- •Передмова
- •Розділ і загальні положення цивільного права
- •Глава 1 вступ до цивільного права
- •§ 1. Поняття цивільного права
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 3. Функції права
- •§ 4. Принципи цивільного права
- •§ 5. Визначення цивільного права та його система
- •Глава 1
- •Глава 2 цивільне законодавство
- •§ 1. Поняття та структура цивільного законодавства
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Співвідношення галузевого і комплексного законодавства
- •§ 3. Дія цивільного законодавства
- •§ 4. Застосування цивільного законодавства за аналогією
- •§ 5. Роль судової практики в удосконаленні, тлумаченні та застосуванні цивільного законодавства
- •Глава 2
- •§ 1. Поняття та предмет науки цивільного права
- •§ 2. Методи науки цивільного права
- •§ 3. Система науки цивільного права
- •§ 4. Наука цивільного права та інші юридичні науки
- •§ 5. Огляд літератури приватного цивільного права
- •§ 6. Система навчального курсу "Цивільне право України" та його основні завдання
- •Глава 4
- •§ 1. Необхідність вивчення зарубіжного цивільного права
- •Глава 4
- •§ 2. Предмет і система цивільного та торгового права зарубіжних країн
- •Глава 4
- •§ 3. Джерела цивільного і торгового права зарубіжних країн
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
- •Глава 4
- •§ 5. Юридичні особи у праві зарубіжних країн
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 цивільні правовідносини
- •§ 1. Поняття та особливості цивільних правовідносин
- •§ 2. Елементи цивільно-правових відносин
- •§ 3. Види цивільно-правових відносин
- •Глава 5
- •Глава 6 громадяни як суб'єкти цивільного права
- •§ 1. Правоздатність громадян
- •§ 2. Дієздатність громадян
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 3. Визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення його померлим
- •Глава 6
- •§ 4. Ім'я та місце проживання громадянина. Акти громадянського стану
- •Глава 7 юридичні особи
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної особи
- •§ 2. Правоздатність юридичної особи
- •§ 3. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб
- •Глава 7
- •§ 4. Види юридичних осіб
- •Глава 7
- •Глава 8 держава як суб'єкт цивільного права
- •§ 1. Держава Україна — суб'єкт цивільного права
- •§ 2. Участь держави у цивільних правовідносинах
- •Глава 9
- •§ 1. Юридичні передумови цивільної правосуб'єктності територіальної громади та Автономної Республіки Крим
- •Глава 9
- •§ 2. Зміст цивільної правосуб'єктності територіальних громад та Автономної Республіки Крим
- •Глава 10 об'єкти цивільних прав
- •§ 1. Поняття та види об'єктів цивільних прав
- •§ 2. Речі як об'єкти цивільних прав. Класифікація речей. Майно
- •Глава 10
- •§ 3. Цінні папери як об'єкти цивільних прав
- •Глава 10
- •§ 4. Гроші як об'єкт цивільних правовідносин
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 11
- •§ 1. Поняття юридичних фактів
- •Глава 11
- •§ 2. Класифікація юридичних фактів
- •Глава 11
- •Глава 12 угоди (правочини)1
- •§ 1. Поняття та види угод (правочинів)
- •§ 2. Умови чинності угод (правочинів)
- •§ 3. Недійсні угоди (правочини)
- •§ 4. Види недійсних угод (правочинів)
- •§ 5. Умови і строки в угодах (правочинах)
- •Глава 13 строки (терміни). Позовна давність
- •§ 1. Поняття та значення строків (термінів) у цивільному праві
- •§ 2. Види цивільно-правових строків (термінів)
- •Глава 13
- •§ 3. Позовна давність
- •Глава 14 представництво і довіреність
- •§ 1. Представництво
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •§ 2. Представництво за довіреністю
- •Глава 15 здійснення та захист цивільних прав
- •§ 1. Здійснення суб'єктивних прав
- •Глава 15
- •§ 2. Виконання цивільних обов'язків
- •§ 3. Забезпечення виконання обов'язків
- •§ 4. Захист суб'єктивних прав
- •Глава 16
- •§ 1. Поняття особистих немайнових відносин, не пов'язаних з майновими
- •§ 2. Особисті немайнові права фізичної особи та їх види
- •§ 3. Особисті немайновІ права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Глава 16
- •§ 4. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Глава 17 захист особистих немайнових прав
- •§ 1. Поняття здійснення та захисту особистих немайнових прав
- •§ 2. Захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи
- •Глава 17
- •Глава 18 загальна характеристика права власності
- •§ 1. Поняття власності та права власності
- •§ 2. Право власності в об'єктивному і суб'єктивному значенні
- •Глава 18
- •Глава 19
- •§ 1. Передумови реформування відносин власності та створення нового інституту права власності
- •§ 2. Формування інституту права власності в період ринкових реформ в Україні
- •§ 3. Зміст права власності
- •§ 4. Способи набуття і припинення права власності
- •312 Глава 19
- •§ 5. Встановлення моменту виникнення права власності
- •Глава 20
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Умови виникнення і припинення права приватної власності громадян
- •342 Глава 20
- •§ 3. Здійснення громадянами права приватної власності
- •Глава 21 право власності юридичних осіб
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Право власності кооперативів
- •§ 3. Право власності господарських товариств
- •§ 4. Право власності господарських об'єднань
- •§ 5. Власність об'єднань громадян
- •Глава 22 право державної та комунальної власності
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Підстави виникнення права державної та комунальної власності
- •§ 3. Цивільно-правовий статус і правовий режим майна державних та комунальних підприємств і установ
- •Глава 23 право спільної власності
- •§ 1. Поняття права спільної власності
- •§ 2. Право спільної часткової власності
- •§ 3. Особливості деяких різновидів права спільної власності
- •Глава 24 право спільної власності подружжя
- •§ 1, Розвиток законодавства про право власності подружжя
- •§ 2. Законний правовий режим майна подружжя
- •452 Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •§ 3. Правовий режим майна подружжя за шлюбним контрактом (договірний правовий режим майна подружжя)
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 25 речові права на чуже майно
- •§ 1. Загальна характеристика речових прав на чуже майно
- •Глава 25
- •§ 2. Право володіння чужим майном
- •Глава 25
- •Глава 25
- •§ 4. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
- •Глава 25
- •5. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіций)
- •Глава 26 захист права власності
- •§ 1. Поняття цивільно-правового захисту
- •Глава 26
- •§ 2. Основні цивільно-правові засоби захисту права власності
- •Глава 26
- •Глава 26
- •§ 3. Віндикаційний позов
- •§ 4. Негаторний позов
- •§ 5. Позов про виключення майна з опису (звільнення майна з-під арешту)
- •§ 6. Позов про визнання права власності
- •§ 7. Загальна характеристика Інших засобів захисту права власності
- •Глава 27
- •§ 1. Поняття творчої діяльності та Інтелектуальної власності
- •526 Глава 27
- •§ 2. Спільне в цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •§ 3. Відмінності у цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •Глава 28
- •§ 1. Поняття та джерела авторського права
- •52 Глава 28
- •§ 2. Об'єкти авторського права
- •§ 3. Суб'єкти авторських відносин
- •§ 4. Суб'єктивне авторське право, його зміст та межі
- •§ 5. Поняття суміжних прав
- •§ 6. Захист авторського права і суміжних прав
- •50 Глава 28
- •Глава 29 право промислової власності
- •§ 1. Право на винаходи, корисні моделі та промислові зразки
- •566 Глава 29
- •§ 2. Право на раціоналізаторську пропозицію
- •§ 3. Право на селекційні досягнення
- •§ 1. Право на комерційне найменування1
- •§ 2. Право на торговельну марку
- •§ 3. Право на зазначення походження товару, географічне зазначення
- •Глава 31
- •§ 1. Поняття та склад зобов'язання
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань
- •§ 3. Система цивільних зобов'язань
- •Глава 32 цивільно-правовий договір
- •§ 1. Поняття, значення та функції договору в цивільному праві
- •§ 2. Свобода договору в цивільному праві
- •§ 3. Система цивільно-правових договорів
- •§ 4. Зміст і тлумачення договору
- •Глава 32
- •§ 5. Укладення, зміна та розірвання договору
- •§ 6. Загальна характеристика особливостей концесійних
- •Глава 33 виконання зобов'язань
- •§ 1. Поняття та принципи виконання зобов'язань
- •§ 2. Суб'єкти виконання зобов'язання
- •1Й4 ттк урср
- •§ 3. Місце, строк та спосіб виконання зобов'язання
- •§ 4. Особливості виконання часткового та солідарного зобов'язання
- •Глава 34 способи забезпечення виконання зобов'язань
- •§ 1. Загальні положення про забезпечення виконання зобов'язань
- •§ 2. Окремі способи забезпечення виконання зобов'язань
- •Глава 34
- •§ 3. Зміст та співвідношення понять "неустойка", "штраф", "пеня"
- •§ 4. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов'язань
- •676 Глава 34
- •682 Глава 34
- •86 Глава 34
- •Глава 35 відповідальність за порушення зобов'язань
- •§ 1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності
- •§ 2. Види цивільно-правової відповідальності
- •698 Глава 35
- •§ 3. Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності
- •Глава 36 припинення зобов'язань
- •§ 2. Окремі способи припинення зобов'язань
- •Цивільне право україни Підручник
§ 5. Власність об'єднань громадян
Об'єднання громадян новим ЦК України віднесені до непідприємницьких товариств, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Загальні положення про власність об'єднань громадян містяться у ст. 28 Закону України "Про власність", законах України "Про об'єднання громадян", цПро політичні партії", "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", Про благодійництво та благодійні організації", а також в інших нормативних актах.
Відповідно до Закону України "Про об'єднання громадян" від 16 червня 1992 р.1 об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод і задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів. Об'єднання громадян утворюються і діють за територіальним принципом і поділяються
Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 34. — Ст. 504.
(62 Глава 21
а своїм статусом на всеукраїнські, місцеві та міжнародні. Об'єднання громадян іають право на добровільних засадах засновувати або вступати в спілки, союзи, соціації тощо (статті 9 і 10 Закону України "Про об'єднання громадян"). Зазна-ені види об'єднань громадян виступають як окремі суб'єкти права власності. Іідповідно до ст. 21 Закону України "Про об'єднання громадян" об'єднання гро-адян можуть мати у власності кошти на інше майно, необхідне для здійснення с статутної діяльності.
Об'єктами права власності громадських об'єднань є майно культурно-освіт-ього та оздоровчого призначення, кошти, акції, інші цінні папери, жилі будинки, поруди виробничого і невиробничого призначення, об'єднання, устаткування, ранспортні засоби та цінне майно, необхідне для забезпечення діяльності, пе-едбаченої їх статутами (ст. 28 Закону України "Про власність"). Об'єднання зомадян набуває права власності на кошти та інше майно, передане йому зас-звниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та член-зких внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та орга-ізаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших дставах, не заборонених законом.
З метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані об'єднання гро-адян можуть здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяль-сть шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із статутом ридичної особи, заснування підприємств у порядку, встановленому законо-івством.
Громадські організації мають право на майно та кошти, придбані в результаті сподарської та іншої комерційної діяльності створених ними господарських :танов та організацій, заснованих підприємств. Кошти та інше майно об'єднань омадян не можуть перерозподілятися між їх членами (навіть у разі ліквідації) шкористовуються для виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у іпадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовують-в доход держави.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про об'єднання громадян" право влас-•сті об'єднань реалізують їх вищі статутні органи управління (загальні збори, нференції, з'їзди тощо) в порядку, передбаченому законодавством України та атутними документами. Окремі функції щодо господарського управління май-м може бути покладено вищими статутними органами управління на створю-ні ними органи, місцеві осередки або передано спілкам об'єднань громадян.
Одним із видів об'єднань громадян є політичні партії, які створюються іоть на підставі Закону України "Про політичні партії в Україні" від 5 квітня01 р.1. Відповідно до ст. 2 цього закону політична партія — це зареєстрованедно з законом добровільне об'єднання громадян — прихильників певної за-іьнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяти |рмуванню і виявленню політичної волі громадян, бере участь у виборах та Ін-іх політичних заходах. І
Чинним законодавством встановлено специфічний правовий режим щодо і йна, належного політичним партіям.
1 Відомості Верховної Ради України. — 2001. — №23.—Ст. 118.
Право власності юридичних осіб 63
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про політичні партії" зазначені об'єднання громадян для здійснення своїх статутних завдань мають право на власне рухоме і нерухоме майно, кошти, обладнання, транспорт, інші засоби, набуття яких не забороняється законами України.
Політичні партії, створені ними установи і організації не мають права засновувати підприємства, крім засобів масової інформації, та займатись господарською та іншою комерційною діяльністю, за винятком продажу суспільно-політичної літератури, інших пропагандистсько-агітаційних матеріалів, виробів із власною символікою, проведення фестивалів, свят, виставок, інших суспільно-політичних заходів
Крім того, ст. 22 Закону України "Про об'єднання громадян" і ст. 15 Закону України "Про політичні партії в Україні" встановлюють обмеження щодо одержання коштів та іншого майна політичними партіями.
Згідно з зазначеними статтями фінансування політичних партій не допускається:
органами державної влади та органами місцевого самоврядування, крім випадків, зазначених у законі;
державними та комунальними підприємствами, установами і організаціями, а також підприємствами, установами і організаціями, у майні яких є частки(паї, акції), що є державною чи комунальною власністю або які належать нерезидентам;
іноземними державами та їх громадянами, підприємствами, установами,організаціями;
благодійними та релігійними об'єднаннями та організаціями;
анонімними особами або під псевдонімом;
політичними партіями, що не входять до виборчого блоку політичних партій.
Інформація про надходження на рахунок політичної партії коштів, заборонених цим законом, доводиться відповідною банківською установою до відома Міністерства юстиції України.
Кошти, що надійшли політичним партіям з порушенням вимог, передбачених цим законом перераховуються політичними партіями до Державного бюджету України або стягуються у дохід держави в судовому порядку.
Особливим видом громадських об'єднань є професійні спілки, які створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів громадян.
Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок визначені Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 рЛ
Професійна спілка відповідно до ст. 1 зазначеного закону — добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).
Для представництва і здійснення захисту прав та інтересів членів профспілок на відповідному рівні договірного регулювання трудових і соціально-економічних відносин профспілки, організації профспілок можуть мати статус первинних, місцевих, обласних, регіональних, республіканських, всеукраїнських.
Офіційний вісник України. — 1999. — № 38. — Ст. 1889.
364 Глава 21
З метою виконання своїх статутних завдань профспілки, їх організації (якщо це передбачено статутом) мають право на добровільних засадах створювати об'єднання (ради, федерації, конфедерації тощо) за галузевою, територіальною або іншою ознакою, а також входити до складу об'єднань та вільно виходити з них.
Згідно зі ст. 34 закону профспілки, їх об'єднання можуть мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення їх статутної діяльності.
Право власності профспілок, їх об'єднань виникає на підставі:
придбання майна за рахунок членських внесків, інших власних коштів, пожертвувань громадян, підприємств, установ та організацій або на інших підставах, не заборонених законодавством;
передачі їм у власність коштів та Іншого майна засновниками, членамиірофспілки, органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Для реалізації статутних завдань профспілки, їх об'єднання, які є юридичними особами, можуть здійснювати необхідну господарську та фінансову діяльність ііляхом надання безоплатних послуг, робіт, створення в установленому законо-іавством порядку підприємств, установ або організацій із статусом юридичної )соби, формувати відповідні фонди, кредитні спілки.
Фінансовий контроль за коштами профспілок та їх об'єднань органами дер-кавної влади та органами місцевого самоврядування не здійснюється. Контроль іа їх надходженням та витрачанням здійснюють контрольно-ревізійні органи, об-ані відповідно до статутів (положень) профспілок, їх об'єднань.
Позбавлення профспілок права власності, а також права володіння та корис-ування майном, переданим їм у господарське відання, може мати місце лише за іішенням суду на підставах, визначених законами.
Від імені членів профспілки розпорядження коштами, іншим майном проф-пілок, їх об'єднань, що належать їм на праві власності, здійснюють виборні ор-ани профспілки або об'єднання, створені відповідно до їх статуту чи положення загальні збори, конференції, з'їзди тощо).
Члени профспілок не відповідають своїми коштами та іншим майном за зо-ов'язаннями профспілки та її органів, як і профспілка та її органи відповідають воїми коштами та іншим майном за зобов'язаннями членів профспілки.
Особливим видом об'єднань громадян є творчі спілки, які створюються і іють на підставі Закону України "Про професійних, творчих працівників та ворчі спілки" від 7 жовтня 1997 р.1.
Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону творча спілка — добровільне об'єд-ання професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі ультури та мистецтва, яке має фіксоване членство і діє на підставі статуту.
У власності творчих спілок можуть перебувати будинки, споруди, облад-ання, кошти, цінні папери та інше майно, придбане творчими спілками.
Відповідно до ст. 21 цього Закону джерелами формування майна і коштів юрчих спілок є:
внески членів творчих спілок;
винагороди за управління майновими правами авторів відповідно до Зако-/ України "Про авторське право і суміжні права";
фінансування з Державного бюджету України;
1 Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 52. — Ст. 312.
Право власності юридичних осіб 36І
майно колишніх загальносоюзних творчих спілок Союзу РСР, до якого належать розташовані на території України будинки, споруди, матеріально-технічнзасоби, які за станом на 24 серпня 1991 р. згідно з правоустановчими документами перебували у віданні творчих спілок колишнього Союзу РСР або у володінні чи користуванні відповідних республіканських або територіальних структур;
доходи, отримані внаслідок підприємницької діяльності підприємств творчих спілок, що спрямовуються на виконання статутних цілей спілки;
відрахування до фондів творчих спілок частини доходів від реалізації результатів творчої діяльності членів творчих спілок (за створення і використаннятворів літератури, мистецтва, архітектури, журналістики та реклами), а такожвідрахування до фондів всеукраїнських творчих спілок частини доходів від реалізації результатів творчої діяльності письменників і митців попередніх поколінькласиків української літератури та мистецтва;
добровільні грошові та матеріальні внески фізичних і юридичних осіб, утому числі іноземних.
З метою здійснення статутних завдань і цілей творчі спілки у встановленому порядку можуть створювати підприємства, установи та організації з правами юридичної особи для здійснення господарської та іншої діяльності, правовий статус яких визначається законодавством України, статутом спілок, а також їхніми власними статутами (положеннями) (ст. 23 закону).
У разі ліквідації творчої спілки майно передається організащї-правонаступни-ці, а коли її немає, реалізується в установленому законом порядку. Кошти, одержані від реалізації майна, можуть бути використані лише на цілі, пов'язані з розвитком відповідної галузі культури та мистецтва.
Одним із видів непідприемницьких юридичних осіб є благодійні організації, які створюються і діють на підставі Закону України "Про благодійництво та благодійні організації"1.
Стаття 1 зазначеного закону визначає, що благодійна організація — це недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб. Засновниками (засновником) благодійної організації можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які досягли 18 років, а також юридичні особи незалежно від форм власності.
Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, установи, організації України, що фінансуються з бюджету, не можуть бути засновниками (засновником) благодійної організації.
Благодійні організації утворюються І діють за територіальним принципом і поділяються за своїм статусом на всеукраїнські, місцеві та міжнародні.
Благодійні організації можуть утворюватися у таких організаційно-правових формах:
членська благодійна організація;
благодійний фонд;
благодійна установа;
інші благодійні організації (фундації, місії, ліги тощо).
Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 46. — Ст. 292.
366 Глава 21
Відповідно до ст. 18 закону у власності благодійної організації можуть перебувати рухоме й нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, кошти, а також інше майно, придбане на законних підставах.
Джерелами формування майна та коштів благодійних організацій є:
внески засновників (засновника) та інших благодійників;
благодійні внески І пожертвування, що мають цільовий характер (благодійні гранти), надані фізичними та юридичними особами в грошовій та натуральній формі;
надходження від проведення благодійних кампаній по збору благодійнихпожертвувань, благодійних масових заходів, благодійних лотерей та благодійнихаукціонів з реалізації майна та пожертвувань, які надійшли від благодійників;
доходи від депозитних вкладів та від цінних паперів, надходження від підприємств, організацій, що перебувають у власності благодійної організації;
Інші джерела, не заборонені законодавством України.
Джерелом формування майна та коштів благодійної організації не можуть бути кредити.
Майно та кошти благодійної організації не можуть бути предметом застави.
Благодійна організація здійснює господарську діяльність, спрямовану на виконання її статутних цілей та завдань.
Фізичні та юридичні особи, які віддають частину своїх прибутків, заощаджень або майна на благодійну діяльність, користуються податковими та іншими пільгами відповідно до законодавства України.
Благодійні організації, що існують лише на членські внески і добродійні пожертвування, звільняються від сплати податків та інших платежів до бюджету і спеціальних фондів.
Відповідно до ст. 22 закону благодійники, які передали своє майно, кошти та інші матеріальні цінності до благодійної організації, одержують на їх вимогу звіт про використання зазначених майна, коштів та цінностей. Якщо майно, кошти та інші матеріальні цінності передані за цільовим призначенням, звіт про їх використання подається благодійникові в обов'язковому порядку благодійною організацією.
Набувачі благодійної допомоги у формі благодійних внесків і пожертвувань, що мають цільовий характер (благодійні гранти), повинні звітувати перед благодійниками та благодійними організаціями про їх використання.
Контроль за діяльністю благодійних організацій, в тому числі і порядком використання ними майна та коштів, призначених для благодійної допомоги, здійснюють органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції.