- •1. Система юриспруденції. Розвиток традиційних юридичних наук. Нові сфери
- •2. Об'єкт і предмет юридичної науки. Правознавство та державознавство
- •4. Тгп як загальнотеоретична юриспруденція. Предмет і ф-ції тгп.
- •5. Мононорми і походження права. Конфліктне призначення права.
- •6. Початкове і похідне виникнення держави. Неолітична революція і виникнення д-ви.
- •7. Співвідношення д-ви і права. Етатистська і правова д-ва.
- •8. Догматичний (формально-логічний) метод в юр.Теорії і практиці.
- •9. Герменевтичний метод в юриспруденції. Мистецтво інтерпретації та розуміння в правовій сфері.
- •10. Юридична антропологія і її призначення. Право в людині – людина в праві.
- •11. Право в системі соціального регулювання. Нормативне, ненормативне та інд.Регулювання.
- •12. Нормативний, соціологічний та філософські підходи до права. Визначення права.
- •13. Правові сім’ї. Національні, інтегративні і міжнар.Пр.Системи.
- •16. Релігійні пр.Сім’ї. Каконічне право в Україні.
- •17. Компаративістика, її роль у вивченні пр.Реальності.
- •19. Соціологія права. Правова соціалізація. Громадська думка про право.
- •20. Діалог правових культур. Пр.Аккультурація і декультурація. Рецепція права.
- •21. Правова аксіологія. Право і цінності
- •22. Службова (інструментальна) цінність права
- •23. Соціальна і особистісна цінність права. Правові цінності.
- •24. Предмет і метод правового регулювання. Скадові методу пр..Рег-ння.
- •25. Правовий режим.
- •26. Поняття і стадії пр..Регулювання
- •27. Поняття і ознаки пр..Норми. Абстрактна і казуальна форма пр..Норми.
- •28. Класифікація пр..Норм. Диспозитивні норми права.
- •29. Поняття і ознаки пр..Відношення. Юр.Форма і соц..Зміст правовідносин.
- •30. Поняття і види юр.Фактів. Юр.Факти-стани. Фактичний склад.
- •31. Поняття і структура правосвідомості. Пр.Мислення . Пр.Менталітет.
- •32. Суб’єкт права і првосуб’ктність: правоздатність, діє-, деліктоздатність.
- •33. Правова культура суспільства та її компоненти. Пр.Культура і пр..Життя як категорії юриспруденції.
- •34. Правосвідомість і пр..Культура особистості. Пр. Активність особистості.
- •35. Поняття і класифікація принципів права. Загальправові і галузеві принципи.
- •36. Правові аксіоми, правові презумпції, правові фікції.
- •37. Юридична концепція прав людини.Пр.Статус особистості
- •38. Три покоління прав людини. Інд.І колективні права. Проблема становлення 4-го покоління прав людини.
- •40. Захист прав, свобод і законних інтересів особистості
- •41. Загальносоціальні і спеціальні функції права. Регулятивна і координуюча ф-ції права.
- •42. Правове виховання і його форми. Пр. Інформованість. Цілі пр..Виховання.
- •43. Поняття та основні вимоги законності. Правозаконність.
- •44. Поняття правопорядку. .
- •45. Джерела права. Первинні і похідні, осн і додаткові. Джерела права України
- •46. Соціальний процес формування права і правотворчість (нормотворчість). Стадії.
- •47. Юридична практика: поняття і види. Роль суд.Практики в пр..С-мі України.
- •50. Аномалії в правовому житті: пр..Нігілізм, пр..Ідеалізм і пр..Догматизм.
- •51. Суб'єкт і об'єкт правовідносини. Юридичні особи
- •53. Система права, галузі і інститути права. Пр.Общности.
- •54. Приватне і публічне право
- •55. Матеріальне та процесуальне право
- •56. Реалізація права. Форми реалізації права
- •57. Поняття і значення застосування права. Ідеологія застосування права
- •58. Реалізація та застосування права. Безпосередня і правозастосовна реалізація права
- •59. Процес застосування права.
- •60. Акти застосування права: поняття й види
- •61. Тлумачення права: поняття й види
- •62. Офіційне тлумачення права
- •63. Прогалини в праві і способи їх усунення та подолання
- •64. Поняття і види правової поведінки.
- •65. Правомірне поводження.
- •66. Кодифікація і інкорпорація, їх співвідношення та різновиди
- •67. Склад правопорушення. Вина і винність
- •68. Поняття і види правопорушень. Зловживання правом
- •69. Юридична відповідальність. Умови, що виключають юридичну відповідальність
- •70. Штрафна і правовідновлююча відповідальність: поняття й призначення
- •71. Державне (правовий) примус
- •72. Поняття держави. Сильне і слабке, держава. Держава й цивільне суспільство
- •73. Суверенітет держави
- •74. Сучасна і до сучасна держава
- •75. Державна влада.
- •76. Типологія держави. Формаційний
- •77. Поняття механізму держави.
- •78. Законодавча влада і її функції
- •79. Судова влада і здійснення правосуддя
- •80. Виконавча влада і її механізм
- •81. Державне управління та місцеве самоврядування
- •82. Держава в політичній системі суспільства
- •83. Конституційне держава
- •84. Концепція соціальної держави. Україна як держава соціальне
- •85. Концепція правової держави. Україна як правова держава
- •86. Державні органи та їх класифікація
- •87. Функції держави і державна політика
- •88. Державна служба.
- •89. Форма правління, форма державного устрою і державний режим
- •90. Армія як інститут держави. Правовий статус військовослужбовців
- •91. Податкова політика сучасної держави
- •92. Аграрна політика сучасної держави
- •93. Інноваційна політика сучасної держави
- •94. Становлення контрольної влади і її інститутів. Омбудсмен (народний правозахисник)
- •95. Бюрократія та бюрократизм в механізмі держави
- •96. Еліта в державі
- •97. Держава і релігія.
- •98. Екологічна політика держави. Екологічне держава
- •99. Етика і естетика держави
29. Поняття і ознаки пр..Відношення. Юр.Форма і соц..Зміст правовідносин.
Правовідносини – це сусп.відносини, врегульовані нормами права,що забезпечуєть державою, яке виражається у зв'язку з уповноваженими і зобов'язаними особами, і пов'язане з виникненням і виконанням суб'єктивних прав і юр. обов'язків. ознаки: різновид суспільних відносин; є вольовим ставленням, як з боку держави, яке створює норми регулюють ті чи інші відносини, так і з боку учасників. Проте бувають винятки, коли правовідносини виникають мимо волі учасників (н-р потерпілий у злочині). Є правовідносини для виникнення яких необхідно волевиявлення одного боку, а є всіх учасників; виникає, зміняться, припиняється на основі норм права. 5.носит подвійний характер, містить взаємообумовлені права і обов'язки. 1сторона управляюча, ін зобов'язана; охороняється державою забезпечується заходами держ. впливу; виникає з приводу реально існуючого блага. Структура: юр. факт - підстава виникнення, зміни та припинення відносин; суб'єкти - сукупність тих, хто бере участь у правовідносинах осіб (управляюча і зобов'язана сторона); юр. зміст - суб'єктивне право, законний інтерес, юридичний обов'язок, юр відповідальність; об'єкт - те, з приводу чого виникають і існує діяльність суб'єктів правовідносин.
30. Поняття і види юр.Фактів. Юр.Факти-стани. Фактичний склад.
Юридичний факт, з одного боку, явл собою саму подію, дію чи стан, а з іншого боку, це відображений у правовій нормі фрагмент дійсносності, завдяки юридичної діяльності суб'єктів, в частково законодавця.
Серед ознак юридичного факту називають (В. Б. Ісаков) їх конкретність, інформативність, оформленість (документованість), дієвість. При цьому під юридичними фактами розуміють такі визнані обставини (події, дії, стану), які викликають, відповідно до правових норм, настання певних правових наслідків, як правило виникнення, зміну або припинення правових відносин.Класифікація юридичних фактів здійснюється за різними підставами. Так за вольовою ознакою юридичні факти поділяються на події, дії та стани. Події - це такі юр. факти, настання яких не залежить від суб'єктів права. Події, в свою чергу, можуть бути абсолютними і відносними. Перші не залежать від волі кого б то не було (землетрус, повінь, ураган і т. п.). Вони іменуються в праві непереборною силою і можуть служити підставою звільнення від відповідальності, виплати страховки тощо Відносні події пов'язані з наслідком людини, наприклад, пожежа в результаті підпалу, смерть в результаті вбивства та ін
Дії - це такі юр. факти, які залежать від волі і свідомості людини. У юриспруденції дії часто іменують діяннями з тим, щоб це поняття охоплювало як дії, так і бездіяльності (коли правова норма зобов'язує до активних дій). У свою чергу дії поділяються на правомірні і неправомірні. Неправомірні дії що здiйснюються праводеліктоздатними особами іменуються правопорушеннями. Правомірні дії поділяються на юр.акти і юр.вчинки за їх цільовим значенням. Юр.акти як правомірні дії прямо вчиняються з метою викликати певні юр. наслідки (наказ про прийом на роботу, договір, заповід і т. д.). Юр. вчинки - це такі правомірні дії наслідком, з якими правові норми пов'язують настання юр. наслідків незалежно від того, були вони здійснені для досягнення цієї мети чи ні (виявлення скарбу, визнання боргу, створення художнього твору і т. п.).
Станами називають юридичні факти, які володіють такими ознаками: носять тривалий характер і відображають стабільні властивості відносин та учасників; впливають на виникнення різних правовідносин; можуть бути таким різновидом як правовідносини. Серед юридичних фактів станів: стан здоров'я, спорідненості, стан у шлюбі, громадянство та ін
Юридичні факти поділяються на прості і складні. Серед складних юр. фактів звернемо увагу на такий юр. факт як склад злочину. Необхідно розрізняти складні юр. факти і фактичні склади. Під фактичним (юридичним) складом розуміється сукупність юр. фактів, необхідних і достатніх для настання передбачених нормами права юридичних наслідків. У фактичному складі кожне з життєвих обставин має значення юр.факту, а в складному юридичному факті вся сукупність обставин виступає в якості одного юр. факту. Для фактичного складу характерно, що правовий наслідок (виникнення, зміну або припинення правовідносин) настає тільки за наявності всіх його елементів. При цьому в змісті фактичного складу часто з'єднані найрізноманітніші юр. факти.Так для визнання громадянина одиноким необхідний такий фактичний склад: факт малозабезпеченості, факт непрацездатності,, факт відсутності близьких родичів, нарешті, факт - рішення органу соціального захисту про визнання громадянина самотнім.