- •Передмова
- •Розділ і загальні положення цивільного права
- •Глава 1 вступ до цивільного права
- •§ 1. Поняття цивільного права
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 3. Функції права
- •§ 4. Принципи цивільного права
- •§ 5. Визначення цивільного права та його система
- •Глава 1
- •Глава 2 цивільне законодавство
- •§ 1. Поняття та структура цивільного законодавства
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Співвідношення галузевого і комплексного законодавства
- •§ 3. Дія цивільного законодавства
- •§ 4. Застосування цивільного законодавства за аналогією
- •§ 5. Роль судової практики в удосконаленні, тлумаченні та застосуванні цивільного законодавства
- •Глава 2
- •§ 1. Поняття та предмет науки цивільного права
- •§ 2. Методи науки цивільного права
- •§ 3. Система науки цивільного права
- •§ 4. Наука цивільного права та інші юридичні науки
- •§ 5. Огляд літератури приватного цивільного права
- •§ 6. Система навчального курсу "Цивільне право України" та його основні завдання
- •Глава 4
- •§ 1. Необхідність вивчення зарубіжного цивільного права
- •Глава 4
- •§ 2. Предмет і система цивільного та торгового права зарубіжних країн
- •Глава 4
- •§ 3. Джерела цивільного і торгового права зарубіжних країн
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
- •Глава 4
- •§ 5. Юридичні особи у праві зарубіжних країн
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 цивільні правовідносини
- •§ 1. Поняття та особливості цивільних правовідносин
- •§ 2. Елементи цивільно-правових відносин
- •§ 3. Види цивільно-правових відносин
- •Глава 5
- •Глава 6 громадяни як суб'єкти цивільного права
- •§ 1. Правоздатність громадян
- •§ 2. Дієздатність громадян
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 3. Визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення його померлим
- •Глава 6
- •§ 4. Ім'я та місце проживання громадянина. Акти громадянського стану
- •Глава 7 юридичні особи
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної особи
- •§ 2. Правоздатність юридичної особи
- •§ 3. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб
- •Глава 7
- •§ 4. Види юридичних осіб
- •Глава 7
- •Глава 8 держава як суб'єкт цивільного права
- •§ 1. Держава Україна — суб'єкт цивільного права
- •§ 2. Участь держави у цивільних правовідносинах
- •Глава 9
- •§ 1. Юридичні передумови цивільної правосуб'єктності територіальної громади та Автономної Республіки Крим
- •Глава 9
- •§ 2. Зміст цивільної правосуб'єктності територіальних громад та Автономної Республіки Крим
- •Глава 10 об'єкти цивільних прав
- •§ 1. Поняття та види об'єктів цивільних прав
- •§ 2. Речі як об'єкти цивільних прав. Класифікація речей. Майно
- •Глава 10
- •§ 3. Цінні папери як об'єкти цивільних прав
- •Глава 10
- •§ 4. Гроші як об'єкт цивільних правовідносин
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 11
- •§ 1. Поняття юридичних фактів
- •Глава 11
- •§ 2. Класифікація юридичних фактів
- •Глава 11
- •Глава 12 угоди (правочини)1
- •§ 1. Поняття та види угод (правочинів)
- •§ 2. Умови чинності угод (правочинів)
- •§ 3. Недійсні угоди (правочини)
- •§ 4. Види недійсних угод (правочинів)
- •§ 5. Умови і строки в угодах (правочинах)
- •Глава 13 строки (терміни). Позовна давність
- •§ 1. Поняття та значення строків (термінів) у цивільному праві
- •§ 2. Види цивільно-правових строків (термінів)
- •Глава 13
- •§ 3. Позовна давність
- •Глава 14 представництво і довіреність
- •§ 1. Представництво
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •§ 2. Представництво за довіреністю
- •Глава 15 здійснення та захист цивільних прав
- •§ 1. Здійснення суб'єктивних прав
- •Глава 15
- •§ 2. Виконання цивільних обов'язків
- •§ 3. Забезпечення виконання обов'язків
- •§ 4. Захист суб'єктивних прав
- •Глава 16
- •§ 1. Поняття особистих немайнових відносин, не пов'язаних з майновими
- •§ 2. Особисті немайнові права фізичної особи та їх види
- •§ 3. Особисті немайновІ права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Глава 16
- •§ 4. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Глава 17 захист особистих немайнових прав
- •§ 1. Поняття здійснення та захисту особистих немайнових прав
- •§ 2. Захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи
- •Глава 17
- •Глава 18 загальна характеристика права власності
- •§ 1. Поняття власності та права власності
- •§ 2. Право власності в об'єктивному і суб'єктивному значенні
- •Глава 18
- •Глава 19
- •§ 1. Передумови реформування відносин власності та створення нового інституту права власності
- •§ 2. Формування інституту права власності в період ринкових реформ в Україні
- •§ 3. Зміст права власності
- •§ 4. Способи набуття і припинення права власності
- •312 Глава 19
- •§ 5. Встановлення моменту виникнення права власності
- •Глава 20
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Умови виникнення і припинення права приватної власності громадян
- •342 Глава 20
- •§ 3. Здійснення громадянами права приватної власності
- •Глава 21 право власності юридичних осіб
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Право власності кооперативів
- •§ 3. Право власності господарських товариств
- •§ 4. Право власності господарських об'єднань
- •§ 5. Власність об'єднань громадян
- •Глава 22 право державної та комунальної власності
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Підстави виникнення права державної та комунальної власності
- •§ 3. Цивільно-правовий статус і правовий режим майна державних та комунальних підприємств і установ
- •Глава 23 право спільної власності
- •§ 1. Поняття права спільної власності
- •§ 2. Право спільної часткової власності
- •§ 3. Особливості деяких різновидів права спільної власності
- •Глава 24 право спільної власності подружжя
- •§ 1, Розвиток законодавства про право власності подружжя
- •§ 2. Законний правовий режим майна подружжя
- •452 Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •§ 3. Правовий режим майна подружжя за шлюбним контрактом (договірний правовий режим майна подружжя)
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 25 речові права на чуже майно
- •§ 1. Загальна характеристика речових прав на чуже майно
- •Глава 25
- •§ 2. Право володіння чужим майном
- •Глава 25
- •Глава 25
- •§ 4. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
- •Глава 25
- •5. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіций)
- •Глава 26 захист права власності
- •§ 1. Поняття цивільно-правового захисту
- •Глава 26
- •§ 2. Основні цивільно-правові засоби захисту права власності
- •Глава 26
- •Глава 26
- •§ 3. Віндикаційний позов
- •§ 4. Негаторний позов
- •§ 5. Позов про виключення майна з опису (звільнення майна з-під арешту)
- •§ 6. Позов про визнання права власності
- •§ 7. Загальна характеристика Інших засобів захисту права власності
- •Глава 27
- •§ 1. Поняття творчої діяльності та Інтелектуальної власності
- •526 Глава 27
- •§ 2. Спільне в цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •§ 3. Відмінності у цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •Глава 28
- •§ 1. Поняття та джерела авторського права
- •52 Глава 28
- •§ 2. Об'єкти авторського права
- •§ 3. Суб'єкти авторських відносин
- •§ 4. Суб'єктивне авторське право, його зміст та межі
- •§ 5. Поняття суміжних прав
- •§ 6. Захист авторського права і суміжних прав
- •50 Глава 28
- •Глава 29 право промислової власності
- •§ 1. Право на винаходи, корисні моделі та промислові зразки
- •566 Глава 29
- •§ 2. Право на раціоналізаторську пропозицію
- •§ 3. Право на селекційні досягнення
- •§ 1. Право на комерційне найменування1
- •§ 2. Право на торговельну марку
- •§ 3. Право на зазначення походження товару, географічне зазначення
- •Глава 31
- •§ 1. Поняття та склад зобов'язання
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань
- •§ 3. Система цивільних зобов'язань
- •Глава 32 цивільно-правовий договір
- •§ 1. Поняття, значення та функції договору в цивільному праві
- •§ 2. Свобода договору в цивільному праві
- •§ 3. Система цивільно-правових договорів
- •§ 4. Зміст і тлумачення договору
- •Глава 32
- •§ 5. Укладення, зміна та розірвання договору
- •§ 6. Загальна характеристика особливостей концесійних
- •Глава 33 виконання зобов'язань
- •§ 1. Поняття та принципи виконання зобов'язань
- •§ 2. Суб'єкти виконання зобов'язання
- •1Й4 ттк урср
- •§ 3. Місце, строк та спосіб виконання зобов'язання
- •§ 4. Особливості виконання часткового та солідарного зобов'язання
- •Глава 34 способи забезпечення виконання зобов'язань
- •§ 1. Загальні положення про забезпечення виконання зобов'язань
- •§ 2. Окремі способи забезпечення виконання зобов'язань
- •Глава 34
- •§ 3. Зміст та співвідношення понять "неустойка", "штраф", "пеня"
- •§ 4. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов'язань
- •676 Глава 34
- •682 Глава 34
- •86 Глава 34
- •Глава 35 відповідальність за порушення зобов'язань
- •§ 1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності
- •§ 2. Види цивільно-правової відповідальності
- •698 Глава 35
- •§ 3. Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності
- •Глава 36 припинення зобов'язань
- •§ 2. Окремі способи припинення зобов'язань
- •Цивільне право україни Підручник
Глава 24
кі об'єдналися з метою створення сім'ї, а не з метою спільної праці, плити правовий режим майна, що належить членам сім'ї як подружім членам сім'ї. Особливість цього правового режиму полягає у тому, но може належати членам сім'ї на праві спільної часткової власності, іа частина — подружжю на праві спільної сумісної власності за пра-ейного законодавства. Це означає, що правовий режим майна членів не бути єдиним для усіх суб'єктів і об'єднувати собою окремі види ежимів, кількість яких залежить від видів правових зв'язків між чле-Таким чином, можливе співіснування в одній сім'ї багатьох окремих снованих на спільній частковій чи спільній власності подружжя; на власності подружжя; на спільній частковій чи спільній сумісній влас-в сім'ї, які не є подружжям, та на їх роздільній (індивідуальній) влас-іож на поєднані окремих різновидів власності між зазначеними та ін-зми. Все це свідчить про складну правову природу майнових відносин му числі і за участю подружжя, що ускладнює виявлення правового -о чи іншого майна та створює значні труднощі для розв'язання суда-що виникають між подружжям та Іншими членами сім'ї, іу СК України є чимало новел щодо шлюбного договору, які потребу-утньому спеціальних глибоких досліджень. До таких новел належать про:
: визначення права на утримання (ст. 99);
; зміни, розірвання, визнання недійсним шлюбного договору та поря-і від шлюбного договору (статті 100—103).
Глава 25 речові права на чуже майно
§ 1. Загальна характеристика речових прав на чуже майно
Поняття "речові права на чуже майно" охоплює такі види цих прав: 1) право володіння; 2) право обмеженого користування (сервітут); 3) право забудови земельної ділянки (суперфіций); 4) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Законом можуть бути передбачені й інші речові права на чуже майно. Наприклад, Цивільний кодекс України передбачає речово-правові способи забезпечення виконання зобов'язань — заставу та притриман-ня. За цими способами у заставодержателя та кредитора, який притримував річ боржника, також виникають певні права на чужу річ. Можуть виникати й інші речові права на чужі речі відповідно до чинного цивільного законодавства України.
У житті людей, особливо у їх підприємницькій та іншій господарській діяльності, складаються такі ситуації, за яких виникає потреба скористатися чужими речами чи майном. Таку можливість найчастіше задовольняють засобами договірного права. Проте в окремих випадках договір виявляється недостатньо надійним правовим засобом для задоволення потреби у використанні чужої речі. Адже договір може бути розірваний у будь-який час в односторонньому порядку і користувач чужою річчю змушений припинити таке користування. Тому виникла потреба винайти більш надійний правовий засіб, який би забезпечував безперервне і безперешкодне використання чужої речі чи навіть майна. Таким засобом стало встановлення речового права на використання чужої речі, а не зобов'язального, яке може бути припинене у будь-який час.
Речове право на чужі речі як окремий цивільно-правовий інститут виникло Ще у давні часи у нетрях римського приватного права. Римські юристи деякі види речових прав на чужі речі запозичили в сусідніх народів, дещо створили самі, але їм належить авторство на речові права на чужі речі. Інститут речових прав відомий правовим системам усього світу.
Інститут речових прав на чужі речі є новим для цивільного законодавства України, за винятком застави, яка у законодавстві радянських часів існувала в урізаному вигляді.
При командно-адміністративній системі господарювання зазначені інститути не дуже вписувалися у рамки цивільного права тих часів, що значною мірою мало публічний характер. Тому якщо виникала, наприклад, потоеба
_ Глава 25
іержавннх органів, тим більше, що право власності на землю належало о державі. Що стосується володіння, то воно також не визнавалося ним інститутом і тому як таке особливо не регламентувалося і не захи-
:хід до ринкових відносин, визнання рівними усіх форм власності, особ-інання права приватної власності на землю, розвиток підприємництва зу-виникнення зазначених речово-правових інститутів.
підкреслити, що цивільне законодавство колишнього СРСР все ж пев-зю визнавало наявність володіння. Так, ст. 50 Основ цивільного законо-
СРСР і союзних республік 1991 р., які були прийняті, але фактично не и в дію, містили поняття набувальної давності, а це і є не що інше, як ія. ЦК УРСР 1963 р., певною мірою визнавав наявність незаконного во-
добросовісного і недобросовісного володіння, але володіння як такого не в і, тим більше, правового захисту йому не надавав (статті 145 і 148). :тосується інших прав на чужі речі, то хоч вони й не визнавалися цивіль-онодавством, фактично існували у відносинах між фізічними особами, о між сусідами. Недарма ж сервітутне право у законодавстві царської Ро-іалося сусідським правом. Так, наприклад, з давніх-давен було заведено, з. сусіду надавав можливість пройти через свою присадибну ділянку до раво проходу), брати воду із своєї криниці (право користування водою) є можна не відзначити також, що ЦК УРСР 1922 р. визнавав і право за-на чужій земельній ділянці.
итут речових прав на чужі речі (майно) має свої характерні особливості, ізняють його від інших речових Інститутів.
є речове право — абсолютне, виключне. Воно може бути припинене ли-ім суб'єктом цього права або на підставі закону. Це право не може бути же тим суб'єктом, права якого обмежуються речовими правами. Він по-ише терпіти певне ущемлення своїх прав, не перешкоджати здійсненню
прав.
б'єктом речового права є певна річ або майно, які належать іншому влас-Об'єктами речових прав на чужі речі можуть бути всі речі, які є об'єктом ласності.
ечове право на чужу річ істотно обмежує право власності особи, яка є ;ом цієї речі (майна). Право власності обмежується в тій частині, на яку лено речове право. Власник речі (майна), обмеженої речовим правом, не рипинити речове право або перешкоджати його здійсненню, удь-яке речове право все ж за своїм змістом є обмеженим правом, воно є замінити права власності. Власник зберігає за собою право володіння, ористування і право розпорядження, але ці правомочності власника об* гься речовим правом. Суб'єкт речового права може користуватися чи роз-атися чужою річчю (майном) лише в тих межах, які визначені речовим
уб'ект речового права має право володіти, частіше користуватися і навіть щжатися чужою річчю (майном) у визначених межах. Здійснення иих зчностей не повинно шкодити праву власності, обмеженому речовим
речові права на чуже майно 481
Речове право — це право на тривалий строк. Воно може бути не обмеженеабо обмежене певним строком, наприклад, довічне користування або користування на певний строк,
Речове право виникає у тих випадках, коли певна особа не може задовольнити свої потреби за рахунок використання власного майна. Постає потреба скористатися чужим майном (річчю).
Основною передумовою виникнення речового права на чужу річ є нагальна потреба певної особи скористатися чужою річчю чи майном для задоволення певних потреб, які ця особа не може задовольнити за рахунок власного майна. Право на чужу річ може виникнути і у разі необхідності надійно захистити свої права, наприклад, шляхом застави чи притримання.
Речове право на чужу річ може виникати на підставі закону, заповіту, рішення суду. Воно також може бути встановлено договором між особою, яка воліє скористатися чужою річчю, та особою, яка є власником даної речі. Проте це договір не про право використання чужої речі (майна), а про встановлення речового права на ці речі.
Передусім речове право може бути встановлено законом, наприклад, законодавець може своїм законом встановити право певних осіб прокласти електролінію, трубопровід, шляхопровід через чужі земельні ділянки. Законом встановлюється право користування житлом членів сім'ї власника цього житла, право збирати в лісі ягоди, горіхи, коріння тощо.
Власник майна може встановити речове право .на використання свого майна після своєї смерті заповітом. Спадкоємцем заповідач може призначити одну особу, водночас надавши іншій особі право обмеженого користування успадкованим майном спадкоємця. Наприклад, заповідач призначив сина спадкоємцем підприємства і водночас надав своїй вдові право користування половиною цього підприємства. Іншими словами, син є власником підприємства, але половину доходів від цього підприємства одержуватиме вдова померлого, тобто мати сина. Коли мати помре або відмовиться від свого права на половину доходів, право власності сина відновиться у повному обсязі.
У деяких випадках речове право на чужу річ може бути встановлено судовим рішенням. Новий ЦК України не визнав виникнення речового права на чужу річ за давністю. Але в житті такі ситуації виникають. Наприклад, сусіди власника земельної ділянки постійно ходили через неї до річки. Власник ділянки продав її, а новий власник заборонив сусідам ходити через неї до річки. Сусіди звернулися до суду і мотивували свої вимоги тим, що їх діди ходили через цю ділянку і вони мають право проходу. Суд може визнати вимогу сусідів обгрунтованою.
Речові права можуть припинятися:
при поєднанні в одній особі суб'єкта речового права і власника майна (речі), обтяженого речовим правом. Наприклад, суб'єкт речового права на чужу річ став власником цієї речі, що була обтяжена речовим правом;
коли суб'єкт речового права відмовляється від подальшого його використання;
коли спливає строк, на який було встановлено речове право;
при зникненні обставин, які були підставою для встановлення речового права. Наприклад, поблизу була прокладена дорога до річки і відпала потреба ходити через чужу земельну ділянку;
при невикористанні речового права протягом трьох років. Це ще називають