§ 3. Зміст та співвідношення понять "неустойка", "штраф", "пеня"

Відповідно до ст. 178 ЦК УРСР, ст. 548 ЦК України виконання зобов'яз може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафоі нею). Крім того, неустойка водночас є мірою відповідальності у разі поруш зобов'язання.

Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Общие положення. — С. 482.

70 Глава 34

Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або дого юром грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі не шконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі про •трочення виконання (ч. 1 ст. 179 ЦК УРСР). У такій редакції зазначена норма це з моменту набрання чинності ЦК УРСР (з 1 січня 1964 р.) до теперішнього іасу. За ст. 551 України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше лайно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником юбов'язання.

Як вбачається з наведеного легального визначення, чинне цивільне законо-іавство поряд з терміном "неустойка" вживає як однопорядкові терміни 'штраф" і "пеня", які по суті є різновидами неустойки і разом з останньою на-іиваються штрафними санкціями¹.

Однак у ст. 179 ЦК УРСР законодавець не встановив чітких критеріїв для ви-іначення особливостей штрафу і пені та порядку їх обчислення і застосування, власне неустойка (у вузькому значенні цього поняття) застосовується, як прави-ю, за невиконання або неналежне виконання майнового зобов'язання у вигляді ірострочення і стягується одноразово за кожний факт порушення у відсотковому відношенні до суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання ібо його частини.

Наприклад, відповідно до ст. 13 Закону України "Про зв'язок" за невручення ібо несвоєчасне вручення телеграм з підприємства зв'язку на користь спожива-іа стягується неустойка у розмірі 25 відсотків вартості послуг. Покупці, які не :платили повністю або частково суми за об'єкт приватизації, придбаний шляхом іикупу, на аукціоні або за конкурсом, протягом 60 днів з моменту укладення чи )еєстрації відповідної угоди сплачують на користь органу приватизації неустойку і розмірі 20 відсотків ціни, за яку куплено цей об'єкт (ст. 29 Закону України 'Про приватизацію державного майна", п. 1 Постанови Кабінету Міністрів Ук-)аїни "Про порядок сплати і розмір неустойки за повну або часткову несплату юкупцями коштів за об'єкти приватизації" від 21 серпня 1997 р.). Згідно зі :т. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" за прострочення юставки, недопоставку матеріальних цінностей до державного резерву поста-іальник (виготовлювач) сплачує неустойку у розмірі 50 відсотків вартості недо-юставлених матеріальних цінностей.

У новому ЦК України штрафом визнається неустойка, що обчислюється у іідсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (п. 2 :т. 551 ЦК України). Проте норми багатьох законодавчих актів, що передбача-оть застосування конкретної неустойки, містять й інші критерії визначення її юзміру.

Штраф як різновид неустойки в чинному законодавстві закріплюється у шіькох варіантах, а саме:

а) штраф у конкретній грошовій сумі;

б) штраф у відсотковому відношенні до суми всього зобов'язання або до не-їиконаної його частини;

в) штраф у розмірі вартості предмета зобов'язання;

г) штраф у кратному розмірі предмета зобов'язання.

¹ Див , наприклад: Гражданский кодекс Украинской ССР: Науч.-практ. комментарий. — К., 1981. — С. 187.

Способи забезпечення виконання зобов'язань

Н айбільш застосовуваною у законодавчій практиці радянського періоду б перша форма штрафу, а нині стала друга форма. Наприклад, за поставку до і жавного резерву матеріальних цінностей, непридатних для тривалого зберігаі або некомплектних, або таких, що не відповідають умовам контракту щодс якості та асортименту, постачальник сплачує штраф у розмірі 20 відсотків е тості забракованих матеріальних цінностей. За самовільне відчуження, виког. тання матеріальних цінностей державного резерву з юридичних осіб, відповідальному зберіганні яких вони перебувають, стягується штраф у розі 100 відсотків вартості матеріальних цінностей (ст. 14 Закону України "Про ; жавний матеріальний резерв").

Багато випадків застосування штрафів, у тому числі у кратному розмірі, редбачено Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабін Міністрів України від 6 квітня 1998 р. Так, за невиконання плану перевез залізницями вантажовідправник сплачує штраф за вагон (контейнер) у розі однієї добової ставки за користування вагоном (контейнером), а у разі вияві ня у багажі, вантажобагажі предметів та речей, перевезення яких заборона власник сплачує залізниці штраф у розмірі 5-кратної вартості перевезення б; жу або вантажобагажу (пункти 106, 127).

Типовими правилами користування бібліотеками в Україні, затверджені наказом Міністерства культури і мистецтв України від 5 травня 1999 р. № встановлено, що у разі пошкодження або втрати документа через МБА чи в* рішньосистемний книгообмін користувач за домовленістю з біблїотекою-фоь утримувачем повинен замінити його аналогічним документом (чи копією) внести кратне грошове відшкодування вартості документа, розмір якого ви; чається бібліотекою залежно від цінності видання.

Звичайно, сторони в договорі можуть передбачити будь-яку форму штра якщо інше не встановлено законом.

Необхідно враховувати, що іншу правову природу, а відповідно і свої осоС вості мають штрафні санкції, які застосовуються у податкових та інших фінаї вих чи адміністративних правовідносинах.

Аналіз законодавчої і договірної практики свідчить про те, що законодаве договірні сторони передбачають застосування за невиконання чи неналежне конання грошових зобов'язань штрафної санкції у вигляді пені, як правило, і ночас встановлюють і порядок її нарахування. Наприклад, ч. 2 ст. 214 ЦК Уї було встановлено, що "по грошових зобов'язаннях між соціалістичними ганізаціями боржник повинен сплатити кредиторові за кожний день і строчення проценти (пеню) в розмірі, встановлюваному законодавст Союзу РСР"¹. Такий метод нарахування пені набув поширення і закріплень багатьох нормативно-правових актах колишнього Союзу РСР та в Украй період незалежності, в т. ч. у відносинах з участю громадян (наприклад, за своєчасну оплату комунальних платежів, за несвоєчасне погашення платежі придбані товари в кредит тощо). У новому ЦК України запропоновано таким способом визначати розмір пені (п. З ст. 552). В Україні діє низка законодав актів, які встановлюють застосування пені.

Звичайно, нині під соціалістичними організаціями необхідно розуміти усі види підприємсті мають статус юридичних осіб.

і72 Глава 34

Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми невико-аного зобов'язання (його частини) за кожний день прострочення передбачено т. 14 Закону України "Про зв'язок", ст. 14 "Про державний матеріальний ре-ерв", ст. З Закону України "Про регулювання бартерних (товарообмінних) опе-ацій у галузі зовнішньоекономічної діяльності", ст. 14 Закону України "Про за-ист прав споживачів", п. 17 Правил торгівлі у розстрочку, затверджених остановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1998 р. та ін. Аналогічний іетод перерахування пені передбачався також Постановою Верховної Ради Ук-аїни "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 4 грудня 1993 р. (втратила чинність у зв'язку з прийняттям 22 листопада 996 р. відповідного закону).

Необхідно зазначити, що застосування пені як штрафної санкції, що стя-ується шляхом нарахування відсотків до суми невиконаного зобов'язання за ожний день прострочення, знайшло повну підтримку та обрунтування в .ивілістичній та господарськоправовій науці як радянського, так і сучасного еріоду¹.

На цих же позиціях стояла І арбітражна судова практика (наприклад, п. 9 оз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики за-тосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання рошових зобов'язань" від 29 квітня 1994 р.).

Таким чином, особливістю пені як штрафної економічної санкції є те, що вона становлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми, причому а кожний день прострочення, доки зобов'язання не буде виконане. Тобто це анкція, розмір якої збільшується залежно від продовження правопорушення, -алежністю суми пені від кількості днів (терміну) прострочення виконання вона ідрїзняється від неустойки як санкції за господарське правопорушення. Неус-ойка застосовується, як правило, як санкція у разі прострочення виконання айнових (а не грошових) зобов'язань. її розмір визначається законом або дого-ором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.

Чинним законодавством у принципі може бути визначений І інший порядок арахування пені (не за кожний день, а за інший період). Більше того, сторони южуть передбачити у договорі спосіб нарахування розміру пені, якщо такий посіб не визначений законом.

Отже, є достатньо підстав вважати, що у разі вживання в законі чи договорі ерміна "пеня" та встановлення її розміру, але без визначення порядку нараху-ання, обчислення за таких обставин пені має здійснюватися у встановленому аконом чи договором розмірі саме за кожний день прострочення виконання гро-ювого чи іншого зобов'язання, тобто має діяти презумпція такого методу нара-ування пені, та принцип аналогії закону.

Іноді пеня може передбачитися також за порушення майнових (товарних) зо-ов'язань. Наприклад, порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності 'країни строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпор-

Научно-практический комментарий к Основам гражданского законодательства Союза ССРи оюзньїх республик. — М., 1962. — С. 169; Юридический знциклопедический словарь. — М.,1984. - С. 249; Юридичний словник-довідник. — К., 1996. — С. 443; Пилипенко А. Я., Щербина В. С. осподарське право. — К., 1996. — С. 152—153; Цивільне право. — К., 1997. — Ч. 1. — С. 169.

Способи забезпечення виконання зобов'язань 67

туються за бартерним договором, тягне за собою стягнення державними пода-ковими органами пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка ва( тості неодержаних товарів (робіт, послуг) за бартерним договором, яка спрям вується до Державного бюджету України. Така пеня за своєю правової природою має переважно адміністративно-правовий характер.

За чинним законодавством, пеня стягується за кожний день простроченн боржника за грошовим зобов'язанням аж до повного погашення ним боргу (д повного виконання грошового зобов'язання). Тобто, на відміну від штрафу, яки стягується одноразово, пеня — це безперервно зростаюча сума за кожний ден прострочення протягом визначеного часу.

Нарахування пені може бути обмежене певним терміном або розміром. Н; приклад, ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконанн грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 р. встановлено, що розмір пені, пі редбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченої платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національної банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Крім того, щодо в мог про стягнення неустойки (штрафу, пені) ст. 72 ЦК УРСР передбачено ск рочений 6-місячний строк позовної давності.

Що стосується черговості стягнення у судовому порядку основної суми борі І пені, то необхідно вирішувати це питання, виходячи з того, що законодавець ь встановив заборони для пред'явлення кредитором спершу вимог про стягненн пені, а згодом — боргу. Це можливо і з процесуальної точки зору, оскільки ві моги про стягнення боргу і пені за прострочення грошового зобов'язання груі туються на різних правових підставах.