40. Захист прав, свобод і законних інтересів особистості

У найзагальнішому вигляді захист прав, свобод і законних інтересів особистості виступає як протидія їх незаконним порушенням і обмеженням, попередженням цих порушень і обмеженням, а також відшкодування шкоди, якщо попередити або відобразити порушення і обмеження не вдалося (А. М. Ларін).

Вимагає пояснення питання про розрізнення прав, свобод і законних інтересів.Термін "право" визначає конкретні дії людини, в той час як термін "свобода" підкреслює більш широкі можливості вибору, не окреслюючи конкретно результату (наприклад, право обирати і бути обраним і кожному гарантується свобода совісті). Законний інтерес на відміну від суб. права виступає як гарантоване державою дозволення, виражене в прагненні суб'єкта користуватися визначеним благом, а також у деяких випадках звертатися за захистом. Законний інтерес включає дві правомочності: можливість користуватися конкретним благом (право користування) і можливість звертатися за захистом до держави (право вимоги), де другий елемент є додатковим, оскільки суть законного інтересу в юридичному дозволі.

Значення прав, свобод і законних інтересів особистості в механізмі дії права виражено у визнанні за ними можливості прямої дії. Це означає, що особистість може здійснювати їх, а також захищати їх у разі порушення, керуючись безпосередньо Конституцією і посилаючись на неї.

Державні гарантії прав, свобод і законних інтересів особистості поділяються на загальні та спеціальні. Серед загальних гарантії: конституція, яка визначає обсяг, здійснення і захисту закріплених прав, свобод і законних інтересів; виведення на рівень законів правової регламентації прав, свобод і законних інтересів; визнання за президентом ролі гаранта прав, свобод і законних інтересів; встановлення правових процедур захисту (конституційних, судових, адміністративних та ін); застосування юридичної відповідальності до осіб, які порушують права, свободи і законні інтереси. Серед спеціальних гарантій: 1) система судового захисту; 2) адміністративно-правові способи захисту; 3) діяльність омбудсмена; 4) надання адвокатської допомоги; 5) відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органів державної влади та посадових осіб і т. д.

Поряд з державними гарантіями прав, свобод і законних інтересів, які є найважливішими в межах нац.. правової системи, існують міжнародний захист прав людини, а також регіональні форми та засоби захисту прав людини (європейська захист прав людини).

У сучасному світі захист прав, свобод і законних інтересів особистості перестає бути виключно внутрішньою справою держави. Яскраве підтвердження тому діяльність Європейського суду з прав людини, рішення якого є обов'язковими для держав приєдналася до Європейської конвенції із захисту прав і свобод.

41. Загальносоціальні і спеціальні функції права. Регулятивна і координуюча ф-ції права.

Під функціями права розуміється його призначення, виражене у напрямках впливу на свідомість і волю людей, на їх поведінку.

Поширення набула класифікація функцій права на загальносоціальні і спеціальні.Серед загальносоціальних функцій права виділяються економічна, політична і виховна. Серед спеціальних (юридичних) функцій права розрізняють регулятивную, охоронну, компенсаційну, обмежувальну і виховну.

Економічна функція права багато в чому пов'язана з використанням договірних відношень. При цьому економічна функція права здійснюється як шляхом регулювання правомірних дій в економічних відносинах, так і непрямим шляхом, загрозою застосування санкцій за вчинення правопорушень у сфері економіки. Політична функція права полягає у врегулюванні відносин влади, відносин між соціальними групами, політичними партіями і т. д. Виховна функція права пов'язана з впливом з формування правової свідомості та правової культури, формування правової активності громадян. Право спрямовано до забезпечення гуманного, справедливого відношення між людьми.

Серед спеціальних (юридичних) функцій права регулятивна функція займає особливе місце, оскільки вона пов'язана з встановленням позитивних правил поведінки, спрямована на організацію суспільних відносин, координацію соціальних взаємодій і забезпечення соціальної цілісності. Охоронна функція права являє собою правовий вплив, націлене на охорону загальнозначущих економічних, політичних, національних та особистих відносин, витіснення явищ, чужих суспільству. Компенсаційна функція права - інструмент забезпечення соціальної справедливості (відшкодування моральної шкоди, компенсація за заподіяну шкоду потерпілим від злочинів і т. д.). Вона властива різним галузям права, є необхідним інструментом гармонізації інтересів суб'єктів права. Обмежувальна функція пов'язана з необхідністю урівноваження протилежних інтересів.Це стосується обмеження прав, щоб дії одних суб'єктів не порушували дій других (заборона на участь в політичній діяльності держ.службовців, які мають обмеження прав і свобод в умовах надзвичайного стану і т. д.). координуюча функція — полягає в тому, що за допомогою його норм встановлюють правила поведінки, які є стандартами для всіх держав у їх взаємовідносинах, щоб взаємодіяти сприяючи, а не заважаючи одна одній;