Глава 4

щини — в Німеччині, провінції та комуни — в Італії, муніципалітети — в НА), торгово-промислові палати, а також установи та організації соціальної ери, які здійснюють просвітницьку, культурну, наукову, лікувальну діяльність,

університети, ліцеї, музеї, лікарні тощо.

Юридичні особи приватноправового характеру утворюються суб'єктами пра-різних держав як колективні або як утворення, що основані на власності од-:ї приватної особи. Зокрема, до юридичних осіб приватноправового характеру .носять торгові товариства. Сучасні торгові товариства можна поділити на ста-гнІ, договірні, персональні та колективні. У деяких країнах їх поділяють ще на бніші групи. Наприклад, у Франції до договірних відносять повне та командит-

товариство, а до статутних — акціонерне товариство, товариство з обмеже-ю відповідальністю та акціонерну командиту¹.

У Німеччині до договірних товариств, поряд з повним (§ 105 ЦК) та коман-гним товариством (§ 161 ЦК), належать негласні товариства (§ 335 ЦК)².

Щодо різноманіття юридичних осіб у міжнародно-правовій практиці слід заз-4ити, що внаслідок багатовікових традицій у світі виробились конкретні орга-аційно-правові форми, які можуть варіюватися за назвами від країни до кра-і, проте правовий статус кожної з форм, незалежно від її назви, приблизно іаковий. Хоч єдиної класифікації, безумовно, не існує.

Найпоширенішим є поділ юридичних осіб залежно від характеру об'єднання :Іб або капіталів) та від ступеня відповідальності учасників за зобов'язаннями идичної особи (усім своїм майном або виключно в межах внесеного внеску). му торгові товариства з деякою умовністю можна поділити також на: 1) об'єд-гшя осіб, або персональні товариства; 2) об'єднання капіталів.

При цьому підставою об'єднань осіб є особистий довірчий характер взаємо-носин учасників та особиста їх участь у веденні справ юридичної особи. Об'-іання капіталів у свою чергу базуються насамперед на майнових зв'язках па-виків та мають на меті концентрацію капіталів та звільнення учасників від зику, який виникає у процесі господарської діяльності. Саме у зв'язку з дани-

обставинами об'єднання осіб характерне для середнього та дрібного бізнесу, я сфери великого бізнесу характерною правовою формою є об'єднання капіта-

У більшості країн континентальної Європи прийнято поділ об'єднань підпри-ців на такі види: повне товариство, командитне товариство, товариство з об-женою відповідальністю, акціонерне товариство. При цьому повне та коман-гне товариства — це об'єднання осіб, а товариство з обмеженою довідальністю та акціонерне товариство — об'єднання капіталів. До об'єднан-осіб належать також рагіпегзНір (товариство) та рагіпегзпір з обмеженою від-зідальністю у Великій Британії та США, до об'єднання капіталів — також ак-інерна командита.

Всі види персональних товариств, які обєднують як капітали, так і спільну льність членів, мають характерну особливість — особистий елемент, який має

Зенин И. А. Указ, работа. — С.54.

Гражданское, торговое и семейное право капиталистических стран: Сб. нормативних актов: жданские и торговьіе кодекси / Под ред. В. К. Пучинского, М. И. Кулагина. — М.: Изд-воУДН, 16. — С.180—183.

Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн 67

особливе значення. Особистий елемент може виявитися, наприклад, в обмеженні права на відступну членства в товаристві, в наданні кожному учаснику права на ведення справ та представництво товариства.

Різновиди "об'єднання капіталів" характеризуються тим, що члени товариства не беруть участі в застосуванні капіталу до процесу відтворення, вони об'єднують лише капітали. Представництво та оперативну діяльність цих товариств здійснюють спеціально створені органи. За зобов'язаннями товариства несе відповідальність саме товариство, яке має статус юридичної особи.

Цю класифікацію юридичних осіб законодавчо закріплено у нормативних актах багатьох країн. Наприклад, Торговий кодекс Португалії від 28 червня 1888 р. в ст. 105 встановлює, що торгові товариства можуть бути таких видів: повне товариство; акціонерне товариство; командитне товариство. Крім цих видів, існують також товариства на паях, які засновуються спеціальним законом від 11 квітня 1901 р. Повне товариство Португалії характеризується солідарною та необмеженою відповідальністю всіх його членів (§ 1 ст. 105 кодексу). Акціонерне товариство — таке товариство, в якому члени обмежують свою відповідальність вартістю акцій, на які вони підписалися, в капіталі товариства (§ 2 ст. 105). Товариство є командитним за умови, якщо один чи більше його членів несуть відповідальність усім своїм майном, як у повному товаристві, а Інший чи Інші лише надають обумовлену вартість, якою обмежують свою відповідальність (§ 3 ст. 105)¹.

Можна зазначити, що повне товариство — це об'єднання двох чи більше осіб, які спільно займаються підприємницькою діяльністю. Саме у зв'язку з особистим характером цього виду товариства воно припиняє своє існування у разі вибуття з його складу хоч би одного з його учасників. Майно повного товариства може мати режим спільної власності його членів, що є характерним для США і Великої Британії, або режим власності самого товариства, що є характерним для Німеччини і Франції"².

Прибутки та збитки повного товариства розподіляються пропорційно до внесків його учасників. Управління справами товариства здійснюють усі його члени або кілька учасників за дорученням усіх членів. Відповідальність за боргами товариства несуть усі його члени усім майном, яке особисто їм належить, у солідарній формі.

Всі зазначені обставини і обумовлюють несприйняття великим бізнесом такого виду товариства, як повне.

Командитне товариство складається з двох груп учасників: повних товаришів, які відповідають за борги товариства всім своїм майном, та командитис-тів, які беруть участь у діяльності товариства лише своїми внесками, відповідно До яких отримують прибуток, та не беруть участі в управлінні справами і відповідають за боргі в межах своїх внесків.

В зв'язку з тим, що командитне товариство не дає змоги забезпечити повноту влади та отримувати найбільші прибутки, воно не зайшло застосування у сфері великого бізнесу. Керуючись цими положеннями, в ряді країн виник новий ва-

Гражданское, торговое и семейное право капиталистических стран: Сб. нормативних актов: гражданские и торговьіе кодекси / Под ред. В. К. Пучинского, М. И. Кулагина. — М.: Изд-воУДН, 1986. — С. 269—270.

Зенин И. А. Указ, работа. — С. 55. з*