Глава 4

ному товариству та має на меті отримання прибутку До публічних корпора-США відносять муніципальні, окружні, господарські тощо, до непідприєм-ьких корпорацій просвітницькі, релігійні, кооперативні та інші, до шдприем-ьких корпорацій — промислові, банківські, транспортні, страхові, видовищні

Ю

Джерелами формування юридичних осіб у США, на відміну від інших країн, )ецедентне право та спеціальні закони штатів (наприклад, у штаті Нью-Йорк Закон про підприємницькі корпорації від 1 вересня 1963 р \ Закон про нешд-ємницькі корпорації 1970 р г

Особливістю законодавства США є відсутність єдиного для усіх штатів кра-закону, який визначає правове становище корпорацій Регулювання правово-тановища корпорацій віднесено до компетенції окремих штатів, законодав-і яких має істотні відмінності Тому, звичайно, корпорація в США фюється відповідно до закону того штату, в якому передбачено найбільш гові умови щодо податків та зборів, що стягуються при утворенні корпорації, відчить практика, особливо популярними в цьому відношенні є штати Дела-та Нью-Джерсі

ІІироке поширення в США, поряд з іншими країнами, дістала корпорація, складається з однієї особи (опе-тап-сотрапу)

Чожна наголосити, що одним із видів юридичних осіб, характерним для су-(их країн, є одноособові підприємства, що є власністю однієї особи (можли-варіант — сім'ї) Таке підприємство несе відповідальність за його зобов'язан-і всім капіталом підприємства та всім своїм майном, якщо майно не (ремлено від капіталу підприємства Фірмове найменування підприємства є збігатися, а може й відрізнятися від прізвища та імені підприємця, якому належить Усі справи підприємства веде його власник або спеціально упов-жена на це особа Звичайно такій особі надається широкий обсяг повнова-з при збереженні за власником підприємства права контролю за його діяль-о Форму одноособових підприємств мають, як правило, дрібні та середні и Проте бувають і винятки (наприклад, друга за розміром у Швейцари фі-ова група Юнсонов) Слід зазначити, що в сучасних умовах багато саме ве-х сімейних західних компаній було перетворено на акціонерні товариства ⁷ США корпорації розрізняють також за способом виникнення корпорації ре ((Іе ге), тобто корпорації, які відповідають імперативним нормам (вимо-закону та зареєстровані, і корпорації де-факто (сіє іасіо), які не пройшли від-іну реєстрацію, проте здійснюють свою діяльність як корпорації (правовий к корпорації таким утворенням надається судами у разі виникнення спору .ки для даної справи) Правове регулювання та існування корпорації де і*асіо плено в Примірному законі про підприємницькі корпорації 1928 р , який був діонований законами багатьох штатів

ині класифікація юридичних осіб не обмежується певними видами юридич-)сіб правових систем, а включає і такі, що є міжнародними за своїм харак-

ражданское, торговое и семеиное право капиталистических стран Сб нормативних актов щательство о компаниях, монополиях и конкуренции / Под ред В К Пучинскощ М И ша — М ИздвоУДН, 1987 — С 154

огатьіх Е А Указ работа — С 44

Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн 75

тером Так, винаходом розвинутого західного суспільства є монополії Процес монополізації протягом XX ст охопив всі західні країни, але в першу чергу США Вихід монополізації за межі національних кордонів є основою утворення багатонаціональних (БНК) та транснаціональних компаній або корпорацій (ТНК), які під впливом сучасних розвинутих економічних відносин стають транснаціональними монополіями (ТНМ)

Міжнародний характер монополій пов'язаний з тим, що основна їх діяльність здійснюється у кількох державах Це є наслідком того, що експорт капіталу призводить до ситуації, коли підприємства, створені в одній державі, належать повністю або частково великим компаніям іншої держави

Сучасні міжнародні монополії, діяльність яких спрямована на регулювання багатьох важливих сфер світового господарства, можна поділити на такі групи

1. транснаціональні компанії, до яких належать підприємства, створені за законом однієї держави, тобто мають відповідну "національність", проте здійснюють свою діяльність і поза межами своєї країни у формі філій, агентств, відділень, дочірніх товариств, які не є окремими юридичними особами Отже, цемонополії, які характеризуються певною "національністю" свого капіталу, алеміжнародною сферою діяльності До таких монополій належать відомі всьому світові "Дженерал моторз", "Форд моторз", "Інтернешнл бізнес мешинз" (в США),"Фольксваген та Сіменс" (в Німеччині), "Філшс" (в Нідерландах), "Брітіш Пет-ролеум", "Імперіал кемікал шдастріз" (у Великій Британії), "Нестле" (у Швейцари) тощо,

2. транснаціональні корпорації, до яких належать підприємства, відділеннята філії яких є практично у всіх країнах світу Ці відділення та філії мають особливості (економічну та юридичну) по-перше, вони є єдиним механізмом, томущо діяльність їх регулюється одним материнським підприємством — головноюфірмою, яка визначає стратегію та здійснює контроль, по-друге, ці відділення тафілії є самостійними, незалежними компаніями, тобто юридичними особамиТакі монополії є міжнародними як за сферою діяльності, так і за капіталом Навідміну від монополій першої групи, вони належать капіталу кількох держав Доцих монополій належать англо-голландські концерни — нафтовий "Роял датч-Шелл" та хшічно-харчовий "Юнілевер", англо-американо-канадський нікелевийтрест "Інтернешнл нікл компані оф Кенада", бельпйсько-франко-люксем-бурзький металургійний концерн "Арбед", німецько-бельпйський трест фотохімічних товарів "Агфа-Геверт", англо-італійський концерн гумотехнічних виробів"Данлоп-Піреллі"¹

Регулювання діяльності транснаціональних корпорацій здійснюється як внутрішнім законодавством держави, так і двосторонніми та багатосторонніми Угодами

Сьогодні відбуваються структурні зрушення у господарських зв'язках світу, модифікація процесів інтернаціоналізації виробництва та капіталу Саме ці процеси зумовлюють появу нових організаційних форм підприємств

Таким є європейське об'єднання, яке має спільну економічну мету та сприяє процесу інтеграції в Європейському економічному співтоваристві (ЄЕС) Ця фор-

Богуславский М М Международное частное право Учебник — 3 є изд , перераб и доп — М Юристь, 1998 — С 122

І Глава 4

була легалізована регламентом Ради міністрів ЄЕС від 31 липня 1985 р., який ло прийнято на підставі ст. 253 Договору про заснування ЄЕС, що був підпи-ний у Римі 25 березня 1957 р., у зв'язку з чим дістав назву Римський договір. 1989 р. було визначено порядок реалізації цього регламенту у Великій Брита-

Так, передбачено, що об'єднання з офіційним місцезнаходженням у Великій іитанії за умови їх належної реєстрації є юридичними особами. Засновниками кої форми об'єднання можуть бути лише компанії, фірми та фізичні особи з :цезнаходженням/місцем проживання у країнах Співтовариства¹. Створення ропейського об'єднання з загальною економічною метою спрямовано на спри-ня підприємницькій діяльності учасників об'єднання. Ця організаційна форма )езультатом пристосування до економічних умов Співтовариства виду суб'єкта ава, який було легалізовано у Франції ще в 1967 р.

Одночасно з Римським договором був підписаний договір про заснування €в-пейського співтовариства з атомної енергії (Євратом). Ці два договори та дого-) про утворення Європейського об'єднання вугілля та сталі (ЄОВС) 1951 р. ворили правову базу західноєвропейської економічної інтеграції².

В юридичній літературі протягом багатьох років дискутується питання про іидичну природу та правовий статус БНМ (або БНК) та ТНМ (або ТНК) як «народних корпорацій, суб'єктів національного та міжнародного права. Докт-на у зв'язку з цим традиційно розмежовує чотири правові форми монополіс-чних об'єднань: картель; синдикат; трест; концерн.

Картель — це стійкий союз самостійних підприємців. З допомогою монопо-ггичних угод вони розроблюють загальну політику на ринку. В картелі відбу-ється поділ території між учасниками картелю, контингенція обсягу товару та тановлення єдиних цін. Синдикат — це об'єднання юридично та виробничо са-стійних підприємців, які спільно ведуть комерційну діяльність. Характерною сою трестів є те, що в них учасники підприємства втрачають як комерційну, к і виробничу, а іноді і юридичну самостійність. Концерн — це складна форма нополістичного об'єднання, яка найбільш поширена. З допомогою фінансового нтролю у концерні з'єднано в єдиний комплекс різнорідні підприємства.

Законодавче закріплення поняття "концерн" дістало, наприклад, в Законі про ціонернІ товариства Німеччини від 6 вересня 1965р. В §18 цього закону вставлено, що якщо пануюче та одне або кілька залежних підприємств об'єднано і єдиним керівництвом контролюючого підприємства, то вони утворюють кон-рн; окремі підприємства є підприємствами концерну³.

Водночас істотним недоліком сучасної економіки є те, що такі взаємозв'язки шриємств не враховуються статистикою, у зв'язку з чим встановити точну іькість концернів у кожній країні важко. Хоч сьогодні відомо, що у високороз-нутих країнах ця кількість досить значна. В літературі наголошено, що, на-иклад, наприкінці 70-х років XX ст. у Німеччині понад 70% підприємств вхо-

Скаридов А. С. Указ, работа. — С. 72.

Гражданское, торговое и семейное право капиталистических стран: Сб. нормативних актов: сонодательство о компаниях, монополиях и конкуренции / Под ред. В. К. Пучинского, М. И. лагина. — М.: Изд-во УДН, 1987. — С. 224.

Там само. — С. 66.

Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн 77

дили до складу концернів. А в США місцевий або національний ринок вважається монополізованим, коли його частка становить не менш як 60%'.

На територіях зарубіжних держав, крім багатонаціональних організацій, існують та діють також інтернаціональні організації. Ці організації утворюються шляхом договорів між державами та стають суб'єктами приватного права шляхом оформлення свого заснування в одній будь-якій державі. Наприклад, Міжнародне бюро міри та ваги в Парижі було засновано відповідно до конвенції від 20 травня 1878 р.

Крім того, можна доповнити, що на підставі міжнародних договорів можуть створюватися: а) міждержавні організації, учасниками яких виступають держави, правове становище яких регулюється міжнародним публічним правом; б) міжнародні господарські організації, учасниками яких виступають юридичні особи, які можна поділити на міжнародні господарські об'єднання та спільні підприємства.

Юридичні особи з правлінням у даній державі мають капітал, який повністю належить цій країні. В свою чергу юридичні особи з правлінням та веденням господарської діяльності за межами держави, яка її створила, можуть бути: а) зі змішаним капіталом, тобто таким, що належить громадянам та юридичним особам різних держав; б) з капіталом однієї країни-засновниці.

Зенин И. А. Указ, работа. — С. 62.