452 Глава 24

Однак судовий поділ майна не може відбутися без попереднього визначення часток кожного з подружжя у спільному майні. Тобто суд повинен насамперед визначити їх частки у спільній власності і лише після цього вирішувати питання про поділ майна. Звичайно сказане не означає, що спершу має подаватися позов про встановлення часток у спільній власності, а після його розгляду необхідно звертатися до суду з новим позовом про поділ спільного майна. Цивільно-процесуальне законодавство дозволяє об'єднувати в одній позовній заяві кілька вимог пов'язаних між собою. На наш погляд, саме така пов'язаність існує в позовних вимогах про визначення часток між подружжям та поділ їх спільного майна, оскільки за своїм правовим змістом вони є однорідними. Більше того, як правило юридично неможливо взагалі здійснити поділ спільного майна подружжя без визначення у ньому часток кожного з подружжя, особливо тоді, коли один з подружжя звертається з вимогою збільшити розмір його частки. Власне і в усіх інших випадках суд так чи Інакше змушений констатувати наявність у обох подружжя права на 1/2 права власності у спільно нажитому майні, керуючись презумпцією його спільності, встановленою шлюбним законодавством.

Між тим, як свідчить судова практика, позивачі переважно звертаються з позовами не лише про поділ чи розподіл спільного майна, за якими суд лише виносить рішення про поділ (розподіл) майна, а й про визначення часток подружжя у ньому¹.

У деяких позовних заявах позивачі звертаються безпосередньо з вимогою про поділ майна у нерівних частках. Так, у березні 1995 р. 3. подала позов до М., в якому просила суд провести поділ майна, виділивши їй при цьому половину будинку І грошову компенсацію за половину автомобіля². Тобто в таких позовах фактично ототожнюються вимоги про поділ спільного майна та визначення часток подружжя у цьому майні, незважаючи на те, що шлюбно-сімейне законодавство підстав для такого ототожнення не дає. Так, у ст. 28 КпШС України записано, що у разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. Це означає, що поділ майна суд може здійснити після визначення ідеальної частки кожного з подружжя у їх спільній власності. Однак, навіть якщо жоден з подружжя не вимагає збільшення розміру своєї частки, суд зобов'язаний провести поділ спільного майна у рівних частках. Очевидно, створенню такої дещо неоднозначної правової ситуації сприяло розміщення положень про розмір часток подружжя та про поділ їх спільного майна в двох окремих статтях КпШС України ( статті 28 і 29). Думається, що усунення такої двозначності у врегулюванні цієї ситуації можливе шляхом внесення до норми ст. 29 КпШС України застереження про необхідність проведення поділу майна подружжя відповідно до встановлених подружжям або судом часток.

Чинний КпШС України передбачає можливість для відступу суду від рівності часток. Так, згідно з ст. 28 КпШС в деяких випадках суд може відступити від засад рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або ін-

¹ Рішення у справі № 1462-2780 від 19 грудня 2000 р.; Рішення у справі № 2-214 від 7 липня1999 р.; Рішення у справі № 2-1685 від 16 липня 1999 р.; Рішення у справі № 2-168 від 4 жовтт1996 р. // Архів Луцького міського суду.

² Постанова президії Вінницького обласного суду від 7 березня 1996 р. // Рішення ВержвногоСуду України: Щорічник. — 1997.

тереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу. І. В. Жилінкова перелі¹ обставини для відступу від засад рівності часток подружжя розглядає як під ви, за якими частка одного з подружжя може бути збільшена, і водночас ств жує, що в сімейному законодавстві не встановлено підстав для зменшення ч ки одного з подружжя у спільному майні¹. Встановлені судження вимага певних застережень. По-перше, перелічені в ст. 28 КпШС обставини, що да суду право відступати від принципу рівності часток у спільному майні, мол вважатися лише умовно загальними підставами для збільшення частки одно подружжя, оскільки вони не містять конкретних фактів, що мають враховув ся судом у такій ситуації. По-друге, перелічені в ст. 28 КпШС обставини, вр вані судом для відступу від принципу рівності часток для одного з подруж слугують загальною підставою для збільшення його частки і водночас загаль підставою для зменшення частки другого з них.

Відсутність у сімейному законодавстві конкретних підстав для відступу принципу рівності прав подружжя на спільне майно активно компенсовува відповідним формуванням позицій з розгляду справ даної категорії у суді практиці радянського і сучасного періодів. Зокрема, ще п. 7 постанови Плен Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в судовій практип застосуванню Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР" від 15 червня 1973 р. N (втратила чинність) було записано, що відступаючи від засад рівності часток дружжя або визначаючи спосіб поділу їх спільного сумісного майна на піде статей 28 і 29 Кодексу про шлюб та сім'ю України, суди повинні в рішеннях начати, які саме інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подруж що заслуговують на увагу при цьому враховані. З цих роз'яснень однозна випливає, що суд має враховувати не саму наявність на вихованні у одного з дружжя неповнолітніх дітей, а їх конкретні потреби у збільшенні частки його тері (батька).

Такий підхід до визначення часток у спільному майні подружжя знайшов тримку у судовій практиці періоду незалежності України. Зокрема, у справ позовом 3. до М. про поділ спільного майна президія Вінницького обласного с у своїй постанові від 7 березня 1996 р. зазначила, що при вирішенні спору поділ спільного майна подружжя суд повинен враховувати вкладення в його і бання, зроблені одним з подружжя за рахунок його роздільного майна, і за. чити в рішенні, які саме інтереси когось із подружжя або їх неповнолітніх д він взяв до уваги, відступаючи від засад рівності часток подружжя³.

Неврахування відповідних інтересів дітей або одного з подружжя розгл* ється як підстава для скасування судового рішення⁴. Однак така категоричн вищих судових інстанцій певною мірою є сумнівною. Справа в тому, що но ст. 28 КпШС не можна визнати конструктивно вдалою, оскільки в ній, по-пер не визначено конкретні інтереси одного з подружжя, що заслуговують на уі Для відступу від засад рівності часток у спільному подружньому майні; по-др в ній зазначено лише, що "в окремих випадках суд може відступити від на

¹ Жилинкова И. В, Указ. соч. — С. 133—135. Постанови Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах. — 1993. — № 2. — С.

³ Рішення Верховного Суду України. — К., 1997. — С. 68—69.

⁴ Див.: Радянське право. — 1976. —№ 4. — С. 104; Радянське право. — 1973. — № 8. — С.