Глава 25

аво обмеженого користування чужим майном (сервітут)

обмеженого користування чужою річчю чи майном — сервітут — та-свій початок від стародавнього римського приватного права й успішно ових системах майже всіх країн світу. Термін "сервітут" походить від .из (бєгуііііііз) — підпорядкованість. У цьому й полягає правова сут-

0 інституту — одна річ має обслуговувати іншу річ або особу,умовою встановлення сервітуту є необхідність у задоволенні певнихасника земельної ділянки чи іншої особи, яка чи які не можуть бутиі за рахунок власного майна, але можуть бути задоволені за рахунокельної ділянки чи іншого чужого майна. Наприклад, власник земельноїлав заповіт на користь двох своїх синів, поділивши земельну ділянкуі\ половини, але таким чином, що одному з них під'їхати чи підійти донки неможливо — тільки через чужу земельну ділянку.

чином, між братами склалися відносини, за яких земельний наділ од-а має обслуговувати, надаючи право проїзду (обслуговуюча земельна і земельний наділ), земельну ділянку другого брата (пануюча земельна Звідси й назва цього цивільно-правового інституту — сервітут. Зазна-сини за своєю сутністю є речовими, а не договірними. Це речове право

власнику пануючої земельної ділянки, хто б ним не був. Це означає, діні власників земельних ділянок сервітут на право проїзду не припи-

обмеженого користування може встановлюватися щодо земельних ді-мельні сервітути) або іншого майна на користь конкретно визнаної осо-сті сервітути) Об'єктом земельних сервітутів може також бути й інше

майно (будинки, споруди тощо), у тому числі природні ресурси. Зе-рвітути, як правило, встановлюються між власниками сусідніх земельок, але це не обов'язкова вимога.

етними видами земельних сервітутів можуть бути право проходу чи іерез чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатація ліній ^іредач, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання та меліо-жосу та випасу худоби, а також інші способи задоволення потреб, які ь бути забезпечені без встановлення земельного сервітуту.

обмеженого користування може бути встановлено й на Інше нерухоме у'динки, споруди, будівлі тощо), наприклад, стадіони, аеродроми, при-іоги, мости тощо.

ьні сервітути можуть встановлюватися як на визначений, так і на не-•ш строк. істі сервітути встановлюються на користь конкретно визначеної особи,

особа має право користуватися сервітутом. Особистий сервітут не мо-іідчужений. Об'єктом особистого сервітуту може бути як нерухоме, так майно.

істі сервітути бувають багатьох видів. Найпоширенішими у законодав-Зіжних країн є право користування чужим майном без одержання при-

1 нього (узус) і право користування чужим майном з одержанням при-X цього майна (узуфруктус). Право користування чужим майном без

Речові права на чуже майно 487

значеній особі на певний строк або довічно. Цей сервітут може використовуватися лише для задоволення власних потреб.

Право користування чужим майном з вилученням доходів від нього (узуф-рукт) надається власником цього майна конкретно визначеній особі на певний строк або довічно. Суб'єкт цього сервітуту має право на одержання доходів від майна, на яке встановлено сервітут, у розмірі, що визначається сервітутом. Наприклад, власник підприємства у заповіті призначив своїм спадкоємцем свого сина, але обмежив його право власності на це підприємство сервітутом у формі узуфрукту на половину цього підприємства на користь своєї вдови (матері сина — власника підприємства). Це означає практично, що мати має право на одержання половини доходів від діяльності цього підприємства.

Новий ЦК України встановив ще один особистий сервітут — право членів сім'ї власника помешкання на користування цим помешканням. За цим сервітутом, члени сім'ї власника помешкання, які проживають разом з ним, мають право на користування цим помешканням відповідно до закону. Житлове приміщення, яким вони мають право користуватися, визначається власником помешкання. Член сім'ї власника помешкання втрачає право на користування цим помешканням у разі його відсутності без поважних причин понад 1 рік, якщо Інше не встановлено законом.

Цей сервітут має дві особливості, на які слід звернути увагу. Перша полягає в тому, що мова йде про членів сім'ї, які не мають права власності на це помешкання. Тому, наприклад, квартира (будинок), що була приватизована всіма членами сім'ї, належить на праві власності кожному члену сім'ї у відповідній частці. Коли ж власник квартири приватизував її до одруження, привів туди дружину, яка йому народила дітей, то ці члени його сім'ї не мають права власності на дану квартиру. Вони мають право лише на користування квартирою.

Друга особливість цього сервітуту полягає в тому, що члени сім'ї втрачають право на користування цим помешканням, якщо будуть відсутні понад 1 рік без поважних причин. Тому, наприклад, навчання, служба в армії, лікування, тривале відрядження понад один рік не позбавляють таких членів сім'ї власника помешкання права на користування цим помешканням.

Право на користування помешканням членів сім'ї власника цього помешкання належить тільки цим членам сім'ї, воно не відчужуване і не може передаватися іншим особам.

Зміст сервітутного права полягає у праві обмеженого користування чужим майном. Так, уже Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 р. у п. 6 ст. 4 проголосив: "...власника може бути зобов'язано допустити обмежене користування його майном іншими особами". Так було започатковано інститут прав на чужі речі в Україні.

Сервітут не позбавляє власника майна, стосовно якого він встановлений, права володіння, користування і розпорядження цим майном. Але при цьому слід мати на увазі, що правомочності власника обмежені рамками сервітуту. Власник майна має право володіти і користуватися цим майном суб'єкта сервітуту.

Власник має право на відчуження майна, обтяженого сервітутом, тобто має право розпоряджатися цим майном. Проте перехід права власності на це майно

___ Глава 25

імеженого користування чужим майном може бути платним або без-кщо сервітут встановлено за певну плату, то суб'єкт сервітуту зо-;воєчасно вносити відповідні платежі.

йтут не підлягає відчуженню. Земельний сервітут чи сервітут на ін-з майно може бути відчужений лише разом із майном, на яке вста-вітут. Але при цьому слід пам'ятати, як уже підкреслювалося вище, іня майна, обтяженого сервітутом, не припиняє чинності самого сер-

завдані суб'єктом сервітуту власникові (володільцеві) земельної ді-ншого нерухомого майна, підлягають відшкодуванню на загальних

и характеризуються деякими специфічними особливостями: іе і постійне користування чужим майном. Одноразове чи тимчасове я чужим майном сервітутом не визначається. Сервітут може бути й на визначений або невизначений строк, у тому числі може бути

тування чужою річчю чи майном не в повному обсязі, а лише в од-

іькох відношеннях. Наприклад, право тільки на прохід пішки або на

чи машиною; прокладання та експлуатації ліній електропередач то-

ервітут надає лише обмежене право користування чужою річчю чи

гутне право обмежує право власності власника на майно, на яке

сервітут, в обсязі, визначеному сервітутом.

утне право сильніше від права власності: спочатку свої потреби за-іа рахунок майна, обтяженого сервітутом, суб'єкт сервітутного пра-тім — власник майна, на яке встановлено сервітут. *ут надає право користування чужою річчю чи майном безоплатно

стю виникнення чи встановлення земельного сервітуту є те, що до-"о встановлення підлягає державній реєстрації в порядку, встановле-)жавної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення до-ро встановлення сервітуту та про його умови, спір вирішує суд за 5и, яка вимагає встановити сервітут. При цьому слід мати на увазі, їни надає право будь-якій особі вимагати від власника (володільця) іельної ділянки, а в разі потреби — від власника (володільця) іншої іянки надання земельного сервітуту.

помітити, що земельні сервітути можна поділити на два види: , спрямовані на використання вигод сусідньої земельної ділянки і , спрямовані на використання самої земельної ділянки. До першого ть сервітути на використання сінокосів, пасовиськ, водопою, розта-чужій земельній ділянці, тощо. Другу групу сервітутів становлять ті, аво на прокладання та експлуатацію ліній електропередач, зв'язку, ів, забезпечення водопостачання та меліорації, прохід, проїзд, продажів, прогін худоби тощо.

значені сервітути вимагають сусідства і спричинені не потребами за-зліки однієї земельної ділянки за рахунок іншої. Вони зумовлені по-ористати чужі земельні ділянки у загальнодержавних чи колектив-

чу У тяких нипялкях їй'рктями сепві-™тних ппян є нр СУСІДИ

Речові права на чуже майно

489

земельної ділянки, а юридичні особи, які можуть перебувати далеко не по сусідству.

Земельні сервітути переходять у спадщину, відчужуватися вони можуть лише разом із земельною ділянкою.

Особисті сервітути, як уже підкреслювалося, встановлюються в інтересах конкретної особи. Між земельними сервітутами і особистими сервітутами є істотні відмінності за об'єктом, суб'єктом і строками.

Земельні сервітути мають своїм об'єктом земельну ділянку або інше нерухоме майно. Суб'єктом особистого сервітуту буде конкретно визначена особа. Земельні сервітути встановлюються або на визначений, або на невизначений, але досить тривалий строк.

Земельні сервітути регулюються також Земельним кодексом України (глава 16 "Право земельного сервітуту", статті 98—102). ЗК України деякі сервітутні відносини регулює по-іншому. Так, наприклад, суб'єктом земельного сервітуту визнається лише власник або землекористувач, який має право на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). ЦК України суб'єктом земельного сервітуту визнає будь-яку особу.

Стаття 101 ЗК України містить норму, яка суперечить відповідній нормі ЦК України. Йдеться про те, що земельний сервітут не може бути предметом купів-лі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в Інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам. Але ж земельний сервітут може переходити до інших осіб разом з переходом права власності на земельну ділянку, обтяжену земельними сервітутом.

Крім загальних підстав для припинення речових прав на чужі речі чи майно, сервітут може бути припинений за рішенням суду. Власник земельної ділянки має право вимагати припинення сервітуту, якщо він перешкоджає використанню цієї земельної ділянки за своїм цільовим призначенням. Сервітут може бути припинений також в інших випадках, встановлених законом. До таких випадків слід віднести норму ЗК України (ст. 102 п.І п/п "д") — порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.