7. Співвідношення д-ви і права. Етатистська і правова д-ва.

Співвідношення держ. і права включає в себе 3 аспекти: відмінність, єдність і взаємодія. Єдність держ і права - 1.Походження і розвиток (держава і право в результаті потреб соціального неоднорідного суспільства, який перейшов до виробляючої економіці, в розвитку держави і права виділяють подібні історичні тенденції); факторів, що обумовлюють сутність держави і права (ними виступають соціальні, економічні відносини , ідеологія, традиції суспільства); соціальне призначення (право виступає засобом соц. регуляції а держава механізм що забезпечує вплив права на суспільні відносини. 2.відмінності випливають з визначень цих понять, їх онтологічного статусу і заг. природи: держава - особлива .. організація публічної влади, а право - система офіційно встановлених і охоронюваних норм, що виступають регуляторами поведінки людей; держава і право відіграють різні ролі в соц. регулюванні. Право визначає моделі поведінки людей у типових ситуаціях, а держава забезпечує реалізацію цих моделей, у тому числі за допомогою примусової сили; держава і право можуть суперечити одне одному - виникає феномен напр., тоталітарної держави. 3. взаємодія держави і права виражається в різноманітному впливі їх один на одного. Вплив держави на право: створює, змінює, охороняє від порушень, втілює в життя норми права. держава або саме встановлює правові норми, або санкціонує вже діючі, делегує можливість приймати окремі юридичні акти, громадським або іншим недержавним організаціям, надає силу закону судового чи адміністративного прецеденту, нормативним договорами або й угодами. Право може створюватися як зверху вниз, так і знизу вгору, але в кінцевому рахунку виходить від держави. Вплив права на державу: право легалізує і конституює державну діяльність, визначає заг. кордону, межі) закріплюється внутрішня організація держави, його форма структура, апарат управління, статус і компетенція органів та посадових осіб .Держава створює право і для регламентації власної діяльності. За допомогою права здійснюються завдання і функції держави, проводиться його внутрішня і зовнішня політика, законодавчо закріплюється суспільний лад, становище особистості в суспільстві. 1. Д-ва складається над правом і виступає в якості визначального чинника розвитку права. - Пріоритет інтересів державної влади перед інтересами особистості і суспільства; - обмеження прав і свобод особистості; підпорядкування законодавства державної влади, що призводить до феномену (напр. несправедливого закону); способи формування і організації влади визначається не нормативними вимогами, а доцільністю критерії якої висувається сама влада; 2.Право складається над державою, виступає обмежувачем державної влади. - Пріоритет інтересів особистості і суспільства перед державою; реальність прав і свобод особистості, гарантується державою; верховенства права, закону, поділ влади; зв'язаність влади правом; взаємна відповідальність держави й особистості.

Етатистська держава (від фр. l'etat — держава) — це держава, яка відповідає основним рисам етатистської ідеології, яка є антиподом анархізму і розглядає державу як найвищий результат і мету суспільного розвитку, обґрунтовує необхідність її втручання в економічне і політичне життя суспільства і т.ін. Тож фактично етатистська держава — це сильна держава, яка претендує на роль основної політичної цінності, проголошує пріоритетність своїх інтересів, позиціонує себе вище громадянського суспільства й активно впливає на економічну і політичну сфери соціального буття.

Загальне виправдання й обґрунтування цінності етатистської держави було дане ще Т. Гоббсом, який вважав, що навіть тиранічна влада краща за неприборкані конфлікти приватних інтересів і породжену ними смуту соціальної анархії

Правова́ держа́ва – форма організації державної влади за якої верховенство в усіх сферах життя належить правовому закону. У правовій державі всі державні органи й громадяни однаковою мірою відповідальні перед законом; реалізуються всі права людини; здійснюється розподіл влади на законодавчу, виконавчу, судову. Є вищою соціальною цінністю, яка покликана затвердити гуманістичні начала, забезпечити і захистити свободу, честь і гідність людини.