діяльність еліт і лідерів, здійснювана з допомогою інститутів держави. Тому представляється доцільним при характеристиці сучасної держави використовувати поняття "державна політика", -оскільки поняття "функція держави" розкриває лише одну зі складових державної політики.