64. Поняття і види правової поведінки.

Соціальна поведінка суб'єктів суспільних відносин може бути юридично нейтральним і юридично значимих. Юридично значуще поведінку іменується правових поведінкою. Іншими словами, поведінка людей у сфері дії права, що викликає правові наслідки, є правовою поведінкою. Серед ознак правового поведінки, по-перше, соціальна значимість поведінки, яка не завжди збігається з його значимістю для самого чинного суб'єкта; по-друге, це така поведінка, яка піддається правової регламентації; по-третє, це поведінка чітко регламентовано в правових нормативах; по-четверте, воно припускає правову гарантованість та відповідальність суб'єктів; в-п'ятих, це поведінка тягне або здатне спричинити юридичні наслідки.

Правове поведінку залежно від його спрямованості поділяється на два види: правомірне поводження та протиправна поведінка (правопорушення). Правова кваліфікація (юридична оцінка) цих видів правового поведінки становить найважливіший момент у діяльності юристів. Правомірне поводження може бути виражено у виконанні активних обов'язків, дотриманні заборон, здійснення свого права, здійсненні своїх законних інтересів, невикористання свого права. Протиправна поведінка полягає в невиконанні активних обов'язків, порушення заборон, зловживанні своїм правом.

Правомірне поводження та протиправна поведінка - це соціальна норма та соціальна патологія (В. Н. Кудрявцев). У зв'язку з цим розглядається проблема деформації поведінки в правовій сфері, яка розмежовується по двох напрямах: по-перше, як деформація потреб та інтересів, і, по-друге, як деформація прийняття рішень. Деформація прийняття рішень може бути викликана: а) неправильною оцінкою фактичних обставин, б) неправильним урахуванням нормативних вимог, в) спотворенням ціннісних орієнтирів особистості, г) дефектом самоконтролю. В цілому ж причини правопорушень розглядаються на трьох рівнях: індивідуальному рівні; рівні малих соціальних груп; на рівні суспільства.

На індивідуальному рівні безпосередньою причиною правопорушень виступає антигромадська спрямованість особистості (несприятливий збіг обставин). На рівні соціальної групи - причиною правопорушень виступають деформації способу життя. На рівні суспільства в цілому виділяються суб'єктивні причини і об'єктивні причини правопорушень.

65. Правомірне поводження.

Типологія правомірної поведінки

Юридична вираз суспільної корисності, прийнятності і допустимості соціальної діяльності та її результатів, заснованих на принципах і нормах права, становить таке правове якість соціального простору як правомірність. Важливо пам'ятати, що межа між правомірним і протиправною поведінкою проходить не тільки по лінії, проведеної в чинному законодавстві , але і в правосвідомості людей. При цьому правомірні варіанти поведінки характеризуються різним ступенем суспільної корисності, але вони не суперечать нормам права.

Правомірне поводження визначають (В. В. Оксамитний) як відповідну правовими принципами і нормами діяльність колективних та індивідуальних суб'єктів, держави в цілому, його інститутів і посадових осіб, що здійснюється у формах дотримання , виконання і використання права, а також застосування права компетентними суб'єктами. Розрізняється правомірне поводження особистості і правомірне поводження колективних суб'єктів. Основні варіанти правомірної поведінки: відповідність до вимог норм права; відповідність правових приписів; непротирічать нормам права; незаборонено 'правовими нормами. Ціннісні принципи правомірної поведінки: громадська корисність, добровільність, свідомість, масовість. Правомірне поводження може бути необхідним, бажаним і допустимим. Стимулювання правомірної поведінки може здійснюватися його юридичним визнанням, фактичними та юридичними наслідками, а також заохочувальними санкціями. Серед мотивів правомірної поведінки: переконаність в громадської корисливості правомірної поведінки; громадський обов'язок; професійне почуття відповідальності; корисність поведінки для інших, стереотип, конформізм, страх перед відповідальністю, особиста користь, егоїстичні інтереси, негативні мотиви і т. д. Відома типологія правомірної поведінки за мотивами правомірної поведінки: маргінальне правомірне поводження, конформістське правомірне поводження, звичне правомірне поводження, соціально-активну правомірне поводження. За суб'єктам розрізняються: правомірне поводження громадянина, правомірне поводження колективу, правомірне поводження посадових осіб. Типологія правомірної поведінки може бути здійснена за галузями права, форм реалізації права, ступеня добровільності і т. д.