- •1. Система юриспруденції. Розвиток традиційних юридичних наук. Нові сфери
- •2. Об'єкт і предмет юридичної науки. Правознавство та державознавство
- •4. Тгп як загальнотеоретична юриспруденція. Предмет і ф-ції тгп.
- •5. Мононорми і походження права. Конфліктне призначення права.
- •6. Початкове і похідне виникнення держави. Неолітична революція і виникнення д-ви.
- •7. Співвідношення д-ви і права. Етатистська і правова д-ва.
- •8. Догматичний (формально-логічний) метод в юр.Теорії і практиці.
- •9. Герменевтичний метод в юриспруденції. Мистецтво інтерпретації та розуміння в правовій сфері.
- •10. Юридична антропологія і її призначення. Право в людині – людина в праві.
- •11. Право в системі соціального регулювання. Нормативне, ненормативне та інд.Регулювання.
- •12. Нормативний, соціологічний та філософські підходи до права. Визначення права.
- •13. Правові сім’ї. Національні, інтегративні і міжнар.Пр.Системи.
- •16. Релігійні пр.Сім’ї. Каконічне право в Україні.
- •17. Компаративістика, її роль у вивченні пр.Реальності.
- •19. Соціологія права. Правова соціалізація. Громадська думка про право.
- •20. Діалог правових культур. Пр.Аккультурація і декультурація. Рецепція права.
- •21. Правова аксіологія. Право і цінності
- •22. Службова (інструментальна) цінність права
- •23. Соціальна і особистісна цінність права. Правові цінності.
- •24. Предмет і метод правового регулювання. Скадові методу пр..Рег-ння.
- •25. Правовий режим.
- •26. Поняття і стадії пр..Регулювання
- •27. Поняття і ознаки пр..Норми. Абстрактна і казуальна форма пр..Норми.
- •28. Класифікація пр..Норм. Диспозитивні норми права.
- •29. Поняття і ознаки пр..Відношення. Юр.Форма і соц..Зміст правовідносин.
- •30. Поняття і види юр.Фактів. Юр.Факти-стани. Фактичний склад.
- •31. Поняття і структура правосвідомості. Пр.Мислення . Пр.Менталітет.
- •32. Суб’єкт права і првосуб’ктність: правоздатність, діє-, деліктоздатність.
- •33. Правова культура суспільства та її компоненти. Пр.Культура і пр..Життя як категорії юриспруденції.
- •34. Правосвідомість і пр..Культура особистості. Пр. Активність особистості.
- •35. Поняття і класифікація принципів права. Загальправові і галузеві принципи.
- •36. Правові аксіоми, правові презумпції, правові фікції.
- •37. Юридична концепція прав людини.Пр.Статус особистості
- •38. Три покоління прав людини. Інд.І колективні права. Проблема становлення 4-го покоління прав людини.
- •40. Захист прав, свобод і законних інтересів особистості
- •41. Загальносоціальні і спеціальні функції права. Регулятивна і координуюча ф-ції права.
- •42. Правове виховання і його форми. Пр. Інформованість. Цілі пр..Виховання.
- •43. Поняття та основні вимоги законності. Правозаконність.
- •44. Поняття правопорядку. .
- •45. Джерела права. Первинні і похідні, осн і додаткові. Джерела права України
- •46. Соціальний процес формування права і правотворчість (нормотворчість). Стадії.
- •47. Юридична практика: поняття і види. Роль суд.Практики в пр..С-мі України.
- •50. Аномалії в правовому житті: пр..Нігілізм, пр..Ідеалізм і пр..Догматизм.
- •51. Суб'єкт і об'єкт правовідносини. Юридичні особи
- •53. Система права, галузі і інститути права. Пр.Общности.
- •54. Приватне і публічне право
- •55. Матеріальне та процесуальне право
- •56. Реалізація права. Форми реалізації права
- •57. Поняття і значення застосування права. Ідеологія застосування права
- •58. Реалізація та застосування права. Безпосередня і правозастосовна реалізація права
- •59. Процес застосування права.
- •60. Акти застосування права: поняття й види
- •61. Тлумачення права: поняття й види
- •62. Офіційне тлумачення права
- •63. Прогалини в праві і способи їх усунення та подолання
- •64. Поняття і види правової поведінки.
- •65. Правомірне поводження.
- •66. Кодифікація і інкорпорація, їх співвідношення та різновиди
- •67. Склад правопорушення. Вина і винність
- •68. Поняття і види правопорушень. Зловживання правом
- •69. Юридична відповідальність. Умови, що виключають юридичну відповідальність
- •70. Штрафна і правовідновлююча відповідальність: поняття й призначення
- •71. Державне (правовий) примус
- •72. Поняття держави. Сильне і слабке, держава. Держава й цивільне суспільство
- •73. Суверенітет держави
- •74. Сучасна і до сучасна держава
- •75. Державна влада.
- •76. Типологія держави. Формаційний
- •77. Поняття механізму держави.
- •78. Законодавча влада і її функції
- •79. Судова влада і здійснення правосуддя
- •80. Виконавча влада і її механізм
- •81. Державне управління та місцеве самоврядування
- •82. Держава в політичній системі суспільства
- •83. Конституційне держава
- •84. Концепція соціальної держави. Україна як держава соціальне
- •85. Концепція правової держави. Україна як правова держава
- •86. Державні органи та їх класифікація
- •87. Функції держави і державна політика
- •88. Державна служба.
- •89. Форма правління, форма державного устрою і державний режим
- •90. Армія як інститут держави. Правовий статус військовослужбовців
- •91. Податкова політика сучасної держави
- •92. Аграрна політика сучасної держави
- •93. Інноваційна політика сучасної держави
- •94. Становлення контрольної влади і її інститутів. Омбудсмен (народний правозахисник)
- •95. Бюрократія та бюрократизм в механізмі держави
- •96. Еліта в державі
- •97. Держава і релігія.
- •98. Екологічна політика держави. Екологічне держава
- •99. Етика і естетика держави
60. Акти застосування права: поняття й види
Всі правові акти як письмові документи, що існують у сфері дії права можуть бути розділені на нормативні,інтерпретаційні,правозастосовні, договірні (контрактні) і особистісні. Їх загальна особливість полягає в тому, що всі правові акти породжує юридичні наслідки. Разом з тим, крім нормативних актів всі інші є піднормативними актами, тобто ґрунтуються на правових нормах і або конкретизують, або індивідуалізують ці нормативи. У зв'язку з цим специфікою правозастосовчого акта є те, що він носить владний характер і пов'язаний з індивідуалізацією правових нормативів. Підкреслимо необхідність розмежування конкретизації (переходу від одного рівня нормативності до іншого) та індивідуалізації (прив'язки нормативу до конкретної ситуації, до індивіду) в правовому регулюванні.Серед ознак правозастосовчого акта виділимо:
його піднормативний характер (нормативно-правова підстава);
офіційне рішення управлінського характеру компетентного органу;
містить владне веління, обов'язкове для адресатів,забезпечуване примусу;
виноситься при дотриманні правової процедури з дотриманням установленої форми;
пов'язаний з індивідуалізацією (персоналізація) суб'єктивних
прав і юридичних обов'язків, або досягненням інших правових наслідків.
Різноманітність правозастосовних актів створює проблему для їх класифікації та визначає безліч підстав для класифікації. За формами зовнішнього вираження розрізняють письмові, усні і конклюдентні (мовчазні) акти. У свою чергу письмові акти застосування розмежовуються на прості і складні. Складні правозастосовні акти як документи являють собою структуроване утворення, що включає такі компоненти (складові) як вступна частина, описова частина, мотивувальна частина і резолютивна частина. У вступній частині міститься офіційна назва акта, найменування органу, який видав документ, час і місце видання. Описова частина викладає фактичні обставини, покладені в основу винесення владного рішення. Мотивувальна частина пов'язана з формуванням зв'язку між нормами матеріального та процесуального права і встановленими фактичними обставинами. Особливо виділяється словами резолютивна частина, для чого використовуються терміни "вирішив", "визначив", "засудив", "ухвалив" і т. п. Після цих слів йде виклад істоти рішення по справі. Необхідно відзначити, що в складних правових ситуаціях законодавець надає право правозастосовного органу (суду) спочатку формулювати лише резолютивну частину, а потім відпрацьовувати у встановлені терміни обґрунтування рішення. За юридичного значення правозастосовні акти діляться на основні і допоміжні. Основні акти містять остаточне рішення по юридичній справі (вирок, рішення суду). Допоміжні акти служать цілям підготовки основних правозастосовних актів (протокол судового засідання, визначення суду). За формою правозастосовної діяльності правозастосовні акти бувають виконавчими актами, покликаними найбільш ефективним чином регулювати здійснення правомірної поведінки, і охоронними актами, які пов'язані з реалізацією санкцій за скоєні правопорушення, а також застосуванням профілактичних заходів. За галузевою ознакою правозастосовні акти розмежовуються на конституційні, кримінально-правові, адміністративно-правові, цивільно-правових і т. д. З юридичних наслідків правозастосовні акти бувають правовстановлюючими, правоконстатуючими, правозмінюючими і правозупиняюча-діяльність. Залежно від суб'єктів, що здійснюють застосування права правозастосовні акти можуть бути індивідуальними і колективними, державними і недержавними, актами центральної державної влади, актами місцевої державної влади та актами місцевого самоврядування.
Серед суб'єктів, виконуючих акти, особливу роль у правовому регулюванні мають правозастосовні акти (укази президента) , а також правозастосовні акти судових органів - судові акти. В залежності від часу дії (темпоральна характеристика) правозастосовні акти розмежовуються на акти разові (однократної дії), прикладом може бути протокол огляду місця події, і тривають (багаторазового дії), де прикладом є рішення суду про стягнення аліментів. Правозастосовні акти виносяться на різних рівнях здійснення владних повноважень, в різних сферах життя, по різних підставах, що створює труднощі з їх класифікації та систематизації.