Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Civil low of Ukraine 2002, Kn.1..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
03.05.2019
Размер:
6.61 Mб
Скачать

§ 3. Функції права

У загальнотеоретичній літературі під функціями права розуміють спрямування правового впливу, який виражає роль права в організації (впорядкуванні) суспільних відносин. При цьому до спеціальних юридичних функцій, зокрема, відносять: регулятивні функції, охоронні функції1. Безумовно, що цивільному праву також притаманні перелічені функції, але з певними особливостями.

У цивілістичній літературі щодо функцій права немає усталених поглядів. Іноді вони взагалі не розглядаються як необхідний атрибут для характеристики поняття цивільного права як галузі права2. Така недооцінка функціонального призначення цивільного права зумовлена тим, що функції цивільного права, на відміну від предмета, методу, принципів, не знаходять свого реального вираження у законодавстві, у конкретних правових нормах. Зрозуміло, що саме предмет, метод і принципи в першу чергу визначають специфіку цивільно-правового регулювання. Однак врешті-решт ці категорії у своїй сукупності у певному співвідношенні та своїми властивостями утворюють певний механізм, покликаний забезпечити реалізацію покладеного на цивільне право відповідного праворегу-люючого призначення. Іншими словами, метод і принципи цивільного права є внутрішньо притаманними правовій нормі регуляторами, спрямованими на забезпечення певного правового результату. Отже можна погодитись з твердженням, що функції правової галузі відображають зовнішні властивості передбаченої в системі відповідних нормативних актів галузі цивільного права3. Відтак основними такими властивостями цивільно-правових норм обов'язково мають бути їх ре-

1 Алексеев С. С. Обшая теория права. — М., 1981. — Т. 1. — С. 192—194.

Див.: Советское гражданское право. — М., 1965. — Т. 1. — С. З—35; Советское гражданское право / Под ред. О. А. Красавчикова. — М., 1985. — Т. 1. — С. З—46; Гражданское право. — Санкт-Петербург, Ї996. — Ч. 1. — С. 3—23.

3 Цивільне право України. — К., 1999. — Кн. 1. — С. 15.

лятивна та охоронна функції, які і уособлюють у своїй сукупності з можливи-\ іншими функціями кардинальні напрями у врегулюванні цивільно-правових цносин, а не цілі чи завдання, поставлені перед цивільним правом, як про це оді стверджується в літературі1. Цілі та завдання цивільного права — це пев-)Ю мірою результат, на досягнення якого має бути спрямоване врегулювання

'СПІЛЬНИХ ВІДНОСИН.

З урахуванням ви ще викладе ного функції цивільного права можна визначити ї відповідні напрями впливу цивільно-правових норм на врегульовані ними ійнові та особисті немайнові відносини, спрямовані на досягнення почавлених перед даною галуззю права цілей і завдань. Наведене визначення : є нормативним, а відтак у літературі наводяться й інші визначення, серед сих останнім часом є й такі:

а) функції цивільного права — це певні напрями впливу цивільно-правовихрм, зумовлені змістом суспільних відносин, що їх включено до предмета ци-льно-правового регулювання2;

б) функції цивільного права — це специфічні напрями правового регулюван-і майнових і особистих немайнових відносин у процесі вирішення поставленихїред ним завдань3, що виражають його соціальне призначення;

в) функції цивільного права — це обумовлені предметом та забезпечуванимиіконодавством цілями правової галузі певні напрями цивільно-правового впливуі майнові чи особисті немайнові відносини, а також на поведінку учасників цихдносин4;

г) функції цивільного права — це певні напрями впливу цивільно-правових)рм, обумовлені специфікою його предмета, методу і поставлених перед нимівдань (цілей)5.

Усі наведені визначення містять однакову І, на наш погляд, правильну оцінку ункцій цивільного права, хоч і мають певні редакційні розбіжності. В літерату-, однак, визначається по-різному коло конкретних функцій цивільного права, одночас усі дослідники, які вважають за доцільне характеризувати галузеву са-остійність цивільного права за допомогою категорій його функцій, єдині, як пра-іло, у тому, що цивільному праву притаманні регулятивна, охоронна та пре-ттивна функції, з чим можна погодитись.

Регулятивна функція цивільного права полягає у врегулюванні цивільно-завових відносин насамперед у їх нормальному, бажаному для їх учасників ста-,. Це здійснюється шляхом встановлення підстав виникнення права власності, Зсягу повноважень власника, порядку використання майна суб'єктами підприємницької діяльності, порядку використання об'єктів інтелектуальної власності, еж здійснення права власності, порядку укладення та виконання правочинів /тод), спадкування майна тощо. У такому разі здійснюється так зване позитив-е регулювання позитивних цивільних відносин. Додержання учасниками ци-

Гражданское право / Отв. ред. Е. А. Суханов. — М., 1993. — Т. 1. — С. 23.

Цивільне право України. — К., 1999. — Кн. 1. — С. 15.

Гражданское право Украиньї. — Харьков, 1996. — Ч. 1. — С. 20.

Цивільне право України. — Харків, 2000. — Ч. І. — С. 15.

Харитонов Е. О., Саниахметова И. А. Гражданское право. — К., 2001. — С. 21.

Вступ до цивільного права

вільних відносин правил позитивного регулювання дає їм можливість самос .„ вчиняти позитивні дії, утримуватися від негативних дій (бездіяльності), д0 1ИН( максимально ефективного результату, а врешті сприяє ефективному екон-Гаті му обігу, розподілу та використанню громадянами матеріальних благ, до ІЧно

б й ї

нню усіма членами суспільства особистих немайнових прав їх носіїв.

Однак регулятивна функція цивільного права не зводиться до нормаивпорядкування цивільного обігу. Конструкція цивільно-правових норм, о;о-Ног(у сфері договірних зобов'язань, створює їх учасникам передумови для лоіа ЛИВ(го самоврегулювання відносин, що виникають між ними. Менш активно Ьно'гулятивна функція у сфері особистих немайнових відносин, не пов'язаним є Реновими, адже норми цивільного права в основному закріплюють правовий 0 Маиїх об'єктів, тобто особистих немайнових прав. Дійсно, ні честь, ні гідни Жи*можна регулювати, такі особисті блага природно притаманні людині. Т ь невільно-правові норми швидше не регулюють відносини щодо зазначених це ци'ріальних благ, а юридично визнають їх належність відповідному суб'єктові V ТЄтичному моменті та забезпечують захист у разі їх порушення. Ста"

Таким чином, як нормативне регулювання, так і локальне саморегулі0&відображають регулятивну функцію цивільного права переважно в межах п Ннямірної діяльності суб'єктів цивільно-правових відносин. ав0

Охоронна функція цивільного права покликана оберігати суб'єктивні нові та особисті немайнові права особи від посягань усіх інших осіб щ и безпечувати примусовий захист від їх порушення. Однак у юридичній за турі, як правило, охоронна функція розглядається як така, що лише заб3п а" захист порушеного суб'єктивного права1. За такого підходу охоронна фунц- " чебто повинна реалізовуватися лише після порушення суб'єктивного прдв є її вузьким тлумаченням. Тому при визначенні змісту охоронної функції Цц' ного права необхідно враховувати сформовану в юридичній науці думку пр0 відношення понять "правова охорона" та "правовий захист".

її сутність полягає в тому, що правова охорона є більш широким поі порівняно з правовим захистом, і останнє може охоплюватися першим. - ' правова охорона може охоплювати весь комплекс засобів, що забезпечую- лізацію закріплених правовими нормами суб'єктивних прав як в їх позитВн стані, так і у разі порушення. Однак ті засоби, які застосовуються у разі Поп шення суб'єктивних прав, утворюють комплекс засобів їх захисту, а норк Ц". їх передбачають, є захисними нормами активної дії . У такому підході до дано-проблеми є певна логіка, адже регулятивні норми не лише регулюють ''

Ьно

правові відносини у їх позитивному стані до порушення, а й водночас °*ор0ня ють права учасників цих відносин. Це власне випливає із конституційних ГІО жень. Так, відповідно до ст. 4 Конституції України "право приватної власі . непорушним". Ця норма хоч і є регулятивною щодо відносин власника з уСіма іншими особами, але вона також покликана охороняти права власника від цос гань третіх осіб. Такою є аналогічна ст. 317 нового ЦК України.

Цивільне право України. — Харків, 2000. — Ч. 1.—С. 16—17; Цивільне право Україну к-

1999. — Кн. 1.—С. 15—18.

Див.: Дзера І. О. Цивільно-правові засоби захисту права власності в Україні. — К., 2дл.С. 5—28. '•"

Ї6 Глава 1

Важливу роль відіграє також превентивна (виховна, попереджувально-ви-ювна) функція, що покликана стимулювати позитивні відносини і не допускати іиникнення негативних відносин, які б призводили до порушення цивільних май-ювих та особистих немайнових прав. Вже саме закріплення в цивільно-правових юрмах положень про цивільну відповідальність та інші можливі негативні для юрушника майнові наслідки, здатне давати попереджувально-виховний ефект, а •аме — утримуватися у своїй поведінці від дій, що можуть призвести до пору-ііення прав інших осіб, вдосконалювати технології і техніку для підвищення без-іеки їх використання. При цьому виховний ефект мають не лише ті норми, які юзраховані на фактичне порушення суб'єктивних цивільних прав, а й ті, що місять заборонні приписи.

У юридичній літературі можна зустріти посилання на притаманність цивіль-юму праву компенсаційної функції. На наш погляд, заміна втрат кредитора ін-ішми майновими благами, що вважається компенсацією, є складовою частиною іагальної охоронної функції, а тому не дає достатніх підстав для обов'язкового шділення самостійної і повноцінної компенсаційної функції.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]