5. Мононорми і походження права. Конфліктне призначення права.

Мононорма — соціальна норма, що сполучає в собі правило поведінки загальносоціального, релігійного і правового характеру. Існувала раніше принаймні в деяких додержавних суспільствах. Мононорми, як соціальні регулятори первісного суспільства — поступово перетворилися на правові норми, від яких розпочинається правотворча діяльність певних суспільних органів, які почали практикувати створення правових норм для свого суспільства-середовища. Мононорми первісного суспільства - це специфічні правила поведінки, які мали звичаєвий характер і закріплювали найраціональніші та найвигідніші для роду й племені моделі поведінки.

Примирлива теорія походження права - Берм, Аннерс право породжене існуванням конфліктів між різними людськими групами родами, наявністю кровної помсти,яка змусила людей до досягнення певного консенсусу. Право виникло з примирних договорів, укладених між різними родами. Які в наслідок знайшли своє вираженняу правових нормах, спочатку в усній формі у вигляді звичаїв, міфології, релігії, апотім у письмовій формі. «+» грунтується на історичних фактах вирішення конфліктів, вирішує питання про подолання кровної помсти; «-»не приділяється уваги регулятивним причин - правила запасів продуктів, запобігання епідеміям.

У житті часто виникають конфліктні ситуації, які підлягають вирішенню. Право є врегулюванням конфліктів, при чому регулюється як причина його виникнення, впливає на саме виникнення конфлікту, його роздільна здатність, наслідки для учасників конфлікту. Право покликане передбачати можливі конфліктні ситуації і встановлювати шляхи і порядок їх вирішення. Практично кожна конфліктна ситуація підлягає вирішенню законним шляхом, але люди часто вирішують їх неправомірним шляхом, дозволяючи його на свою користь. Право покликане провести оцінку такого рішення. Якщо при цьому порушуються інтереси однієї із сторін або держави. Проте в сучасний час право є недостатньо гнучким, щоб передбачити всі ситуації, і втратило своє першорядне значення в цьому сенсі.

6. Початкове і похідне виникнення держави. Неолітична революція і виникнення д-ви.

Питання про виникнення держави в сучасному державоведенні розглядається у двох основних напрямах: 1) як початкове виникнення (походження) держави та 2)як похідне виникнення держави.\

Первісне походження - становлення відбувалося в рамках первіснообщинного ладу як політичної організації суспільства, що володіли певною територією і і публічною владою, окремої від населення. Деякі учені вважали що в давнину не було держав, що вони з'явилися в період буржуазії, а до цього мала місце державність - становлення державних утворень, створення складної системи зв'язків, відносин,інститутів публічної влади.

Похідне походження - створення держав на основі вже сформованих державних утворень еволюційним шляхом або шляхом революції. 2 / 3 держав є такими, що утворилися після війни. Вони або ніколи не мали державності, або втратили її і входили до складу колоніальних держав. Ряд утворилися в процесі ліквідації імперій, колоній, ін утворень - Лат. Америка ,СРСР, Югославія. У наші дні можливий варіант утворення таких держав - об'єднання, відділення, приєднання.

Держава як нова організаційна форма життя суспільства виникає внаслідок неолітичної революції, переходу людства до відтворюючої економіки, тобто у процесі зміни матеріальних умов життя суспіль¬ства, становлення його нових організаційних форм. Первісна держава виникає, щоб організаційно забезпечити функціонування відтворюючої економіки, нових форм трудової діяльності.

Як правило, найдавніші держави виникають як міста-держави. Селище, у якому живуть вільні общинники-землероби, являє собою тепер вже не родову (сімейну), а сусідську общину. Воно поступово стає адміністративним, господарським і релігійним центром. Це місто разом з прилеглою до нього невеликою сільськогосподарською місцевістю і стає містом-державою. У такому місті постійно прожи¬вають вожді і жерці, воно стає місцем, де відбуваються засідання рад і зборів. Місто-держава знає чітку соціальну диференціацію, майнове розмежування, поділ праці.

Таким чином, на відміну від соціальної організації первіснообщинного ладу, держава являла собою нове політичне, структуроване і територіальне утворення. Політичне тому, що, на відміну від родової общини (яка захищала загальні інтереси її членів), держава стала виражати і захищати класові інтереси. Держава виділилася із суспільства як особлива група людей, основним заняттям яких стало державне управління, організаційна діяльність. У ній з'явилися нові інструменти управління: суди, в'язниці, поліція, армія, інші органи, що можуть застосовувати примус.