§ 5. Огляд літератури приватного цивільного права

Кожна наука має своє минуле. Своя історія є у науки цивільного права. На превеликий жаль, цивільне право розвивалося у вимушеній ізоляції від дожовтневої спадщини. Забуття минулого не могло не вплинути на сучасний стан цивільно-правової науки.

Запропонований огляд має на меті простежити історію зародження І розвитку науки цивільного права у XVIII—XX ст.

Першовідкривачем цивілістики був Д. І. Мейєр. У своїх лекціях він дає струнку систему предмета і завдань цивільного права, розкриває вчення про джерела цивільного права: звичаєве право, закон, а також юридичні погляди народу і право юристів. Аналізуючи юридичні особи, Д. І. Мейєр характеризував Казну як юридичну особу. Розглядалися об'єкти цивільного права. До речових прав віднесено право власності І право на чужі речі.

У зобов'язальному праві досліджувалася загальна теорія договорів і окремі види договорів. Сімейне право становить органічну частину курсу цивільного права Д. І. Мейєра. Завершується курс правом спадкування. У курсі цивільного права міститься безліч визначень, понять, категорій цивільного права, висновків, власних міркувань. Лекційний матеріал викладено доступно, чітко і зрозуміло. Через передчасну кончину Д. І. Мейєра курс цивільного права був виданий за записами його слухачів¹.

Серед відомих творів необхідно звернути увагу на "Опьіт начертания россий-ского частного гражданского права" Вельямінова-Зернова. Відомо, що його праця мала вплив на складання Зводу законів: система і багато визначень запозичені з твору Вельямінова-Зернова².

Величезний вплив на літературу цивільного права щодо її пожвавлення мала судова реформа 1864 р. З'являються солідні монографії, складаються систематичні курси цивільного права. Одним з них є курс цивільного права К. П. Побє-доносцева в 3 томах³. Він охоплює речове право (вотчинне), сімейне право, спадкове і зобов'язальне право; відзначається багатством порівняльного, догматичного, Історичного і практичного матеріалу. На думку сучасників, зазначений курс — капітальний науковий твір.

Підручник цивільного права Г. Ф. Шершеневича має творчий характер. Складні інститути піддано тонкому юридичному аналізові. Більшість цивілістич-них вчень викладено докладно, особливо про душоприказників, підряд, неустойку. Підручник витримав багато видань⁴.

Русское гражданское право. Чтения Д. И. Мейєра. — 9-е изд. — СПб, 1910.

Вельяминов-Зернов М. А. Огшт начертания российского частного гражданского права.— 2-е нзд. — СПб, 1821—1823.

³ К. П. Победоносцев. Курс гражданского права: В 3 т. — СПб., 1883 (т. 1), 1889 (т.2), 1890 (т. 3).

⁴ Г. Ф. Шершеневич. Учебник гражданского права. — 12-е изд. — СПб, 1914.

Глава З

\о коментарської літератури слід віднести наукову працю К. Анненкова тема гражданского права" у 6 томах. Твір автора — це коментар до першої •іни 10 т. Цивільного уложення. В ньому міститься тлумачення законів за догою літератури і судової практики. Для свого часу твори К. Анненкова були і корисними для практиків, теоретикам вони давали довідки з літератури¹. На у П. Цитовича — автора праці "Курс гражданского права", цивільне право по-вано на економічному фундаменті. Відповідно до цього воно визначається як

0 розподілення цінностей².

Іідручник цивільного права Є. Васьковського — один з найкращих підручни-вого періоду, його положення багато в чому зберігають свою актуальність і Він дає вірне ї точне уявлення про інститути цивільного права. У ньому : І вдало поєднуються точний юридичний аналіз із критичним викладенням :мних кодексів і різних наукових течій³.

:торію науки цивільного права викладено у творі Г. Ф. Шершеневича "Нау-іажданского права в России"⁴.

1 радянський період цивілістична наука одержала надзвичайно активний-іток. В цей період було видано сотні фундаментальних монографічних працьдручників, серед авторів яких домінували російські вчені, які мали кращішаційно-фінансові, видавничі можливості для наукових досліджень,іагомим внеском у формування української цивілістичної науки цьогоіду стали такі монографічні дослідження, як "Товарищества й акционерньїества. Теория и практика" (С. М. Ландкоф, 1926 р.), "Основания гражданс-іавовой ответственности" (Г. К. Матвєєв, 1970 р.), "Основньїе проблемиа личной собственности в период строительства коммунизма в СССР"І. Маслов, 1964 р.), "Основания прекращения договори найма жильїх поме-гй в судебном порядке" (В. А. Золотар, 1958 р.), "Наследственное правоинской ССР" (В. К. Дроніков, 1974 р.), "Международная охрана авторских' (Ю. Г. Матвєєв, 1987 р.), навчальний посібник "Лекции по советскому граж-їому праву" (С. І. Вільнянський, 1958 р.), підручник "Советское гражданское" у двох частинах (за редакцією В. П. Маслова і О. А. Пушкіна, 1978 р.) та їн.роте найбільш активно стала розвиватися цивілістична наука в роки неза-юсті України. Вагомий внесок у формування сучасного цивільного при-го права України внесли своїми монографічними дослідженнями,чниками, навчальними посібниками доктори юридичних наук, професори —. Азімов, Д. В. Боброва, А. С. Довгерт, О. В. Дзера, І. В. Жилинкова,. Коссак, Н. С. Кузнєцова, В. І. Кисіль, В. В. Луць, В. Л. Мусіяка, Є. Ф. Мельник,Підопригора, 3. В. Ромовська, О. О. Підопригора, М. М. Сібільов, І. В. Спасибо-єва, Є. О. Харитонов, Я. М. Шевченко та інші вчені в галузі цивілістики.продовжуються процеси створення потужних наукових цивілістичних шкіл

якових установах та навчальних закладах у Києві, Харкові, Львові, Одесі, івцях та інших містах України.

К. Анненков. Система гражданского права: В 6 т. — СПб, 1896—1909.

Ч. Цитович. Курс гражданского права. — Одесса, 1878. — Вьіп.1.

Е. Васьковский. Учебник гражданского права. — СПб, 1894, 1896. — Вьіп. 1, 2.

Г Ф. Шершеневич. Наука гражданского права в России. — Казань, 1893.

Наука цивільного права І "Цивільне право України" як навчальна дисципліна 49