Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Civil low of Ukraine 2002, Kn.1..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
03.05.2019
Размер:
6.61 Mб
Скачать

Глава 10

Злід зазначити, що саме "курсова" теорія є елементом вчення "народного ду-що лежить в основі історичної школи права, представниками якої були відо-равознавці Ф. Савіньї, Г. Пухта, Г. Гуго та інші.

(ласичнІ теорії юридичної природи грошей виступають підґрунтям сучасних етичних та емпірічних досліджень поняття грошей. Сьогодні існує два підхо-о визначення грошей: трансакійний підхід, в основу якого покладено функ-грошей як засобу обігу, та ліквідний підхід, що базується на функції грошей асобу збереження вартості.

Ірихильники трансакційного підходу стверджують, що сутністю грошей є цо тільки гроші використовуються для оплати інших товарів і послуг. Під-люється, що саме в цьому полягає важлива якісна різниця між грошима, які ;обом обігу, та всіма іншими речами. Усі речі матеріального світу можуть ви-ати засобом збереження вартості, але лише гроші використовуються як за-)бігу.

Ліквідний підхід полягає в тому, що сутністю грошей є їхня властивість бути Нльш ліквідним активом. Властивість ліквідності зумовлює легкість, з якою іділець може продати відповідний актив у будь-який момент у майбутньому евною номінальною ціною. Фактично цей підхід передбачає, що гроші якісно ідрізняються від інших активів, але вони є найбільш ліквідним з усіх активів, ї треба обмінювати на щось Інше перед тим, як купити на них товар або по-

У-

Іорівняно з трансакцїйним підходом ліквідний підход передбачає віднесення кладу грошей інших високоліквідних активів (наприклад, окремі цінні папери б'єкти нерухомості). Таким чином, утворюються нібито гроші ("квазігроші"), вони мають іншу природу. З огляду на юридичний аспект сутності грошей ісакційний підход є більш прийнятним. У той же час ліквідний підхід в еко-ці передбачає можливість ширшого визначення І застосування поняття гро-

Глава 11

ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ, ЗМІНИ ТА ПРИПИНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН

§ 1. Поняття юридичних фактів

Підставою виникнення, зміни і припинення цивільних правовідносин є юридичні факти, тобто конкретні життєві обставини, з якими норми цивільного законодавства пов'язують настання правових наслідків. Тому юридичні факти виступають як проміжна ланка між правовою нормою і цивільними правовідносинами. Юридичними фактами можуть бути різні життєві обставини, що належать як до сфери природи (народження і смерть особи, перебіг часу), так і до соціальної сфери життя (дії і вчинки людей, адміністративні акти, рішення суду). Без юридичних фактів не встановлюються, не змінюються і не припиняються жодні цивільні правовідносини. Так, цивільне законодавство передбачає можливість виникнення, зміни або припинення правовідносин майнового найму. Однак для того, щоб вказані цивільні правовідносини виникли, необхідно укласти відповідну угоду (правочин). Вже існуючі правовідносини майнового найму можуть бути змінені на правовідносини купівлі-продажу, якщо сторони дійдуть до відповідної угоди і змінять уже існуючий договір. Нарешті, правовідносини майнового найму можуть бути припинені достроково на вимогу наймодавця при настанні одного з юридичних фактів, наприклад у разі використання майна не за призначенням. Значення юридичних фактів у цивільному праві не вичерпується тим, що вони є підставою виникнення, зміни і припинення правовідносин. Такі юридичні факти, як народження, досягнення повноліття, визнання громадянина недієздатним тягне за собою виникнення або припинення правоздатності і дієздатності.

Однак не кожна життєва обставина є юридичним фактом, а лише така, з якою норми цивільного законодавства пов'язують настання правових наслідків. Так, наприклад, досягнення 18-річного віку само по собі не викликає будь-яких правових наслідків. Але законодавство, пов'язуючи з досягненням цього віку виникнення цивільної дієздатності (ч. 1 ст. 11 ЦК УРСР, ст. 34 ЦК України), робить його юридичним фактом. Таким чином можна зробити висновок, що юридичний факт характеризується двома чинниками: наявністю явищ зовнішнього світу (життєві обставини) і визнання їх державою юридичними фактами. Одні й ті самі факти можуть бути або не бути юридичними залежно від того, як до них ставиться держава в даний період. Така життєва обставина, як смерть громадянина або ліквідація юридичної особи як підстава припинення зобов'язань ЦК УРСР 1922 р. юридичним фактом не визнавалися. І лише ЦК УРСР 1964 р.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]