- •Передмова
- •Розділ і загальні положення цивільного права
- •Глава 1 вступ до цивільного права
- •§ 1. Поняття цивільного права
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 3. Функції права
- •§ 4. Принципи цивільного права
- •§ 5. Визначення цивільного права та його система
- •Глава 1
- •Глава 2 цивільне законодавство
- •§ 1. Поняття та структура цивільного законодавства
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Співвідношення галузевого і комплексного законодавства
- •§ 3. Дія цивільного законодавства
- •§ 4. Застосування цивільного законодавства за аналогією
- •§ 5. Роль судової практики в удосконаленні, тлумаченні та застосуванні цивільного законодавства
- •Глава 2
- •§ 1. Поняття та предмет науки цивільного права
- •§ 2. Методи науки цивільного права
- •§ 3. Система науки цивільного права
- •§ 4. Наука цивільного права та інші юридичні науки
- •§ 5. Огляд літератури приватного цивільного права
- •§ 6. Система навчального курсу "Цивільне право України" та його основні завдання
- •Глава 4
- •§ 1. Необхідність вивчення зарубіжного цивільного права
- •Глава 4
- •§ 2. Предмет і система цивільного та торгового права зарубіжних країн
- •Глава 4
- •§ 3. Джерела цивільного і торгового права зарубіжних країн
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
- •Глава 4
- •§ 5. Юридичні особи у праві зарубіжних країн
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 цивільні правовідносини
- •§ 1. Поняття та особливості цивільних правовідносин
- •§ 2. Елементи цивільно-правових відносин
- •§ 3. Види цивільно-правових відносин
- •Глава 5
- •Глава 6 громадяни як суб'єкти цивільного права
- •§ 1. Правоздатність громадян
- •§ 2. Дієздатність громадян
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 3. Визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення його померлим
- •Глава 6
- •§ 4. Ім'я та місце проживання громадянина. Акти громадянського стану
- •Глава 7 юридичні особи
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної особи
- •§ 2. Правоздатність юридичної особи
- •§ 3. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб
- •Глава 7
- •§ 4. Види юридичних осіб
- •Глава 7
- •Глава 8 держава як суб'єкт цивільного права
- •§ 1. Держава Україна — суб'єкт цивільного права
- •§ 2. Участь держави у цивільних правовідносинах
- •Глава 9
- •§ 1. Юридичні передумови цивільної правосуб'єктності територіальної громади та Автономної Республіки Крим
- •Глава 9
- •§ 2. Зміст цивільної правосуб'єктності територіальних громад та Автономної Республіки Крим
- •Глава 10 об'єкти цивільних прав
- •§ 1. Поняття та види об'єктів цивільних прав
- •§ 2. Речі як об'єкти цивільних прав. Класифікація речей. Майно
- •Глава 10
- •§ 3. Цінні папери як об'єкти цивільних прав
- •Глава 10
- •§ 4. Гроші як об'єкт цивільних правовідносин
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 11
- •§ 1. Поняття юридичних фактів
- •Глава 11
- •§ 2. Класифікація юридичних фактів
- •Глава 11
- •Глава 12 угоди (правочини)1
- •§ 1. Поняття та види угод (правочинів)
- •§ 2. Умови чинності угод (правочинів)
- •§ 3. Недійсні угоди (правочини)
- •§ 4. Види недійсних угод (правочинів)
- •§ 5. Умови і строки в угодах (правочинах)
- •Глава 13 строки (терміни). Позовна давність
- •§ 1. Поняття та значення строків (термінів) у цивільному праві
- •§ 2. Види цивільно-правових строків (термінів)
- •Глава 13
- •§ 3. Позовна давність
- •Глава 14 представництво і довіреність
- •§ 1. Представництво
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •§ 2. Представництво за довіреністю
- •Глава 15 здійснення та захист цивільних прав
- •§ 1. Здійснення суб'єктивних прав
- •Глава 15
- •§ 2. Виконання цивільних обов'язків
- •§ 3. Забезпечення виконання обов'язків
- •§ 4. Захист суб'єктивних прав
- •Глава 16
- •§ 1. Поняття особистих немайнових відносин, не пов'язаних з майновими
- •§ 2. Особисті немайнові права фізичної особи та їх види
- •§ 3. Особисті немайновІ права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Глава 16
- •§ 4. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Глава 17 захист особистих немайнових прав
- •§ 1. Поняття здійснення та захисту особистих немайнових прав
- •§ 2. Захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи
- •Глава 17
- •Глава 18 загальна характеристика права власності
- •§ 1. Поняття власності та права власності
- •§ 2. Право власності в об'єктивному і суб'єктивному значенні
- •Глава 18
- •Глава 19
- •§ 1. Передумови реформування відносин власності та створення нового інституту права власності
- •§ 2. Формування інституту права власності в період ринкових реформ в Україні
- •§ 3. Зміст права власності
- •§ 4. Способи набуття і припинення права власності
- •312 Глава 19
- •§ 5. Встановлення моменту виникнення права власності
- •Глава 20
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Умови виникнення і припинення права приватної власності громадян
- •342 Глава 20
- •§ 3. Здійснення громадянами права приватної власності
- •Глава 21 право власності юридичних осіб
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Право власності кооперативів
- •§ 3. Право власності господарських товариств
- •§ 4. Право власності господарських об'єднань
- •§ 5. Власність об'єднань громадян
- •Глава 22 право державної та комунальної власності
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Підстави виникнення права державної та комунальної власності
- •§ 3. Цивільно-правовий статус і правовий режим майна державних та комунальних підприємств і установ
- •Глава 23 право спільної власності
- •§ 1. Поняття права спільної власності
- •§ 2. Право спільної часткової власності
- •§ 3. Особливості деяких різновидів права спільної власності
- •Глава 24 право спільної власності подружжя
- •§ 1, Розвиток законодавства про право власності подружжя
- •§ 2. Законний правовий режим майна подружжя
- •452 Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •§ 3. Правовий режим майна подружжя за шлюбним контрактом (договірний правовий режим майна подружжя)
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 25 речові права на чуже майно
- •§ 1. Загальна характеристика речових прав на чуже майно
- •Глава 25
- •§ 2. Право володіння чужим майном
- •Глава 25
- •Глава 25
- •§ 4. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
- •Глава 25
- •5. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіций)
- •Глава 26 захист права власності
- •§ 1. Поняття цивільно-правового захисту
- •Глава 26
- •§ 2. Основні цивільно-правові засоби захисту права власності
- •Глава 26
- •Глава 26
- •§ 3. Віндикаційний позов
- •§ 4. Негаторний позов
- •§ 5. Позов про виключення майна з опису (звільнення майна з-під арешту)
- •§ 6. Позов про визнання права власності
- •§ 7. Загальна характеристика Інших засобів захисту права власності
- •Глава 27
- •§ 1. Поняття творчої діяльності та Інтелектуальної власності
- •526 Глава 27
- •§ 2. Спільне в цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •§ 3. Відмінності у цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •Глава 28
- •§ 1. Поняття та джерела авторського права
- •52 Глава 28
- •§ 2. Об'єкти авторського права
- •§ 3. Суб'єкти авторських відносин
- •§ 4. Суб'єктивне авторське право, його зміст та межі
- •§ 5. Поняття суміжних прав
- •§ 6. Захист авторського права і суміжних прав
- •50 Глава 28
- •Глава 29 право промислової власності
- •§ 1. Право на винаходи, корисні моделі та промислові зразки
- •566 Глава 29
- •§ 2. Право на раціоналізаторську пропозицію
- •§ 3. Право на селекційні досягнення
- •§ 1. Право на комерційне найменування1
- •§ 2. Право на торговельну марку
- •§ 3. Право на зазначення походження товару, географічне зазначення
- •Глава 31
- •§ 1. Поняття та склад зобов'язання
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань
- •§ 3. Система цивільних зобов'язань
- •Глава 32 цивільно-правовий договір
- •§ 1. Поняття, значення та функції договору в цивільному праві
- •§ 2. Свобода договору в цивільному праві
- •§ 3. Система цивільно-правових договорів
- •§ 4. Зміст і тлумачення договору
- •Глава 32
- •§ 5. Укладення, зміна та розірвання договору
- •§ 6. Загальна характеристика особливостей концесійних
- •Глава 33 виконання зобов'язань
- •§ 1. Поняття та принципи виконання зобов'язань
- •§ 2. Суб'єкти виконання зобов'язання
- •1Й4 ттк урср
- •§ 3. Місце, строк та спосіб виконання зобов'язання
- •§ 4. Особливості виконання часткового та солідарного зобов'язання
- •Глава 34 способи забезпечення виконання зобов'язань
- •§ 1. Загальні положення про забезпечення виконання зобов'язань
- •§ 2. Окремі способи забезпечення виконання зобов'язань
- •Глава 34
- •§ 3. Зміст та співвідношення понять "неустойка", "штраф", "пеня"
- •§ 4. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов'язань
- •676 Глава 34
- •682 Глава 34
- •86 Глава 34
- •Глава 35 відповідальність за порушення зобов'язань
- •§ 1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності
- •§ 2. Види цивільно-правової відповідальності
- •698 Глава 35
- •§ 3. Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності
- •Глава 36 припинення зобов'язань
- •§ 2. Окремі способи припинення зобов'язань
- •Цивільне право україни Підручник
Глава 32
чин, до уваги береться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін та Інші обставини, що мають істотне значення.
Умови договору тлумачать за тими самими правилами, що й правочини, але при цьому можуть враховуватися типові умови (типові договори), якщо навіть у конкретному договорі і немає посилання на ці умови (ст. 686 ЦК України).
§ 5. Укладення, зміна та розірвання договору
Оскільки договір є спільним юридичним актом двох чи кількох осіб, погодження ними умов договору проходить принаймні дві стадії: шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір, яка має назву оферти, і прийняття пропозиції другою стороною, або акцепту. Відповідно сторона, яка зробила пропозицію, називається оферентом, а сторона, яка прийняла ЇЇ, — акцептантом.
Загальний порядок укладення цивільно-правових договорів визначено в статтях 153—159 ЦК УРСР, статтях 640—652 ЦК України. Існують певні особливості укладення біржових угод (договорів), проведення торгів на аукціонах, у порядку конкурсу тощо.
Для того щоб вступити в договірні відносини, один із учасників повинен виявити ініціативу тобто виступити з пропозицією укласти договір (офертою). Але чи всяка ініціатива (пропозиція) може вважатися офертою і породжувати певні юридичні наслідки для особи, що її зробила? ЦК УРСР не містить ознак оферти, хоч вони можуть бути виведені з загальних положень цивільного законодавства шляхом доктринального тлумачення.
Офертою визнається пропозиція укласти договір, яка адресована одній чи кільком особам, містить вказівку на істотні умови договору і виражає намір особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зв'язаною договором у разі її прийняття (п. 1 ст. 643 ЦК України). Отже, оферта характеризується такими рисами: по-перше, вона адресується конкретно одній чи кільком особам. Коли пропозиція розрахована на невизначене коло осіб (наприклад, у рекламах), то вона розглядається як запрошення до оферти, якщо інше прямо не зазначено в цій пропозиції. По-друге, оферта має містити вказівку на істотні умови майбутнього договору, тобто ті, що визнані такими за законом, або необхідні для договорів даного виду, або в погодженні яких зацікавлений оферент. По-третє, пропозиція виражає твердий намір оферента вважати себе зв'язаним договором і запропонованими умовами в разі їх прийняття (акцепту) другою стороною.
Оферта може бути зроблена із зазначенням або без зазначення строку для відповіді. Пропозицію укласти договір можна змінити або взагалі відкликати (скасувати), але не пізніше, як до моменту або в момент її одержання адресатом. У цьому разі раніше зроблена оферта втрачає свою значимість, отже, і не зв'язує оферента. Оферта, яку одержав адресат, не може бути відкликана протягом строку для її акцепту, якщо інше не застережено в самій оферті або не випливає із суті пропозиції чи з обстановки, в якій вона зроблена.
Відповідь особи, якій адресовано оферту, про прийняття нею пропозиції визнається акцептом. Акцепт має бути повним і безумовним. Це означає, що акцептант повністю погоджується із запропонованими умовами договору і ПОВІДОМ-
Цивільно-правовий договір
строку для відповіді, то договір вважається укладеним за умови, що особа, зробила пропозицію, одержала від другої сторони відповідь про прийняття позиції протягом цього строку (ст. 155 ЦК УРСР, ст. 645 ЦК України).
У пропозиції укласти договір, яка адресується другій стороні, строк для повіді може й не зазначатись. У цьому разі укладення договору залежить ві; го, в якій формі зроблено пропозицію — усній чи письмовій. Коли оферта з лена усно, без зазначення строку для відповіді, договір вважається укладеі якщо друга сторона негайно заявила оферентові про прийняття нею пропоз Якщо ж таку пропозицію зроблено в письмовій формі, договір вважається у деним, коли відповідь про прийняття пропозиції одержано протягом нормал необхідного для цього часу (ст. 156 ЦК УРСР). Дещо інакше сформульован правило стосовно письмової оферти, яка не містить строку для акцепту, в ст. ЦК України: якщо письмова оферта не містить строку для акцепту, договір жається укладеним за умови, що акцепт одержано оферентом до закінче строку, встановленого законом чи іншим нормативно-правовим актом, а якщ кий строк не встановлений — протягом необхідного для цього часу. При щ враховуються й встановлені строки для пробігу кореспонденції певного ви, обидва кінці.
Іноді замість відповіді про прийняття пропозиції укласти договір контра у встановлений для акцепту строк вчиняє дії по виконанню зазначених в оф умов договору: відвантажує товари, надає послуги, сплачує відповідні суми що. Такі дії слід вважати акцептом, якщо інше не передбачено законодавчимї тами або не зазначено в оферті. Вчинення таких конклюдентних дій означ згоду на укладення договору, і водночас його виконання. Як і оферта, акцепт же бути відкликаний акцептантом однієї із сторін і втратити чинність, якщс відомлення про його скасування оферент одержав до моменту або в момент о жання самого акцепту. В разі відкликання акцепту або неодержання відповід акцептанта протягом встановленого для цього часу оферент вважається віль від тих обов'язків, що пов'язані з раніше зробленою ним пропозицією.
Проте, як бути з відповіддю на пропозицію, яка була відправлена своєча але з вини органів зв'язку або з інших причин надійшла,до оферента із запіз ням? Адже закінчення строку для відповіді та її відсутність оферент міг розі, ти як відмову від пропозиції, і буває, що він уже уклав договір з іншою осо З другого боку, акцептант, упевнений у тому, що своєчасно відправлену ві відь оферент вже одержав, міг приступити до виконання договору і зробити ні витрати. Відповідно до ст. 157 ЦК УРСР, ст. 647 ЦК України, якщо з оде ної із запізненням відповіді про згоду укласти договір видно, що відповідь ( надіслано своєчасно, вона визнається такою, що запізнилася, лише в тому коли оферент негайно повідомить другу сторону про одержання відповіді із зі ненням. У цьому разі відповідь, що запізнилася, вважається новою пропозии Якщо ж такого повідомлення оферент не зробить, то він повинен виконати у дений договір або відшкодувати збитки, заподіяні акцептантові у зв'язку з н конанням договору. Оферент може підтвердити чинність раніше зробленої позиції і в тому разі, коли відповідь на неї запізнилася.
Як відзначалося, акцепт має бути повним і безумовним, і тільки тоді він читиме про згоду сторін щодо істотних умов договору.
Але нерідко, погоджуючись у принципі укласти договір, друга сторона в
634 глава 32
супроводжується застереженнями та контрпропозиціями, не може вважатися акцептом. Тому згідно з ч. 1 ст. 158 ЦК УРСР, ст. 648 ЦК України відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах визнається відмовою від пропозиції і в той же час є новою пропозицією. Сторони в цьому разі міняються місцями: акцептант стає оферентом, а оферент — акцептантом, бо на нову пропозицію потрібна згода колишнього оферента. Переговори або обмін листами між сторонами можуть тривати довго і завершитись або досягненням згоди щодо умов договору, або не дати бажаного результату.
Важливим є встановлення моменту, з якого договір вважається укладеним. Договір вважається укладеним у момент одержання акцепту особою, яка направила оферту. Якщо ж для укладення договору, крім згоди сторін, потрібна передача майна або вчинення іншої дії (реальний договір), то він вважається укладеним з моменту передачі відповідного майна або вчинення певної дії (пункти І і 2 ст. 642 ЦК України).
Договір укладається в певній формі: усній, письмовій чи шляхом вчинення конклюдентних дій (ст. 42 ЦК УРСР, ст. 206 ЦК України). Коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоч би за законом для даного виду договорів ця форма і не була передбачена. Якщо згідно із законом або угодою сторін договір має бути укладений у письмовій формі, він може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надіслала. У передбачених законом випадках договір може бути укладений шляхом прийняття до виконання замовлення (ст. 154 ЦК УРСР). У нинішніх умовах розширилися технічні можливості вияву волі сторін на укладення договору, зокрема за допомогою факсимільного, електронного чи іншого зв'язку. Можливе використання й інших засобів оформлення договірних відносин, які дають можливість достовірно встановити, що документ виходить від сторони за договором.
Певні відмінності від зазначеного загального порядку має укладення господарських договорів між юридичними особами. Чинне цивільне законодавство виходить з вимоги письмового оформлення угод (договорів), що укладаються між юридичними особами (ч. 1 ст. 44 ЦК УРСР, п. 1 ст. 209 ЦК України). Ініціативу в укладенні договору може виявити будь-яка сторона. При цьому складається проект договору або лист (телеграма, телефонограма тощо), які виконують роль пропозиції укласти договір (оферти). Найчастіше це здійснює постачальник, підрядник тощо, які в широкому розумінні є послугонадавачами.
У деяких видах господарських відносин складанню проекту договору передують так звані переддоговірні контакти, коли, наприклад, замовник передає підрядникові необхідну проектно-кошторисну та іншу документацію для здійснення капітального будівництва, а проектантові — вихідні дані для проектування тощо.
Одержавши проект договору у двох примірниках, друга сторона розглядає його, в разі згоди із запропонованими умовами договору підписує його і один примірник надсилає оферентові. У цьому випадку договір вважається укладеним. За наявності заперечень щодо умов договору підприємство чи організація, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робить застереження в договорі, та в певний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. У цьому разі укладен-
Цивільно-правовий договір
Враховуючи існуючу підвідомчість господарських спорів, розбіжності, як никають при укладенні договору між організаціями, що грунтується на обо ковому для обох сторін державному замовленні, їх розв'язують господарем третейський суд, оскільки законом не встановлено Інше. Розбіжності ж між ваними організаціями, що виникають при укладенні договору, який не грунт1 ся на обов'язковому для обох сторін державному замовленні, можуть розв ватися господарським судом, якщо це спеціально передбачено законом погодженням сторін (ст. 159 ЦК УРСР).
Чинний Господарський процесуальний кодекс України не передбачає пор досудового врегулювання розбіжностей, що виникають під час укладення п дарських договорів. Відповідно до ст. 10 ГПК спори, що виникають при укла; господарських договорів, можуть бути передані на вирішення господарськог ду. Більш загальним (оскільки стосується не тільки господарських договог. положення ст. 651 ЦК України, за якою розбіжності, що виникли між сторо при укладенні договору на підставі правового акта органу державної в. органів влади АРК, органу місцевого самоврядування, вирішуються суд( розбіжності, що виникли між сторонами не за зазначеними підставами, мо бути вирішені судом у випадках, встановлених законом або за домовлеї сторін.
Окремі правила діють при укладенні біржових угод (договорів). Бі операції (угоди) дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брок Біржові брокери — це фізичні особи, зареєстровані на біржі відповідно до с ту, обов'язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони ставляють, по здійсненню біржових операцій шляхом підшукування контра поданні здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі (ст. 16 Закон раїни "Про товарну біржу").
За певну кількість днів до початку торгів, визначених у правилах бір торгівлі, клієнт — продавець або покупець — повинен представити брокере мовлення. Брокер має право перевірити інформацію, зазначену в замовлені нансовий стан клієнта, кількість і якість товару. За наявності згоди предста клієнта на біржових торгах брокер повинен одержати від нього належно о лене доручення. Клієнт у свою чергу має перерахувати на рахунок броке рантійний внесок (маржу) — певну кількість відсотків від вартості това повною купівельною (продажною) ціною. Розмір відсотків визначається у сторін. Продавець товару повинен зазначити у замовленні мінімальну про; ціну, а покупець — бажану і максимальну ціну. Після цього брокер складає ку замовлення, одна копія якої залишається у брокера, а друга передаєтьс лерові, що веде торги. Реєстрація укладених угод здійснюється службою рації біржі як під час торгів, так і в певний строк після їх завери зазначений у правилах біржової торгівлі на даній біржі.
Укладення договорів на аукціоні, зокрема продаж об'єктів малої прив ції, проводиться відповідно до Закону України "Про приватизацію нєвєликр жавних підприємств (малу приватизацію)" від 6 березня 1992 р. Продаж ? ціоні полягає у прямій передачі права власності на об'єкт покупцеві, запропонував під час торгів найвищу ціну. Аукціон проводиться відповідн ганом приватизації або уповноваженого ним юридичною особою за наявне менше як трьох покупців, які повинні зареєструвати себе як учасники ауі Тпг»ги ця яVкпіпні зпійснюе безпосередньо ведучий (ліцитатор), який сп
636 Глава 32
описує об'єкт приватизації та умови його продажу. Початком торгів вважається момент оголошення початкової ціни об'єкта. Якщо протягом трьох хвилин після оголошення не буде запропоновано вищу ціну, ліцитатор одночасно з ударом молотка робить оголошення про придбання об'єкта тією особою, яка запропонувала найвищу ціну. Результати продажу майна на аукціоні оформляються договором купівлі-продаж у, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації. Цей договір підлягає нотаріальному посвідченню і реєстрації місцевою радою народних депутатів.
Продаж об'єктів малої приватизації за конкурсом полягає у передачі права власності покупцеві, який запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта або за рівних умов — найвищу ціну. Добір покупців за конкурсом проводить конкурсна комісія, яку створює орган приватизації. Конкурсна комісія визначає умови І термін проведення конкурсу. Для участі в конкурсі покупець подає до конкурсної комісії свій план приватизації об'єкта. Конкурс здійснюється у два етапи. На першому етапі оголошується попередній переможець конкурсу. Інформація про його пропозиції доводиться до всіх учасників конкурсу. Якщо протягом п'яти робочих днів від них не надійдуть додаткові пропозиції, то попередній переможець оголошується покупцем. За наявності інших пропозицій проводиться додаткове засідання конкурсної комісії, яка розглядає ці пропозиції і визначає остаточного переможця. Працівники підприємства, які створили товариство покупців і беруть участь у конкурсі, за інших рівних умов мають пріоритетне право на його придбання. Результати конкурсу оформляються протоколом і затверджуються органом приватизації. З переможцем конкурсу укладається договір купівлі-продажу, який підлягає нотаріальному посвідченню і реєстрації місцевою радою.
Після укладення договору може виникнути потреба у його зміні чи розірванні. Щоб забезпечити стабільність майнового обороту і впевненість учасників у непорушності взятих зобов'язань, закон (ст. 162 ЦК УРСР, ст. 653 ЦК України) забороняє односторонню відмову від виконання зобов'язання або односторонню зміну умов договору, за винятком випадків, передбачених угодою сторін або законом.
Зміна договору означає, що зобов'язання сторін діють відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. При розірванні договору зобов'язання сторін припиняються. Зміна і розірвання договору допускаються лише за угодою сторін, якщо інше не передбачено законодавчими актами або договором. Угода про зміну або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, в якій був укладений договір, якщо із законодавчого акта, договору або звичаїв ділового обороту не випливає Інше.
Окремі правила діють щодо зміни або розірвання господарських договорів між юридичними особами. Відповідно до ст. 11 Господарського процесуального кодексу підприємство чи організація, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона, яка одержала таку пропозицію, повинна відповісти на неї не пізніше 20 днів після ЇЇ одержання. Якщо учасники не досягли згоди щодо зміни або розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.
Новим ЦК України (п. 2 ст. 653) встановлено загальний порядок зміни або розірвання цивільно-правових договорів. Вимога про зміни чи розірвання догово-
Цивільно-правовий договір
ру може бути заявлена заінтересованою стороною до суду у разі одержання мови другої сторони на пропозицію змінити чи розірвати договір, а в разі нео; жання відповіді — у строк, зазначений у пропозиції або встановлений догово, чи законом або іншим нормативно-правовим актом, а за його відсутності -двадцятиденний строк.
Новими ЦК України є положення, які дають підстави стороні заявити вим про зміну чи розірвання договору при істотному порушенні договору другою ( роною, а також у зв'язку з істотною зміною обставин. Відповідно до пунктів З ст. 654 ЦК України сторона може заявити вимогу про зміну чи розірвання говору при істотному порушенні договору другою стороною. Порушення догс ру, допущене однією із сторін, вважається істотним, якщо воно тягне за со( таку шкоду для другої сторони, що остання значною мірою позбавляється т на що вона мала право розраховувати на підставі договору, за винятком виг ків, коли сторона, яка порушила договір, не передбачила такого результату і зумна інша особа, яка діє за аналогічних обставин, не передбачила б цієї шкс
Важливим є також правило нового ЦК щодо зміни або розірвання догові у зв'язку з істотною зміною обставин. За ст. 655 ЦК України істотна зміна ставин, якими сторони користувалися при укладенні договору, є підставою , його зміни або розірвання, якщо інше не передбачено договором або не випли з його суті. Зміна обставин визнається Істотною, коли вони змінилися настіль що якби сторони могли це розумно передбачити, договір взагалі не був би ш укладений на умовах, які значно відрізняються від погоджених умов.
Якщо сторони не досягли згоди про приведення договору у відповідність з ставинами, які істотно змінилися, або про його розірвання, договір може бути зірваний, а за підставами, зазначеними у п. 4 ст. 655 ЦК, змінений судом на могу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
у момент укладення договору сторони виходили з того, що таких змінставин не відбудеться;
зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не Nла подолати за того ступеня турботливості та обачності, яких від неї вимагаліза характером договору та умовами обороту;
виконання договору без зміни його умов настільки порушило б співвідшення майнових інтересів сторін і спричинило б для заінтересованої сторонику шкоду, що вона значною мірою позбулася б того, на що мала право розравувати при укладенні договору;
із звичаїв ділового обороту або суті договору не випливає, що ризик змобставин несе заінтересована сторона.
При розірванні договору внаслідок істотно змінених обставин суд на вим1 будь-якої із сторін визначає наслідки розірвання договору, виходячи з необ: ності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'я; з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з Істотною зміною обс вин допускається за рішенням суду у виключних випадках, коли розірвання говору суперечить громадським Інтересам або потягне за собою для сторін ш ду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умов змінених судом (пункти 3 і 4 ст. 655 ЦК України).
Крім зміни або розірвання договору, допускається й продовження (пролі гація) його дії на новий строк. Так, відповідно до п. 2 ст. 17 Закону Укра "Про оренду державного і комунального майна" за відсутності заяви одніє'
58 Глава 32
орїн про припинення або зміну договору протягом одного місяця після закін-;ння його строку він вважається продовженим на той самий строк і на тих са-4Х умовах, які були передбачені договором. Найчастіше продовження дії дого-ру оформляється угодою сторін, вчиненою шляхом обміну листами, ілеграмами або іншим способом.