Глава 26 захист права власності

§ 1. Поняття цивільно-правового захисту

цивілізована держава закріплює за своїми громадянами певні права та і намагається створити найсприятливіші умови для їх реалізації. Тому ійголовніших завдань держави є захист законних прав громадян. Так, до ст. 13 Конституції України "держава забезпечує захист прав усіх ірава власності і господарювання". Тобто, виступаючи гарантом реалі-иних прав, держава тим самим забезпечує виконання громадянами , покладених на них державою. Оскільки економічною основою кожно-:тва є власність у різних її формах, то одним Із найголовніших об'єктів о захисту виступає саме право власності. При цьому законодавством, аконом України "Про власність", громадянам, організаціям та іншим і надаються рівні умови для захисту права власності. /РСР, хоч і немає визначення поняття захисту права власності, але ви-я порядок та засоби (способи) захисту або охорони порушеного права. 6 ЦК УРСР зазначається, що "захист цивільних прав здійснюється в ному порядку судом, арбітражем або третейським судом" перелічени-і засобами. А відповідно до ст. 86 ЦК УРСР "право власності в Україні ься законом". У Законі України "Про власність" відтворені і розвинуті їложення щодо захисту права власності, викладені в ЦК УРСР та сфор-певнІ нові положення. Відповідно вони знайшли підтвердження І в но-/країни.

ідно зазначити, що дослідження поняття "захист права власності •сідало важливе місце в юридичній науці взагалі і в цивілістичній зок-е на захист права власності прямо чи опосередковано спрямовані нор-)х галузей права (цивільного, кримінального, адміністративного та ін.). / погляди вчених на це поняття виявилися різними, що зумовлено відливі льно-правових засобів захисту від інших засобів (кримінально-пра-ліністративно-правових тощо), відсутністю однозначності у законодав-тулюванні захисту права власності, наявністю розбіжностей У гї понять "правовий захист" та "правова охорона" та іншими обстави-

но-правовому захистові притаманні свої специфічні методи та засоби, о різняться від Існуючих в інших галузях права. Безперечно, цивільне

; ;,...; г-і пч«і пглапа мяс ня мртІ ПИТСПЙЯННЯ ГПОМЗПЯН І ЮОИДИЧНИХ ІО

Захист права власності

493

у дусі поваги до власності інших осіб, утримання від порушень прав власників. Ця мета досягається за допомогою спеціальних цивільно-правових методів та засобів.

Специфіка цивільно-правового захисту права власності насамперед полягає у застосуванні таких юридичних механізмів (засобів чи способів), які забезпечують, як правило, усунення перешкод у здійсненні права власності та відновлення майнового становища потерпілого власника за рахунок майнових благ порушника чи іншої зобов'язаної особи. Цьому не можуть сприяти повною мірою норми інших галузей права, зокрема кримінального, санкції якого в першу чергу спрямовані на особу порушника чи на його майно у вигляді міри покарання (конфіскація, штраф). Більше того, в багатьох випадках потерпіла від злочину особа може бути заінтересована не у притягненні злочинця до кримінальної відпові-I дальності, а у відшкодуванні завданих матеріальних збитків, у поверненні викраденого майна, що досягається вже засобами цивільного права. Саме в цьому і по- лягають специфіка та переваги цивільно-правового захисту.

Однак, поки що юридичною наукою не сформульовано чітких критеріїв щодо (змісту захисту цивільних прав загалом І права власності зокрема та його розмежування з правовою охороною цих прав. Ця проблема була предметом наукових |досліджень багатьох юристів як радянського, так і сучасного періодів.

Досить поширеною у юридичній літературі є позиція, згідно з якою правовий Ізахист охоплює всю систему правових засобів, спрямованих на забезпечення та здійснення відповідних цивільних прав. Один з виразників цієї позиції Г. М. Сто-ІякІн зазначив, що правовий захист включає в себе: видання норм, які встанов-Ілюють права та обов'язки, визначають порядок їх здійснення та захисту і загро-Іжують застосуванням санкцій; діяльність суб'єктів зі здійснення своїх прав та захисту суб'єктивних прав; попереджувальну діяльність державних та громадських організацій та діяльність з реалізації правових санкцій¹. У даному разі аврор дав широке тлумачення правового захисту.

Представники другої позиції пропонують розглядати правовий захист як систему юридичних норм, спрямованих на попередження правопорушень та усунен-Іня їх наслідків². За такого підходу правовий захист фактично ототожнюється з правовим інститутом, норми якого забезпечують реалізацію захисних функцій |щодо існування та здійснення відповідних прав.

Представники цивільного процесуального права з цілком зрозумілих міркувань обмежують правовий захист діяльністю суду чи інших юрисдикціиних орга-іів із попередження та відновлення порушеного права³.

Вирішуючи проблему змісту правового захисту переважна частина юристів Иишла висновку про те, що при цьому слід розмежовувати поняття "правовий

Стоякин Г. М. Понятие защитьі гражданских прав // Проблеми гражданско-правовой ответ-ственности и защитьі гражданских прав. — Свердловск, 1973. — С. 34.

Малеин Н. С. Гражданский закон и права личности в СССР. — М., І983. — С. 222; Граждан-ское право. — М., 1969. — С. 412.

Тертьішников В. И. Защита семейиьіх правоотношений в гражданском судопроизводстве. — Харьков, 1976. — С 11.