60. Акти застосування права: поняття й види

Всі правові акти як письмові документи, що існують у сфері дії права можуть бути розділені на нормативні,інтерпретаційні,правозастосовні, договірні (контрактні) і особистісні. Їх загальна особливість полягає в тому, що всі правові акти породжує юридичні наслідки. Разом з тим, крім нормативних актів всі інші є піднормативними актами, тобто ґрунтуються на правових нормах і або конкретизують, або індивідуалізують ці нормативи. У зв'язку з цим специфікою правозастосовчого акта є те, що він носить владний характер і пов'язаний з індивідуалізацією правових нормативів. Підкреслимо необхідність розмежування конкретизації (переходу від одного рівня нормативності до іншого) та індивідуалізації (прив'язки нормативу до конкретної ситуації, до індивіду) в правовому регулюванні.Серед ознак правозастосовчого акта виділимо:

його піднормативний характер (нормативно-правова підстава);

офіційне рішення управлінського характеру компетентного органу;

містить владне веління, обов'язкове для адресатів,забезпечуване примусу;

виноситься при дотриманні правової процедури з дотриманням установленої форми;

пов'язаний з індивідуалізацією (персоналізація) суб'єктивних

прав і юридичних обов'язків, або досягненням інших правових наслідків.

Різноманітність правозастосовних актів створює проблему для їх класифікації та визначає безліч підстав для класифікації. За формами зовнішнього вираження розрізняють письмові, усні і конклюдентні (мовчазні) акти. У свою чергу письмові акти застосування розмежовуються на прості і складні. Складні правозастосовні акти як документи являють собою структуроване утворення, що включає такі компоненти (складові) як вступна частина, описова частина, мотивувальна частина і резолютивна частина. У вступній частині міститься офіційна назва акта, найменування органу, який видав документ, час і місце видання. Описова частина викладає фактичні обставини, покладені в основу винесення владного рішення. Мотивувальна частина пов'язана з формуванням зв'язку між нормами матеріального та процесуального права і встановленими фактичними обставинами. Особливо виділяється словами резолютивна частина, для чого використовуються терміни "вирішив", "визначив", "засудив", "ухвалив" і т. п. Після цих слів йде виклад істоти рішення по справі. Необхідно відзначити, що в складних правових ситуаціях законодавець надає право правозастосовного органу (суду) спочатку формулювати лише резолютивну частину, а потім відпрацьовувати у встановлені терміни обґрунтування рішення. За юридичного значення правозастосовні акти діляться на основні і допоміжні. Основні акти містять остаточне рішення по юридичній справі (вирок, рішення суду). Допоміжні акти служать цілям підготовки основних правозастосовних актів (протокол судового засідання, визначення суду). За формою правозастосовної діяльності правозастосовні акти бувають виконавчими актами, покликаними найбільш ефективним чином регулювати здійснення правомірної поведінки, і охоронними актами, які пов'язані з реалізацією санкцій за скоєні правопорушення, а також застосуванням профілактичних заходів. За галузевою ознакою правозастосовні акти розмежовуються на конституційні, кримінально-правові, адміністративно-правові, цивільно-правових і т. д. З юридичних наслідків правозастосовні акти бувають правовстановлюючими, правоконстатуючими, правозмінюючими і правозупиняюча-діяльність. Залежно від суб'єктів, що здійснюють застосування права правозастосовні акти можуть бути індивідуальними і колективними, державними і недержавними, актами центральної державної влади, актами місцевої державної влади та актами місцевого самоврядування.

Серед суб'єктів, виконуючих акти, особливу роль у правовому регулюванні мають правозастосовні акти (укази президента) , а також правозастосовні акти судових органів - судові акти. В залежності від часу дії (темпоральна характеристика) правозастосовні акти розмежовуються на акти разові (однократної дії), прикладом може бути протокол огляду місця події, і тривають (багаторазового дії), де прикладом є рішення суду про стягнення аліментів. Правозастосовні акти виносяться на різних рівнях здійснення владних повноважень, в різних сферах життя, по різних підставах, що створює труднощі з їх класифікації та систематизації.