34. Правосвідомість і пр..Культура особистості. Пр. Активність особистості.

Правосвідомість - це система ідей, уявлень, емоцій почуттів, виражають ставлення особистості або групи осіб до теперішнього, минулого бажаного права і до діяльності пов'язаної з правом. У структуру правосвідомості входять: пр. психологія (заснована на емоціях) і правова ідеологія (заснована на інтелекті).Правосвідомість особистості розмежовується на повсякденне, компетентне, професійне і наукове. Пр. культура особистості - це стан особистості, обумовлене правовою культурою всього суспільства, яке забезпечує її правомірну діяльність. Правова культура суспільства - система цінностей, досягнутих суспільством у галузі права, які відносяться до правової реальності даного суспільства і характеризують рівень його прогресу. Пр. культура особистості включає: пр. освіченість, шанобливе ставлення до права, вміння підпорядковувати свою діяльність вимогам правової норми. Включає правосвідомість, правове мислення (інтелект діяльність, пов'язану з в'язану з використанням пр. засобів та ін аргументів), правомірна поведінка, правову активність. Пр. активність - х-ка особистості. яка пов'язана з її пр. інформованістю і здатністю реалізовувати свої права та інтереси у всіх сферах суспільного життя.

35. Поняття і класифікація принципів права. Загальправові і галузеві принципи.

Принципи - основоположні, загальноприйняті норми, які виражають властивості права, вихідні початки, керівні ідеї, які виступають в якості ідей, аксіом, вимог, що пред'являються до учасників суспільних відносин. Принципи права як правило закріплені в основних законах держави, і вся інша система законодавства базується на них, вони є провідним початком всієї правової систему держави.Принципи виступають напрямляючим орієнтиром у розвитку права. Принципи часто не містять чітко вираженої форми, оскільки пронизують всю систему права. Не мають конкретики. Не закріплюють конкретних прав і обов'язків. Розрізняю загальносоціальні і спеціально-юридичні. До аг.соцільних: пр-п пріоритетності загальнолюдських (життя, мир, безпека, природа, добро, совість) цінностей над груповими (класовими національними) цінностями; пр-п гуманізму сутність полягає у визнанні самоцінності людини, її життя, честі гідності; пр-п демократизму проявляється тому що право виражає волю народу, тобто загальну волю громадян. Спеціально-юридичні принципи ділять на: загальноправові, галузеві, міжгалузеві, принцип інститутів. Загальправові: принцип свободи (сутність: можливість вибору лінії поведінки в рамках права); пр-п справедливості (сутність: у відповідності між поведінкою індивіда і соціально правовим його поведінкою, інакше кажучи поведінка кожного оцінюється відповідно до його позитивними або негативними заслугами герою - нагорода , злочинцеві - покарання); рівності (рівність перед законом і судом незалежно від расової, релігійної приналежності, кольору шкіри); взаємності прав та обов'язків (суб'єктивне право одного суб'єкта права регулюється як правило, за наявності відповідної йому юр. обов'язки іншого суб'єкта права); п-п верховенства права (проявляється у відповідності нормативно-правових актів ідеалам свобод. Рівності та справедливості); принцип законності (виражається у верховенстві права в системі нормативно-правового регулювання, а тж в необхідності дотримуватися закону в процесі правозастосовчої діяльності. Галузеві принцип: ( характерні для 1 однієї галузі права. Наприклад, для цивільного права ключовими принципами є: принцип рівності сторін у договорі, принцип добровільності вступу в цивільні правовідносини, принцип сумлінного виконання договорів. Міжгалузеві принципи охоплюють дві або більше суміжні галузі права. Прикладами таких принципів є: принцип рівності сторін у судовому процесі, який діє у цивільно-процесуальному, кримінально-процесуальному та господарсько-процесуальному праві; принцип рівності форм власності, який проявляється у цивільному та господарському праві; принцип винної відповідальності в адміністративному і кримінальному праві. Принципи інститутів права діють в рамках однорідних суспільних відносин, врегульованих нормами конкретного правового інституту. Наприклад, інститут виборчого права базується на принципах свободи виборів, загальності, рівності, таємної подачі голосів, прямих виборів. Граючи роль несучої конструкції права, правові принципи мають також безпосередньо регулятивне значення. Вони можуть застосовуватися як обгрунтування рішень по конкретній справі.