Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Civil low of Ukraine 2002, Kn.1..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
03.05.2019
Размер:
6.61 Mб
Скачать

§ 5. Юридичні особи у праві зарубіжних країн

Питання класифікації юридичних осіб у праві зарубіжних країн сьогодні ви-шується неоднозначно. € різні класифікації. Це пов'язано як з національними юбливостями юридичних осіб у різних державах, так і зі специфікою окремих юдин правових систем", а також різними критеріями класифікації.

Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн 65

Зокрема, виділяють такі критерії, за якими можна проводити класифікацію юридичних осіб у зарубіжних країнах: за природою акта, на підставі якого виникає утворення; залежно від характеру об'єднання; за організаційно-правовою формою утворення; залежно від особливостей окремих правових систем.

Класифікація юридичних осіб перш за все спрямована на те, щоб виділити різні типи цивільної правосуб'єктності утворень та відповідно різні види утворень, які є носіями цих типів. Саме керуючись цією обставиною, можна виявити теоретичне та практичне значення класифікації юридичних осіб, яка, як підкреслює С. М. Братусь, певною мірою заздалегідь вирішує підхід до аналізу правового статусу окремих видів юридичних осіб. Теоретичне значення класифікації юридичних осіб полягає в тому, що вона дає можливість проникнути в сутність цивільної правосуб'єктності, виявити фактори, які впливають на типи правосуб'єктності. Практичний аспект виражається у диференційному підході до аналізу правового статусу різних видів утворень, а отже, і вирішення ряду практичних питань1.

Важливим при цьому є знання особливостей національних юридичних осіб, оскільки від цього залежить регулювання торгово-економічних відносин на міжнародному рівні.

Наприклад, право Німеччини передбачає приватні та публічні установи, союзи, акціонерні товариства (Закон про акціонерні товариства від 6 вересня 1965р.) та товариства з обмеженою відповідальністю (спеціальний закон від 1976р.), публічні товариства (спеціальний закон від 5 серпня 1964р.); право Франції — союзи та акціонерні (анонімні) товариства; право Великої Британії — юридичних осіб, які інкорпоровані на підставі акта парламенту (або королівської хартії), компанії з обмеженою та необмеженою відповідальністю; право США — корпорації, які мають або не мають за мету отримання прибутку, а також різного роду урядові корпорації2.

Становить інтерес та обставина, що легалізовані в різних країнах види юридичних осіб мають різні характер діяльності та організаційну структуру. Разом з тим їх можна поділити на дві групи, які є принципово відмінними (загалом, розмежування видів юридичних осіб можна провести за різними критеріями).

Найбільш загальною класифікацією юридичних осіб є їх поділ на дві великі групи: 1) юридичні особи публічно-правового характеру; 2) юридичні особи приватноправового характеру.

Принципове розмежування цих двох груп проводиться за природою правового акта, який був підставою для виникнення відповідного суб'єкта. Так, юридичні особи публічно-правового характеру виникають на підставі публічно-правового акта (закону, адміністративного акта), а юридичні особи приватноправового характеру — на підставі приватноправового акта.

До юридичних осіб публічно-правового характеру належать ті, які наділені владними повноваженнями: адміністративно-територіальні одиниці, різні державні органи та установи (наприклад, департаменти, общини — у Франції, землі та

Советское гражданское право: субьектьі гражданского права/ Под ред. С. Н. Братуся. — М.: Юрид. лит„ 1984. — С. 75.

2

Зенин И. А. Гражданское и торговое право капиталистических стран: Учебное пособие. — М.: Изд-во МГУ, 1992. — С. 52.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]