6. Збирання історико-краєзнавчих матеріалів про рідний край (26 год.)

Роль історичного краєзнавства у вивченні культурно-історичних, трудових, духовних традицій українського народу.

Шляхи збирання історико-краєзнавчих матеріалів:

Планомірне систематичне збирання документів, пам’яток та інших краєзнавчих матеріалів;

Експедиційне збирання;

Приймання подарунків і випадкових надходжень.

Поняття «рідний край». Територія, кордони, природні умови та населення рідного краю.

Методи краєзнавчих досліджень рідного краю:

• літературний (використання друкованих джерел про рідний край);

• польових спостережень (використання технічних засобів);

• картографічний (карти та їх значення у вивченні рідного краю);

• окомірна зйомка місцевості та складання карт;

• статистичний (відбір та обробка кількісних показників при вивченні населення, господарства, економічних зв’язків).

Бесіди зі старожилами, встановлення історичних фактів.

Практичні заняття. Визначення кордонів рідного краю, робота з літературними джерелами. Встановлення зв’язків з архівами, музеями, пошук безпосередніх учасників або свідків різних історичних подій. Зустрічі з учасниками подій або їх родичами, записи їх спогадів, обробка листів, документів, фотографій. Вивчення картографічного матеріалу рідного краю.

Дводенний похід по рідному краю.

7. Організація та проведення історико-краєзнавчої експедиції (36 год.)

Мета та завдання експедиції. Розподіл обов’язків між членами групи. Розробка маршруту. Польовий зошит, польовий щоденник. Технічні засоби. Спеціальні запитальники. Вимоги до ведення спеціального зошита та щоденника.

Методи збирання історико-краєзначих матеріалів:

• безпосереднє ознайомлення з предметами матеріальної культури та порядок їх фіксації;

• спостереження за щоденним життям місцевого населення;

• анкетне опитування населення;

• виявлення рівня духовного життя за пам’ятниками матеріальної культури;

• застосування масштабного креслення, зйомка планів поселень, складання планів типових житлових і господарських будівель і пам’ятників;

Практичні заняття. Робота з картографічним матеріалом з метою складання маршруту подорожі. Підготовка технічних засобів. Ведення польового зошита та щоденника. Записи спогадів. Збирання фольклорно-етнографічного матеріалу, опис археологічних та історико-культурних пам’ятників рідного краю. Виконання завдань різних громадських і наукових установ.

8. Робота шкільного краєзнавчого музею (9 год.)

Положення про музей закладу освіти. Експозиція музею. Фонди музею та їх значення.

Практичні заняття. Складання паспортів до експонатів. Підготовка матеріалів для музею. Масові заходи в музеї.

Основні вимоги до знань і вмінь юних істориків-краєзнавців

Учні повинні знати:

• краєзнавчу літературу про рідний край;

• твори усної народної творчості рідного краю;

• пам’ятники історії та культури рідного краю.

Учні повинні вміти:

• визначати краєзнавчі об’єкти рідного краю;

• класифікувати джерела історичного краєзнавства;

• встановлювати історичні факти, записувати спогади старожилів, учасників історичних подій, працювати в архівах, бібліотеках, установах;

• вести спеціальний щоденник;

• збирати історично-краєзнавчі матеріали під час краєзнавчих експедицій.